Відмінності між версіями «Трансєвропейська сутурна зона»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
  +
[[File:Avalonia Baltica Sarmatia geologi.png|thumb|350px|Геологічна мапа Північної Європи. Різні складові Трансєвропейської сутурної зони показані вузькою смугою зображеною блакитним кольором між Північним та Чорним морем.]]
 
'''Трансєвропейська сутурна зона''' (TESZ) — межа між докембрійським [[Східноєвропейська платформа|Східноєвропейським кратоном]] та фанерозойськими орогенами Південно-Західної Європи. Зона прямує від [[Північне море|Північного]] до [[Чорне море|Чорного моря]]. Північно-західна частина зони була створена зіткненням [[Авалонія|Авалонії]] та [[Балтія (континент)|Балтії]]/Східноєвропейського кратону у пізньому [[ордовик]]у. Південно-східна частина зони, нині значною мірою прихована глибокими осадовими басейнами, розвинулася внаслідок [[Герцинська складчастість|Варисці́йського]] та [[Альпійський орогенез|Альпійського]] орогенезу.
 
'''Трансєвропейська сутурна зона''' (TESZ) — межа між докембрійським [[Східноєвропейська платформа|Східноєвропейським кратоном]] та фанерозойськими орогенами Південно-Західної Європи. Зона прямує від [[Північне море|Північного]] до [[Чорне море|Чорного моря]]. Північно-західна частина зони була створена зіткненням [[Авалонія|Авалонії]] та [[Балтія (континент)|Балтії]]/Східноєвропейського кратону у пізньому [[ордовик]]у. Південно-східна частина зони, нині значною мірою прихована глибокими осадовими басейнами, розвинулася внаслідок [[Герцинська складчастість|Варисці́йського]] та [[Альпійський орогенез|Альпійського]] орогенезу.
   

Версія за 02:45, 5 грудня 2019

Геологічна мапа Північної Європи. Різні складові Трансєвропейської сутурної зони показані вузькою смугою зображеною блакитним кольором між Північним та Чорним морем.

Трансєвропейська сутурна зона (TESZ) — межа між докембрійським Східноєвропейським кратоном та фанерозойськими орогенами Південно-Західної Європи. Зона прямує від Північного до Чорного моря. Північно-західна частина зони була створена зіткненням Авалонії та Балтії/Східноєвропейського кратону у пізньому ордовику. Південно-східна частина зони, нині значною мірою прихована глибокими осадовими басейнами, розвинулася внаслідок Варисці́йського та Альпійського орогенезу.

Різні гілки TESZ мають різні назви:

  • Лінія Тейсейра — Торнквіста (TTZ), у Польщі та Україні
  • Лінія Зоргенфрай — Торнквіста (STZ) через Сконе (Швеція), Каттегат, Північна Ютландія
  • Трансєвропейський розлом(TEF), Сутура Тор — Торнквіста через Південну Данію.
  • STZ та TEF утворюють віяло Торнквіста[1][2][3][4]

Віяло Торнквіста

Оскільки південно-східна частина TESZ (Лінія Тейсейра — Торнквіста) є відносно добре обмеженою, північно-західна частина має поділ на численні шви та розломи, які прямують з напрямку Північного моря та сутури Япет, яка прямує між Скандинавськими та Шотландськими каледоніди. Має такі лінійні ознаки (відсортовані з північного сходу):

Поверхня Мохоровичича під віялом Торнквіста має потужну топографію з глибинами, що змінюються між 26 і 48 км. TESZ почав формуватися під час каледонської орогенії як мікроконтинент або ряд террейнів авалонського походження, об'єднаних з Балтією. Вважають, що розломи продовжували формуватися до пізнього палеозою.[6]

Примітки

  1. H. Thybo, Geophysical characteristics of the Tornquist Fan area, northwest Trans-European Suture Zone: Indication of late Carboniferous to early Permian dextral transtension, Geological Magazine 134 (1997), 597-606, doi: 10.1017/s0016756897007267
  2. Trond H. Torsvik and Emma F. Rehnström, the Tornquist Sea and baltica-Avalonia docking, Tectonophysics 362 (2003), 67-82, http://www.earthdynamics.org/torsvik/torsvik-papers/2003/2003_Torsvik_Tectonophysics.pdf
  3. Janutyte (2015). Upper mantle structure around the Trans-European Suture Zone obtained by teleseismic tomography. Solid Earth 6: 73–91. doi:10.5194/se-6-73-2015. 
  4. Narkiewicz, M (2015). Transcurrent nature of the Teisseyre–Tornquist Zone in Central Europe: results of the POLCRUST-01 deep reflection seismic profile. International Journal of Earth Sciences 104 (3): 775–796. doi:10.1007/s00531-014-1116-4. 
  5. Vajda, Vivi; Linderson, Hans; McLoughlin, Stephen (2016). Disrupted vegetation as a response to Jurassic volcanism in southern Sweden. У Kear, B.P.; Lindgren, J.; Hurum, J.H.; Milàn, J.; Vajda, V. Mesozoic Biotas of Scandinavia and its Arctic Territories. Geological Society, London, Special Publications 434. с. 127–147. 
  6. Hans Thybo, Crustal structure and tectonic evolution of the Tornquist Fan region as revealed by geophysical methods, Bulletin of the Geological Society of Denmark, Vol. 46, pp. 145-160, http://2dgf.dk/xpdf/bull46-2-145-160.pdf