Відмінності між версіями «Троянці (астероїди)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м ((GR) File renamed: File:InnerSolarSystem ua.pngFile:InnerSolarSystem-uk.png Criterion 4 (harmonizing names of file set) · For reference, please see c:Template:Other versions/InnerSolarSystem, and also language code for Ukrainian is "uk")
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Не плутати|Троянські супутники}}
 
{{Не плутати|Троянські супутники}}
   
[[Файл:InnerSolarSystem ua.png|thumb|300px|[[Головний пояс астероїдів]] (білі цятки), троянці та греки [[Юпітер (планета)|Юпітера]] (зелені цятки) та астероїди {{нп|Група Хільди|групи Хільди|en|Hilda family}} (помаранчеві цятки). Дані [[JPL]] на [[14 серпня]] [[2006]] року.]]
+
[[Файл:InnerSolarSystem-uk.png|thumb|300px|[[Головний пояс астероїдів]] (білі цятки), троянці та греки [[Юпітер (планета)|Юпітера]] (зелені цятки) та астероїди {{нп|Група Хільди|групи Хільди|en|Hilda family}} (помаранчеві цятки). Дані [[JPL]] на [[14 серпня]] [[2006]] року.]]
 
[[Файл:Lagrange very massive.svg|300 px|thumb|Точки розміщення троянських астероїдів в системі ([[точки Лагранжа]] L<sub>4</sub> і L<sub>5</sub>), позначені червоним, орбітальний шлях вторинного об'єкту синім, основний об'єкт жовтим.]]
 
[[Файл:Lagrange very massive.svg|300 px|thumb|Точки розміщення троянських астероїдів в системі ([[точки Лагранжа]] L<sub>4</sub> і L<sub>5</sub>), позначені червоним, орбітальний шлях вторинного об'єкту синім, основний об'єкт жовтим.]]
   
'''Троянці''' в [[астрономія|астрономії]]&nbsp;— група [[астероїд]]ів, що перебувають біля [[точки лібрації|точок лібрації]] L<sub>4</sub> та L<sub>5</sub> великих [[планета|планет]] (на 60° попереду та позаду планети), поза межами [[головний пояс астероїдів|головного пояса астероїдів]]. [[Період обертання|Період їх обертання]] навколо [[Сонце|Сонця]] збігається з періодом обертання планети, тобто вони перебувають в [[орбітальний резонанс|орбітальному резонансі]] 1:1. У системі [[планета]]—[[Сонце]] вони здійснюють лібраційні рухи навколо лагранжевих точок, внаслідок чого їх взаємне розташування постійно змінюється.
+
'''Троянці''' в [[астрономія|астрономії]]&nbsp;— група [[астероїд]]ів, що перебувають біля [[точки лібрації|точок лібрації]] L<sub>4</sub> та L<sub>5</sub> великих [[планета|планет]] (на 60° попереду та позаду планети), поза межами [[головний пояс астероїдів|головного пояса астероїдів]]. [[Період обертання|Період їхнього обертання]] навколо [[Сонце|Сонця]] збігається з періодом обертання планети, тобто вони перебувають в [[орбітальний резонанс|орбітальному резонансі]] 1:1. У системі [[планета]]—[[Сонце]] вони здійснюють лібраційні рухи навколо лагранжевих точок, внаслідок чого їхнє взаємне розташування постійно змінюється.
   
 
Першу таку [[мала планета|малу планету]] ([[Ахіллес (астероїд)|Ахіллес]]) було відкрито 1906 року [[Макс Вольф|Максом Вольфом]] у точці L<sub>4</sub> системи [[Сонце]]-[[Юпітер (планета)|Юпітер]]<ref name="Nicholson1961">{{cite journal|last=Nicholson|first=Seth B.|title=The Trojan asteroids|year=1961|journal=Astronomical Society of the Pacific Leaflets|volume=8|pages=239–46|url=http://adsabs.harvard.edu/abs/1961ASPL....8..239N}}</ref>. Відтоді всі подібні об'єкти називають на честь героїв [[Троянська війна|Троянської війни]], а сам клас астероїдів&nbsp;— троянцями. Малі планети поблизу точки L<sub>4</sub> (попереду планети) традиційно називають іменами [[ахейці]]в, а поблизу точки L<sub>5</sub> (позаду планети)&nbsp;— іменами [[троянці]]в. Винятком стали [[624 Гектор]] і [[617 Патрокл]], які було названо до усталення традиції.
 
Першу таку [[мала планета|малу планету]] ([[Ахіллес (астероїд)|Ахіллес]]) було відкрито 1906 року [[Макс Вольф|Максом Вольфом]] у точці L<sub>4</sub> системи [[Сонце]]-[[Юпітер (планета)|Юпітер]]<ref name="Nicholson1961">{{cite journal|last=Nicholson|first=Seth B.|title=The Trojan asteroids|year=1961|journal=Astronomical Society of the Pacific Leaflets|volume=8|pages=239–46|url=http://adsabs.harvard.edu/abs/1961ASPL....8..239N}}</ref>. Відтоді всі подібні об'єкти називають на честь героїв [[Троянська війна|Троянської війни]], а сам клас астероїдів&nbsp;— троянцями. Малі планети поблизу точки L<sub>4</sub> (попереду планети) традиційно називають іменами [[ахейці]]в, а поблизу точки L<sub>5</sub> (позаду планети)&nbsp;— іменами [[троянці]]в. Винятком стали [[624 Гектор]] і [[617 Патрокл]], які було названо до усталення традиції.
   
На початок 2010 року кількість троянців перевищила 4000<ref name="count">{{cite web|title=Trojan Minor Planets|url=http://www.cfa.harvard.edu/iau/lists/Trojans.html|publisher=International Astronomical Union (IAU)|accessdate=2010-06-07|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HlNqDx4j?url=http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/Trojans.html|archivedate=2013-06-30|deadurl=no}}</ref>. Їх кількість не є сталою&nbsp;— деякі з них можуть втрачати резонанс із Юпітером і сходити з орбіти, можливі також захоплення інших астероїдів, що рухаються поблизу орбіти Юпітера. Найбільші з них&nbsp;— Гектор (370 км) та [[Еней (астероїд)|Еней]] (148,2 км) відповідно.
+
На початок 2010 року кількість троянців перевищила 4000<ref name="count">{{cite web|title=Trojan Minor Planets|url=http://www.cfa.harvard.edu/iau/lists/Trojans.html|publisher=International Astronomical Union (IAU)|accessdate=2010-06-07|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HlNqDx4j?url=http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/Trojans.html|archivedate=2013-06-30|deadurl=no}}</ref>. Їхня кількість не є сталою&nbsp;— деякі з них можуть втрачати резонанс із Юпітером і сходити з орбіти, можливі також захоплення інших астероїдів, що рухаються поблизу орбіти Юпітера. Найбільші з них&nbsp;— Гектор (370 км) та [[Еней (астероїд)|Еней]] (148,2 км) відповідно.
   
 
Історично троянцями називали лише астероїди системи Юпітер—Сонце; тепер так називають астероїди поблизу лагранжевих точок L<sub>4</sub> та L<sub>5</sub> будь-яких систем. Наразі відомі троянці у системах [[Марс (планета)|Марса]] та [[Нептун (планета)|Нептуна]]<ref name=count />.
 
Історично троянцями називали лише астероїди системи Юпітер—Сонце; тепер так називають астероїди поблизу лагранжевих точок L<sub>4</sub> та L<sub>5</sub> будь-яких систем. Наразі відомі троянці у системах [[Марс (планета)|Марса]] та [[Нептун (планета)|Нептуна]]<ref name=count />.

Поточна версія на 20:26, 22 квітня 2021

Головний пояс астероїдів (білі цятки), троянці та греки Юпітера (зелені цятки) та астероїди групи Хільди[en] (помаранчеві цятки). Дані JPL на 14 серпня 2006 року.
Точки розміщення троянських астероїдів в системі (точки Лагранжа L4 і L5), позначені червоним, орбітальний шлях вторинного об'єкту синім, основний об'єкт жовтим.

Троянці в астрономії — група астероїдів, що перебувають біля точок лібрації L4 та L5 великих планет (на 60° попереду та позаду планети), поза межами головного пояса астероїдів. Період їхнього обертання навколо Сонця збігається з періодом обертання планети, тобто вони перебувають в орбітальному резонансі 1:1. У системі планетаСонце вони здійснюють лібраційні рухи навколо лагранжевих точок, внаслідок чого їхнє взаємне розташування постійно змінюється.

Першу таку малу планету (Ахіллес) було відкрито 1906 року Максом Вольфом у точці L4 системи Сонце-Юпітер[1]. Відтоді всі подібні об'єкти називають на честь героїв Троянської війни, а сам клас астероїдів — троянцями. Малі планети поблизу точки L4 (попереду планети) традиційно називають іменами ахейців, а поблизу точки L5 (позаду планети) — іменами троянців. Винятком стали 624 Гектор і 617 Патрокл, які було названо до усталення традиції.

На початок 2010 року кількість троянців перевищила 4000[2]. Їхня кількість не є сталою — деякі з них можуть втрачати резонанс із Юпітером і сходити з орбіти, можливі також захоплення інших астероїдів, що рухаються поблизу орбіти Юпітера. Найбільші з них — Гектор (370 км) та Еней (148,2 км) відповідно.

Історично троянцями називали лише астероїди системи Юпітер—Сонце; тепер так називають астероїди поблизу лагранжевих точок L4 та L5 будь-яких систем. Наразі відомі троянці у системах Марса та Нептуна[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Nicholson, Seth B. (1961). The Trojan asteroids. Astronomical Society of the Pacific Leaflets 8: 239–46. 
  2. а б Trojan Minor Planets. International Astronomical Union (IAU). Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-06-07. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]