Відмінності між версіями «Уманська Яма»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
Рядок 40: Рядок 40:
 
[[Категорія:Географія Умані]]
 
[[Категорія:Географія Умані]]
 
[[Категорія:Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни]]
 
[[Категорія:Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни]]
[[Категорія:1941 в Україні]]
+
[[Категорія:1941 у Черкаській області]]
 
[[Категорія:Урочища Черкаської області]]
 
[[Категорія:Урочища Черкаської області]]
 
[[Категорія:Концентраційні табори Третього рейху]]
 
[[Категорія:Концентраційні табори Третього рейху]]

Поточна версія на 06:23, 11 листопада 2019

Уманська яма
48°44′27″ пн. ш. 30°11′05″ сх. д. / 48.74083° пн. ш. 30.18472° сх. д. / 48.74083; 30.18472
Країна Україна
Розташування Умань

Уманська Яма. Карта розташування: Україна
Уманська Яма
Уманська Яма
Уманська Яма (Україна)

Урочище Уманська яма розташоване в західній частині міста Умань.

Під час битви під Уманню в оточення попали 6-а та 12-а радянські армії. У серпні 1941 року радянських полонених вояків 6-ї та 12-ї армій із урочища Зелена Брама, що знаходиться біля села Підвисоке Новоархангельського району Кіровоградської області, були відправлені до 16-го армійського пересильного пункту, відомого, як "Уманська яма", що був створений гітлерівцями поблизу міста Умань, Київської (нині - Черкаської) області. Німці ж у своїх архівних документах називали його «шталаг №349». Це був один із перших нацистських концентраційних таборів на території України. За даними німецького командування на 14 серпня 1941 року в Уманському таборі знаходилось 50 000 радянських військовополонених (за іншими даними - до 70 000).

Найжахливіша доля чекала поранених та хворих бійців Червоної Армії: вони були приречені на смерть від ран, хвороб, антисанітарії, голоду, спраги. Відповідно до звернення лікарів, що поділяли з полоненими всі жахи полону, комендант пересильного пункту дозволив розмістити лазарети для лікування військовополонених за межами пересильного пункту. Таким чином, починаючи з першої половини серпня 1941 року до жовтня 1943 року в Умані існували німецькі лазарети для хворих та поранених радянських військовополонених.

Надія на одужання, а потім визволення з неволі не залишала поранених та хворих бійців, однак подальша доля у тих, які одужали, різна: далеко не всі дійшли живими до переможного травня 1945 року. Тисячі бранців знайшли свій останній земний притулок в уманській землі. Найбільше поховання військовополонених знаходиться поблизу Національного дендрологічного парку «Софіївка». Військові лікарі лазарету №3 у великій таємниці, під загрозою смертної кари, залишали померлим побратимам останню надію на безсмертя: у кожну братську могилу закладали закорковану пляшку, куди вкладали списки із занотованими даними про небіжчиків. З жовтня 1941 року по червень 1943 року ні одне поховання не було безіменним!!!

У травні 1944 року Державна комісія працювала на братському кладовищі лазарету №3 та визначила, що дійсно, ідентифіковані тіла - це рештки радянських воїнів, військовополонених німецького табору. Комісія відшукала у могилах пляшки із списками про покійних бранців, проаналізувала та заховала їх, призначивши гриф «Таємно». Рідні померлих декілька десятиліть навіть і не здогадувались про місце поховання своїх близьких.

"Важким випробуванням для жителів міста стала німецько-радянська війна. Уманська оборонна операція була однією з трагічних сторінок початкового періоду війни. Тисячі військовополонених були замучені в концтаборі “Уманська яма”. Нацисти розстріляли 12 тисяч жителів міста, декілька тисяч вивезли на примусові роботи до Німеччини. Місто зазнало значних руйнувань."

На околиці міста, в Сухому Яру, німці розстріляли більше 13 000 євреїв.

Зображення[ред. | ред. код]

Уманська яма 1941 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]