Відмінності між версіями «Турів»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
(→‎Історія: покращена мова)
 
Рядок 43: Рядок 43:
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
[[Файл:Orda Napoleon Turaw.jpg|міні|ліворуч|220px|[[Наполеон Орда]] — Турів [[1856]]]]
 
[[Файл:Orda Napoleon Turaw.jpg|міні|ліворуч|220px|[[Наполеон Орда]] — Турів [[1856]]]]
Турів — старий княжий город на землі [[дреговичі]]в. Уперше згадується в літописі [[Повість временних літ|«Повісті минулих літ»]] під 980 роком. Походження назви пов'язують з ім'ям князя Дреговицької землі Тура, якого вважають засновником міста.
+
Турів — старий княжий город на землі [[дреговичі]]в. Уперше згаданий в літописі [[Повість временних літ|«Повісті минулих літ»]] під 980 роком. Походження назви пов'язують з ім'ям князя Дреговицької землі Тура, якого вважають засновником міста.
   
За київського князя [[Володимир Святославич|Володимира]] [[Турівське князівство]] увійшло до складу Київської держави. У [[988]] році першим історично відомим князем який посів у місті був [[Святополк Окаянний|Святополк]], син [[Володимир Святославич|Володимира]], під владою якого знаходилася [[Київська Русь]]. У [[1005]] році за правління Святополка у Турові утворюється Турівська [[єпархія]].
+
За київського князя [[Володимир Святославич|Володимира]] [[Турівське князівство]] увійшло до складу Київської держави. У [[988]] році першим історично відомим князем який посів у місті був [[Святополк Окаянний|Святополк]], син [[Володимир Святославич|Володимира]], під владою якого була [[Київська Русь]]. У [[1005]] році за правління Святополка у Турові утворена Турівська [[єпархія]].
   
 
За правління другого сина Володимира [[Ярослав Мудрий|Ярослава]] у Турові посів його син [[Ізяслав Ярославич|Ізяслав]].
 
За правління другого сина Володимира [[Ярослав Мудрий|Ярослава]] у Турові посів його син [[Ізяслав Ярославич|Ізяслав]].
Рядок 51: Рядок 51:
 
З кінця 10 століття центр удільного [[Турівське князівство|Турівського]] [[князівство|князівства]] та [[Єпархія|єпархії]] (у [[XII століття|XII ст.]] тут був єпископом [[Кирило Турівський]]).
 
З кінця 10 століття центр удільного [[Турівське князівство|Турівського]] [[князівство|князівства]] та [[Єпархія|єпархії]] (у [[XII століття|XII ст.]] тут був єпископом [[Кирило Турівський]]).
   
Узимку [[1241]] року місто було зруйноване [[Монгольська навала на Русь|Батиєвою навалою]].
+
Узимку [[1241]] року місто зруйновано [[Монгольська навала на Русь|Батиєвою навалою]].
   
 
З 1320-тих років Турів належав до [[Велике князівство Литовське|Великого Литовського Князівства]] (з середини [[XV століття|XV ст.]] — до середини [[XVI століття]] Туровом володіли князі [[Острозькі]]), недовгий час входив до складу держави гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].
 
З 1320-тих років Турів належав до [[Велике князівство Литовське|Великого Литовського Князівства]] (з середини [[XV століття|XV ст.]] — до середини [[XVI століття]] Туровом володіли князі [[Острозькі]]), недовгий час входив до складу держави гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].
   
З [[1793]] року містечко Мозирського повіту Мінської губернії Російської Імперії.
+
З [[1793]] року містечко Мозирського повіту Мінської губернії Московської Імперії.
   
 
[[4 травня]] [[1796]] року у Варшаві [[дідич]]ка «Турівського [[ключ (територія)|ключа]]» (складався з дільниці міста Турова, сіл Бураже, Рилаже, Ричів, Воросниця, Тереблиці, Короличі, Кароліш, Бакче, Гвинне, Дроздин) Йоанна Потоцька&nbsp;— донька [[Йоахім Потоцький (підчаший)|Йоахіма Кароля Потоцького]]&nbsp;— підписала заповіт, яким заповідала його своїй доньці Маріанні Шимановській<ref>''[[Баронч Садок|S.&nbsp;Barącz]]''. Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.&nbsp;— 168 s.— S. 72-73. {{ref-pl}}</ref>.
 
[[4 травня]] [[1796]] року у Варшаві [[дідич]]ка «Турівського [[ключ (територія)|ключа]]» (складався з дільниці міста Турова, сіл Бураже, Рилаже, Ричів, Воросниця, Тереблиці, Короличі, Кароліш, Бакче, Гвинне, Дроздин) Йоанна Потоцька&nbsp;— донька [[Йоахім Потоцький (підчаший)|Йоахіма Кароля Потоцького]]&nbsp;— підписала заповіт, яким заповідала його своїй доньці Маріанні Шимановській<ref>''[[Баронч Садок|S.&nbsp;Barącz]]''. Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.&nbsp;— 168 s.— S. 72-73. {{ref-pl}}</ref>.

Поточна версія на 11:36, 10 червня 2019

місто Турів
біл. Тураў
Coat of Arms of Turaŭ, Belarus.svg Flag of Turaw, Belarus.svg
Герб Прапор
BLR Turau Administrative Building.jpg
Основні дані
52°04′09″ пн. ш. 27°44′10″ сх. д. / 52.06917° пн. ш. 27.73611° сх. д. / 52.06917; 27.73611Координати: 52°04′09″ пн. ш. 27°44′10″ сх. д. / 52.06917° пн. ш. 27.73611° сх. д. / 52.06917; 27.73611
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська область
Перша згадка 980
Статус з 2004 року
Населення 2 846 (2011)
Площа 5,46029 км²[1] км²
Транслітерація назви Turaŭ
Поштовий індекс 247980
Телефонний код +375-2353
Висота 125 м[2] м.н.р.м.
Місцева влада
Веб-сторінка Тураў
Турів. Карта розташування: Білорусь
Турів
Турів
Турів. Карта розташування: Гомельська область
Турів
Турів
Турів (Гомельська область)

CMNS: Турів на Вікісховищі

Ту́рів (Туров, біл. Ту́раў) — місто східного Полісся, пристань на правому березі Прип'яті, у Житковицькому районі Гомельської області Білорусі.

Історія[ред. | ред. код]

Турів — старий княжий город на землі дреговичів. Уперше згаданий в літописі «Повісті минулих літ» під 980 роком. Походження назви пов'язують з ім'ям князя Дреговицької землі Тура, якого вважають засновником міста.

За київського князя Володимира Турівське князівство увійшло до складу Київської держави. У 988 році першим історично відомим князем який посів у місті був Святополк, син Володимира, під владою якого була Київська Русь. У 1005 році за правління Святополка у Турові утворена Турівська єпархія.

За правління другого сина Володимира Ярослава у Турові посів його син Ізяслав.

З кінця 10 століття центр удільного Турівського князівства та єпархіїXII ст. тут був єпископом Кирило Турівський).

Узимку 1241 року місто зруйновано Батиєвою навалою.

З 1320-тих років Турів належав до Великого Литовського Князівства (з середини XV ст. — до середини XVI століття Туровом володіли князі Острозькі), недовгий час входив до складу держави гетьмана Богдана Хмельницького.

З 1793 року містечко Мозирського повіту Мінської губернії Московської Імперії.

4 травня 1796 року у Варшаві дідичка «Турівського ключа» (складався з дільниці міста Турова, сіл Бураже, Рилаже, Ричів, Воросниця, Тереблиці, Короличі, Кароліш, Бакче, Гвинне, Дроздин) Йоанна Потоцька — донька Йоахіма Кароля Потоцького — підписала заповіт, яким заповідала його своїй доньці Маріанні Шимановській[3].

19181920 — у складі Української Держави.

3 серпня 2004 року Рада Міністрів Республіки Білорусь надала Турову статус міста.

Персоналії[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Храм на честь всіх святих (XIX ст.)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://gp.by/upload/iblock/0c7/0c77b7a70bc8b48d969b9da8379e9542.pdf
  2. GeoNames — 2005.
  3. S. Barącz. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s.— S. 72-73. (пол.)
  4. Książęta Ostrogscy (01) Архівовано 13 November 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)

Література[ред. | ред. код]