Відмінності між версіями «Тобілевич-Кресан Марія Іванівна»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 39: Рядок 39:
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
   
Донька [[Карпенко-Карий Іван Карпович|Івана Карпенка-Карого]]. Закінчила ліцей у Парижі, досконало знала кілька іноземних мов. Організаторка та драматург лялькового театру в [[Київ|Києві]]. Допомагала [[Саксаганський Панас|Панасові Саксаганському]] в літетатурній праці. Підготувала до друку спогади своєї матері [[Тобілевич Софія Віталіївна|Софії Тобілевич]] «Мої стежки і зустрічі» (1957).
+
Донька [[Карпенко-Карий Іван Карпович|Івана Карпенка-Карого]]. Закінчила ліцей у [[Париж|Парижі]], досконало знала кілька іноземних мов. Організаторка та драматург лялькового театру в [[Київ|Києві]]. Допомагала [[Саксаганський Панас|Панасові Саксаганському]] в літературній праці. Підготувала до друку спогади своєї матері [[Тобілевич Софія Віталіївна|Софії Тобілевич]] «Мої стежки і зустрічі» (1957).
   
1917 року викладала французьку мову у [[Друга київська гімназія|Другій київській гімназії]], також викладала у Київської гімназії Конопацької. Згодом працювала завідувачем педагогічною частиною Першої української трудової школи Дурдуківського.<ref>[http://www.ridnaukraina.com/view.aspx?type=news&lang=1&nid=189&id=126 Про крутян-гімназистів]</ref>
+
[[1917]] року викладала французьку мову у [[Друга київська гімназія|Другій київській гімназії]], також викладала у Київської гімназії Конопацької. Згодом працювала завідувачем педагогічною частиною [[Перша українська гімназія у Києві|Першої української трудової школи Дурдуківського]].<ref>[http://www.ridnaukraina.com/view.aspx?type=news&lang=1&nid=189&id=126 Про крутян-гімназистів]</ref>
   
На початку 1930-х років її заарештували. Юрій Хорунжий у статті «Останній лоцман» ([[2005]]) писав: «Заарештували зовсім несподівано Марію Тобілевич-Кресан, доньку Івана Карпенка-Карого і Софії Віталіївни, небогу братів Тобілевичів, до того ж секретарку Панаса Карповича, яка приходила до нього допомагати записувати театральні спогади та звіряти переклади [[Шекспір Вільям|Шекспіра]] з оригіналом, знала-бо досконало кілька іноземних мов, скінчивши ліцей у [[Париж]]і…». Марія Іванівна у «справі СВУ» була заслана до Сибіру, звідки її визволив дядько&nbsp;— славнозвісний актор Панас Саксаганський.<ref>Юрій Хорунжий. Мужі чину.&nbsp;— К.: В-во Олени Теліги, 2005.&nbsp;— С. 244.</ref>
+
На початку 1930-х років її заарештували. [[Хорунжий Юрій Михайлович|Юрій Хорунжий]] у статті «Останній лоцман» ([[2005]]) писав: ''«Заарештували зовсім несподівано Марію Тобілевич-Кресан, доньку Івана Карпенка-Карого і Софії Віталіївни, небогу братів Тобілевичів, до того ж секретарку Панаса Карповича, яка приходила до нього допомагати записувати театральні спогади та звіряти переклади [[Шекспір Вільям|Шекспіра]] з оригіналом, знала-бо досконало кілька іноземних мов, скінчивши ліцей у [[Париж]]і…»''. Марія Іванівна у [[Процес Спілки визволення України|«справі СВУ»]] була заслана до Сибіру, звідки її визволив дядько&nbsp;— славнозвісний актор [[Саксаганський Панас Карпович|Панас Саксаганський]].<ref>Юрій Хорунжий. Мужі чину.&nbsp;— К.: В-во Олени Теліги, 2005.&nbsp;— С. 244.</ref>
 
[[Файл:Могила Марії і Софії Тобілевич.JPG|ліворуч|міні|230пкс|Могила Марії і Софії Тобілевич]]
 
[[Файл:Могила Марії і Софії Тобілевич.JPG|ліворуч|міні|230пкс|Могила Марії і Софії Тобілевич]]
Під час німецької окупації Києва організувала в місті «Будинок дитини», залучила до роботи в ньому відомих митців. Серед них співачка [[Петляш Олена Діонисівна|Олена Петляш]], актриси Є.Ожеговська, М.Склярова, хореограф О.Манасевич, режисер М.Ізапольська, художник [[Судомора Охрім Іванович|Охрім Судомора]].
+
Під час німецької окупації Києва організувала в місті «Будинок дитини», залучила до роботи в ньому відомих митців. Серед них співачка [[Петляш Олена Діонисівна|Олена Петляш]], актриси Є. Ожеговська, [[Склярова Марія Андріївна|М. Склярова]], хореограф О. Манасевич, режисер М. Ізапольська, художник [[Судомора Охрім Іванович|Охрім Судомора]].
   
 
Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]. На могилах Марії Іванівни та її матері Софії Віталіївни спільний пам'ятник: велика квадратна стела з чорного граніту з українським орнаментом. Є напис «Тобілевич Софія Віталіївна, 1858—1953. Марія Іванівна Тобілевич-Кресан, 1883—1957».
 
Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]]. На могилах Марії Іванівни та її матері Софії Віталіївни спільний пам'ятник: велика квадратна стела з чорного граніту з українським орнаментом. Є напис «Тобілевич Софія Віталіївна, 1858—1953. Марія Іванівна Тобілевич-Кресан, 1883—1957».

Поточна версія на 18:25, 22 лютого 2020

Марія Тобілевич-Кресан
Тобілевич М.jpg
Ім'я при народженні Марія Іванівна Тобілевич-Кресан
Псевдо Марія Іванівна Прохорова
Народилася 19 грудня 1883(1883-12-19)
Російська імперія
Померла 1 жовтня 1957(1957-10-01) (73 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українка
Діяльність письменниця-перекладач, педагог і театральний діяч
Батько Іван Карпенко-Карий
Мати Софія Тобілевич
Родичі Тобілевичі
У шлюбі з Прохоров Борис Миколайович

Марі́я Іва́нівна Тобіле́вич-Кресан (Прохорова; * 19 грудня 1883 — † 1 жовтня 1957) — українська письменниця-перекладачка, театральна діячка, викладачка іноземних мов.

Життєпис[ред. | ред. код]

Донька Івана Карпенка-Карого. Закінчила ліцей у Парижі, досконало знала кілька іноземних мов. Організаторка та драматург лялькового театру в Києві. Допомагала Панасові Саксаганському в літературній праці. Підготувала до друку спогади своєї матері Софії Тобілевич «Мої стежки і зустрічі» (1957).

1917 року викладала французьку мову у Другій київській гімназії, також викладала у Київської гімназії Конопацької. Згодом працювала завідувачем педагогічною частиною Першої української трудової школи Дурдуківського.[1]

На початку 1930-х років її заарештували. Юрій Хорунжий у статті «Останній лоцман» (2005) писав: «Заарештували зовсім несподівано Марію Тобілевич-Кресан, доньку Івана Карпенка-Карого і Софії Віталіївни, небогу братів Тобілевичів, до того ж секретарку Панаса Карповича, яка приходила до нього допомагати записувати театральні спогади та звіряти переклади Шекспіра з оригіналом, знала-бо досконало кілька іноземних мов, скінчивши ліцей у Парижі…». Марія Іванівна у «справі СВУ» була заслана до Сибіру, звідки її визволив дядько — славнозвісний актор Панас Саксаганський.[2]

Могила Марії і Софії Тобілевич

Під час німецької окупації Києва організувала в місті «Будинок дитини», залучила до роботи в ньому відомих митців. Серед них співачка Олена Петляш, актриси Є. Ожеговська, М. Склярова, хореограф О. Манасевич, режисер М. Ізапольська, художник Охрім Судомора.

Похована в Києві на Байковому кладовищі. На могилах Марії Іванівни та її матері Софії Віталіївни спільний пам'ятник: велика квадратна стела з чорного граніту з українським орнаментом. Є напис «Тобілевич Софія Віталіївна, 1858—1953. Марія Іванівна Тобілевич-Кресан, 1883—1957».

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про крутян-гімназистів
  2. Юрій Хорунжий. Мужі чину. — К.: В-во Олени Теліги, 2005. — С. 244.

Електронні джерела[ред. | ред. код]