Відмінності між версіями «Транслітерація»
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
(вікіфікація) |
(Закінчення) Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Транслітерáція''' або '''транслітерува́ння''' (від {{lang-la|trans-}} — «через», «по той бік» і ''litera'' — «[[літера]]») — механічна передача [[текст]]у й окремих [[слово|слів]], які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї [[писемність|писемності]] літерами іншої. |
'''Транслітерáція''', або '''транслітерува́ння''' (від {{lang-la|trans-}} — «через», «по той бік» і ''litera'' — «[[літера]]»), — механічна передача [[текст]]у й окремих [[слово|слів]], які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї [[писемність|писемності]] літерами іншої. |
||
Необхідність у транслітерації виникла наприкінці 19 ст. (у процесі створення прусських наук, бібліотек) для того, щоб включити в єдиний каталог праці, написані мовами, які базуються на [[Латинська абетка|латинських]], [[Кирилиця|кириличних]], [[Арабське письмо|арабських]], індійських та ін. системах письма. |
Необхідність у транслітерації виникла наприкінці 19 ст. (у процесі створення прусських наук, бібліотек) для того, щоб включити в єдиний каталог праці, написані мовами, які базуються на [[Латинська абетка|латинських]], [[Кирилиця|кириличних]], [[Арабське письмо|арабських]], індійських та ін. системах письма. |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Інструкції транслітерації, складені з цією метою, стали в 20 ст. основою стандарту для перекладу нелатинських систем письма на латиницю. |
Інструкції транслітерації, складені з цією метою, стали в 20 ст. основою стандарту для перекладу нелатинських систем письма на латиницю. |
||
''Транслітерація'' відрізняється від [[Транскрипція (лінгвістика)|транскрипції]], яка при |
''Транслітерація'' відрізняється від [[Транскрипція (лінгвістика)|транскрипції]], яка при перетворенні на українську мову іншомовних слів керується тим, як ті іншомовні слова вимовляються, а не пишуться. |
||
== Принципи транслітерації == |
== Принципи транслітерації == |
||
| Рядок 112: | Рядок 112: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
*{{ЛЗЕ2|частина =Транслітерація |сторінки =497}} |
|||
* Дорошенко С. Загальне мовознавство: Навч. посіб. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006 |
* Дорошенко С. Загальне мовознавство: Навч. посіб. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006 |
||
* [[Прадід Юрій Федорович|''Ю. Ф. Прадід.'']] Транслітерація // {{УМ-2000}} |
* [[Прадід Юрій Федорович|''Ю. Ф. Прадід.'']] Транслітерація // {{УМ-2000}} |
||
Поточна версія на 06:27, 5 жовтня 2021
Транслітерáція, або транслітерува́ння (від лат. trans- — «через», «по той бік» і litera — «літера»), — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.
Необхідність у транслітерації виникла наприкінці 19 ст. (у процесі створення прусських наук, бібліотек) для того, щоб включити в єдиний каталог праці, написані мовами, які базуються на латинських, кириличних, арабських, індійських та ін. системах письма.
Інструкції транслітерації, складені з цією метою, стали в 20 ст. основою стандарту для перекладу нелатинських систем письма на латиницю.
Транслітерація відрізняється від транскрипції, яка при перетворенні на українську мову іншомовних слів керується тим, як ті іншомовні слова вимовляються, а не пишуться.
Принципи транслітерації[ред. | ред. код]
Транслітерація застосовується для спрощення друкарського набору або для заміни маловідомого алфавіту відомим. Транслітеруванню піддаються географічні назви та інші власні назви, терміни, що набули міжнародного визнання. При їх перенесенні з мови в мову бажано дотримуватися точності або в збереженні буквеного образу топоніма чи власного імені, або у відтворенні звучання. Зумовлене це тим, що жоден з існуючих алфавітів не забезпечує повної відповідності між написанням і вимовою.
Особливої гостроти вона набуває з посиленням міжнародних контактів. Вони спричинюють необхідність створення універсальних транслітерацій, чим займається Міжнародна організація з питань стандартизації (англ. ISO — International Organisation for Standardisation).
Правила транслітерації[ред. | ред. код]
Офіційна система українсько-англійської транслітерації, що сьогодні застосовується при відтворенні українських власних назв засобами англійської мови у законодавчих та офіційних актах, оригінально була ухвалена рішенням Української комісії з питань правничої термінології від 19 квітня 1996 р. № 9[1] та після декількох законодавчих відхилень була відновлена (з незначною зміною у відтворенні букви 'щ') постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею[2].
Основні її постулати:
- Використання затвердженої системи не є обов'язковим при перекладі іноземних імен на українську мову.
- Транслітерація повинна здійснюватися безпосередньо з української на англійську мову, без використання будь-якої додаткової мови.
- Затверджена норма є обов'язковою для перекладу імен з української на англійську в законодавчих і офіційних актах.
- Для стислості, система дозволяє для імен як місто «Zaporizhzhia» називатися як «Zaporizhia», «L'viv» як «Lviv» і т. д. Крім того, наведено *короткий список офіційних варіантів написання назв: «Ukraine» (без використання артикля «the»), «Crimea» (на противагу «Krym»), «Black Sea» і «Sea of Azov». У деяких випадках «традиційні» форми можуть бути вказані в дужках після офіційної форми.
| Українська | Англійська | Коментарі | Приклад |
|---|---|---|---|
| А | А | - | Алушта — Alushta |
| Б | B | - | Борщагівка — Borshchahivka |
| В | V | - | Вишгород — Vyshhorod |
| Г | H | - | Гадяч — Hadiach;Згорани — Zghorany |
| Ґ | G | - | Ґалаґан — Galagan |
| Д | D | - | Дон — Don |
| Е | E | - | Рівне — Rivne |
| Є | Ye, ie | Ye — на початку слова, іе — в інших позиціях | Єнакієве — Yenakiieve;Наєнко — Naienko |
| Ж | Zh | - | Житомир — Zhytomyr |
| З | Z | - | Закарпаття — Zakarpattia |
| И | Y | - | Медвин — Medvyn |
| І | I | - | Іршава — Irshava |
| Ї | Yi, i | Yi — на початку слова, і — в інших позиціях | Їжакевич — Yizhakevych;Кадіївка — Kadiivka |
| Й | Y, i | Y — на початку слова, і — в інших позиціях | Йосипівка — Yosypivka;Стрий — Stryi |
| К | K | - | Київ — Kyiv |
| Л | L | - | Лебедин — Lebedyn |
| М | M | - | Миколаїв — Mykolaiv |
| Н | N | - | Ніжин — Nizhyn |
| О | O | - | Одеса — Odesa |
| П | P | - | Полтава — Poltava |
| Р | R | - | Ромни — Romny |
| С | S | - | Суми — Sumy |
| Т | T | - | Тетерів — Teteriv |
| У | U | - | Ужгород — Uzhhorod |
| Ф | F | - | Фастів — Fastiv |
| Х | Kh | - | Харків — Kharkiv |
| Ц | Ts | - | Біла Церква — Bila Tserkva |
| Ч | Ch | - | Чернівці — Chernivtsi |
| Ш | Sh | - | Шостка — Shostka |
| Щ | Shch | - | Гоща -Hoshcha |
| Ю | Yu, iu | Yu — на початку слова, iu — в інших позиціях | Юрій — Yurii;Крюківка — Kriukivka |
| Я | Ya, ia | Ya — на початку слова, іа — в інших позиціях | Яготин — Yahotyn;Ічня — Ichnia |
Примітки:
1. Буквосполучення «зг» відтворюється латиницею як «zgh» (наприклад, Згорани — Zghorany, Розгон — Rozghon) на відміну від «zh» — відповідника української літери «ж».
2. М'який знак і апостроф латиницею не відтворюються.
3. Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.
Право на ім'я[ред. | ред. код]
У випадку, якщо вас не влаштовує транслітерований запис вашого прізвища та імені, ви можете скористатись правом транскрибувати їх відповідно до своєї національної традиції, яке дає Цивільний кодекс України, Глава 22, Стаття 294[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рішення Української комісії з питань правничої термінології № 9 (Протокол № 2 від 19 квітня 1996 р.)
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею
- ↑ Цивільний кодекс України. Процитовано 2015-10-1. Текст « від 16.01.2003 № 435-IV (Сторінка 1 з 20)» проігноровано (довідка)
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікідані мають властивість P2440:транслітерація (використання) |
- Латинізація української мови
- Кирилізація англійської мови
- Спрощена система транслітерації болгарської мови
Посилання[ред. | ред. код]
- Транслітерація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 497.
- Дорошенко С. Загальне мовознавство: Навч. посіб. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006
- Ю. Ф. Прадід. Транслітерація // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Офіційна транслітерація на Порталі української мови та культури slovnyk.ua
- Стандартна українська транслітерація — онлайн-транслітерація з підтримкою головних чинних стандартів транслітерування (паспортний, географічний, науковий трансліт, ISO 9, ТКПН, BGN/PCGN, ALA-LC та ін.)
- Автоматична транслітерація — інтернет-сервіс для автоматичної транслітерації текстів (нестандартний трансліт)
- Універсальна транслітерація і транскрипція — інтернет-сервіс для автоматичної транслітерації і транскрипції за різними стандартами
- Універсальний транслітератор — інтернет-сервіс для набору кириличних текстів за допомогою стандартної англійської клавіатури (нестандартний трансліт)
- Мариняк К. Короткий огляд систем транслітерації з української на англійську мову // Західньоканадський збірник. — Едмонтон-Острог: Наукове товариство ім. Шевченка в Канаді. — 2008. — т. 5. с. 478—484.
- Правила української транслітерації сучасної церковнослов'янської мови (проект)
- Romanization system for Ukrainian (BGN/PGGN 1965 System)
|
