Відмінності між версіями «Товсте (смт)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
(Не показані 47 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
 
| прапор =
 
| прапор =
 
| герб = Tovste gerb.png
 
| герб = Tovste gerb.png
  +
| опис герба = Герб селища Товсте
 
| область = [[Тернопільська область]]
 
| область = [[Тернопільська область]]
 
| район = [[Заліщицький район]]
 
| район = [[Заліщицький район]]
| рада = Товстенська селищна рада
+
| громада = [[Товстенська селищна громада]]
 
| код КОАТУУ = 6122055500
 
| код КОАТУУ = 6122055500
 
| розташування =
 
| розташування =
Рядок 12: Рядок 13:
 
| mapy =
 
| mapy =
 
| засноване = Перша згадка у [[1414]] році як поселення Тлусте
 
| засноване = Перша згадка у [[1414]] році як поселення Тлусте
  +
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:3303}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| населення = {{зменшення}}3348 (01.01.2012)<ref>[http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/2012/07_2012/zb_chnas_2011.rar Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України]</ref>
 
 
| площа = 17
 
| площа = 17
 
| статус = 1940
 
| статус = 1940
Рядок 20: Рядок 21:
 
| телефонний код = 3554
 
| телефонний код = 3554
 
| висота =
 
| висота =
| водойма = [[Тупа (Дупла)]]
+
| водойма = [[Тупа]]
 
| координати = {{coord|48|50|47|N|25|43|31|E|scale:30000|display=inline,title}}
 
| координати = {{coord|48|50|47|N|25|43|31|E|scale:30000|display=inline,title}}
 
| lat_deg = 48 | lat_min = 50 | lat_sec = 47
 
| lat_deg = 48 | lat_min = 50 | lat_sec = 47
Рядок 34: Рядок 35:
 
| залізниця о =100
 
| залізниця о =100
 
| автошлях о =99
 
| автошлях о =99
| адреса = 48630, Тернопільська обл., Заліщицький р-н, смтТовсте
+
| адреса = 48630, Тернопільська обл., Заліщицький р-н, смт Товсте
 
| голова =
 
| голова =
 
}}
 
}}
'''Товсте́'''&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Заліщицький район|Заліщицького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]], розташоване на західному [[Поділля|Поділлі]], над річкою [[Тупа|Тупою]]. Населення&nbsp;— 5000 меш. (1970&nbsp;р.), 3 460 меш. (2001&nbsp;р.), 3 453 мешканці ([[2007]]&nbsp;р.).
+
'''То́всте'''&nbsp;— [[селище міського типу]] в Україні, центр [[Товстенська селищна громада|Товстенської селищної територіальної громади]] [[Заліщицький район|Заліщицького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Розташоване на західному [[Поділля|Поділлі]], над річкою [[Тупа|Тупою]]. Населення&nbsp;— 5000 мешк. (1970&nbsp;р.), 3460 мешк. (2001&nbsp;р.), 3453 мешканці ([[2007]]&nbsp;р.).
   
 
== Aрхеологічні пам'ятки ==
 
== Aрхеологічні пам'ятки ==
Рядок 46: Рядок 47:
 
Перша писемна згадка&nbsp;— [[1414]]&nbsp;р. Назва міста, можливо, походить від прізвища галицького [[бояри]]на В'ячеслава Товстого, котрий служив князю [[Роман Мстиславович|Роману Мстиславовичу]]. За деякими даними поселення спочатку називалося «Толсте». Річка Тупа згадується під назвою «Дупла».
 
Перша писемна згадка&nbsp;— [[1414]]&nbsp;р. Назва міста, можливо, походить від прізвища галицького [[бояри]]на В'ячеслава Товстого, котрий служив князю [[Роман Мстиславович|Роману Мстиславовичу]]. За деякими даними поселення спочатку називалося «Толсте». Річка Тупа згадується під назвою «Дупла».
   
1435&nbsp;р. поляки захопили Західне Поділля, 1449 року перший раз з'являється польський варіант назви поселення «Тлусте»<ref>Укрепления города Толстое // http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/ukreplenija-tolstoe-tovste/</ref>. У [[Географічний словник Королівства Польського|«Географічному словнику Королівства Польського»]] річка Тупа вказана теж під іншою назвою&nbsp;— Дупа ({{lang-pl|Dupa}})<ref>{{SgKP|XII|353|Tłuste}}</ref>
+
1435&nbsp;р. поляки захопили Західне Поділля, 1449 року перший раз з'являється польський варіант назви поселення «Тлусте»<ref>Укрепления города Толстое // http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/ukreplenija-tolstoe-tovste/</ref><ref>[http://polona.pl/item/665606/107/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.195, №&nbsp;2272] {{ref-la}}</ref>. У [[Географічний словник Королівства Польського|«Географічному словнику Королівства Польського»]] річка Тупа вказана теж під іншою назвою&nbsp;— Дупа ({{lang-pl|Dupa}})<ref name="Tłuste_353">Tłuste…&nbsp;— S. 353.</ref>.
   
З XV ст. Товсте належало до [[Червоноградський повіт|Червоногородського повіту]] [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]]. Розташоване на важливому торгівельному шляху, що з'єднував [[Львів]] із [[Волощина|Волощиною]], було значним торговим центром Західного Поділля.
+
З XV&nbsp;ст. Товсте належало до [[Червоногродський повіт|Червоногродського повіту]] [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]]. Розташоване на важливому торговельному шляху, що з'єднував [[Львів]] із [[Волощина|Волощиною]], було значним торговим центром Західного Поділля.
   
  +
Дідичем Товстого був, зокрема, [[шляхтич]] з руського роду [[Ходоровські|Ходоровських]]&nbsp;— Мартин, який [[1549]]&nbsp;року отримав від короля [[Сигізмунд II Август|Сиґізмунда ІI Августа]] привілей для збирання мита, а отримані кошти мали використовуватися для уримання в належному стані доріг, мостів, гребель<ref name="Baliński М_Lipiński_985">''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/222/#item Tłuste // Starożytna Polska]…&nbsp;— S. 985.</ref>. {{джерело|[[1549]]&nbsp;року надано [[маґдебурзьке право]]}}.
[[1549]]&nbsp;року надано [[маґдебурзьке право]], тодішній власник міста&nbsp;— [[Ходоровські|Марцін Ходоровський]]; [[1571]]&nbsp;р. власник містечка [[Ходоровські|Ян Ходоровський]] отримав привілей на 2 ярмарки на рік та щотижневі торги. [[1580]] року у міста з'явився новий власник&nbsp;— [[хмільник|хмільницький]] староста [[Міхал Язловецький (староста хмільницький)|Міхал Язловецький]],<ref>{{SgKP|XII|352|Tłuste}}</ref>.
 
  +
[[1571]]&nbsp;р. дідич містечка Ян Ходоровський отримав привілей на 2 ярмарки на рік (у дні святого Варфоломія та навернення святого павла) та торги щочетверга<ref name="Tłuste_353"/>. [[1580]] року в міста був новий дідич&nbsp;— [[хмільник|хмільницький]] староста [[Міхал Язловецький (староста хмільницький)|Міхал Язловецький]]<ref>{{SgKP|XII|353|Tłuste}}</ref>, який того року отримав привілей<!--[[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]--> на проведення двох ярмарків (у дні святої Трійці та святого Луки)<ref name="Baliński М_Lipiński_985"/>.
   
Під час [[Хмельниччина|Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького]] Тлусте&nbsp;— одне з семи повстанських центрів на Галицькому Поділлі.
+
Під час [[Хмельниччина|Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького]] Товсте&nbsp;— одне зі семи повстанських центрів на Галицькому Поділлі.
   
 
Влітку [[1672]]&nbsp;р. містечко захопили турки, до [[1683]]&nbsp;р. належало до [[Чортківський пашалик|Чортківського пашалику]]. Згодом&nbsp;— власність князів [[Понінські|Понінських]], пізніше&nbsp;— [[Любомирські|Любомирських]] та [[Потоцькі|Потоцьких]]. [[1701]]&nbsp;р. король Авґуст II Фрідріх підтвердив для Тлустого маґдебурзьке право, всі привілеї.
 
Влітку [[1672]]&nbsp;р. містечко захопили турки, до [[1683]]&nbsp;р. належало до [[Чортківський пашалик|Чортківського пашалику]]. Згодом&nbsp;— власність князів [[Понінські|Понінських]], пізніше&nbsp;— [[Любомирські|Любомирських]] та [[Потоцькі|Потоцьких]]. [[1701]]&nbsp;р. король Авґуст II Фрідріх підтвердив для Тлустого маґдебурзьке право, всі привілеї.
Рядок 59: Рядок 61:
   
 
[[1880]]&nbsp;р. проживало 3199 осіб, з них&nbsp;— 2225 євреїв.<ref>* {{SgKP|XII|353|Tłuste}}</ref>. Діяли «Просвіта» (читальню засновано [[1902]]&nbsp;р., відновлено 1925&nbsp;р.), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства, окружна складниця Союзу кооператорів.
 
[[1880]]&nbsp;р. проживало 3199 осіб, з них&nbsp;— 2225 євреїв.<ref>* {{SgKP|XII|353|Tłuste}}</ref>. Діяли «Просвіта» (читальню засновано [[1902]]&nbsp;р., відновлено 1925&nbsp;р.), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства, окружна складниця Союзу кооператорів.
  +
  +
1 квітня 1934&nbsp;р. ґміна Тлусте Място отримало статус міста<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340250186 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 marca 1934 r. o zaliczeniu gmin: Tłuste Miasto w powiecie zaleszczyckim i Mielnica w powiecie horszczowskim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast.]</ref>.
   
 
У січні [[1940]]&nbsp;р. позбавлене статусу міста, новий статус&nbsp;— [[смт]].
 
У січні [[1940]]&nbsp;р. позбавлене статусу міста, новий статус&nbsp;— [[смт]].
Рядок 68: Рядок 72:
   
 
До [[1962]]&nbsp;р. містечко було райцентром.
 
До [[1962]]&nbsp;р. містечко було райцентром.
  +
  +
== Символіка ==
  +
=== Герб ===
  +
Затверджений в 1779 р.<ref>{{ГМУ}}</ref>
   
 
== Пам'ятки ==
 
== Пам'ятки ==
[[Файл:Храм Архистратига Михаїла.jpg|thumb|wright|Храм Архистратига Михаїла]]
+
[[Файл:Товсте Церква Св.Михаїла.jpg|thumb|wright|Храм Архистратига Михаїла]]
 
Збереглися [[Товстенський замок|замковий форт]] (кін. 16 ст.), [[Товстенський палац|палац]] (18 ст.), [[Товстенська ратуша|ратуша]] і приміщення Народного дому (поч. 20 ст.).
 
Збереглися [[Товстенський замок|замковий форт]] (кін. 16 ст.), [[Товстенський палац|палац]] (18 ст.), [[Товстенська ратуша|ратуша]] і приміщення Народного дому (поч. 20 ст.).
   
 
=== Храми ===
 
=== Храми ===
[[Файл:Церква в с. Товсте 1.jpg|250 px|thumb]]
+
[[Файл:Церква в с. Товсте 1.jpg|210 px|thumb]]
[[Файл:Церква в с. Товсте.jpg|250 px|thumb]]
+
[[Файл:Церква в с. Товсте.jpg|210 px|thumb]]
 
Церкви:
 
Церкви:
 
* святого Архистратига Михаїла (1939&nbsp;р.)
 
* святого Архистратига Михаїла (1939&nbsp;р.)
* св. Андрея Первозванного (1995&nbsp;р., мурована)
+
* святого Андрея Первозванного (1995&nbsp;р., мурована)
* костьол св. Анни (1912&nbsp;р.).
+
* [[Костел святої Анни (Товсте)|костел святої Анни]] (1912&nbsp;р.).
   
До [[1911]] року в містечку була дерев'яна церква, збудована майстрами Грубаром Григорієм та Дем'яном Цапкою у [[1731]] році. Розібрана<ref>[http://www.anthropos.org.ua/jspui/handle/123456789/2544 ''Вуйцик Володимир, Слободян Василь.'' Матеріали до словника народних будівничих // Записки Наукового товариства імені Шевченка.&nbsp;— Том CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування.&nbsp;— Львів, 2001.&nbsp;— С. 544–601]</ref><ref>ЦДІА України у Львові, ф. 616, оп. 1, спр. 66, арк. 14. Звіт Т.Мокловського</ref>.
+
До [[1911]] року в містечку була дерев'яна церква, збудована майстрами Грубаром Григорієм та Дем'яном Цапкою у [[1731]] році. Розібрана<ref>''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик В.]], Слободян В.'' [http://www.anthropos.org.ua/jspui/handle/123456789/2544 Матеріали до словника народних будівничих] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110524132922/http://www.anthropos.org.ua/jspui/handle/123456789/2544 |date=24 травень 2011 }} // Записки Наукового товариства імені Шевченка.&nbsp;— Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування.&nbsp;— Львів, 2001.&nbsp;— С. 544—601.</ref><ref>ЦДІА України у Львові, ф. 616, оп. 1, спр. 66, арк. 14. Звіт Т. Мокловського</ref>.
   
 
=== Пам'ятники і пам'ятні знаки ===
 
=== Пам'ятники і пам'ятні знаки ===
   
Споруджено братські могили воїнам ЧА, серед них Герой Радянського Союзу [[Худяков Олександр Олексійович|Олександра Худяков]] ([[1944]]&nbsp;р.), пам'ятники воїнам [[ЧА]] (1954&nbsp;р.), Б. Хмельницькому (1956&nbsp;р.), жертвам нацизму (1990&nbsp;р., на єврей. цвинтарі), Тарасу Шевченкови ([[1993]]&nbsp;р., скульптор Л.Юрчук), надгробки на могилах [[УСС]] (1991&nbsp;р.), вояків УПА (1992&nbsp;р.) і районного провідника ОУН та УПА П.Скалецького (1996&nbsp;р.), встановлено пам'ятний хрест (1991&nbsp;р.), насипано символічну могилу на честь Незалежности України з «фігурою» Матері Божої (1992&nbsp;р., скульп. І.Гудима).
+
Споруджено братські могили воїнам [[Червона Армія|ЧА]], серед них [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] [[Худяков Олександр Олексійович|Олександра Худякова]] ([[1944]]&nbsp;р.), пам'ятники воїнам [[ЧА]] (1954&nbsp;р.), Б. Хмельницькому (1956&nbsp;р.), жертвам нацизму (1990&nbsp;р., на єврейськ. цвинтарі), Тарасу Шевченку ([[1993]]&nbsp;р., скульптор Л.Юрчук), надгробки на могилах [[УСС]] (1991&nbsp;р.), вояків УПА (1992&nbsp;р.) і районного провідника ОУН та УПА П.Скалецького (1996&nbsp;р.), встановлено пам'ятний хрест (1991&nbsp;р.), насипано символічну могилу на честь Незалежности України з «фігурою» Матері Божої (1992&nbsp;р., скульп. І.Гудима).
   
 
=== Пам'ятки природи ===
 
=== Пам'ятки природи ===
   
Є пам'ятка природи&nbsp;— залишки пансіонного парку (19 ст.).
+
Є пам'ятка природи&nbsp;— залишки пансіонного парку (XIX&nbsp;ст.).
   
 
== Соціальна сфера ==
 
== Соціальна сфера ==
   
Діють ЗОШ 1-3 ступ., ПТУ №&nbsp;22, музична школа, Будинок культури, Будинок школяра, бібліотека, лікарня, 3 аптеки, кінотеатр(ред.не функціонує), 2 стадіони, історичний народний музей, відділення зв'язку, лінійно-технічна станція, шлях.-експлуат. дільниця, хлібозавод,комбінат комунал. підприємств, «Заготзерно», бурякопункт, селянська спілка «Дружба», 23 торгові заклади.
+
Діють ЗОШ 1-3 ступенів, ПТУ №&nbsp;22, музична школа, Будинок культури, Будинок школяра, бібліотека, лікарня, 3 аптеки, кінотеатр(ред.не функціонує), 2 стадіони, історичний народний музей, відділення зв'язку, лінійно-технічна станція, шлях.-експлуат. дільниця, хлібозавод, комбінат комунал. підприємств, «Заготзерно», бурякопункт, ПП НВАП «Ель Гаучо», 23 торгові заклади.
   
 
[[Харчова промисловість]], гіпсовий завод, цегельня. З 1963 року школа механізації сільського господарства.
Проживали єврейський релігійний реформатор, нар. цілитель Бешт, громадський діяч Л.Горбачевський, працювали адвокат, громад. діяч В. Бараник, правники І. Кивелюк і В.-Р. Ставничий, навчався письменник, громадсько-культурний діяч Д.Збігнєв.
 
 
Перебували режисер, актор Лесь Курбас, бандурист Гнат Хоткевич.
 
 
[[Харчова промисловість]], гіпсовий завод, цегельня. З 1963 року школа механізації сільского господарства.
 
   
 
== Відомі люди ==
 
== Відомі люди ==
   
 
=== Народилися ===
 
=== Народилися ===
* [[Зубжицький-Сас Ян Кароль|Ян Кароль Зубжицький-Сас]] (1860–1935)&nbsp;— польський науковець, архітектор (зокрема, автор проекту теперішнього костелу в центрі Чорткова)
+
* [[Зубжицький-Сас Ян Кароль|Ян Кароль Зубжицький-Сас]] (1860—1935)&nbsp;— польський науковець, архітектор (зокрема, автор проекту теперішнього [[Костел святого Станіслава (Чортків)|костелу святого Станіслава]] в центрі Чорткова),
* [[Володимир Кучер]] (1885–1970)&nbsp;— фізик, педагог,
+
* [[Володимир Кучер]] (1885—1970)&nbsp;— фізик, педагог,
* [[Рослицький Євген|Євген Рослицький]] (1927–2008)&nbsp;— мікробіолог перекладач,
+
* [[Рослицький Євген|Євген Рослицький]] (1927—2008)&nbsp;— мікробіолог перекладач,
* [[Іван Ставничий]] (1891–1973)&nbsp;— правник, журналіст, перекладач,
+
* [[Іван Ставничий]] (1891—1973)&nbsp;— правник, журналіст, перекладач,
  +
* [[Фридрак Орест-Ярема Миколайович]] (1937)&nbsp;— журналіст, літератор, [[заслужений журналіст України]],<ref>''Барна В.'' Фридрак Орест-Ярема Миколайович // {{ТЕС|3|533}}</ref> автор книги «Біла каплиця».<ref>[http://litcentr.in.ua/news/2016-03-17-4050 Презентація книги «Біла каплиця» Яреми Фридрака]</ref>
* [[Хіршлєр Ян]] (1983–1951)&nbsp;— польський медик.
 
  +
* [[Александер Семкович (сенатор)|Александер Семкович]]&nbsp;— польський історик, сенатор, братанок історика [[Александер Семкович (історик)|Александера Семковича]],<ref>''Bukowska Elżbieta''. Semkowicz Aleksander // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1995—1996.&nbsp;— t. XXXVI/2, zeszyt 152.&nbsp;— S. 233—234. {{ref-pl}}</ref>
 
* [[Хіршлєр Ян]] (1983—1951)&nbsp;— польський медик.
   
 
;Сучасники:
 
;Сучасники:
 
* Бадло Петро&nbsp;— український та казахський футболіст, найкращий гравець Чемпіонату Казахстану 2013 року за версією УЄФА,
 
 
* [[Барна Володимир Андрійович|Володимир Барна]] (1953)&nbsp;— поет, публіцист, літературознавець,
 
* [[Барна Володимир Андрійович|Володимир Барна]] (1953)&nbsp;— поет, публіцист, літературознавець,
  +
* Ігор Гордій (1956)&nbsp;— архітектор, працює в м. Тернополі,
  +
* [[Дорожинський Павло Миколайович|Павло Дорожинський]] (1926—2015)&nbsp;— український політичний і громадський діяч, публіцист, журналіст, редактор. Голова Центрального Проводу [[Об'єднання українських націоналістів (державників)]]&nbsp;— ОУН (д) 2005—2015&nbsp;рр.,
 
* [[Єфремов Борис Олексійович|Борис Єфремов]] (1954)&nbsp;— артист, діяч культури,
 
* [[Єфремов Борис Олексійович|Борис Єфремов]] (1954)&nbsp;— артист, діяч культури,
* [[Павло Дорожинський]] (1926)&nbsp;— журналіст, редактор, громадський діяч,
 
 
* [[Кміта Олександр Вікторович|Олександр Кміта]]&nbsp;— вчений-фізик, військовик, ґенерал-майор міліції,
 
* [[Кміта Олександр Вікторович|Олександр Кміта]]&nbsp;— вчений-фізик, військовик, ґенерал-майор міліції,
 
* [[Кошель Степан Миколайович|Степан Кошель]]&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]],
 
* [[Кошель Степан Миколайович|Степан Кошель]]&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]],
* [[Тракало Василь Йосипович|Василь Тракало]]&nbsp;— журналіст, письменник,
+
* [[Тракало Василь Йосипович|Василь Тракало]]&nbsp;— журналіст, письменник.
* Бадло Петро — український та казахський футболіст, найкращий гравець Чемпіонату Казахстану 2013 року за версією УЄФА.
 
   
 
=== Проживали, працювали ===
 
=== Проживали, працювали ===
 
* [[Касьян Микола Андрійович|Микола Касьян]]&nbsp;— український народний лікар, мануальний терапевт; з травня 1960 по червень 1961 року&nbsp;— заступник головного лікаря [[Товстенський район|Товстенського району]]
 
* [[Касьян Микола Андрійович|Микола Касьян]]&nbsp;— український народний лікар, мануальний терапевт; з травня 1960 по червень 1961 року&nbsp;— заступник головного лікаря [[Товстенський район|Товстенського району]]
  +
 
Проживали єврейський релігійний реформатор, народний цілитель Бешт, громадський діяч Л. Горбачевський, працювали адвокат, громад. діяч В. Бараник, правники І. Кивелюк і В.-Р. Ставничий, навчався письменник, громадсько-культурний діяч Д. Збігнєв.
  +
 
Перебували режисер, актор Лесь Курбас, бандурист Гнат Хоткевич.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist|1}}
 
{{reflist|1}}
  +
  +
== Джерела ==
  +
* ''Головко В. В., [[Гуцал Петро Зеновійович|Гуцал П. З.]]'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Tovste_smt Товсте] // {{ЕІУ|10|114}}
 
* {{ЕУ}}
  +
* ''Павлик Я.'' Товсте // {{ТЕС|3|454–455}}
  +
* [http://polona.pl/item/665606/0/ Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego]…&nbsp;— Lwów, 1887.&nbsp;— Т. XII.&nbsp;— 552 s. {{ref-la}}, {{ref-pl}}
  +
* ''[[Міхал Балінський|Baliński М.,]] [[Тимотеуш Ліпінський|Lipiński T.]]'' [https://polona.pl/item/starozytna-polska-pod-wzgledem-historycznym-jeograficznym-i-statystycznym-opisana-t-2,ODAyNjE/222/#item Tłuste // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana].&nbsp;— Warszawа&nbsp;: nakład i druk S. Orgelbranda, 1845.&nbsp;— Т. ІІ.&nbsp;— Cz. 2.&nbsp;— S. 985—986. {{ref-pl}}
  +
* {{SgKP|XII|352|Tłuste 1.) miasto w pow. zaleszczyckim}}&nbsp;— S. 352—353. {{ref-pl}}
  +
  +
== Література ==
 
* ''[[Бурма Василь Петрович|Бурма, В.]]'' Ой, Хмелю, мій Хмелю…&nbsp;/ Василь Бурма&nbsp;// [[Вільне життя плюс]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;103 (24 груд.).&nbsp;— С.&nbsp;5.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
{{Портал|Тернопільщина}}
 
{{Портал|Тернопільщина}}
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=23.07.2008&rf7571=30805 Облікова картка]
+
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=30805 Облікова картка]
* {{ЕУ}}
 
* ''Я. Павлик.'' Товсте // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;454–455.
 
* Василь Бурма. Ой, Хмелю, мій Хмелю… // Вільне життя плюс.&nbsp;— Тернопіль, №&nbsp;103 (15631) від 24 грудня 2014.&nbsp;— С.&nbsp;5.
 
 
* [http://www.castles.com.ua/tluste.html Товсте на сайті «Замки та храми України»]
 
* [http://www.castles.com.ua/tluste.html Товсте на сайті «Замки та храми України»]
 
* [http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/tluste.php Товсте (Тлусте). Пам'ятки України]
 
* [http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/tluste.php Товсте (Тлусте). Пам'ятки України]
 
* [http://www.tovste.info/index.php History of Tluste // Tovste&nbsp;— Poland, Ukraine] {{ref-en}}
 
* [http://www.tovste.info/index.php History of Tluste // Tovste&nbsp;— Poland, Ukraine] {{ref-en}}
  +
* {{SgKP|XII|352|Tłuste}}
 
   
 
{{Заліщицький район}}
 
{{Заліщицький район}}
Рядок 146: Рядок 164:
 
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
 
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
 
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1414]]
 
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1414]]
  +
[[Категорія:Товсте (смт)|*]]
  +
[[Категорія:1414 в Україні]]

Поточна версія на 17:50, 13 червня 2019

смт Товсте
Tovste gerb.png
Герб селища Товсте
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький район
Громада Товстенська селищна громада
Код КОАТУУ: 6122055500
Основні дані
Засноване Перша згадка у 1414 році як поселення Тлусте
Магдебурзьке право 1571
Статус із 1940 року
Площа 17 км²
Населення 3303 (01.01.2017)[1]
Густота 199 осіб/км²
Поштовий індекс 48630
Телефонний код +380 3554
Географічні координати 48°50′47″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.84639° пн. ш. 25.72528° сх. д. / 48.84639; 25.72528Координати: 48°50′47″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.84639° пн. ш. 25.72528° сх. д. / 48.84639; 25.72528
Водойма Тупа
Відстань
Найближча залізнична станція: Товсте
До райцентру:
 - фізична: 24 км
До обл. центру:
 - залізницею: 100 км
 - автошляхами: 99 км
Селищна влада
Адреса 48630, Тернопільська обл., Заліщицький р-н, смт Товсте
Карта
Товсте. Карта розташування: Україна
Товсте
Товсте
Товсте. Карта розташування: Тернопільська область
Товсте
Товсте

Commons-logo.svg Товсте у Вікісховищі

То́всте — селище міського типу в Україні, центр Товстенської селищної територіальної громади Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на західному Поділлі, над річкою Тупою. Населення — 5000 мешк. (1970 р.), 3460 мешк. (2001 р.), 3453 мешканці (2007 р.).

Aрхеологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

У селищі та поблизу нього виявлено археологічні пам'ятки трипільської, гава-голіградської, сарматської, черняхівської, давньоруської культур, пізньофеодального часу.

Історія[ред. | ред. код]

Герб польського періоду

Перша писемна згадка — 1414 р. Назва міста, можливо, походить від прізвища галицького боярина В'ячеслава Товстого, котрий служив князю Роману Мстиславовичу. За деякими даними поселення спочатку називалося «Толсте». Річка Тупа згадується під назвою «Дупла».

1435 р. поляки захопили Західне Поділля, 1449 року перший раз з'являється польський варіант назви поселення «Тлусте»[2][3]. У «Географічному словнику Королівства Польського» річка Тупа вказана теж під іншою назвою — Дупа (пол. Dupa)[4].

З XV ст. Товсте належало до Червоногродського повіту Подільського воєводства. Розташоване на важливому торговельному шляху, що з'єднував Львів із Волощиною, було значним торговим центром Західного Поділля.

Дідичем Товстого був, зокрема, шляхтич з руського роду Ходоровських — Мартин, який 1549 року отримав від короля Сиґізмунда ІI Августа привілей для збирання мита, а отримані кошти мали використовуватися для уримання в належному стані доріг, мостів, гребель[5]. 1549 року надано маґдебурзьке право[джерело?]. 1571 р. дідич містечка Ян Ходоровський отримав привілей на 2 ярмарки на рік (у дні святого Варфоломія та навернення святого павла) та торги щочетверга[4]. 1580 року в міста був новий дідич — хмільницький староста Міхал Язловецький[6], який того року отримав привілей на проведення двох ярмарків (у дні святої Трійці та святого Луки)[5].

Під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Товсте — одне зі семи повстанських центрів на Галицькому Поділлі.

Влітку 1672 р. містечко захопили турки, до 1683 р. належало до Чортківського пашалику. Згодом — власність князів Понінських, пізніше — Любомирських та Потоцьких. 1701 р. король Авґуст II Фрідріх підтвердив для Тлустого маґдебурзьке право, всі привілеї.

Після 1772 р. австрійський уряд визначив Тлусте як повітове місто Заліщицької округи, згодом — заштатне містечко.

1880 р. проживало 3199 осіб, з них — 2225 євреїв.[7]. Діяли «Просвіта» (читальню засновано 1902 р., відновлено 1925 р.), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства, окружна складниця Союзу кооператорів.

1 квітня 1934 р. ґміна Тлусте Място отримало статус міста[8].

У січні 1940 р. позбавлене статусу міста, новий статус — смт.

7 липня 1941 — 13 квітня 1944 — під німецькою окупацією, під час якої у Тлустому й на околиці закатували близько 5 тис. осіб, в тому числі єврейську громаду містечка, яка налічувала в той час близько 2500 чоловік.[9] У вересні 1943 р. поблизу проходили партизанські з'єднання Сидора Ковпака.

Від 1948 до травня 1951 року діяла підпільна друкарня ОУН.

До 1962 р. містечко було райцентром.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Затверджений в 1779 р.[10]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Храм Архистратига Михаїла

Збереглися замковий форт (кін. 16 ст.), палац (18 ст.), ратуша і приміщення Народного дому (поч. 20 ст.).

Храми[ред. | ред. код]

Церква в с. Товсте 1.jpg
Церква в с. Товсте.jpg

Церкви:

  • святого Архистратига Михаїла (1939 р.)
  • святого Андрея Первозванного (1995 р., мурована)
  • костел святої Анни (1912 р.).

До 1911 року в містечку була дерев'яна церква, збудована майстрами Грубаром Григорієм та Дем'яном Цапкою у 1731 році. Розібрана[11][12].

Пам'ятники і пам'ятні знаки[ред. | ред. код]

Споруджено братські могили воїнам ЧА, серед них Героя Радянського Союзу Олександра Худякова (1944 р.), пам'ятники воїнам ЧА (1954 р.), Б. Хмельницькому (1956 р.), жертвам нацизму (1990 р., на єврейськ. цвинтарі), Тарасу Шевченку (1993 р., скульптор Л.Юрчук), надгробки на могилах УСС (1991 р.), вояків УПА (1992 р.) і районного провідника ОУН та УПА П.Скалецького (1996 р.), встановлено пам'ятний хрест (1991 р.), насипано символічну могилу на честь Незалежности України з «фігурою» Матері Божої (1992 р., скульп. І.Гудима).

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Є пам'ятка природи — залишки пансіонного парку (XIX ст.).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють ЗОШ 1-3 ступенів, ПТУ № 22, музична школа, Будинок культури, Будинок школяра, бібліотека, лікарня, 3 аптеки, кінотеатр(ред.не функціонує), 2 стадіони, історичний народний музей, відділення зв'язку, лінійно-технічна станція, шлях.-експлуат. дільниця, хлібозавод, комбінат комунал. підприємств, «Заготзерно», бурякопункт, ПП НВАП «Ель Гаучо», 23 торгові заклади.

Харчова промисловість, гіпсовий завод, цегельня. З 1963 року школа механізації сільського господарства.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Сучасники

Проживали, працювали[ред. | ред. код]

Проживали єврейський релігійний реформатор, народний цілитель Бешт, громадський діяч Л. Горбачевський, працювали адвокат, громад. діяч В. Бараник, правники І. Кивелюк і В.-Р. Ставничий, навчався письменник, громадсько-культурний діяч Д. Збігнєв.

Перебували режисер, актор Лесь Курбас, бандурист Гнат Хоткевич.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Укрепления города Толстое // http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/ukreplenija-tolstoe-tovste/
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.195, № 2272 (лат.)
  4. а б Tłuste… — S. 353.
  5. а б Baliński М., Lipiński T. Tłuste // Starożytna Polska… — S. 985.
  6. Tłuste // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.)
  7. * Tłuste // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.)
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 marca 1934 r. o zaliczeniu gmin: Tłuste Miasto w powiecie zaleszczyckim i Mielnica w powiecie horszczowskim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast.
  9. Historical demography of Tluste
  10. Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (ХІV — І пол. ХХ ст.). — Київ — 2001. — 400 с.
  11. Вуйцик В., Слободян В. Матеріали до словника народних будівничих Архівовано 24 травень 2011 у Wayback Machine. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544—601.
  12. ЦДІА України у Львові, ф. 616, оп. 1, спр. 66, арк. 14. Звіт Т. Мокловського
  13. Барна В. Фридрак Орест-Ярема Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 533. — ISBN 978-966-528-279-2.
  14. Презентація книги «Біла каплиця» Яреми Фридрака
  15. Bukowska Elżbieta. Semkowicz Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1995—1996. — t. XXXVI/2, zeszyt 152. — S. 233—234. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]