Відмінності між версіями «Туя західна»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(стильові правлення)
Рядок 50: Рядок 50:
 
== Фармакологічні властивості і використання ==
 
== Фармакологічні властивості і використання ==
   
Останнім часом у науковій медицині тую західну не використовують. Раніше настойку свіжих пагонів туї використовували для приготування комплексних препаратів акофіту і мерифіту. [[Акофіт]] застосовували при гострих [[радикуліт]]ах, радикуло-ішалгіях і фунікуло-невритах, що виникають на грунті гострих інфекцій, при [[люмбаго]], [[плексит]]ах і [[нейроміотоз]]ах. [[Мерифіт]] використовували при лікуванні хронічних [[тонзиліт]]ів і хронічних [[фарингіт]]ів. У [[Гомеопатія|гомеопатії]] препарати із свіжих пагонів туї вживають при хронічному запаленні волосяних мішечків (сикоз), від [[Бородавка|бородавок]], як протиревматичний засіб і в [[Оториноларингологія|оториноларингології]]. У народній медицині тую західну використовують як діуретичний, жовчогінний, відхаркувальний, потогінний, кровоспинний, антисептичний і такий, що викликає [[Гіперемія|гіперемію]], засіб.
+
Останнім часом у науковій медицині тую західну не використовують. Раніше настойку свіжих пагонів туї використовували для приготування комплексних препаратів акофіту і мерифіту. [[Акофіт]] застосовували при гострих [[радикуліт]]ах, радикуло-ішалгіях і фунікуло-невритах, що виникають на ґрунті гострих інфекцій, при [[люмбаго]], [[плексит]]ах і [[нейроміотоз]]ах. [[Мерифіт]] використовували при лікуванні хронічних [[тонзиліт]]ів і хронічних [[фарингіт]]ів. У [[Гомеопатія|гомеопатії]] препарати із свіжих пагонів туї вживають при хронічному запаленні волосяних мішечків (сикоз), від [[Бородавка|бородавок]], як протиревматичний засіб і в [[Оториноларингологія|оториноларингології]]. У народній медицині тую західну використовують як діуретичний, жовчогінний, відхаркувальний, потогінний, кровоспинний, антисептичний і такий, що викликає [[Гіперемія|гіперемію]], засіб.
   
 
Усередину настій пагінців приймають при кровохарканні, кишкових і маткових кровотечах, бронхіальній астмі, при хворобах [[Сечовий міхур|сечового міхура]], [[Нирки|нирок]] і [[Печінка|печінки]], при нир­ковокам'яній та жовчнокам'яній хворобах, при [[Подагра|подагрі]], [[ревматизм]]і, [[Водянка|водянці]], [[простатит]]і й [[Аденома простати|аденомі простати]], [[Гонорея|гонореї]], [[сифіліс]]і й [[аскаридоз]]і. Вагітним жінкам препарати туї протипоказані (діють [[аборт]]ивно). При зовнішньому застосуванні позитивний терапевтичний ефект спостерігається при лікуванні запалення волосяних мішечків шкіри (обмивання настоєм), червоного вовчака і ознобишів (змащування настойкою), при виведенні бородавок (посипання порошком, змащування свіжим соком або настойкою).
 
Усередину настій пагінців приймають при кровохарканні, кишкових і маткових кровотечах, бронхіальній астмі, при хворобах [[Сечовий міхур|сечового міхура]], [[Нирки|нирок]] і [[Печінка|печінки]], при нир­ковокам'яній та жовчнокам'яній хворобах, при [[Подагра|подагрі]], [[ревматизм]]і, [[Водянка|водянці]], [[простатит]]і й [[Аденома простати|аденомі простати]], [[Гонорея|гонореї]], [[сифіліс]]і й [[аскаридоз]]і. Вагітним жінкам препарати туї протипоказані (діють [[аборт]]ивно). При зовнішньому застосуванні позитивний терапевтичний ефект спостерігається при лікуванні запалення волосяних мішечків шкіри (обмивання настоєм), червоного вовчака і ознобишів (змащування настойкою), при виведенні бородавок (посипання порошком, змащування свіжим соком або настойкою).
   
  +
== Посилання ==
== Ресурси Інтернету ==
 
 
* {{IUCN2006|assessors=Conifer Specialist Group|year=1998|id=42262|title=Thuja occidentalis|downloaded=12 May 2006}}
 
* {{IUCN2006|assessors=Conifer Specialist Group|year=1998|id=42262|title=Thuja occidentalis|downloaded=12 May 2006}}
 
* [http://www.conifers.org/cu/Thuja_occidentalis.php Gymnosperm Database: ''Thuja occidentalis'']
 
* [http://www.conifers.org/cu/Thuja_occidentalis.php Gymnosperm Database: ''Thuja occidentalis'']

Версія за 09:41, 4 січня 2016

Туя західна
Thuja occidentalis foliage and cones
Thuja occidentalis foliage and cones
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Coniferopsida)
Порядок: Хвойні (Coniferales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Туя (Thuja)
Вид: T. occidentalis
Біноміальна назва
Thuja occidentalis
L., 1753
Мапа природного ареалу туї західної
Мапа природного ареалу туї західної
Синоніми
* Cupressus arborvitae Targ. Tozz.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Thuja occidentalis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Thuja occidentalis
EOL logo.svg EOL: 1034927
IPNI: 263956-1
ITIS logo.svg ITIS: 505490
IUCN logo.svg МСОП: 42262
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3317

Туя західна (Thuja occidentalis) — вид хвойних дерев роду Туя (Thuja) родини кипарисових (Cupressaceae).

Опис

Туя західна у природньому середовищі

Це вічнозелене однодомне дерево, до 30 м заввишки. Крона густа, пірамідальна. Кора стовбура темно-бура або сірувато-коричнева, повздовжньо-борозенчаста, однорічних пагонів — зелена, при основі — червоно-коричнева. Листки лусковидні (у ювенільних рослин — голковидні), розміщені супротивно. Чоловічі шишечки (мікростробіли) приверхівкові, в пазухах листків, майже сидячі, дрібні (до 2 мм у діаметрі), округлі, жовтаві. Жіночі шишечки (мегастробіли) овально-яйцевидні, світло-зелені, роз­міщені на кінцях укорочених охвоєних гілочок. Стиглі шишки донизу відігнуті, світло-коричневі або коричнево-бурі, видовженоовальні, їхні луски шкірясто-дерев'янисті, черепичасто налягають одна на одну. Запилюється у першій половині квітня. Насіння достигає у рік запилення.

Поширення

Батьківщина туї західної — Північна Америка. Майже по всій території України її культивують як декоративну рослину.

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують молоді охвоєні пагони (Turiones Thujae occidentalis) туї. Заготовляють їх у квітні — травні і використовують свіжими або сушать.

Хімічний склад

Пагони туї містять ефірну олію (0,12%), аромадендрин, токсифолін, пініпікрин, пілен, пінін, дубильні речовини і смолу. У складі ефірної олії є туйон, пінен, каріофілен, відрен, цедрол та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання

Останнім часом у науковій медицині тую західну не використовують. Раніше настойку свіжих пагонів туї використовували для приготування комплексних препаратів акофіту і мерифіту. Акофіт застосовували при гострих радикулітах, радикуло-ішалгіях і фунікуло-невритах, що виникають на ґрунті гострих інфекцій, при люмбаго, плекситах і нейроміотозах. Мерифіт використовували при лікуванні хронічних тонзилітів і хронічних фарингітів. У гомеопатії препарати із свіжих пагонів туї вживають при хронічному запаленні волосяних мішечків (сикоз), від бородавок, як протиревматичний засіб і в оториноларингології. У народній медицині тую західну використовують як діуретичний, жовчогінний, відхаркувальний, потогінний, кровоспинний, антисептичний і такий, що викликає гіперемію, засіб.

Усередину настій пагінців приймають при кровохарканні, кишкових і маткових кровотечах, бронхіальній астмі, при хворобах сечового міхура, нирок і печінки, при нир­ковокам'яній та жовчнокам'яній хворобах, при подагрі, ревматизмі, водянці, простатиті й аденомі простати, гонореї, сифілісі й аскаридозі. Вагітним жінкам препарати туї протипоказані (діють абортивно). При зовнішньому застосуванні позитивний терапевтичний ефект спостерігається при лікуванні запалення волосяних мішечків шкіри (обмивання настоєм), червоного вовчака і ознобишів (змащування настойкою), при виведенні бородавок (посипання порошком, змащування свіжим соком або настойкою).

Посилання