Відмінності між версіями «Титано-магнієва промисловість України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
м (→‎Посилання: -спам)
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 17: Рядок 17:
 
* виробництво пігменту двоокису титану — ВАТ «Сумихімпром» (40 тисяч Мт/рік), ПрАТ «[[Кримський Титан]]» (70 тисяч Мт/рік)
 
* виробництво пігменту двоокису титану — ВАТ «Сумихімпром» (40 тисяч Мт/рік), ПрАТ «[[Кримський Титан]]» (70 тисяч Мт/рік)
 
* виробництво титанової губки — ДП «[[Запорізький титано-магнієвий комбінат]]»
 
* виробництво титанової губки — ДП «[[Запорізький титано-магнієвий комбінат]]»
  +
  +
В Україні виробляється до 1 млн т титановмістних концентратів на рік. Але основний їх обсяг йде на експорт. Причина проста – в країні немає ні достатніх потужностей в титановому виробництві, ні значного внутрішнього споживання. Тому Україна експортує концентрат і напівфабрикати, а також продукцію з невисокою доданою вартістю: титанові шлак і губку, діоксид титану.<ref name=":0">{{Cite web|title=Титанічна праця: як відновити потенціал титанової галузі країни — Статті — GMK Center|url=https://gmk.center/ua/posts/titanichna-pracya-yak-vidnoviti-potencial-titanovoi-galuzi-kraini/|website=GMK|language=uk|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>
  +
  +
При цьому в Україні є вертикально інтегрований титановий холдинг. Group DF належать або контролюються сировинні й виробничі активи. Утім, вони мають застаріле обладнання та складний юридичний статус.<ref name=":0" />
  +
  +
Ситуацію могла б змінити приватизація Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), якби державі вдалося залучити іноземного стратегічного інвестора. Однак питання інтересу нерезидентів залишається відкритим.<ref name=":0" />
   
 
== Магнієва промисловість ==
 
== Магнієва промисловість ==
Рядок 23: Рядок 29:
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Титано-магнієва промисловість]]
 
* [[Титано-магнієва промисловість]]
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
Рядок 28: Рядок 37:
 
* [https://web.archive.org/web/20100201153251/http://www.titanexport.com/index_rus.html ЗАТ «Кримський титан»]
 
* [https://web.archive.org/web/20100201153251/http://www.titanexport.com/index_rus.html ЗАТ «Кримський титан»]
   
[[Категорія:Промисловість України]]
+
[[Категорія:Металургія України]]
 
[[Категорія:Титано-магнієва промисловість]]
 
[[Категорія:Титано-магнієва промисловість]]

Поточна версія на 13:06, 7 березня 2020

Історія[ред. | ред. код]

В Україні виробництво титану почато з 1956 року на Дніпровському титано-магнієвому заводі (з 1971 року Запорізький титано-магнієвий комбінат).

У 1958—1960 роках введено потужності на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті; у 1961 році — на Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті.

Титанова промисловість[ред. | ред. код]

Україна є значним виробником титану на світовому ринку. Вона посідає 8 місце у світі за запасами ільменіту, мінералу, з якого видобувають титан. Це становить 20 % усіх світових запасів. Станом на 2004 рік запаси українського ільменіту становлять 5,9 мільйонів тон. Окрім того, лише Україна, Китай і США мають повний цикл виробництва титанового прокату.

Всього в Україні розвідано 40 родовищ, , з яких 12 детально розвідано і розпочато промислове видобування. Титанові (ільменітові) концентрати одержує Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат у Житомирській області та Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат у Дніпропетровській області. Їх спільна потужність становить майже 20 % світового випуску ільменітових концентратів і може повністю забезпечити потреби України та вигідний експорт. Розвіданими запасами титанових руд обидва комбінати забезпечені на далеку перспективу. Разом з тим існує проблема дефіциту руд із свіжим ільменітом, з якого можна отримувати високоякісні та конкурентоспроможні пігменти за технологією діючих сірчанокислотних виробництв у Сумах та в Криму. Запаси таких руд в Україні пов'язані, в основному, з великим Стремигородським корінним родовищем, та меншим за розмірами Федоровським родовищем. Експлуатація цих родовищ дасть змогу одночасно отримувати дефіцитний апатитовий концентрат, а також рідкісні землі у апатитовому концентраті, ванадій та скандій — в ільменітовому. Поряд з титаном, вилученим з ільменітових і рутилових концентратів, передбачається також вилучення ванадію.

Основні запаси титану в Україні належать до великих розсипних родовищ — Малишевського (Дніпропетровська область) та Іршанського (Житомирська область). Значні запаси зосереджені в Стремигородському родовищі на Житомирщині, але воно поки перебуває в стадії проектування. Титан використовується в пігментній промисловості (96 %), машинобудуванні (3 %) та електродній промисловості (1 %). Понад 80 % продукції експортується до країн СНД.

Готується до промислового освоєння Тростянецьке розсипне родовище ільменіту та Тарасівське розсипне родовище комплексних циркон-титанових руд у Київській області.

До титанової промисловості належать:

В Україні виробляється до 1 млн т титановмістних концентратів на рік. Але основний їх обсяг йде на експорт. Причина проста – в країні немає ні достатніх потужностей в титановому виробництві, ні значного внутрішнього споживання. Тому Україна експортує концентрат і напівфабрикати, а також продукцію з невисокою доданою вартістю: титанові шлак і губку, діоксид титану.[1]

При цьому в Україні є вертикально інтегрований титановий холдинг. Group DF належать або контролюються сировинні й виробничі активи. Утім, вони мають застаріле обладнання та складний юридичний статус.[1]

Ситуацію могла б змінити приватизація Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), якби державі вдалося залучити іноземного стратегічного інвестора. Однак питання інтересу нерезидентів залишається відкритим.[1]

Магнієва промисловість[ред. | ред. код]

Перший магнієвий завод в Україні відкрито у Калуському виробничому об'єднанні «Хлорвініл».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]