Відмінності між версіями «Тянь-Шань»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (r2.7.1) (робот змінив: mn:Тэнгэр Уул)
м (r2.7.1) (робот додав: fa:تیان شان)
Рядок 39: Рядок 39:
 
[[et:Tian Shan]]
 
[[et:Tian Shan]]
 
[[eu:Tian Shan]]
 
[[eu:Tian Shan]]
  +
[[fa:تیان شان]]
 
[[fi:Tienšan]]
 
[[fi:Tienšan]]
 
[[fr:Monts Tian]]
 
[[fr:Monts Tian]]

Версія за 03:35, 16 травня 2012

Тянь-Шань

Тянь-Шань — гірська система в Середній Азії, що простяглась на території Казахстану, Узбекистану, Киргизстану та Китая.

Розташування

Загальна довжина системи становить понад 2 800 км. На заході Тянь-Шань починається середньовисокими (2176 м) горами Каратау на території Казахстану. При входженні в межі Киргизстану висота збільшується вдвічі і сягає у Талаському Алатау вже 4484 м — гора Манас. Далі висота збільшується і досягає в Киргизькому хребті 4895 м. На кордоні Киргизстану та Китая знаходиться найвища точка Тянь-Шаню — пік Перемоги (Дженгіш-Чокусу) з висотою 7439 м. Друга за висотою точка гірської системи — гора Хан-Тенгрі на межі Казахстану, Киргизстану та Китая з висотою в 7010 м. Далі на схід, вже в межах Китая, висота гір зменшується. В хребті Халиктау вона сягає 5068 м — гора Таріскай. Ще східніше Тянь-Шань суттєво звужується та знижується до 3000 м, але потім, на крайньому сході, стрімко піднімається до позначки в 4925 м.

Характеристика

В геологічному відношенні гори складаються із сланцевих порід, пісковиків, вапняків, гнейсів і гранітів. На території гірської системи присутні великі тектонічні улуговини, найбільші з яких улоговина озера Іссик-Куль та Турфанська улуговина (-154 м над рівнем моря). Часті землетруси, болотно-кам'яні потоки — селі.

В Тянь-Шані починається багато великих річок, які зносять води льодовиків у навколишні посушливі регіони. Найбільшими такими річками є Нарин (твірна Сирдар'ї), Талас, Чу (Шу), Ілі, Аксу та інші.

Гірські пасма вкриті напівпустелями та сухими степами. Вище позначки в 1300 м починаються альпійські луки, а у західній частині місцями зустрічаються листяні ліси з плодовими деревами. Вершини вкриті льодовики, найбільший з яких Інильчек Південний довжиною 59,5 км.

Території гірської системи охороняються низкою заповідників.

Дослідження

Першим дослідником гірської системи Тянь-Шаню вважають П. С. Семенова-Тянь-Шанського у 1856, який за свою роботу отримав «титул» до свого прізвища. Тянь-Шань досліджувався Н. Л. Корженевським в 1921-32 роках. Він відкрив льодовик у верхів'ї річки Сусамир. 1930 року на півночі Ферганської долини, між ущелинами Узунахмата та Атойнака (Каракульджи) було відкрито високі хребти, яких назвали Узунахматтау (4164 м) та Атойнакський. В 1931-33 роках експедиції досліджували район злиття річок Нарин та Кьокьомерен, вони відкрили гори Кавантау (3700 м) з річкою Мін-Куш, що розділяє хребти.