Томсонівське розсіювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Томсонівське розсіювання — пружнє розсіювання частинок і хвиль електромагнітних хвиль у рентгенівському діапазоні.

На відміну від релеєвського розсіювання томсонівське розсіювання не залежить від частоти.

За своєю природою томсонівське розсіювання — це випромінювання електронів, які здійснюють коливання під дією електричної складової електромагнітної хвилі (див. дипольне випромінювання).

Інтенсивність розсіяної хвилі при Томсонівському розсіюванні неполяризованого світла на електроні може бути описана формулою[1]

,

де Ie — інтенсивність розсіяної хвилі, I — падаюча хвиля, віддаль до точки спостереження, θ — кут розсіювання, e — елементарний заряд, m — маса електрона, c — швидкість світла. Формула втрачає справедливість для малих кутів, для яких важливе багатократне розсіювання.

Перетин томсонівського розсіювання на електроні

,

на атомі

,

де Z — число електронів у атомі (зарядове число ядра атома).

Крім томсонівського розсіювання існує також непружнє комптонівське розсіювання, яке повністю подавлює томпсонівське при вищих частотах, коли енергії фотона вистачає, щоб вибити будь-який електрон із електронної оболонки атома.

Див. також

Примітки

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в систему СІ дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ.