Тишів (Воловецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тишів
Tyshiv government house.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область Закарпатська область
Район/міськрада Воловецький район
Рада/громада Тишівська сільська рада
Код КОАТУУ 2121586001
Основні дані
Засноване 1948
Населення 517
Площа 1,727 км²
Густота населення 299,36 осіб/км²
Поштовий індекс 89112
Телефонний код +380 3136
Географічні дані
Географічні координати 48°48′32″ пн. ш. 23°05′38″ сх. д. / 48.80889° пн. ш. 23.09389° сх. д. / 48.80889; 23.09389Координати: 48°48′32″ пн. ш. 23°05′38″ сх. д. / 48.80889° пн. ш. 23.09389° сх. д. / 48.80889; 23.09389
Середня висота
над рівнем моря
546 м
Місцева влада
Адреса ради 89112, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Тишів,72 , тел. 4-12-45
Карта
Тишів. Карта розташування: Україна
Тишів
Тишів
Мапа

CMNS: Тишів на Вікісховищі

Тиші́всело в Україні, Закарпатській області, Воловецькому районі.

Воловецький район село Тишів (48°48'32" пн. ш. 23°05'38" сх. д.)

Населення – 458 чоловік. Площа – 1,727 км².

Село Тишів розкинулося в долині річки Латориця та її приток в підніжжі Верховинського хребта, а саме в підніжжі гори Пікуй. Розташоване за 12 км від районного центру.

Село Тишів вперше документально згадується 1648 року. Назва села Тишів (Чендеш) походить від кліматичних умов, які були в селі коли до ньго прийшли перші поселенці – тут було тихо і спокійно, територію села овівав спокійний вітерець. Такі умови збереглися тут до будівництва тут дороги Київ – Чоп у 70-х рр. ХХ століття. 1926 року в селі була створена рада робітничих, селянських і солдатських депутатів. Першим секретарем було обрано Говдана В. В. Також в цей рік був проведений перепис населення – його кількість становила 1100 жителів.

Бідність гірської Воловеччини на продуктивні земельні ресурси компенсується природними багатствами. Це листяно-хвойні ліси, в яких зростають переважно смерека і ялиця, бук, ясен і явір. На околиці села височіє гора Пікуй -1408 метрів. Пікуй – це ще й флористичний заказник де під охороною багато цінних рідкісних рослин, у т.ч. лікарських. Тут зустрічаються такі релікти, як тис ягідний , кедр і дуб. Окрасою і багатством лісів є благородні олені і козулі, ведмеді і лисиці, куниці і білки. Живуть тут дикі свині, рисі, вовки. Тут живе багато різноманітних птахів. У малодоступних урочищах інколи таланить зустріти чорних лелек.

Через село протікає річка Латориця, що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Флора і фауна річки не багата зокрема тут зустрічається річкова і радужна форель, короп, в'юн . Клімат Воловеччини помірно континентальний, однак суворіший ніж у низовинних районах. Весна починається тут пізніше, а зима - раніше на 2-3 тижні. Заморозки тривають до перших днів травня. Зима настає у другій половині листопада, сніг випадає у другій половині грудня. Якщо в низинах Закарпаття сніговий покрив нестійкий, глибина його 30-40 см, то на території Воловеччини він набагато глибший і стійкіший, в горах нерідко до 2 метрів, а танення починається у березні-квітні. Морози сягають інколи нижче -30°С. В ущелинах високогір’я латки снігу біліють інколи й до середини літа.

Грунтотворчі породи переважно фліші й продукти їх вивітрюання. Це осадові гірські породи, утворені в глибоких геосинклінальних морських басейнах з характерним ритмічним чергуванням шарів піщаників, аргілітів, алевролітів, мергелів, вапняків тощо.

Грунти місцевості слабо – родючі . Процесом грунтоутворення є кисле буроземоутворення, а супутніми – дерновий, підзолистий, глейовий, глейово-елювіальний процес.

Економіко-географічне положення

Село Тишів розташоване на півночі района і межує з такими селами: - на півночі: Котельниця і Латірка; - на заході: Щербовець і Жденієво; - на сході: Завадка і Вербляж; - на півдні: Нижні Ворота. Основною транспортною магістраллю є траса Київ-Чоп, по якій і здійснюються всі зовнішні зв'язки села.

Посилання

Погода в селі