Томенчук Богдан Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:21, 12 лютого 2020, створена NV (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Кавалери ордена «За заслуги» за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томенчук Богдан Михайлович
Народився 16 січня 1955(1955-01-16) (65 років)
Ценява, Коломийський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність поет, педагог
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Нагороди
медаль «За працю і звитягу» Орден «За заслуги» III ступеня

Томенчук Богдан Михайлович — український поет, освітянин.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 січня 1955 року в с. Ценява Коломийського району Івано-Франківської області[1].

Навчався у Ценявській восьмирічці. Згодом у Коломийській середній школі № 2. Закінчив фізико-математичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту (1972—1976 рр.)[2].

У 1976—1977 роках — учитель математики Пістинської середньої школи Косівського району. У 1977—1989 роках — учитель математики середньої школи села Ворона Коломийського району. У 1989—1990 роках — директор Ценявської неповної середньої школи[2].

У 1990—1994 роках — начальник управління освіти Івано-Франківського облвиконкому, облдержадміністрації; 1994—1998 роках — завідувач відділу освіти Коломийської райдержадміністрації. Працював заступником голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат премії імені В. Чорновола, міської премії імені І. Франка та премії імені Пантелеймона Куліша[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Поетичні збірки
  • 1993 — «На паперті душі»
  • 2002 — «Сповідайтесь мої тривоги»
  • 2007 — «Німі громи»
  • 2015 — «Сезон ненаписаних віршів»
  • 2016 — «Місто героїв і понятих»
  • 2017 — «Силуети/Постаті»
  • 2018 — «Ранкове місто пізніх ліхтарів»
  • 2018 — «Жінка з одного вірша»
  • 2019 — «Дві джезви»
Бібліографія
  • Томенчук Б. Дві джезви. Брустурів: Дискурсус, 2019. 224 с.
  • Томенчук Б. Жінка з одного вірша. Брустурів: Дискурсус, 2018. 284 с.
  • Томенчук Б. Місто героїв і понятих. Брустури: Дискурсус, 2016. 242 с.
  • Томенчук Б. На паперті душі. Галич: Друкарня Івано-Франківського управління по пресі, 1993. 100 с.
  • Томенчук Б. Німі громи. Коломия: Вік, 2007. 320 с.
  • Томенчук Б. Постаті. Івано-Франківськ: Дискурсус, 2017. 74 с.
  • Томенчук Б. Ранкове місто пізніх ліхтарів. Брустурів: Дискурсус, 2018. 192 с.
  • Томенчук Б. Сезон ненаписаних віршів. Брустури: Дискрусус, 2015. 142 с.
  • Томенчук Б. Силуети. Томенчук Б. Івано-Франківськ: Дискурсус, 2017. 74 с.
  • Томенчук Б. Сповідайтесь, мої тривоги. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2002. 176 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Франківського поета відзначили премією імені Пантелеймона Куліша — briz-info. briz.if.ua. Процитовано 2020-02-12. 
  2. а б ТОМЕНЧУК БОГДАН МИХАЙЛОВИЧ. lib.if.ua. Процитовано 2020-02-12. 
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №879/2008. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2020-02-12. 

Джерела[ред. | ред. код]