Відмінності між версіями «Травлення (технологія)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
(доповнення, стильові правлення)
Рядок 12: Рядок 12:
 
* для виготовлення мембран (витравлювання дуже малих отворів із методом [[Фотолітографія|фотолітографії]])
 
* для виготовлення мембран (витравлювання дуже малих отворів із методом [[Фотолітографія|фотолітографії]])
 
* для хімічного полірування поверхні і видалення порушеного в ході попередньої механічної обробки шару.
 
* для хімічного полірування поверхні і видалення порушеного в ході попередньої механічної обробки шару.
  +
* для створення матової поверхні на склі по яким можна писати олівцями (підписування скляних ємностей в лабораторній практиці).
  +
  +
== Типові реактиви ==
  +
* у виробництві [[друкована плата|друкованих плат]] традиційно використовують [[хлорид заліза(III)|FeCl<sub>3</sub>]], [[хлорид міді(II)|CuCl<sub>2</sub>]], [[персульфати|M<sub>2</sub>S<sub>2</sub>O<sub>8</sub>]] (де - Na, K або [[амоній|NH<sub>4</sub>]]), водну суміш [[перекис водню|H<sub>2</sub>O<sub>2</sub>]] з [[хлоридна кислота|хлоридною кислотою ]].
  +
* Для видалення продуктів окиснення з поверхні [[мідь|міді]] та стопів (сплавів) на її основі (якщо продукти окиснення не [[сульфіди|сульфідні]]) можна використати концентрований розчин [[амоніак]]у.
  +
* Для травлення скляних поверхонь використовують [[флуоридна кислота|флуоридну кислоту]] або підкислені розчини [[флуориди|флуоридів]].
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Версія за 10:51, 14 березня 2016

Травлення фольгованого текстоліту у розчині хлориду заліза для видалення мідної поверхні.

Тра́влення — обробка поверхні металу, скла тощо розчинами кислот або солей для розчинення частини поверхні. Використовується у друкарстві, ювелірній справі, обробці скла для нанесення зображення, при виготовленні друкованих плат.

Застосування

Травлення застосовується:

  • для зняття поверхневого шару забруднень, оксидів, жирової плівки і т. п. (наприклад, окалини з напівфабрикату в металургії)
  • для виявлення структури матеріалів (наприклад, структури металів і сплавів у металографії)
  • для формування провідних доріжок і контактних площадок при виробництві друкованих плат
  • для нанесення рельєфного малюнка при художній обробці матеріалів (зазвичай металів)
  • для виготовлення мембран (витравлювання дуже малих отворів із методом фотолітографії)
  • для хімічного полірування поверхні і видалення порушеного в ході попередньої механічної обробки шару.
  • для створення матової поверхні на склі по яким можна писати олівцями (підписування скляних ємностей в лабораторній практиці).

Типові реактиви

Див. також

Посилання