Перегляд вихідного коду сторінки Троїцький собор (Чернігів)

{{Культова споруда
|зображення                 = Троїцький монастир.jpg
|розмір_зображення          = 300
|підпис                     = 
|назва                      = Свято - Троїцький кафедральний собор
|розташування_місто         = [[Чернігів]]
|розташування_країна = {{UKR}}
|координати = {{coord|51|28|38.67|N|31|16|49.42|E}}
|архітектор = [[Ян Баптиста]]
|інженер =
|скульптор =
|художник =
|замовник = [[Іван Мазепа|Гетьман України Іван Мазепа]]
|дата_початку_спорудження = [[1679]]
|дата_закінчення_спорудження= [[1695]]
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль = [[українське бароко]]
|адреса =
|релігійна конфесія =
|
}}
'''Свято-Троїцький собор'''&nbsp;— визначна архітектурна пам'ятка доби [[Гетьманщина|Гетьманщини]] у Чернігові (1695). Був головним собором чернігівського [[Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)|Троїцького монастиря]].

З 1992&nbsp;— кафедральний собор [[Чернігівська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Чернігівської єпархії Московського Патріархату]].

== Історія ==
Одним із найвиразніших архітектурних ансамблів України є Троїцько-Іллінський монастир ХІ—ХVІІІ ст. в Чернігові. Він складається з двох частин — колишнього Іллінського монастиря ХІ—ХVІІ ст. та Троїцького монастиря, побудованого на найвищому плато Болдиних гір протягом 1677-1780 років, об’єднаних ландшафтом та архітектурою в єдиний ансамбль.
Початок, за літописом, було покладено ченцем Антонієм Печерським 1069 року. «Ископанные» ним та його послідовниками в яру Болдиних гір печери з часом перетворились на двоярусний великий підземний комплекс — відому сьогодні в усьому світі пам’ятку підземного будівництва Антонієві печери. У ХІІ ст. біля входу в печери збудували хрестовокупольну безстовпну, увінчану одним верхом Іллінську церкву. 1239 року монастир зруйнували орди Батия.

Ініціатором будівництва Троїцького монастиря був відомий політичний, церковний діяч і письменник кінця ХVІІ ст. архієпископ чернігівський Лазар Баранович. У 1672 році він переїхав у Чернігів із своєї колишньої резиденції в Новгороді-Сіверському.Завдяки перебудовам вона отримала форму трибанного храму, найбільш розповсюдженого в Україні за козацької доби.
Закладений у [[1679]]&nbsp;р. [[Лазар (Баранович)|Лазарем Барановичем]] за проектом і під керівництвом [[архітектор]]а Іоанна Баптисти (Йоганн Батист Зауер). Збудований коштом [[Українські гетьмани і кошові отамани|гетьмана України]] [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]]. Будівництво завершенно [[1695]].

Троїцько-Іллінський монастир діяв до 1786 року, коли за наказом Катерини ІІ вотчини монастиря були секуляризовані. Троїцькому монастирю була відведена особлива роль: на його території було призначено розмістити Чернігівський університет, чому сприяло і те, що монастир мав друкарню і бібліотеку, яка нараховувала більше 11 тисяч книг. Після смерті князя Тавриди Григорія Потьомкіна, який особливо опікувався цим питанням, наказ не виконувався. Тому 1790 року долю монастиря було змінено: імператриця визначила чернігівському єпископу переселитися з Борисоглібського в Троїцький монастир.

Другої світової війни будівлі монастиря знаходились в користуванні чернігівського зоотехнікуму. Під час окупації в листопаді 1941 року Троїцький монастир став діючим жіночим монастирем; настоятельницею якого була ігуменя Антонія (Сорокіна). Його будівлі значно постраждали під час бомбардувань 1941 і 1943 років, тому єпархія вже в 40-х роках ХХ ст. проводила ремонтні роботи. Жіночий монастир діяв до 1961 року; з 1967 року комплекс Троїцького монастиря входив до складу чернігівського архітектурно-історичного заповідника. У 1988 році, після закінчення реставраційних робіт, проведених під керівництвом відомого архітектора Маріоніли Говденко та реставратора живопису Володимира Бабюка, будівлі колишнього Троїцького монастиря повернули Чернігівській єпархії.

З цього часу на території колишнього монастиря знаходився так званий «Архієрейський дім» — резиденція чернігівського архієпископа. Щодо чоловічого монастиря на Болдиних горах, то він знов був закритий у 1918 році. Троїцький собор функціонував як приходський храм до 1929 року.

За період існування собору він неодноразово горів, перебудовувався, але в результаті реставраційних робіт в 80-х роках ХХ ст. собор відновлено в первісних формах XVII&nbsp;ст. Автор проекту реставрації&nbsp;— київський архітектор М.&nbsp;М.&nbsp;Говденко.

Сьогодні монастир продовжує бути резиденцією архієпископа Української православної церкви. У будинку настоятеля з 90-х років ХХ століття діє духовне училище з підготовки священиків та регентів-псаломщиків. Троїцький собор, чудовий зразок майстерності українських майстрів кінця ХVІІ ст., знов є діючим храмом.

== Опис ==
Першою побудували трапезну із Введенською церквою (1677-1679 рр.), єдиною двобанною серед тих, що збереглися на Лівобережній Україні трапезних церков; пізніше спорудили три корпуси келій та господарських приміщень, які створили мальовниче барочне оточення головної споруди — Троїцького собору, збудованого у 1679-1695 роках за проектом архітектора Іоанна Зауера — Баптиста. Цікавий факт: у барабані глави собору зберігся фрагмент напису часів гетьмана Мазепи про грошові пожертви Лазаря Барановича і Івана Мазепи на будівництво собору.

Наприкінці ХVШ ст. замість дерев’яної збудували цегляну огорожу монастиря з квадратними і восьмигранними кутовими вежами; з півночі собору побудували величну надбрамну п’ятиярусну дзвіницю висотою 58 метрів у соковитих барокових формах. Дзвіницю споруджено між 1770 і 1780 роками архімандритом Іоілем (Биковським). Прізвище архітектора — будівничого невідоме; за деякими свідоцтвами були використані проектні креслення Іогана Шеделя, автора Великої Лаврської дзвіниці. Розміщена в ансамблі монастиря, дзвіниця стала головним орієнтиром для подорожнього з боку Києва, Ніжина, Любеча.

Собор є визначною пам'яткою, що розкриває шляхи становлення і розвитку архітектури [[Українське бароко|українського бароко]].

Це [[Нава (архітектура)|тринавний]], [[Стовп (архітектура)|шестистовпний]], [[Абсида|триапсидний]] храм. За своїм планом він наслідує традиції мурованого храмового будівнитва [[Київська Русь|Русі]]. Верх собору лаконічно прикрашають сім барокових бань: головна [[Баня (архітектура)|баня]] вивершується над центром, дві менші здіймаються на бокових [[Ризаліт|ризалітах]] західного [[Фасад|фасаду]], а решта розташована на основному об'ємі споруди.

Стіни собору, вікна, арковидні і квадратні ніші&nbsp;— заглиблення, які імітують вікна, багато прикрашені бароковими вертикальними та горизонтальними профільними лініями і напівколонками. Ніші заповнені розписами. В другому ярусі Троїцького собору над входом виділяється вікно у вигляді православного [[Хрест|хреста]], що є особливою ознакою чернігівських барокових храмів кін. XVII&nbsp;— поч. XVIII&nbsp;ст.

Величний і урочистий інтер´єр храму. Його прикрашає іконостас 1942&nbsp;— 49 рр., виконаний після [[Друга світова війна|ІІ світової війни]] місцевим художником Піменом Портним, а також цілий комплекс настінного живопису XVII&nbsp;— ХХ ст.

== Поховання ==
В храмі нині знаходяться мощі чернігівського святого [[Феодосій Углицький|Феодосія Углицького]], Філарета Гумілевського і преподобного [[Лаврентій Чернігівський|Лаврентія]], а під підлогою собору&nbsp;— склеп, який свідчить про те, що собор є усипальницею духовних ієрархів, феодальної знаті XVIII&nbsp;— поч. XX&nbsp;ст.

== Галерея ==
Ансамбль Троїцького монастиря складався протягом ХVІІ—ХІХ ст. Побудова цього величного комплексу стала можливою й тому, що Троїцько-Іллінський монастир був великим феодальним господарством, якому в середині ХVІІІ ст. належало майже 10 тисяч кріпаків, 24 села, 30 вітряків, 31 завод, у т. ч. цегельні. Троїцький монастир був з’єднаний з Іллінським «галереею, устроенною на каменных арках и столбах».


<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
File:Troitzachernigov.jpg|Вигляд спотвореного перебудовами храму на дореволюційному фото
File:Eletskiy monastery.jpg
File:Chernigov Holy Trinity Cathedral.jpg
File:Іконостас Троїцького собору Чернігів.jpg|Іконостас собору
File:Розпис_під_куполом_Троїцького_Собору_Чернігів,_Україна.jpg|Розпис під куполом
File:Памятник Архітектури - Троїцький Собор.jpg|Троїцький собор - пам'ятка архітектури
File:В середині собору.jpg|Настінний розпис



File:Дзвіниця Троїцького монастиря.JPG|Дзвіниця
File:Троїцький собор всередині. Вхід..JPG|Вхід до собору
File:Іконостас Троїцького собору.JPG|Іконостас
File:Чернігів Будинок архієрея, 2016.jpg|Будинок архієрея
File:Fragment Troitskogo Sobora.jpg
File:21Fragment Troitskogo Sobora.jpg
</gallery>

== Див. також ==
* [[Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)]]
* [[Список мурованих храмів у стилі українського бароко]]

== Посилання ==
{{Портал|Архітектура}}
Взято:https://oldchernihiv.com/troitsko-illinskiy-monastyr/

== Джерела ==
{{Commonscat}}
* [http://www.ukrajinci.hu/arhiv/hromada_74/kultura/barokko.htm Українське бароко доби гетьмана Івана Мазепи]
* [http://naiz1.pp.net.ua/index/0-30 Чернігів Стародавній&nbsp;— Троїцький собор]

{{Храми Чернігова}}
[[Категорія:Церкви Чернігова]]
[[Категорія:Храми в стилі українського бароко]]
[[Категорія:1695 у Чернігові]]
[[Категорія:Троїцько-Іллінський монастир]]