Тилігульський лиман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тилігульський лиман
Tyligul Estuary.jpg
Берег Тилігульського лиману біля села Кошари
46°50′ пн. ш. 31°06′ сх. д. / 46.833° пн. ш. 31.100° сх. д. / 46.833; 31.100Координати: 46°50′ пн. ш. 31°06′ сх. д. / 46.833° пн. ш. 31.100° сх. д. / 46.833; 31.100
Частина від Північно-західна частина Чорного моря
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
*Миколаївська область
*Одеська область
Регіон Одеська область і Миколаївська область
Довжина 60 км
Ширина 4,5 км
Площа 135 км²
Максимальна глибина 21 м
Середня глибина 5.0 м
Об'єм 610 км³
Вливаються
  • Тилігул, Царега
  • Солоність 14-23 ‰
    Міста та поселення Коблеве, Курісове, Мар'янівка, Каїри
    ідентифікатори і посилання
    У проекті OpenStreetMap пошук в номінатім
    Тилігульський лиман. Карта розташування: Земля
    Тилігульський лиман
    Тилігульський лиман
    Тилігульський лиман (Земля)
    Тилігульський лиман у Вікісховищі?

    Тилігу́льський лима́н, або Тилігул — лиман на півдні України (на територіях Одеської області та Миколаївської області). Назва походить від тур. Deli Göl — «скажене озеро». Лиман являє собою старе русло річки Тилігул. Утворився завдяки затопленню морем пониззя річки. Відмежування від моря відбулося в 18-19-му сторіччях. На початок XXI сторіччя лиман відокремлений від моря піщаними пересипоми завширшки близько 7 км, довжиною — 4 км. Пересип покритий солончаками і дрібними солоними озерами. Лиман має періодичний зв'язок із морем через вузький канал, завдяки чому рівень води в лимані відповідає рівню моря.

    На пересипі лиману та прилеглій акваторії створено орнітологічний заказник місцевого значення «Тилігульський пересип», в середній частині лиману — орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Коса Стрілка».

    Виникнення лиману[ред. | ред. код]

    Канал, що поєднує лиман із морем

    Тилігульський лиман виник в результаті зміни клімату, що став більш посушливим. В результаті цього повноводна річка Тилігул, поступово обміліла, а в пониззі стала замулюватись. Так виник Тилігульський пересип шириною близько 4, і довжиною до 7 км.

    Флора і фауна[ред. | ред. код]

    Фітопланктон[ред. | ред. код]

    В Тилігульскому лимані відзначено 118 видів і внутривидових таксонів мікроводоростей. Із них: Діатомових — 51, Дінофітових — 31, Зелених — 13, Золотистих — 8, Синєзелених — 7, Кріптофітових — 6, Евгленових — 2.

    Зоопланктон[ред. | ред. код]

    На даний час в лимані реєструється 20 таксонів зоопланктону. Найчисельнішими є веслоногі ракоподібні Acartia clausi і Calanipeda aqua-dulcis.

    Іхтіофауна[ред. | ред. код]

    В різні роки в лимані відзначалось до 63 видів риб, серед яких 7 видів-вселенців. Промисел завжди базувався на бичках, атерині та тюльці. До 1979 р. в окремі роки в значній кількості відловлювались тарань, судак, короп звичайний, карась. У наш час[коли?] в лиман через водозапускний канал заходить піленгас, який відловлюється на рівні з атериною і бичками.

    Риби Тилігульського лиману
    Ukrainian stickleback (Pungitius platygaster).jpg Syngnathus abaster body B.jpg Syngnathus typhle 20111103 151208 0650M.JPG Symphodus ocellatus 24-05-07 (Stefano Guerrieri).jpg Liza haematocheila by OpenCage.jpg Platichthys flesus Vääna-Jõesuu in Estonia.jpg
    Atherina boyeri 1.jpg Pomatoschistus marmoratus 1.JPG Gobius niger (Stefano Guerrieri) 1.jpg Zelenchak 1.jpg A large neogobius melanostomus.jpg Neogobius fluviatilis - 1.jpg

    Канал "Тилігульський лиман - Чорне море"[ред. | ред. код]

    Пересохлий канал у 2017 році, до розчистки

    У жовтні 2016 року почалось відновлення каналу, що з'єднує лиман з Чорним морем. Також біля моря побудований шлюз з пішохідним мостом, яким можна перейти між Одеською та Миколаївською областями.

    Пересохлий канал під трасою М-14, до розчистки

    28 грудня 2017 року Тилігульський лиман був з'єднаний з Чорним морем каналом, почалось наповнення лиману морською водою. Наповнення триватиме до квітня 2018 року.[1]

    Також планується рочищення каналу, щоб забезпечити прохід невеликих човнів.

    Канал дозволить зменшити солоність води у Тилігульському лимані з понад 30‰ (у 2017 році)[2] до морських 16‰.

    Також це врятує лиман від пересихання, а рибу від високої солоності.

    Туризм[ред. | ред. код]

    Туристична і комерційна інфраструктура на берегах лиману практично відсутня, тому навіть під час літнього сезону кількість туристів відносно невелика. На берегах лиману знаходяться численні дачні масиви (на західному березі).

    Дно лиману подекуди вкрите чорним мулом, що має лікувальні властивості. Запаси лікувальної грязі тут становлять 14 млн т.

    На західному березі лиману знаходиться село Курісове, де знаходиться пам'ятник історії державного значення — Палац Курісів.

    Література[ред. | ред. код]

    • Старушенко Л. И., Бушуев С. Г. Причерноморские лиманы Одещины и их рыбохозяйственное значение. — Одесса: Астропринт, 2001. — 151 с.
    • Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / Ю. П. Зайцев, Б. Г. Александров, Г. Г. Миничева. — Киев: Наукова думка, 2006. — 701 с.

    Посилання[ред. | ред. код]

  • Тилігульський лиман знову з'єднали з Чорним морем. 28 грудня 2017. 
  • СОЛОНІСТЬ ТИЛІГУЛЬСКОГО ЛИМАНУ ПЕРЕВИЩИЛА 30‰. 24 липня 2017.