Транспорт Белізу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Белізу M:
Транспортна система Белізу (англ.)
Транспортна система Белізу (англ.)
Територія
Площа 22,9 тис. км² (152-ге)
Рельєф рівнинний
Найвища точка гора Дойлс-Делайт (1160 м)
Повітряний
Аеропортів 47 (92-ге)
Наземний
Автошляхів 2,9 тис. км (169-те)
Водний
Узбережжя 386 км
Головний порт Беліз-Сіті
Водних шляхів 825 км (70-те)
Адміністрування
Орган Міністерство праці, транспорту і надзвичайних ситуацій
Голова міністр Рене Монтеро

Транспорт Белізу представлений автомобільним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським і річковим) [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 22 966 км² (152-ге місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 290 км, зі сходу на захід — 135 км[2][3]. Географічне положення Белізу дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в західній частині акваторії Карибського моря, вихід до моря Гватемалі[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Белізі, станом на 2011 рік, дорівнює 2 870 км, з яких 488 км із твердим покриттям і 2 382 км без нього (170-те місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 47 аеропортів (92-ге місце у світі), з них 6 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 41 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (11);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 3 (29)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 28 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 935,6 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 2,4 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Беліз є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — V3, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Белізу мають літерний код ІКАО, що починається з — MZ[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Беліз-Сіті, Біг-Крік.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 247 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (33-тє місце у світі), з яких: ліхтеровозів — 1, балкерів — 33, суховантажів — 156, танкерів для хімічної продукції — 2, газовозів — 1, вантажно-пасажирських суден — 4, нафтових танкерів — 9, рефрижераторів — 30, ролкерів — 10, спеціалізованих танкерів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 152 (Болгарії — 1, Китайської Народної Республіки — 61, Хорватії — 1, Естонії — 1, Греції — 2, Ісландії — 1, Італії — 3, Латвії — 9, Литви — 1, Нідерландів — 1, Норвегії — 2, Російської Федерації — 30, Сінгапуру — 4, Швейцарії — 1, Сирії — 4, Таїланду — 1, Туреччини — 16, Об'єднаних Арабських Еміратів — 3, Великої Британії — 4, України — 6)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 825 км (70-те місце у світі)[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство праці, транспорту і надзвичайних ситуацій. Станом на 11 березня 2016 року міністерство в уряді Діна Олівера Берроу очолював Рене Монтеро[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н Belize : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Belize : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]