Уайльд (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:11, 29 грудня 2017, створена LeonNef (обговорення | внесок) (У ролях)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уайльд M:
англ. Wilde
Wilde movie-poster 1998.jpg
Жанр драма, історичний, байопік
Режисер Браян Гілберт
Продюсери
  • Рейчел Куперман
  • Алекс Грехам
  • Алан Гоуден
Сценарист Джуліан Мітчелл
На основі книги Річарда Еллманна
У головних
ролях
Стівен Фрай
Ванесса Редґрейв
Джуд Лоу
Том Вілкінсон
Оператор Мартін Фурер
Композитори Вільям Гілберт
Артур Салліван
Деббі Вайсмен
Кінокомпанія
  • • BBC Films
  • • Capitol Films
  • • Pony Canyon
Дистриб'ютор PolyGram Filmed Entertainment (Велика Британія)
Тривалість 118 хв.
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
Німеччина Німеччина
Японія Японія
Рік 1997
Дата виходу Іспанія: 15 жовтня 1997
Велика Британія: 17 жовтня 1997
Кошторис £5.6 million[1]
Касові збори 2 млн $ (США)[2]
IMDb ID 0120514
Рейтинг MPAA: RATED R.svg / IMDb: 6.9/10 stars
oscarwilde.com/wilde.html
Додаткові характеристики
Формат плівки 35 мм
Співвідношення 2,35 : 1
Колір кольоровий (Metrocolor)
Звук Dolby Digital

«Уа́йльд» (англ. Wilde) — британський біографічний фільм-драма про письменника і поета Вікторіанської епохи Оскара Уайльда, поставлений режисером Браян Гілберт у 1997 році за книгою Річарда Еллманна «Оскар Уайльд».

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму розпочинається в США, штат Колорадо. Оскар Уайльд приїжджає на срібну копальню. Його радісно зустрічають і повідомляють, що назвали на честь дорогого гостя відкриту сьогодні жилу. Уайльд напівжартома дякує: «З нетерпінням чекатиму авторських відрахувань». Після цього він спускається в шахту де читає лекцію про творчість Челліні, не зводячи при цьому очей з молодого симпатичного шахтаря. Незважаючи на специфічність місця та публіки, лекція мала успіх.

Уайльд повертається до Англії. Він має намір одружитися на такій собі Констанс Ллойда, доньці королівського адвоката. Уайльду подобається її мовчазність. А майбутню свекруху порадував хороший посаг майбутньої невістки. Оскар описує своїй знайомій, яку ласкаво називає «Сфінкс», майбутнє сімейне життя. Ада, (так насправді звуть Сфінкса), добре знаючи Уайльда, визнала її занадто нудною для такої людини.

Минає час. Констанс народжує Оскару сина. Уайльди здаються щасливими, але під час прогулянки в парку Оскар зізнається Аді, що не знайшов у шлюбі всього, чого шукав. Заразом він представляє Сфінксові нового знайомого — чарівного юнака Роберта Росса, який тимчасово живе в сім'ї Уайльдов, поки його родичі подорожують Європою.

Через деякий час потому. Вечір. Констанс, вже вагітна другою дитиною, вирушає спати. Вона просить Уайльда і Росса не засиджуватися. Роберт просто хоче викурити ще одну сигарету. Уайльд піднімається услід за дружиною в її спальню, бажає добраніч їй і синові, цілує і знову спускається у вітальню. Роберт ще там. Він заводить з Уайльдом розмову про платонічну любов, яка закінчується пристрасними поцілунками й обіймами.

Від тієї ночі Оскар почав вести подвійне життя. Він кохав, по-своєму, дружину, і особливо дітей (Констанс народила ще одного хлопчика — Вівіана), але вже не міг відмовити собі в побаченнях з Роббі. Незабаром у полі зору Уайльда з'являється ще один юнак — Джон Грей. Він син тесляра, але привабливий і недурний. Якось після виставки Оскар запрошує його пообідати. Закінчується обід пристрасною ніччю любові.

Нові захоплення підживлювали творчі сили Уайльда. Він пише як заведений. З'являються його роман «Портрет Доріана Грея», що виклика вскандал, і комедія «Віяло леді Віндермір». На її прем'єрі Оскар знайомиться з Альфредом Дугласом — юнаком неземної краси. Той в захваті від п'єси і запрошує Оскара прочитати лекції у своєму коледжі, правда, зізнається, що його повинні скоро відрахувати. Уайльд дивується, як можна бути таким жорстоким до такого красивого юнака, але погоджується приїхати. Адже він також навчався в Коледжі Магдалини і може відвідати його на правах знаменитого випускника. Але ще до приїзду Оскар допомагає Альфреду розв'язати досить делікатну проблему — викупити лист у шантажиста.

Через деякий час Уайльд приїжджає в Коледж Магдалини. З цієї нагоди студенти влаштовують невелике свято. Альфред розважає Оскара співом, а ніч вони проводять разом.

Новий роман приніс Уайльду більше проблем, ніж радощів. Альфред (чи «Бозі», як його називали близькі) заважав йому працювати, вимагав подарунків, влаштовував скандали, ревнував (навіть до продажних хлопчиків). Останньою краплею стало те, що Бозі відмовився подати хворому Уайльду склянку води і навіть розбив кришталеву карафу, а сам поїхав розважатися. Оскар вирішив кинути проблемного коханця, але тут сталося страшне. При загадкових обставинах загинув старший брат Бозі — Френсіс. Юнака, попри те, що той був заручений, підозрювали в любовному зв'язку зі своїм начальником — міністром закордонних справ. Бозі був убитий горем і присягнувся помститися батькові — маркізові Квінсберрі, якого винив у тому, що той довів Френсіса до самогубства. Знаряддям помсти повинен був стати Уайльд, який зовсім не палав бажанням ставати між батьком і сином.

Життя Оскара поступово перетворювалося на пекло. Він майже не бачився з сім'єю. Квінсберріи переслідував його і мало не влаштував скандал на прем'єрі чергової п'єси Уайльда- «Як важливо бути серйозним» (Оскару вдалося закінчити її тільки тому, що Бозі після чергової сварки й за наполяганням сім'ї поїхав на деякий час до Єгипту).

Нарешті Квінсберрі залишив картку з образливим підписом. Бозі умовив Уайльда почати справу про наклеп і той погодився, не послухавши розумної поради Роббі поїхати. На суді Квінсберрі надав стільки доказів, що справа про наклеп обернулася справою про непристойну поведінку проти самого Уайльда. Бозі намагався виступити в суді, але Оскар заборонив йому. Він не хотів, щоб його коханий потрапив до в'язниці. Він вважав за краще витерпіти все сам. Коли Оскара вели крізь натовп, який кричав «Ганьба!» і плював у недавнього кумира, він побачив Роббі, який зняв перед ним капелюх.

Оскар Уайльд перетворився на ув'язненого С33. Каторжні роботи підірвали його здоров'я. Констанс відвідавши його, повідомила, що у Франції поставили «Соломію» (п'єсу Уайльда, заборонену в Англії череї біблійний сюжет), пообіцяла, що дозволить йому побачити дітей. Але на жаль, через деякий час вийшовши з в'язниці, Уайльд знайшов лише її могилу. Ада і Роббі як могли підтримували його, сподівалися вберегти від дурниць. Але Уайльд все одно відправився відшукувати Бозі. І знайшов його в Неаполі. Бозі ніби був радий бачити Оскара, але в титрах повідомили, що через три місяці вони розлучилися.

У ролях[ред. | ред. код]

Стівен Фрай Оскар Уайльд
Джуд Лоу Лорд Альфред Дуглас (Бозі)
Майкл Шин Роберт Росс (Robbie Ross)
Ванесса Редґрейв Леді Сперанца Уайльд
Дженніфер Елі Констанція Ллойд Уайльд
Том Вілкінсон Маркіз Квінсберрі
Йоан Ґріффіт Джон Грей
Орландо Блум хлопець за викликом
Адам Гарсія Джонс
• Джуді Парфітт леді Маунт-Темпл
Джеймс Д'Арсі друг
Зої Вонамейкер Ада Леверсон (Сфінкс)

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[3]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
Міжнародний кінофестиваль у Сієттлі 1998 Найкращий актор Стівен Фрай Нагорода
Премія BAFTA 1998 Найкраща гра акторки в ролі другого плану Дженніфер Елі Номінація
Зої Вонамейкер Номінація
Премія «Золотий глобус» 1999 Найкращий актор художнього фільму — Драма Стівен Фрай Номінація
Премія «Супутник» 1999 Найкращий актор в художньому фільмі — Драма Стівен Фрай Номінація
Премія GLAAD 1999 Видатний фільм Уайльд Номінація

Додаткові факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alexander Walker, Icons in the Fire: The Rise and Fall of Practically Everyone in the British Film Industry 1984—2000, Orion Books, 2005 p276
  2. Wilde (Domestic)(англ.) на сайті Box Office Mojo
  3. Нагороди та номінації фільму Уайльд на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]