Тіссайдський металургійний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

54°35′32″ пн. ш. 1°08′06″ зх. д. / 54.5924194° пн. ш. 1.1352028° зх. д. / 54.5924194; -1.1352028

Тіссайдський металургійний завод, також Редкарський металургійний завод
англ. Teesside Steelworks, також Redcar Steelworks
Тип бізнес
Галузь чорна металургія
Доля працюючий
Штаб-квартира Редкар, конурбація Тіссайд,
Англія Англія,
Велика Британія Велика Британія
Продукція чавун, сталь, прокат
Власник(и) Sahaviriya Steel Industries, Таїланд
Співробітники 1800 чоловік (після 2012 року) [1]

Тіссайдський металургійний завод у Вікісховищі?

Тіссайдський металургійний завод, також Редкарський металургійний завод (англ. Teesside Steelworks, також Redcar Steelworks) — металургійний завод у місті Редкар в Англії у графстві Північний Йоркшир. Розташований на березі Північного моря.

Назва[ред. | ред. код]

У різних джерелах завод називаєтья Тіссайдським або Редкарським. Перша назва пов'язана з тим, що завод розташований у конурбації Тіссайд, названої так від назви річки Тіс. Друга назва пов'язана з містом Редкар, біля якого розташований завод.

Історія[ред. | ред. код]

Регіон, де розташований завод, має довгу промислову історію, що бере початок з 1839 року. У 19 столітті у різних місцях сучасної конурбації Тінсайд у пік розвитку місцевої металургії загальна кількість доменних печей доходила до 120. 1860 року в регіоні вироблено 500 тис. т чавуну, а 1873 року виробництво досягло 2 млн т.[1]

Завод засновано 1917 року компанією Dorman Long. Під час націоналізації в середині 20 століття завод став частиною державної компанії British Steel. 1999 року, під час приватизації, він став частиною англо-данської компанії Corus Group. 2007 року завод придбала індійська компанія Tata Steel.

Демонстрація у липні 2009 року у Редкарі проти закриття заводу.

Навесні 2009 року компанія Corus оголосила про намір закрити завод. Доменна піч була видута 19 лютого 2010 року.[1] Тоді з заводу було звілнено понад 1700 працівників.[2] Довга історія виробництва сталі у регіоні могла завершитись.[1] Працівниками заводу було розпочато кампанію під гаслом «Врятуйте нашу сталь». У лютому 2011 року доменну піч заводу було придбано таїландською компанією SSI, яка відновила роботу заводу.[3] 15 квітня 2012 року, через 2 роки простою, було задуто доменну піч, а згодом введенно в дію сталеливарне і прокатне виробництва.[4][5] 18 квітня 2012 року було прокатано перший сляб, а 15 травня 2012 року перше судно, навантажене слябами, виготовленими на заводі, вийшло з місцевого порту в Таїланд.[1]

Опис заводу[ред. | ред. код]

Доменна піч. Фото 2005 року.

Завод має 1 доменну піч об'ємом 3628 м³, [джерело?] що за цим параметром посідає друге місце поміж доменних печей Західної Європи.[1][4] Система завантаження печі — конвеєрна. Продуктивність доменної печі — до 10000 т чавуну на добу.[1] Кокс виготовляється на коксохімічному заводі, розташованому біля металургійного заводу.

Кількість працюючих на заводі — 1800 чоловік.[1] Сталеплавильне і прокатне виробництво.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и SSI UK History Архівовано 27 червень 2015 у Wayback Machine.. (англ.)
  2. 2,000 face redundancy at English steelworks. Wikinews. 9 May 2009. Процитовано 9 May 2009. 
  3. Teesside steel plant's £291m sale secures 700 jobs. BBC News Online (BBC). 24 February 2011. Процитовано 25 February 2011. 
  4. а б Workers return as steelworks furnace is relit на сайті ВВС, 15 April 2012. (англ.)
  5. Blast furnace at former Corus Redcar steel plant relit. BBC News Online (BBC). 15 April 2012. Процитовано 15 April 2012.