Тустань: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Немає опису редагування
 
(Не показані 19 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
| назва = Тустань
| назва = Тустань
| місцева_назва =
| місцева_назва =
| зображення =Тустань, вхід до заповідника.jpg
| зображення =Городище літописного міста. Тустань. Panorama.jpg
| зображення_розмір =300px
| зображення_розмір =300px
| зображення_підпис = Біля входу на територію заповідника
| зображення_підпис = Біля входу на територію заповідника
| статус = Пам'ятка археології національного значення, охоронний номер 130024-Н ; пам'ятка природи місцевого значення
| статус = Пам'ятка археології національного значення, охоронний номер 130024-Н ; пам'ятка природи місцевого значення
| країна = {{UKR}}
| країна = {{UKR}}
| місце розташування =[[Львівська область]]<br />[[Сколівський район]]<br />біля с. [[Урич]] за 1,5 км на північний схід від с. [[Урич]]
| місце розташування =[[Львівська область]]<br />[[Стрийський район]]<br />біля с. [[Урич]] за 1,5 км на північний схід від с. [[Урич]]
| координати = {{coord|49|10|55|N|23|24|20|E|scale:30000}}
| координати = {{coord|49|10|55|N|23|24|20|E|scale:30000}}
| архітектурний стиль =
| архітектурний стиль =
| автор проекту = <!-- не обов'язковий -->
| автор проєкту = <!-- не обов'язковий -->
| матеріал = камінь, дерево
| матеріал = камінь, дерево
| будівник = <!-- не обов'язковий -->
| будівник = <!-- не обов'язковий -->
| архітектор = <!-- не обов'язковий -->
| архітектор = <!-- не обов'язковий -->
| перша згадка = ІХ ст.
| перша згадка = 1340 р.
| початок будівництва = <!-- не обов'язковий -->
| початок будівництва = <!-- не обов'язковий -->
| закінчення будівництва = <!-- не обов'язковий -->
| закінчення будівництва = <!-- не обов'язковий -->
| стан = руїни
| стан = руїни
| сховище =
| сховище =
| веб-сторінка =
| вебсторінка =
|карта розташування = Україна Львівська область
|карта розташування = Україна Львівська область
}}
}}
'''Ту́стань'''&nbsp;— середньовічна наскельна фортеця-[[Град (укріплення)|град]] і [[митниця]] ІХ—ХVІ століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] ([[Східні Бескиди|Східних Бескидах]]), у [[Сколівський район|Сколівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]], поблизу с. [[Урич]], що на південь від міста [[Борислав]]а та південний схід від селища [[Східниця]]<ref>Щур Р.; Коханець М./ Тустань (Державний історико-культурний заповідник). Історія. Фольклор / Роман Щур; Сколівські Бескиди (Національний природний парк) / Михайло Коханець.—Львів: Новий час.2002.—72с.:іл. ISBN 966-95279-2-9</ref>. Унікальна пам'ятка історії, археології, архітектури та природи розташована серед лісового масиву [[Підгородцівськіське лісництво|Підгородцівського лісництва]] і входить до складу [[Державний історико-культурний заповідник «Тустань»|Державного історико-культурного заповідника «Тустань»]].
'''Ту́стань'''&nbsp;— середньовічна наскельна фортеця-[[Град (укріплення)|град]] і [[митниця]] XII—XVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] ([[Східні Бескиди|Східних Бескидах]]), у [[Стрийський район|Стрийському районі]] [[Львівська область|Львівської області]], поблизу с. [[Урич]], що на південь від міста [[Борислав]]а та південний схід від селища [[Східниця]]<ref>Щур Р.; Коханець М./ Тустань (Державний історико-культурний заповідник). Історія. Фольклор / Роман Щур; Сколівські Бескиди (Національний природний парк) / Михайло Коханець.—Львів: Новий час.2002.—72с.:іл. ISBN 966-95279-2-9</ref>. Унікальна пам'ятка історії, археології, архітектури та природи розташована серед лісового масиву [[Підгородцівськіське лісництво|Підгородцівського лісництва]] і входить до складу [[Державний історико-культурний заповідник «Тустань»|Державного історико-культурного заповідника «Тустань»]].


Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому [[Соляний шлях (Україна)|соляному шляху]], що вів з [[Дрогобич]]а на [[Закарпаття]] та до [[Західна Європа|Західної Європи]].<ref>В.&nbsp;П.&nbsp;Кучерявий, Г. Шнайдер, Л.&nbsp;В.&nbsp;Пархуць, З.&nbsp;Ю.&nbsp;Шеремета, Х.&nbsp;Л.&nbsp;Пархуць [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/10_Kucz.pdf Ландшафтне планування в умовах гірських населених місць Українських Карпат і Австрійських Альп] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214033403/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/10_Kucz.pdf |date=14 грудень 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130620104830/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ |date=20 червень 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/index.htm 2011.&nbsp;— Вип. 21.16.&nbsp;— 360 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130714045027/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/index.htm |date=14 липень 2013 }}</ref>
Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому [[Соляний шлях (Україна)|соляному шляху]], що вів з [[Дрогобич]]а на [[Закарпаття]] та до [[Західна Європа|Західної Європи]].<ref>В.&nbsp;П.&nbsp;Кучерявий, Г. Шнайдер, Л.&nbsp;В.&nbsp;Пархуць, З.&nbsp;Ю.&nbsp;Шеремета, Х.&nbsp;Л.&nbsp;Пархуць [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/10_Kucz.pdf Ландшафтне планування в умовах гірських населених місць Українських Карпат і Австрійських Альп] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214033403/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/10_Kucz.pdf |date=14 грудня 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130620104830/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ |date=20 червня 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/index.htm 2011.&nbsp;— Вип. 21.16.&nbsp;— 360 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130714045027/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_16/index.htm |date=14 липня 2013 }}</ref>


== Геологія і геоморфологія ==
== Геологія і геоморфологія ==


Скельний комплекс Тустані&nbsp;— це [[Останець|ерозійні останці]] субвертикально залягаючих шарів [[пісковик]]а [[Ямненська світа|ямненської світи]] палеогену. Характеризуються майже вертикальним заляганням верств осадових відкладів з їх екзотичною матрацоподібною та кулястою текстурами. Форма і характер скель сформувалися внаслідок вивітрювання і залежать від літологічного складу пісковика. У [[мезозой|мезозої]] та [[палеоген]]овому періоді [[кайнозой|кайнозою]], за часів існування прадавнього океану [[Тетіс (океан)|Тетіс]], тут нагромадилися потужні товщі [[намул]]у. Близько 25 мільйонів років тому, в [[неоген]]овий період кайнозою, разом з утворенням нинішніх [[Карпати|Карпат]] були вже сформовані камені-[[пісковики]], деякі з них у процесі гороутворення піднялись на поверхню землі. В геологічній науці вони відомі як ямненські (назва походить від колишнього села [[Ямна]]). У комплексі урицьких скель виділяють окремі останці: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб (Орел).
Скельний комплекс Тустані&nbsp;— це [[Останець|ерозійні останці]] субвертикально залягаючих шарів [[пісковик|пісковику]] [[Ямненська світа|ямненської світи]] палеогену. Характеризуються майже вертикальним заляганням верств осадових відкладів з їх екзотичною матрацоподібною та кулястою текстурами. Форма і характер скель сформувалися внаслідок вивітрювання і залежать від літологічного складу пісковику. У [[мезозой|мезозої]] та [[палеоген]]овому періоді [[кайнозой|кайнозою]], за часів існування прадавнього океану [[Тетіс (океан)|Тетіс]], тут нагромадилися потужні товщі [[намул]]у. Близько 25 мільйонів років тому, в [[неоген]]овий період кайнозою, разом з утворенням нинішніх [[Карпати|Карпат]] були вже сформовані камені-[[пісковики]], деякі з них у процесі гороутворення піднялись на поверхню землі. В геологічній науці вони відомі як ямненські (назва походить від колишнього села [[Ямна]]). У комплексі урицьких скель виділяють окремі останці: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб (Орел).


В одних місцях [[пісковик]]и виступають у формі великих монолітів, в інших&nbsp;— у формі безладно нагромаджених брил. Є багато тріщин, ніш, невеликих [[печера|печер]], у тому числі рукотворних.
В одних місцях [[пісковик]]и виступають у формі великих монолітів, в інших&nbsp;— у формі безладно нагромаджених брил. Є багато тріщин, ніш, невеликих [[печера|печер]], у тому числі рукотворних.
Рядок 35: Рядок 35:
== Походження назви ==
== Походження назви ==
[[Файл:Осінь. Тустань. 1.jpg|міні|300x300пкс|Осіння Тустань]]
[[Файл:Осінь. Тустань. 1.jpg|міні|300x300пкс|Осіння Тустань]]
Назва Тустань має праслов'янське походження і належить до типу присвійних, тобто походить від імені власника або засновника поселення чи місцевості. Ім'я особи можна реконструювати як Тустан зі значенням «сильний, міцний, відважний, завзятий»<ref> Рожко, Михайло (2016). Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу. Львів. с. 112—113</ref>.
Назва Тустань має праслов'янське походження і належить до типу присвійних, тобто походить від імені власника або засновника поселення чи місцевості. Ім'я особи можна реконструювати як Тустан зі значенням «сильний, міцний, відважний, завзятий»<ref>Рожко, Михайло (2016). Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу. Львів. с. 112—113</ref>.


Народна етимологія (зафіксована ще польським істориком [[Станіслав Сарницький|Станіславом Сарницьким]] 1585&nbsp;р.) виводить назву від словосполучення «тут стати»<ref>{{Cite book|title=Тустань — давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=наукова думка|location=Київ|pages=26-27}}</ref>.
Народна етимологія (зафіксована ще польським істориком [[Станіслав Сарницький|Станіславом Сарницьким]] 1585&nbsp;р.) виводить назву від словосполучення «тут стати»<ref>{{Cite book|title=Тустань — давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=наукова думка|location=Київ|pages=26-27}}</ref>.


Існує припущення<ref>(Мартынов Сл.-герм. взаимод. 145—153)</ref>, що слово [[Паркан#Тин|''тин'']] («огорожа, паркан; стіна») запозичене з давньослов'янської мови, в якій праслов'янське ''tynъ'' пов'язане з tyti «густо рости» (''пор. з '''[[Тустань]]''''') і первісно означало «густі зарості».<ref name="Етимол">[[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т./ Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред.) та ін.— К.: Наук. думка, 1983&nbsp;— (Словники України). ISBN 966-00-0816-3 Т.5: Р-Т Уклад.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін.&nbsp;— 2006.&nbsp;— 704с.&nbsp;— ISBN 966-00-0785-X (сторінки: 568—569)</ref> Назва може бути утворена від tyti «густо рости» і стан (латинського «status»; в сучасній англійській мові&nbsp;— «statе»).
Існує припущення<ref>(Мартынов Сл.-герм. взаимод. 145—153)</ref>, що слово [[Паркан#Тин|''тин'']] («огорожа, паркан; стіна») запозичене з давньослов'янської мови, в якій праслов'янське ''tynъ'' пов'язане з tyti «густо рости» (''пор. з '''Тустань''''') і первісно означало «густі зарості».<ref name="Етимол">[[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т./ Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред.) та ін.— К.: Наук. думка, 1983&nbsp;— (Словники України). ISBN 966-00-0816-3 Т.5: Р-Т Уклад.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін.&nbsp;— 2006.&nbsp;— 704с.&nbsp;— ISBN 966-00-0785-X (сторінки: 568—569)</ref> Назва може бути утворена від tyti «густо рости» і стан (латинського «status»; в сучасній англійській мові&nbsp;— «statе»).


== Історія ==
== Історія ==
У ІХ ст. територію сучасної Тустані заселяли племена [[Білі хорвати|хорватів]].

Наприкінці Х ст. хорватські князівства, які утворилися у [[Посяння|Посянні]] та в басейні [[Дністер#Розташування|Верхнього]] і [[Дністер#Середній Дністер|Середнього Дністра]] та [[Прут#Розташування|Верхнього Пруту]] були завойовані великим князем київським [[Володимир Святославич|Володимиром Святославичем]] і приєднані до [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref>{{Cite book|title=Галицькько-волинські етюди|last=Войтович|first=Леонтій|year=2011|publisher=|location=Біла Церква|pages=41|language=|isbn=}}</ref>.

В середині XII&nbsp;ст. Тустань поряд з такими містами як [[Перемишль]], [[Звенигород (Пустомитівський район)|Звенигород]], [[Сянік|Сянок]], [[Жидачів|Удеч]], [[Городок (Львівська область)|Городок]], [[Ярослав (місто)|Ярослав]], Вишня, [[Гологори (село)|Гологори]], [[Верхнє Синьовидне|Синевидсько]], Спас, Сіль, [[Львів]], [[Дроговиж]], [[Самбір]], Тухля&nbsp; входила до [[Перемиське князівство|Перемиського князівства]]<ref>{{Cite book|title=Границы Галицко-Волынского государства|last=Войтович|first=Леонтій|year=2011|publisher=Русин. Международный исторический журнал|location=Кишинев|pages=14|language=|isbn=}}</ref>. Згодом фортеця була головним (в цьому регіоні Карпат) прикордонним центром між [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинським князівством]] та Угорщиною, а після входження першого до складу Польського королівства&nbsp;— між Польським королівством та Угорщиною.
В середині XII&nbsp;ст. Тустань поряд з такими містами як [[Перемишль]], [[Звенигород (Пустомитівський район)|Звенигород]], [[Сянік|Сянок]], [[Жидачів|Удеч]], [[Городок (Львівська область)|Городок]], [[Ярослав (місто)|Ярослав]], Вишня, [[Гологори (село)|Гологори]], [[Верхнє Синьовидне|Синевидсько]], Спас, Сіль, [[Львів]], [[Дроговиж]], [[Самбір]], Тухля&nbsp; входила до [[Перемиське князівство|Перемиського князівства]]<ref>{{Cite book|title=Границы Галицко-Волынского государства|last=Войтович|first=Леонтій|year=2011|publisher=Русин. Международный исторический журнал|location=Кишинев|pages=14|language=|isbn=}}</ref>. Згодом фортеця була головним (в цьому регіоні Карпат) прикордонним центром між [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинським князівством]] та Угорщиною, а після входження першого до складу Польського королівства&nbsp;— між Польським королівством та Угорщиною.


Найдавніша писемна згадка про Тустань походить з 1340&nbsp;р. і знаходиться у праці польського хроніста [[Янко із Чарнкова|Янка]] з Чарнкова який був підканцлером польського короля [[Казимир III Великий|Казимира ІІІ]].&nbsp;У своїй хроніці, яка охоплює події протягом 1363—1384&nbsp;рр.б серед міст і градів [[Русь|Руської землі]], які наново укріпив король він згадує «Лямбург або Львів, місто Перемишль, місто і град Сянок, місто [[Коросне|Коросно]], гради [[Любачів]], [[Теребовля]], [[Галич]], Тустань». Якщо Янко з Чарнкова нічого не згадує про захоплення Тустані, то інший польський хроніст [[Ян Длугош]] (1415—1480), прямо вказує на те, що у 1340&nbsp;р. «Король Казимир протягом одного літа захоплює під свою владу всю Русь»: «Казимир… в день народження Іоанна Хрестителя рушив до Руської землі і там опанував міста і замки Перемишль, Галич, [[Луцьк]], [[Володимир-Волинський|Володимир]], Сянок, Любачів, Теребовлю, Тустань, інші руські міста і кріпості»<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=27|language=|isbn=}}</ref>. Згадки цих двох хроністів вказують на те, що Тустань як оборонна фортеця вже існувала до її захоплення польським королем у XIV&nbsp;ст. Про це свідчать і дані археологічних досліджень.
Найдавніша писемна згадка про Тустань знаходиться у праці польського хроніста [[Янко із Чарнкова|Янка]] з Чарнкова який був підканцлером польського короля [[Казимир III Великий|Казимира III]].&nbsp;У своїй хроніці, яка охоплює події протягом 1363—1384&nbsp;рр. серед міст і градів [[Русь|Руської землі]], які наново укріпив король він згадує «Лямбург або Львів, місто Перемишль, місто і град Сянок, місто [[Коросне|Коросно]], гради [[Любачів]], [[Теребовля]], [[Галич]], Тустань». Якщо Янко з Чарнкова нічого не згадує про захоплення Тустані, то інший польський хроніст [[Ян Длугош]] (1415—1480), прямо вказує на те, що у 1340&nbsp;р. «Король Казимир протягом одного літа захоплює під свою владу всю Русь»: «Казимир… в день народження Іоанна Хрестителя рушив до Руської землі і там опанував міста і замки Перемишль, Галич, [[Луцьк]], [[Володимир-Волинський|Володимир]], Сянок, Любачів, Теребовлю, Тустань, інші руські міста і кріпості»<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=27|language=|isbn=}}</ref>. Згадки цих двох хроністів вказують на те, що Тустань як оборонна фортеця вже існувала до її захоплення польським королем у XIV&nbsp;ст. Про це свідчать і дані археологічних досліджень.


Найстаріша документальна згадка про Тустань міститься в буллі папи римського [[Боніфацій IX|Боніфація ІХ]] від 15 травня 1390&nbsp;р. В ній йдеться про передачу [[Володислав Опольський|Владиславом Опольським]] міста [[Рогатин]]а, замків в [[Олесько|Олеську]] та Тустані, з округами, хуторами, майном і всіма угіддями, а також десятини солі у [[Дрогобич]]і та [[Жидачів|Жидачеві]] для новозаснованої Галицької католицької дієцезії.
Найстаріша документальна згадка про Тустань міститься в буллі папи римського [[Боніфацій IX|Боніфація IX]] від 15 травня 1390&nbsp;р. В ній йдеться про передачу [[Володислав Опольський|Владиславом Опольським]] міста [[Рогатин]]а, замків в [[Олесько|Олеську]] та Тустані, з округами, хуторами, майном і всіма угіддями, а також десятини солі у [[Дрогобич]]і та [[Жидачів|Жидачеві]] для новозаснованої Галицької католицької дієцезії.


Окрім оборонної Тустань виконувала і адміністративну функцію і була центром волості. Про це свідчить королівська дарча грамота на село [[Крушельниця|Крушельницю]] від 4 листопада 1395&nbsp;р. У ній вказується, що село Крушельниця Тустанської волості надається в дар вірним слугам Івану та Даміану і їхнім синам з усім добром… з лісами, полонинами, нивами, сіножатями<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=30|language=|isbn=}}</ref>.
Окрім оборонної Тустань виконувала і адміністративну функцію і була центром волості. Про це свідчить королівська дарча грамота на село [[Крушельниця|Крушельницю]] від 4 листопада 1395&nbsp;р. У ній вказується, що село Крушельниця Тустанської волості надається в дар вірним слугам Івану та Даміану і їхнім синам з усім добром… з лісами, полонинами, нивами, сіножатями<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=30|language=|isbn=}}</ref>.
Рядок 56: Рядок 52:
Згодом фортеця переходить під владу польських магнатів та шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539&nbsp;р. Король на прохання Яна з Тарнова дарує Миколаєві Блізінському та його спадкоємцям «фортецю Тустань, а власне лише скелю у стрийських горах поблизу кордону з Угорщиною». Вони зобов'язувались «власним коштом і заходами цей замок на згаданій скелі обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані». Невідомо, чи була фортеця Тустань відремонтована та укріплена, проте 1541&nbsp;р. Блізинський дарує село «Підгородці і фортецю Тустань» Янові з Тарнова<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожкл|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=31|language=|isbn=}}</ref>.
Згодом фортеця переходить під владу польських магнатів та шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539&nbsp;р. Король на прохання Яна з Тарнова дарує Миколаєві Блізінському та його спадкоємцям «фортецю Тустань, а власне лише скелю у стрийських горах поблизу кордону з Угорщиною». Вони зобов'язувались «власним коштом і заходами цей замок на згаданій скелі обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані». Невідомо, чи була фортеця Тустань відремонтована та укріплена, проте 1541&nbsp;р. Блізинський дарує село «Підгородці і фортецю Тустань» Янові з Тарнова<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожкл|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=31|language=|isbn=}}</ref>.


Тустань була митницею. Через неї проходив торговий шлях, яким купці возили сіль. Шлях йшов з Дрогобича через теперішнє село [[Тустановичі]], потім через Тустань і село [[Підгородці]], яке було передмістям фортеці, і далі долинами рік Стрий та Опір виходив до карпатських перевалів. Звідти шлях йшов до країн Західної Європи. На існування торгового шляху вказують топоніми Підгостинець, Гостинець, а також гора Товар<ref>{{Cite book|title=Шляхи сполучення Тустанні//Фортеця: збірник заповідника "Тустань", кн.2|last=Пархуць|first=Любомир|year=2012|publisher=|location=Львів|pages=42|language=|isbn=}}</ref>. З [[Купці|купців]] залога Тустані брала [[мито]] та забезпечувала їм охорону під час перевезення їхніх товарів.
Тустань була митницею. Через неї проходив торговий шлях, яким купці возили сіль. Шлях йшов з Дрогобича через теперішнє село [[Тустановичі]], потім через Тустань і село [[Підгородці]], яке було передмістям фортеці, і далі долинами рік Стрий та Опір виходив до карпатських перевалів. Звідти шлях йшов до країн Західної Європи. На існування торгового шляху вказують топоніми Підгостинець, Гостинець, а також гора Товар<ref>{{Cite book|title=Шляхи сполучення Тустанні//Фортеця: збірник заповідника "Тустань", кн.2|last=Пархуць|first=Любомир|year=2012|publisher=|location=Львів|pages=42|language=|isbn=}}</ref>. З [[купці]]в залога Тустані брала [[мито]] та забезпечувала їм охорону під час перевезення їхніх товарів.


Те, що фортеця Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали археологічних досліджень та документи: остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 р. Вона подана у Люстрації [[Дрогобич|Дрогобицької]] [[Жупа (соляна копальня)|соляної жупи]]. Там вказується: «…у Тустані беруть [[мито]] від [[купці]]в, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 [[злотий|злотих]]».
Те, що фортеця Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали археологічних досліджень та документи: остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 р. Вона подана у Люстрації [[Дрогобич|Дрогобицької]] [[Жупа (соляна копальня)|соляної жупи]]. Там вказується: «…у Тустані беруть [[мито]] від [[купці]]в, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 [[злотий|злотих]]».
Рядок 73: Рядок 69:
Файл:Сколівські Бескиди 8.jpg|Печера
Файл:Сколівські Бескиди 8.jpg|Печера
Файл:Сколівські Бескиди 6.jpg|Літо у заповіднику
Файл:Сколівські Бескиди 6.jpg|Літо у заповіднику
Файл:46-212-5007_NNP_Skolivski_Tustan_RB_18.jpg|Скелі взимку
Файл:46-212-5007 NNP Skolivski Tustan RB 18.jpg|Скелі взимку
Файл:Тустань,осінь 2019.jpg|Скелі восени
Файл:Тустань (с. Урич).jpg|Вид на скелі влітку.
Файл:Скала и село из Тустань.jpg
Файл:Я люблю Тустань.jpg
Файл:Скала, вход в Тустань.jpg
Файл:Скалы в Тустань.jpg
Файл:Природа ТТустань.jpg
</gallery>
</gallery>


== Архітектура ==
== Архітектура ==
[[Файл:3D рекострукція. Тустань.jpg|міні|250x250пкс|3D рекострукція фортеці]]
Наскельне місто-фортеця Тустань посідає особливе місце у дерев'яному будівництві середньовіччя.


Наскельна фортеця Тустань посідає особливе місце у дерев'яному будівництві середньовіччя.
Скельні утворення, які самі по собі є потужними оборонними стінами, були дуже вдало використані будівничими. Проміжки між скелями були перегороджені дерев'яними стінами, що закривали можливі підступи до замку. Там, де дерев'яні конструкції прилягали до скель, у камені видовбували спеціальні заглиблення&nbsp;— пази та вруби, щоб закріпити колоди у скелі. Ці сліди дозволяють відтворити зовнішній вигляд фортеці IX—XVI&nbsp;ст., незважаючи на те, що самих дерев'яних конструкцій уже давно не існує. Лише на комплексі Камінь наскельного міста-фортеці Тустань таких слідів наскельної забудови досліджено понад 4000.


Скельні утворення, які самі по собі є потужними оборонними стінами, були дуже вдало використані будівничими. Проміжки між скелями були перегороджені дерев'яними стінами, що закривали можливі підступи до замку. Там, де дерев'яні конструкції прилягали до скель, у камені видовбували спеціальні заглиблення&nbsp;— пази та вруби, щоб закріпити колоди у скелі. Ці сліди дозволяють відтворити зовнішній вигляд фортеці XII—XVI&nbsp;ст., незважаючи на те, що самих дерев'яних конструкцій уже давно не існує. Лише на комплексі Камінь наскельно] фортеці Тустань таких слідів наскельної забудови досліджено понад 4000.
Проаналізувавши всі сліди, головний дослідник Тустані [[Рожко Михайло Федорович|Михайло Рожко]] прийшов до висновку, що фортеця будувалася в декілька етапів, постійно розбудовувалась, збільшувалась у висоті і освоювала вищі майданчики скельного комплексу. У ХІІІ ст., в період її найбільшого розквіту, фортеця охоплювала всі можливі галереї та тераси від підніжжя до вершини. Висота суцільної забудови у внутрішньому дворику сягала у п'ять поверхів, кожен висотою у 3,5-4&nbsp;м, що є ознакою дуже високого рівня будівельної культури<ref>{{Cite book|title=Тустань - унікальне місто-фортеця//Галицька Брама. №1-2.|last=Рожко|first=Василь|year=2011|publisher=|location=|pages=2-3|language=|isbn=}}</ref>.


Проаналізувавши всі сліди, головний дослідник Тустані [[Рожко Михайло Федорович|Михайло Рожко]] прийшов до висновку, що фортеця будувалася в декілька етапів, постійно розбудовувалась, збільшувалась у висоті і освоювала вищі майданчики скельного комплексу. В період її найбільшого розквіту, фортеця охоплювала всі можливі галереї та тераси від підніжжя до вершини. Висота суцільної забудови у внутрішньому дворику сягала у п'ять поверхів, кожен висотою у 3,5-4&nbsp;м, що є ознакою дуже високого рівня будівельної культури<ref>{{Cite book|title=Тустань - унікальне місто-фортеця//Галицька Брама. №1-2.|last=Рожко|first=Василь|year=2011|publisher=|location=|pages=2-3|language=|isbn=}}</ref>.
Для забезпечення водою під час облоги фортеця мала криницю та дві цистерни. До сьогодні збереглись рештки кам'яної стіни. Михайло Рожко датував зведення стіни другою половиною ХІІІ ст<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=196|language=|isbn=}}</ref>. Вона мала товщину 2,5&nbsp;м і перекрила пази, вирубані на скелях для дерев'яних стін<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=109|language=|isbn=}}</ref>.

Для забезпечення водою під час облоги фортеця мала криницю та дві цистерни. До сьогодні збереглись рештки кам'яної стіни. Михайло Рожко датував зведення стіни другою половиною XIII ст<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=196|language=|isbn=}}</ref>. Вона мала товщину 2,5&nbsp;м і перекрила пази, вирубані на скелях для дерев'яних стін<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=109|language=|isbn=}}</ref>.


<gallery>
<gallery>
Рядок 95: Рядок 98:
Під час археологічних досліджень фортеці Тустань було зібрано понад 25 тисяч археологічних знахідок<ref>{{Cite book|title=Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу|last=Рожко|first=Михайло|year=2016|publisher=|location=Львів|pages=199|language=|isbn=}}</ref>. Серед них дерев'яні елементи забудови, металеві вироби, кераміка, скло, шкіряні вироби.
Під час археологічних досліджень фортеці Тустань було зібрано понад 25 тисяч археологічних знахідок<ref>{{Cite book|title=Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу|last=Рожко|first=Михайло|year=2016|publisher=|location=Львів|pages=199|language=|isbn=}}</ref>. Серед них дерев'яні елементи забудови, металеві вироби, кераміка, скло, шкіряні вироби.


Найцікавішими серед металевих виробів є хрестик-енколпіон, щиток перстня з гравірованим рисунком птаха, бронзова булава, кувалда, сокира, наконечники арбалетних стріл, втульчасті та черешкові наконечники лучних стріл, наконечники списів, кресала, шпори, сердечники дзвоників, різці по дереву, голки, застібки до книжок.
Найцікавішими серед металевих виробів є хрестик-енколпіон, щиток персня з гравійованим малюнком птаха, бронзова булава, кувалда, сокира, наконечники арбалетних стріл, втульчасті та черешкові наконечники лучних стріл, наконечники списів, кресала, шпори, сердечники дзвоників, різці по дереву, голки, застібки до книжок.


Дерев'яні знахідки представлені значною кількістю дерев'яних конструкцій, серед яких фрагменти шести одвірків, стовпові конструкції галереї, фрагменти брусів, кілків-тиблів, дощок із врубками «ластівчин хвіст», драниці, ґонти, а також дерев'яні ложки та лопата<ref>{{Cite book|title=Нові дані до історії наскельної фортеці Тустань//Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 16.|last=Миська|first=Роман|year=2012|publisher=|location=|pages=332-333|language=|isbn=}}</ref>.
Дерев'яні знахідки представлені значною кількістю дерев'яних конструкцій, серед яких фрагменти шести одвірків, стовпові конструкції галереї, фрагменти брусів, кілків-тиблів, дощок із врубками «ластівчин хвіст», драниці, ґонти, а також дерев'яні ложки та лопата<ref>{{Cite book|title=Нові дані до історії наскельної фортеці Тустань//Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 16.|last=Миська|first=Роман|year=2012|publisher=|location=|pages=332-333|language=|isbn=}}</ref>.


Виявлені в часі археологічних розкопок фрагменти керамічного посуду датуються дослідниками ІX–XVІІ ст. Також було знайдено кахлі, зокрема виділяються елементи із рельєфним зображенням Юрія Змієборця, який убиває дракона<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=104|language=|isbn=}}</ref>.
Виявлені в часі археологічних розкопок фрагменти керамічного посуду датуються дослідниками ІX–XVII ст. Також було знайдено кахлі, зокрема виділяються елементи із рельєфним зображенням Юрія Змієборця, який убиває дракона<ref>{{Cite book|title=Тустань – давньоруська наскельна фортеця|last=Рожко|first=Михайло|year=1996|publisher=|location=Київ|pages=104|language=|isbn=}}</ref>.


== Петрогліфи ==
== Петрогліфи ==
Рядок 109: Рядок 112:
Збереглись в Тустані і петрогліфи рукотворного походження. Особливий інтерес становлять поодинокі зображення тварин: вовка, що наздоганяє лося, коня та вершника. Під час розкопок під керівництвом М. Рожка на схилах Великого Крила була виявлена група наскельних зображень, яка складається із восьми фігур: п'яти сокир, двох хрестів і однієї свастики-чотиринога.
Збереглись в Тустані і петрогліфи рукотворного походження. Особливий інтерес становлять поодинокі зображення тварин: вовка, що наздоганяє лося, коня та вершника. Під час розкопок під керівництвом М. Рожка на схилах Великого Крила була виявлена група наскельних зображень, яка складається із восьми фігур: п'яти сокир, двох хрестів і однієї свастики-чотиринога.


Велика частина петрогліфів могла бути створеною у XVІІІ–ХХ ст., коли скелі Тустані були вже відомим об'єктом для мандрівників. Значну групу виявлених пам'яток презентують геральдичні знаки. В основному це тризуби, а також символи різних організацій.
Велика частина петрогліфів могла бути створеною у XVIII–XX ст., коли скелі Тустані були вже відомим об'єктом для мандрівників. Значну групу виявлених пам'яток презентують геральдичні знаки. В основному це тризуби, а також символи різних організацій.


== Дослідження Тустані ==
== Дослідження Тустані ==
Рядок 115: Рядок 118:
Науковий інтерес до скель в Уричі виник на початку XIX&nbsp;ст. і був пов'язаний з краєзнавчими студіями.
Науковий інтерес до скель в Уричі виник на початку XIX&nbsp;ст. і був пов'язаний з краєзнавчими студіями.


У ХХ ст. розвідувальні дослідження про Тустань підготували Я. Пастернак, О. Ратич, П. Рапопорт, Р. Багрій.
У XX ст. розвідувальні дослідження про Тустань підготували Я. Пастернак, О. Ратич, П. Рапопорт, Р. Багрій.


Протягом  1971—1978&nbsp;рр. Михайло Рожко разом із групою ентузіастів здійснив систематичні обміри наявних слідів забудови та склав перші реконструкції фортеці. Від 1978 року розпочався якісно новий етап досліджень Тустані, коли на пам'ятці розпочала роботу експедиція Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, яка у 1979—1991&nbsp;рр. була трансформована у Карпатську архітектурно-археологічну експедицію Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом [[Рожко Михайло Федорович|Михайла Рожка]]. Послідовне системне вивчення Михайлом Рожком скельних утворів Тустані дозволило досліднику виконати планувально-просторову та об'ємну реконструкцію фортечного комплексу Тустані із центральним ядром на скельній групі Камінь та окремими оборонно-сторожовими пунктами на Острому Камені та Малій Скелі. На підставі аналізу результатів археологічних розкопок, архітектурно-археологічних обмірів скель зі слідами влаштування дерев'яних конструкцій та залишків мурованих стін була виконана реконструкція п'яти будівельних періодів дерев'яної забудови фортеці. Обстеження подібних ландшафтно-архітектурних об'єктів зі слідами від дерев'яних конструкцій, розташованих у Бубнищі, Розгірчому та Підкамені, інших укріплених місць близького оточення Тустані дозволили також зробити висновок про характер будівництва та архітектуру фортифікацій княжої доби, розташованих у гірських, скелястих місцях, та визначити місце пам'ятки у комплексі тогочасних оборонних об'єктів Східних Карпат. Проведені археологічні дослідження дозволили досліднику дійти висновку, що численні сліди від прилягання дерев'яних споруд до скель, які були відкриті в процесі розкопок, підтвердили наявність кількаетапної дерев'яної забудови фортеці.
Протягом  1971—1978&nbsp;рр. Михайло Рожко разом із групою ентузіастів здійснив систематичні обміри наявних слідів забудови та склав перші реконструкції фортеці. Від 1978 року розпочався якісно новий етап досліджень Тустані, коли на пам'ятці розпочала роботу експедиція Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, яка у 1979—1991&nbsp;рр. була трансформована у Карпатську архітектурно-археологічну експедицію Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом [[Рожко Михайло Федорович|Михайла Рожка]]. Послідовне системне вивчення Михайлом Рожком скельних утворів Тустані дозволило досліднику виконати планувально-просторову та об'ємну реконструкцію фортечного комплексу Тустані із центральним ядром на скельній групі Камінь та окремими оборонно-сторожовими пунктами на Острому Камені та Малій Скелі. На підставі аналізу результатів археологічних розкопок, архітектурно-археологічних обмірів скель зі слідами влаштування дерев'яних конструкцій та залишків мурованих стін була виконана реконструкція п'яти будівельних періодів дерев'яної забудови фортеці. Обстеження подібних ландшафтно-архітектурних об'єктів зі слідами від дерев'яних конструкцій, розташованих у Бубнищі, Розгірчому та Підкамені, інших укріплених місць близького оточення Тустані дозволили також зробити висновок про характер будівництва та архітектуру фортифікацій княжої доби, розташованих у гірських, скелястих місцях, та визначити місце пам'ятки у комплексі тогочасних оборонних об'єктів Східних Карпат. Проведені археологічні дослідження дозволили досліднику дійти висновку, що численні сліди від прилягання дерев'яних споруд до скель, які були відкриті в процесі розкопок, підтвердили наявність кількаетапної дерев'яної забудови фортеці.
Рядок 128: Рядок 131:


== Додаток ==
== Додаток ==
Взимку 2018 року було створено мобільний додаток, що дозволяє туристам ознайомитись зі старовинною оборонною спорудою. В передмові до програми Tustan AR говориться про те, що користувачі можуть вмикати анімацію та фотографувати. Додатком можна скористатись тільки в місцях, де розташовані залишки фортеці. На даний момент існує 5 точок, на котрих встановлені спеціальні таблички. Щоб побачити віртуальну історичну ретроспекцію, потрібно просто навести телефон на табличку.<ref>{{Cite news|url=https://tokar.ua/read/22213|title=Фортецю Тустань перенесли у додаток доповненої реальністі|date=2018-02-12|language=uk-UA|work=[[Tokar.ua]]|accessdate=2018-09-21}}</ref>
Взимку 2018 року було створено мобільний додаток, що дозволяє туристам ознайомитись зі старовинною оборонною спорудою. В передмові до програми Tustan AR говориться про те, що користувачі можуть вмикати анімацію та фотографувати. Додатком можна скористатись тільки в місцях, де розташовані залишки фортеці. На цей час існує 5 точок, на котрих встановлені спеціальні таблички. Щоб побачити віртуальну історичну ретроспекцію, потрібно просто навести телефон на табличку.<ref>{{Cite news|url=https://tokar.ua/read/22213|title=Фортецю Тустань перенесли у додаток доповненої реальністі|date=2018-02-12|language=uk-UA|work=[[Tokar.ua]]|accessdate=2018-09-21}}</ref>

== Фестиваль ==
Вже багато років поспіль у чарівній місцині Карпат, в підніжжі стародавньої Тустані, наскельної фортеці і митниці ІХ-ХVІ століть, відбувається один з найпотужніших фестивалів середньовічної культури «Ту Стань!».

Це справжнє дійство, що на три дні абсолютно стирає часові межі і занурює у феєрію легенд! Танці і співи, лицарські бої та справжнісінький нічний штурм Фортеці, ремесла і смачна кухня, духовна територія, воркшопи для дітей і найцікавіші екскурсії. А ще – лазерне шоу і Машина часу – мандрівка в минуле з допомогою доповненої та віртуальної реальності.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 143: Рядок 151:
* ''М.&nbsp;Ф.&nbsp;Рожко, Р.&nbsp;Г.&nbsp;Миська.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Тустань] // {{ЕІУ|10|187}}
* ''М.&nbsp;Ф.&nbsp;Рожко, Р.&nbsp;Г.&nbsp;Миська.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Тустань] // {{ЕІУ|10|187}}
* [https://docs.google.com/file/d/0B6vpCpC8gWdYb3VrNEVYdHFVMzg/edit ''Рожко М.'' Тустань —давньоруська наскельна твердиня.&nbsp;— Київ, 1996.]
* [https://docs.google.com/file/d/0B6vpCpC8gWdYb3VrNEVYdHFVMzg/edit ''Рожко М.'' Тустань —давньоруська наскельна твердиня.&nbsp;— Київ, 1996.]
* ''Р[https://drive.google.com/file/d/0B6vpCpC8gWdYbTRYaHU0OW9TeHM/view ожко М.]'' [https://drive.google.com/file/d/0B6vpCpC8gWdYbTRYaHU0OW9TeHM/view Архітектура та система оборони українських Карпта у княжу добу.&nbsp;— Львів, 2016.]
* ''Рожко М.'' [https://drive.google.com/file/d/0B6vpCpC8gWdYbTRYaHU0OW9TeHM/view Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу.&nbsp;— Львів, 2016.]
* [http://tustan.ua/wp-content/uploads/2013/11/1326_Rozhko_Avtoref_WEB.pdf Рожко В.&nbsp;М.&nbsp;Методика графічної реконструкції дерев'яної наскельної архітектури (на прикладі пам'яток IX—XVI століть Західного регіону України): автореф. дис. канд. архітектури: 18.00.01 / В.&nbsp;М.&nbsp;Рожко.&nbsp;— Львів, 2013.&nbsp;— 25 с.]
* [http://tustan.ua/wp-content/uploads/2013/11/1326_Rozhko_Avtoref_WEB.pdf Рожко В.&nbsp;М.&nbsp;Методика графічної реконструкції дерев'яної наскельної архітектури (на прикладі пам'яток IX—XVI століть Західного регіону України): автореф. дис. канд. архітектури: 18.00.01 / В.&nbsp;М.&nbsp;Рожко.&nbsp;— Львів, 2013.&nbsp;— 25 с.]
* [http://tustan.ua/fortecya_tustan_1/ Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка.&nbsp;— Львів, 2009.&nbsp;— Кн.1.]
* [http://tustan.ua/fortecya_tustan_1/ Фортеця: збірник заповідника «Тустань»: на пошану Михайла Рожка.&nbsp;— Львів, 2009.&nbsp;— Кн.1.]
Рядок 160: Рядок 168:
* [http://community.livejournal.com/misto_lviv/1091448.html Незаконну забудову розпочато в заповіднику «Тустань»]
* [http://community.livejournal.com/misto_lviv/1091448.html Незаконну забудову розпочато в заповіднику «Тустань»]
* [http://www.uamodna.com/articles/ukrayina-dlya-mandrivnykiv/ uamodna.com&nbsp;— Місто-фортеця Тустань]
* [http://www.uamodna.com/articles/ukrayina-dlya-mandrivnykiv/ uamodna.com&nbsp;— Місто-фортеця Тустань]
*[https://karpatium.com.ua/pamyatky-arkhitektury/fortetsia-tustan Наскельна фортеця Тустань]


{{Замки Львівщини}}
{{Замки Львівщини}}
Рядок 171: Рядок 180:
[[Категорія:Сколівський район]]
[[Категорія:Сколівський район]]
[[Категорія:Пам'ятки Сколівського району]]
[[Категорія:Пам'ятки Сколівського району]]
[[Категорія:Пам'ятки культурної спадщини України національного значення у Львівській області]]
[[Категорія:Пам'ятки археології України національного значення]]

Поточна версія на 12:29, 24 березня 2022

Тустань
Городище літописного міста. Тустань. Panorama.jpg
Біля входу на територію заповідника

49°10′55″ пн. ш. 23°24′20″ сх. д. / 49.18194° пн. ш. 23.40556° сх. д. / 49.18194; 23.40556
Статус Пам'ятка археології національного значення, охоронний номер 130024-Н ; пам'ятка природи місцевого значення
Країна  Україна
Розташування Львівська область
Стрийський район
біля с. Урич за 1,5 км на північний схід від с. Урич
Матеріал камінь, дерево
Перша згадка 1340 р.
Стан руїни
Ідентифікатори й посилання
Тустань. Карта розташування: Львівська область
Тустань
Тустань (Львівська область)

CMNS: Тустань у Вікісховищі

Ту́стань — середньовічна наскельна фортеця-град і митниця XII—XVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах (Східних Бескидах), у Стрийському районі Львівської області, поблизу с. Урич, що на південь від міста Борислава та південний схід від селища Східниця[1]. Унікальна пам'ятка історії, археології, архітектури та природи розташована серед лісового масиву Підгородцівського лісництва і входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Тустань».

Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи.[2]

Геологія і геоморфологія[ред. | ред. код]

Скельний комплекс Тустані — це ерозійні останці субвертикально залягаючих шарів пісковику ямненської світи палеогену. Характеризуються майже вертикальним заляганням верств осадових відкладів з їх екзотичною матрацоподібною та кулястою текстурами. Форма і характер скель сформувалися внаслідок вивітрювання і залежать від літологічного складу пісковику. У мезозої та палеогеновому періоді кайнозою, за часів існування прадавнього океану Тетіс, тут нагромадилися потужні товщі намулу. Близько 25 мільйонів років тому, в неогеновий період кайнозою, разом з утворенням нинішніх Карпат були вже сформовані камені-пісковики, деякі з них у процесі гороутворення піднялись на поверхню землі. В геологічній науці вони відомі як ямненські (назва походить від колишнього села Ямна). У комплексі урицьких скель виділяють окремі останці: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб (Орел).

В одних місцях пісковики виступають у формі великих монолітів, в інших — у формі безладно нагромаджених брил. Є багато тріщин, ніш, невеликих печер, у тому числі рукотворних.

Походження назви[ред. | ред. код]

Осіння Тустань

Назва Тустань має праслов'янське походження і належить до типу присвійних, тобто походить від імені власника або засновника поселення чи місцевості. Ім'я особи можна реконструювати як Тустан зі значенням «сильний, міцний, відважний, завзятий»[3].

Народна етимологія (зафіксована ще польським істориком Станіславом Сарницьким 1585 р.) виводить назву від словосполучення «тут стати»[4].

Існує припущення[5], що слово тин («огорожа, паркан; стіна») запозичене з давньослов'янської мови, в якій праслов'янське tynъ пов'язане з tyti «густо рости» (пор. з Тустань) і первісно означало «густі зарості».[6] Назва може бути утворена від tyti «густо рости» і стан (латинського «status»; в сучасній англійській мові — «statе»).

Історія[ред. | ред. код]

В середині XII ст. Тустань поряд з такими містами як Перемишль, Звенигород, Сянок, Удеч, Городок, Ярослав, Вишня, Гологори, Синевидсько, Спас, Сіль, Львів, Дроговиж, Самбір, Тухля  входила до Перемиського князівства[7]. Згодом фортеця була головним (в цьому регіоні Карпат) прикордонним центром між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною, а після входження першого до складу Польського королівства — між Польським королівством та Угорщиною.

Найдавніша писемна згадка про Тустань знаходиться у праці польського хроніста Янка з Чарнкова який був підканцлером польського короля Казимира III. У своїй хроніці, яка охоплює події протягом 1363—1384 рр. серед міст і градів Руської землі, які наново укріпив король він згадує «Лямбург або Львів, місто Перемишль, місто і град Сянок, місто Коросно, гради Любачів, Теребовля, Галич, Тустань». Якщо Янко з Чарнкова нічого не згадує про захоплення Тустані, то інший польський хроніст Ян Длугош (1415—1480), прямо вказує на те, що у 1340 р. «Король Казимир протягом одного літа захоплює під свою владу всю Русь»: «Казимир… в день народження Іоанна Хрестителя рушив до Руської землі і там опанував міста і замки Перемишль, Галич, Луцьк, Володимир, Сянок, Любачів, Теребовлю, Тустань, інші руські міста і кріпості»[8]. Згадки цих двох хроністів вказують на те, що Тустань як оборонна фортеця вже існувала до її захоплення польським королем у XIV ст. Про це свідчать і дані археологічних досліджень.

Найстаріша документальна згадка про Тустань міститься в буллі папи римського Боніфація IX від 15 травня 1390 р. В ній йдеться про передачу Владиславом Опольським міста Рогатина, замків в Олеську та Тустані, з округами, хуторами, майном і всіма угіддями, а також десятини солі у Дрогобичі та Жидачеві для новозаснованої Галицької католицької дієцезії.

Окрім оборонної Тустань виконувала і адміністративну функцію і була центром волості. Про це свідчить королівська дарча грамота на село Крушельницю від 4 листопада 1395 р. У ній вказується, що село Крушельниця Тустанської волості надається в дар вірним слугам Івану та Даміану і їхнім синам з усім добром… з лісами, полонинами, нивами, сіножатями[9].

Згодом фортеця переходить під владу польських магнатів та шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539 р. Король на прохання Яна з Тарнова дарує Миколаєві Блізінському та його спадкоємцям «фортецю Тустань, а власне лише скелю у стрийських горах поблизу кордону з Угорщиною». Вони зобов'язувались «власним коштом і заходами цей замок на згаданій скелі обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані». Невідомо, чи була фортеця Тустань відремонтована та укріплена, проте 1541 р. Блізинський дарує село «Підгородці і фортецю Тустань» Янові з Тарнова[10].

Тустань була митницею. Через неї проходив торговий шлях, яким купці возили сіль. Шлях йшов з Дрогобича через теперішнє село Тустановичі, потім через Тустань і село Підгородці, яке було передмістям фортеці, і далі долинами рік Стрий та Опір виходив до карпатських перевалів. Звідти шлях йшов до країн Західної Європи. На існування торгового шляху вказують топоніми Підгостинець, Гостинець, а також гора Товар[11]. З купців залога Тустані брала мито та забезпечувала їм охорону під час перевезення їхніх товарів.

Те, що фортеця Тустань існувала включно до XVI ст., підтверджують матеріали археологічних досліджень та документи: остання відома письмова згадка про фортецю датована 1565 р. Вона подана у Люстрації Дрогобицької соляної жупи. Там вказується: «…у Тустані беруть мито від купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич. Оренда мита… чинить 14 злотих».

Поступовий занепад фортеці спричинили декілька чинників:

  • 1) економічний: у XVI ст. країни Центральної Європи розробляють власні поклади солі, а тому відпадає потреба її вивозу з Галичини. Тустань втрачає роль митниці;
  • 2) політичний: у зв'язку зі стабілізацією політичних взаємин Польщі та Угорщини і просуванням польських кордонів на схід, Тустань перестає відігравати роль прикордонної оборонної фортеці;
  • 3) військовий: зміни у військовій техніці і, відповідно, у військовій тактиці, призвели до втрати оборонного значення замку.

Архітектура[ред. | ред. код]

Наскельна фортеця Тустань посідає особливе місце у дерев'яному будівництві середньовіччя.

Скельні утворення, які самі по собі є потужними оборонними стінами, були дуже вдало використані будівничими. Проміжки між скелями були перегороджені дерев'яними стінами, що закривали можливі підступи до замку. Там, де дерев'яні конструкції прилягали до скель, у камені видовбували спеціальні заглиблення — пази та вруби, щоб закріпити колоди у скелі. Ці сліди дозволяють відтворити зовнішній вигляд фортеці XII—XVI ст., незважаючи на те, що самих дерев'яних конструкцій уже давно не існує. Лише на комплексі Камінь наскельно] фортеці Тустань таких слідів наскельної забудови досліджено понад 4000.

Проаналізувавши всі сліди, головний дослідник Тустані Михайло Рожко прийшов до висновку, що фортеця будувалася в декілька етапів, постійно розбудовувалась, збільшувалась у висоті і освоювала вищі майданчики скельного комплексу. В період її найбільшого розквіту, фортеця охоплювала всі можливі галереї та тераси від підніжжя до вершини. Висота суцільної забудови у внутрішньому дворику сягала у п'ять поверхів, кожен висотою у 3,5-4 м, що є ознакою дуже високого рівня будівельної культури[12].

Для забезпечення водою під час облоги фортеця мала криницю та дві цистерни. До сьогодні збереглись рештки кам'яної стіни. Михайло Рожко датував зведення стіни другою половиною XIII ст[13]. Вона мала товщину 2,5 м і перекрила пази, вирубані на скелях для дерев'яних стін[14].

Археологія[ред. | ред. код]

Під час археологічних досліджень фортеці Тустань було зібрано понад 25 тисяч археологічних знахідок[15]. Серед них дерев'яні елементи забудови, металеві вироби, кераміка, скло, шкіряні вироби.

Найцікавішими серед металевих виробів є хрестик-енколпіон, щиток персня з гравійованим малюнком птаха, бронзова булава, кувалда, сокира, наконечники арбалетних стріл, втульчасті та черешкові наконечники лучних стріл, наконечники списів, кресала, шпори, сердечники дзвоників, різці по дереву, голки, застібки до книжок.

Дерев'яні знахідки представлені значною кількістю дерев'яних конструкцій, серед яких фрагменти шести одвірків, стовпові конструкції галереї, фрагменти брусів, кілків-тиблів, дощок із врубками «ластівчин хвіст», драниці, ґонти, а також дерев'яні ложки та лопата[16].

Виявлені в часі археологічних розкопок фрагменти керамічного посуду датуються дослідниками ІX–XVII ст. Також було знайдено кахлі, зокрема виділяються елементи із рельєфним зображенням Юрія Змієборця, який убиває дракона[17].

Петрогліфи[ред. | ред. код]

Зображення рівнораменного хреста

Наскельні зображення (петрогліфи) є особливою ділянкою пам'яток давньої культури людства і його первісного мистецтва. В основному в Тустані петрогліфи розміщені на центральній і найбільшій групі — Камінь, і знаходяться в важкодоступних місцях.

Серед усіх петрогліфів Тустані увагу науковця Миколи Бандрівського привернула група зображень, які мають вигляд кола, диска або ж схематичних округлих фігур. Такі знаки прийнято називати солярними (сонячними). Дослідник проаналізував розміщення цих солярних знаків і вважає, що існувала певна система розміщення знаків, які наносили на скелі за наперед розробленим планом. Проте не всі дослідники погоджуються з думкою про рукотворне походження «солярних знаків». Зокрема, доктор геологічних наук Богдан Рідуш довів, що це природні рельєфи закам'янілих морських губок, які утворилися в процесі вивітрювання скельної породи.

Збереглись в Тустані і петрогліфи рукотворного походження. Особливий інтерес становлять поодинокі зображення тварин: вовка, що наздоганяє лося, коня та вершника. Під час розкопок під керівництвом М. Рожка на схилах Великого Крила була виявлена група наскельних зображень, яка складається із восьми фігур: п'яти сокир, двох хрестів і однієї свастики-чотиринога.

Велика частина петрогліфів могла бути створеною у XVIII–XX ст., коли скелі Тустані були вже відомим об'єктом для мандрівників. Значну групу виявлених пам'яток презентують геральдичні знаки. В основному це тризуби, а також символи різних організацій.

Дослідження Тустані[ред. | ред. код]

Науковий інтерес до скель в Уричі виник на початку XIX ст. і був пов'язаний з краєзнавчими студіями.

У XX ст. розвідувальні дослідження про Тустань підготували Я. Пастернак, О. Ратич, П. Рапопорт, Р. Багрій.

Протягом  1971—1978 рр. Михайло Рожко разом із групою ентузіастів здійснив систематичні обміри наявних слідів забудови та склав перші реконструкції фортеці. Від 1978 року розпочався якісно новий етап досліджень Тустані, коли на пам'ятці розпочала роботу експедиція Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, яка у 1979—1991 рр. була трансформована у Карпатську архітектурно-археологічну експедицію Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом Михайла Рожка. Послідовне системне вивчення Михайлом Рожком скельних утворів Тустані дозволило досліднику виконати планувально-просторову та об'ємну реконструкцію фортечного комплексу Тустані із центральним ядром на скельній групі Камінь та окремими оборонно-сторожовими пунктами на Острому Камені та Малій Скелі. На підставі аналізу результатів археологічних розкопок, архітектурно-археологічних обмірів скель зі слідами влаштування дерев'яних конструкцій та залишків мурованих стін була виконана реконструкція п'яти будівельних періодів дерев'яної забудови фортеці. Обстеження подібних ландшафтно-архітектурних об'єктів зі слідами від дерев'яних конструкцій, розташованих у Бубнищі, Розгірчому та Підкамені, інших укріплених місць близького оточення Тустані дозволили також зробити висновок про характер будівництва та архітектуру фортифікацій княжої доби, розташованих у гірських, скелястих місцях, та визначити місце пам'ятки у комплексі тогочасних оборонних об'єктів Східних Карпат. Проведені археологічні дослідження дозволили досліднику дійти висновку, що численні сліди від прилягання дерев'яних споруд до скель, які були відкриті в процесі розкопок, підтвердили наявність кількаетапної дерев'яної забудови фортеці.

Історико-культурний заповідник «Тустань»[ред. | ред. код]

1994 року Постановою Кабінету Міністрів України створено Державний історико-культурний заповідник «Тустань». Функції його дирекції було покладено на Львівський історичний музей.

Втім, 2005 року створено окрему дирекцію ДІКЗ «Тустань».

З вересня 2016 року перейменовано на Комунальний заклад Львівської обласної ради "Адміністрація державного історико-культурного заповідника «Тустань», скорочена назва — КЗ ЛОР АДІКЗ «Тустань».

Додаток[ред. | ред. код]

Взимку 2018 року було створено мобільний додаток, що дозволяє туристам ознайомитись зі старовинною оборонною спорудою. В передмові до програми Tustan AR говориться про те, що користувачі можуть вмикати анімацію та фотографувати. Додатком можна скористатись тільки в місцях, де розташовані залишки фортеці. На цей час існує 5 точок, на котрих встановлені спеціальні таблички. Щоб побачити віртуальну історичну ретроспекцію, потрібно просто навести телефон на табличку.[18]

Фестиваль[ред. | ред. код]

Вже багато років поспіль у чарівній місцині Карпат, в підніжжі стародавньої Тустані, наскельної фортеці і митниці ІХ-ХVІ століть, відбувається один з найпотужніших фестивалів середньовічної культури «Ту Стань!».

Це справжнє дійство, що на три дні абсолютно стирає часові межі і занурює у феєрію легенд! Танці і співи, лицарські бої та справжнісінький нічний штурм Фортеці, ремесла і смачна кухня, духовна територія, воркшопи для дітей і найцікавіші екскурсії. А ще – лазерне шоу і Машина часу – мандрівка в минуле з допомогою доповненої та віртуальної реальності.

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Щур Р.; Коханець М./ Тустань (Державний історико-культурний заповідник). Історія. Фольклор / Роман Щур; Сколівські Бескиди (Національний природний парк) / Михайло Коханець.—Львів: Новий час.2002.—72с.:іл. ISBN 966-95279-2-9
  2. В. П. Кучерявий, Г. Шнайдер, Л. В. Пархуць, З. Ю. Шеремета, Х. Л. Пархуць Ландшафтне планування в умовах гірських населених місць Українських Карпат і Австрійських Альп [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць [Архівовано 20 червня 2013 у Wayback Machine.]. — 2011. — Вип. 21.16. — 360 с. [Архівовано 14 липня 2013 у Wayback Machine.]
  3. Рожко, Михайло (2016). Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу. Львів. с. 112—113
  4. Рожко, Михайло (1996). Тустань — давньоруська наскельна фортеця. Київ: наукова думка. с. 26–27. 
  5. (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 145—153)
  6. Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 — (Словники України). ISBN 966-00-0816-3 Т.5: Р-Т Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704с. — ISBN 966-00-0785-X (сторінки: 568—569)
  7. Войтович, Леонтій (2011). Границы Галицко-Волынского государства. Кишинев: Русин. Международный исторический журнал. с. 14. 
  8. Рожко, Михайло (1996). Тустань – давньоруська наскельна фортеця. Київ. с. 27. 
  9. Рожко, Михайло (1996). Тустань – давньоруська наскельна фортеця. Київ. с. 30. 
  10. Рожкл, Михайло (1996). Тустань – давньоруська наскельна фортеця. Київ. с. 31. 
  11. Пархуць, Любомир (2012). Шляхи сполучення Тустанні//Фортеця: збірник заповідника "Тустань", кн.2. Львів. с. 42. 
  12. Рожко, Василь (2011). Тустань - унікальне місто-фортеця//Галицька Брама. №1-2. с. 2–3. 
  13. Рожко, Михайло (1996). Тустань – давньоруська наскельна фортеця. Київ. с. 196. 
  14. Рожко, Михайло (1996). Тустань – давньоруська наскельна фортеця. Київ. с. 109. 
  15. Рожко, Михайло (2016). Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу. Львів. с. 199. 
  16. Миська, Роман (2012). Нові дані до історії наскельної фортеці Тустань//Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 16. с. 332–333. 
  17. Рожко, Михайло (1996). Тустань – давньоруська наскельна фортеця. Київ. с. 104. 
  18. Фортецю Тустань перенесли у додаток доповненої реальністі. Tokar.ua (uk-UA). 12 лютого 2018. Процитовано 21 вересня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]