Редагування Умань

{{НП України|
   назва           =Умань
 | прапор          =Flag Uman.PNG
 | опис прапора    =Прапор Умані
 | герб            =Umany gerb.png
 | опис герба      =Герб Умані
 | зображення      =Центр Умані, вигляд з парку.jpg
 | зображення_розмір = 
 | зображення_підпис = Центр Умані&nbsp;— адмінбудинки
 | регіон          = [[Черкаська область]]
 | район           = [[Уманська міська рада]]
 | код КОАТУУ      = 7110800000
 | перша згадка       = [[1616]]
 | магдебурзьке право = [[1663]], [[1760]]
 | статус          =[[1795]]
 | населення       = 83 977 <small>(01.01.2018)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref>
 | площа           = 41
 | поштові індекси = 20300-20319 <ref>[http://www.zipcode.com.ua/search.shtml?stpos=0&stype=AND&query=%D3%EC%E0%ED%FC&image.x=42&image.y=15 Поштові індекси]</ref>
 | код             = 4744
 | координати      = {{coord|48|45|0|N|30|13|10|E|scale:100000_region:UA|display=inline,title}}
 | висота          =166-232
 | водойма         =[[річка|р]].&nbsp;[[Уманка]], р.&nbsp;[[Кам'янка (притока Уманки)|Кам'янка]] (басейн [[Південний Буг|Південного Бугу]]) 
 | станція         = [[Умань (станція)|Умань]]
 | відстань        =
 | залізниця о     = 232
 | автошлях о      = 187
 | фізична о       = 155
 | залізниця с     = 
 | фізична с       = 191
 | автошлях с      = 211
 | міста-побратими = {{Прапорець20|ROM}} [[Ботошани]]<br/>{{Прапорець20|POL}} [[Гнєзно]]<br/>{{Прапорець20|ISR}} [[Ашкелон]]<br/>{{Прапорець20|USA}} [[Девіс (Каліфорнія)|Девіс]]<br/>{{Прапорець20|POL}} [[Ланьцут]]<br/>{{Прапорець20|POL}} [[Курник (місто)|Курник]]<br/>{{Прапорець20|GBR}} [[Мілфорд-Гейвен]]<br/>{{Прапорець20|FRA}} [[Ромії-сюр-Сен]]<br/>{{Прапорець20|EST}} [[Хаапсалу]]<br/>{{Прапорець20|LTU}} [[Радвилішкіс]]<br/>{{Прапорець20|GEO}} [[Батумі]]
 | день міста      = перша субота жовтня
 | адреса          = 20300, м. Умань, [[Площа Соборності (Умань)|Площа Соборності]], 1 
 | веб-сторінка    = [http://uman-rada.gov.ua/ Уманська міськрада]
 | мер             = Цебрій Олександр Володимирович 
 | ремарки         =
 }}

'''У́мань''' (нар. ''Гумань'', {{lang-pl|Humań}})&nbsp;— місто обласного значення, адміністративний центр [[Уманський район|Уманського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. Розташоване на [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]] над річкою [[Уманка (річка)|Уманкою]] ([[басейн річки|басейн]] [[Південний Буг|Південного Бугу]]). Через місто пролягає автошлях [[Черкаси]]—Умань—[[Гайсин]]—[[Брацлав]] (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера [[Кожум'яка Степан Демидович|Степана Кожум'яки]]. Поруч із містом проходять автошляхи {{Автошлях М|05}} ([[Київ]]&nbsp;— [[Одеса]]), який в Україні збігається з міжнародним автошляхом {{Автошлях E|95}} ([[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Одеса]]), та {{Автошлях E|50}} ([[Ужгород]]—[[Довжанський]]). [[Населення]]&nbsp;— 83 977 (01.01.2018).

== Географія ==

=== Клімат ===
{{Кліматограма|Умань
|-8|-3|36
|-6|-1|33
|-2|3|29
|5|12|38
|10|20|37
|13|23|63
|16|27|76
|14|24|53
|10|19|36
|4|12|31
|0|5|41
|-5|0|44
|float=left
|clear=both
|Джерело=[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Uman/ Клімат Умані] 
}}
[[Клімат]] Умані обумовлений розташуванням міста&nbsp;— близькістю до [[степ]]ової зони помірного поясу. Загалом клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом.

Середньорічна температура [[повітря]] в місті становить близько +8&nbsp;°C, а мінімальна вона у січні (-7&nbsp;°C), максимальна&nbsp;— у липні (+22&nbsp;°C).

Відносна [[вологість повітря]] в середньому за рік становить 70&nbsp;%, мінімальна вона у травні (55&nbsp;%), максимальна&nbsp;— у грудні (85&nbsp;%). Найбільший став в місті ([[Осташівський став|Осташівський]]) займає площу 58 га. Уманський парк [[Софіївка (дендропарк)|Софіївка]] входить до семи чудес України.

== Назва ==
За однією з версій назва міста Умань походить від назви річки [[Уманка (річка)|Уманка]]<ref>Стешенко О. Л. // [[Українська радянська енциклопедія]]. Черкаська область. 1972. с. 546</ref>.

За іншою версією, на думку історика [[Омелян Пріцак|Омеляна Пріцака]], назва «Умань» (старі назви&nbsp;— «Гумань», «Куман») походить від [[тюрки|тюркського]] народу [[половці]]в, відомих також як кумани<ref>Пріцак О. Половці // [[Український історик]]. 1973, №&nbsp;1-2. С. 117—118.</ref>.

== Історія ==
[[Файл:Умань-краєзнавчий музей-16.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Уманська фортеця, відтворення в [[Уманський краєзнавчий музей|Уманському краєзнавчому музеї]]]]

=== У складі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] ===

==== XVI&nbsp;— XVII століття ====
Точна дата заснування міста невідома. Уманщина перебувала у складі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] з [[1569]].

[[1609]] року, за королівським привілеєм, територія довкола сучасного міста була пожалувана у вотчинне володіння брацлавському, вінницькому, кам'янецькому старості, генералу земель подільських [[Валентин-Олександр Калиновський|Валентію Александру Калиновському]]. Перша згадка про «містечко Гумань» датована серпнем [[1616]] року. Заснування Калиновським [[Уманський замок|замку]] значно посприяло швидкій колонізації довколишнього краю; починаються роботи по спорудженню оборонних укріплень.

[[1629]] року в Умані кількість податкового населення становило 1064 «димів». Містечко належало до [[Брацлавське воєводство|Брацлавського воєводства]]. Після загибелі Валентія Александра Калиновського [[Цецорська битва 1620|під Цецорою]], Умань перейшла до його сина [[Мартин Калиновський|Марціна Калиновського]].

[[1648]] року Умань взяв загін повстанців, очолений [[Іван Ганжа|Іваном Ганжою]], місто стало адміністративним центром [[Уманський полк|Уманського полку]]. З [[1648]] по [[1667]] рік&nbsp;— місто у складі козацько-гетьманської держави (полкове місто, важлива фортеця).

Наприкінці [[1655]]&nbsp;— на початку [[1656]] року козаки Умані, керовані [[Іван Богун|Іваном Богуном]], відбили наступ військ коронного гетьмана [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава «Ревери» Потоцького]]. [[1654]] року Умань взяли в облогу війська під командуванням Станіслава «Ревери» Потоцького та [[Чарнецький Стефан|Стефана Чарнецького]], замок зумів оборонити Іван Богун; нове і старе місто були спалені. 20.01.[[1655]] року другий раз місто було взято в облогу гетьманом С. «Реверою» Потоцьким разом з татарським військом, вдруге І. Богун оборонив місто. В той час в Умані було 10 церков. Цього року місто відвідав патріарх Макарій. Згадку про оборону Умані Іваном Богуном можна знайти в історичному оповіданні [[Адріан Кащенко | Адріана Кащенка]] " Борці за правду ".

Замок, який заклав Валентій Александр Калиновський, був укріплений козаками. Був дерев'яний, мав чотири обороні башти, укріплений валами, був на той час неприступною твердинею. Умань місто була оточена трьома валами та 3 ровами. На той час було сильно укріплене місто.
Місто було оточене [[дуб]]овим [[палісад]]ом. В двох баштах знаходились по 2 гармати, його порівнювали з укріпленням Бродівського замку.

За [[Андрусівський мир|Андрусівським перемир'ям]] знов увійшло до складу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

[[1652]] року в битві під Батогом загинув [[Мартин Калиновський|Марцін Калиновський]] разом з єдиним сином [[Самуель Єжи Каліновскі|Самуелем Єжи]], Умань перейшла до [[Потоцький Станіслав Ревера|Станіслава «Ревери» Потоцького]], одруженого з донькою Валентія Александра Калиновського&nbsp;— Зофією Калиновською. Від нього до його сина&nbsp;— польного гетьмана&nbsp;— дідича [[Підгайці|Підгаєць]] та Кристинополя [[Фелікс Казимир Потоцький|Фелікса Казімєжа Потоцького]]. Пізніше до його сина&nbsp;— [[белзький воєвода|белзького воєводи]]&nbsp;— [[Потоцький Станіслав Владислав|Станіслава Владислава Потоцького]] (†1732)<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy02.html Рotoccy (02)] {{ref-pl}}</ref>, від нього&nbsp;— до його племінника&nbsp;— [[Франц Салезій Потоцький|Францішека Салезія Потоцького]], який поставив в Умані управителем Рафаїла Младановича. Младанович укріпив замок, озброїв його 22 гарматами, поставив міські брами та ратушу, також розвідний міст через р. Уманьку. За цих часів до Умані запрошено до міста багато російських, сербських, турецьких, єврейських купців. Младанович підтримував зв'язки з київським губернатором, запорозьким кошовим, турецьким пашею. Францішек С. Потоцький утримував завжди в Умані козацький полк з близько 2300 козаків.

[[1664]] року гетьман [[Павло Тетеря]] разом із [[Марцін Замойський|Марціном Замойським]] не змогли здобути Уманський замок.

Умань була столицею гетьмана Михайла Ханенка.

[[1672]] року місто взяв гетьман [[Петро Дорошенко]]. [[1673]] року в ніч на Великдень уманці підняли бунт проти гарнізону П. Дорошенка, вирізали всіх.

У [[1674]] році Умань була повністю зруйнована [[Петро Дорошенко|П. Дорошенком]] разом із турками і татарами, місто після 15 денної облоги було взято візиром [[Кара-Мустафа|Кара Мустафою]], не дотримавшись умов, турки вирізали велику кількість населення. Після тих подій, місто приходить в занепад. Більшість мешканців переселилися на [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]].

==== XVIII століття ====
{{main|Взяття Умані 1768}}
[[Файл:Haidamaky.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Гайдамаки]] ([[1927]]. Ілюстрація до поеми Тараса Шевченка. Радянський лубок)]]
[[Файл:CossackMamay.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Козак Мамай]] на тлі гайдамаків, що страчують євреїв]]

Замок та місто відновив [[белзький воєвода]] [[Станіслав Владислав Потоцький]].

У [[1711]]–[[1712]]&nbsp;рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців міста [[Згін населення з Правобережної України в Лівобережну (1711-1712)|було силою переселено на Лівобережжя]].

Занепад продовжується до [[1726]] року, коли Умань з околицями переходить у володіння Франциска Салезія Потоцького. В краї в цей час пожвавились дії [[гайдамаки|гайдамаків]]. Щоб укріпити Умань, Потоцький заохочує переселення сюди з інших своїх володінь селян та ремісників. Запрошує торгувати [[вірмени|вірмен]], [[греки|греків]], [[євреї]]в. Починає будівництво нового замку. Але гайдамаки роблять постійні наскоки на місто, вони здобувають його в [[1737]] та [[1750]] роках.

[[1749]] року гайдамаки спалили більшу частину міста.

В [[1760]] році місту надається [[Магдебурзьке право]]. В [[1761]] році закінчується будівництво замку.

В [[1764]] році Францішек Салезій Потоцький засновує в Умані [[Василіяни|василіянський]] монастир та церкву. Монахи в свою чергу відкривають [[Василіяни|василіянську]] школу на 400 учнів (винищені під час Коліївщини). Навколо Умані було багато козацьких [[слобода|слобідських поселень]], які мали боронити Край від гайдамацьких ватаг. Місто перетворюється на одне з найважливіших міст Правобережної Київщини і Черкащини.

Під час [[Коліївщина|Коліївщини]] в [[1768]] році, під проводом [[Залізняк Максим|Максима Залізняка]] і [[Ґонта Іван|Івана Ґонти]], в місті було винищено євреїв, українців-уніатів (греко-католиків) та польську шляхту, що тут ховалася&nbsp;— так звана [[Взяття Умані (1768)|«уманська різня»]]. Перемога в Умані давала змогу повсталим поширити владу гайдамаків на довколишні міста і села, де вони встановлювали [[Полковий устрій Гетьманщини|козацький]] устрій, формували нові загони, посилаючи їх в інші терени України. Царський уряд, боячись поширення народного руху на [[Лівобережна Україна|Лівобережну Україну]], віддав наказ [[Російська імперія|російським]] військам допомогти [[Річ Посполита|польській]] шляхті придушити гайдамаччину. Іван Гонта був закатований поляками у Сербах на Поділлі, а Залізняка заслано в [[Сибір]], де він помер. Проте боротьба на цьому не принилася. Загони Неживого, Журби та інших отаманів чинили запеклий опір російському війську. Лише наприкінці липня [[1768]] року сили повстанців були розбиті. Повстання гайдамаків 1768 року, поширення визвольного народного руху на Лівобережжя стало однією з причин знищення Росією [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] [[1775]] року й запровадження [[Кріпацтво|кріпацтва]] в Україні. Містом продовжували володіти Потоцькі.  Після придушення повстання Умань знову занепадає. Населення майже не залишилось, торгівля зачахла.

[[1773]] року, після смерті Ф.&nbsp;С.&nbsp;Потоцького Умань переходить до його єдиного сина [[Станіслав Щенсний Потоцький|Станіслава Щенсного Потоцького]]. Він переніс свою резиденцію з Кристинополя до [[Тульчин]]а, сприяв новому підняттю Умані. Станіслав Щенсний запровадив «касу допомоги» для своїх селян, оплачував кожен день роботи на панщині по 12-15 гр.. У [[1780]]-[[1784]] роках збудував греко-католицький монастир отців Василіян<ref>[http://osbm-kyiv.com.ua/vasyliyanskyj-svyatopokrovskyj-monastyr-v-umani/ Василіянський Святопокровський монастир в Умані]</ref>, запровадив двотижневі ярмарки.

[[1775]]-го в місті було 159 осель і в передмісті 259, місто було гарно забудоване, мало 3 церкви, муровану ратушу, костел монастирський і костел Василіанський.

=== У складі Російської імперії ===

В [[1793]] року Умань увійшла до складу [[Російська імперія|Російської імперії]].

[[Файл:Stanisław Szczęsny Potocki.jpg|thumb|200px|left|Станіслав «Щенсний» Потоцький]]

[[1796]]-го року [[Станіслав Щенсний Потоцький]] заклав один з найбільших в Європі, знаменитий садово-ландшафтний парк «[[Софіївка (дендропарк)|Софіївка]]». Потоцький подарував його своїй дружині Софії. Будівництво, яким керував талановитий садівник-декоратор, кріпак Заремба, почалося на пустирі, понад річкою Кам’янкою, яка утворила два ставки, каскади, водоспади, джерела у гротах, канали з містками, водограї. 

За часів [[Софія Потоцька|Софії Потоцької]] на з'їзд школи садівництва приїжджав російський імператор [[Олександр I (російський імператор)|Олександр I.]]

В [[1795]] році Умань стає [[Уманський повіт|повітовим]] містом [[Вознесенська губернія|Вознесенської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]], а в [[1797]] році Умань входить до складу [[Київська губернія|Київської губернії]].

==== ХІХ століття ====

З [[1805]] після смерті Станіслава Потоцького Умань перейшла до його сина Олександра. Під час [[Франко-російська війна (1812)|франко-російської війни]] тут було сформовано [[Українські полки 1812|3-й козацький полк]]<ref>Абалихин Б.&nbsp;С.&nbsp;Украинское ополчение 1812 г. // Исторические записки. М., 1962. Т. 72. С. 87&nbsp;— 118.</ref>.

На початку XIX століття Умань перетворюється на центр юдейського релігійного руху&nbsp;— [[хасидизм]]у. [[Рабин]] Нахман, правнук фундатора хасидизму рабина [[Баал Шем Тов]]а, останні свої роки прожив в Умані. Помер 1810 року від [[туберкульоз]]у. За заповітом його поховали на старому єврейському цвинтарі, де поховані й жертви «Коліївщини». В наш час на місці будинку де жив цей [[цадик]], влаштована синагога.

Костел Успіння Богородиці закладений Станіславом Щесним Потоцьким, добудований його сином Олександром [[1826]] року. Зараз ця споруда внесена в реєстр культурного надбання України. Станіслав Потоцький перевіз в Умань чудотворний образ Богородиці.

В [[1834]] році Умань, була конфіскована російським урядом у Потоцьких й [[1838]]-го перейшла у володіння відомства військових поселень Київської та [[Подільська губернія|Подільської]] [[губернія|губерній]]. В цей же час почалася активна забудова аристократичної частини міста, вулиці вкривають бруківкою й оснащують гасовими ліхтарями, будують торгові ряди.

В [[1859]] році в Умань переносять з Одеси [[Уманський національний університет садівництва|Головне училище садівництва]].

З другої половини [[XIX століття]] населення Умані значно зросло ([[1860]]&nbsp;— 10 тисяч мешканців, [[1897]]&nbsp;— 29 тисяч мешканців, [[1914]]&nbsp;— близько 50 тисяч), на що вплинуло сполучення міста залізницею з [[Київ|Києвом]] ([[1890]]) та [[Одеса|Одесою]] ([[1891]]). Економічний характер&nbsp;— торговельний (здебільшого торгівля збіжжям) і ремісничий.

<center>
<gallery>
Файл:Умань сквер і театр.jpg|Стара Умань. Сквер і театр
Файл:Сінагога.Умань.jpg|Синагога 
Файл:Військовий собор.Умань.jpg|Військовий собор (рештки споруди збереглися в суч. кінотеатрі ім. І. Черняховського)
Файл:Uspenskiy-kostel.jpg|Успенський костьол - зараз картинна галерея
Файл:Чоловіча гімназія.Умань.jpg|Чоловіча гімназія 1880р. Зараз агроколедж
Файл:Стара Умань. Готель Франція.jpg|Готель «Франція»
Файл:Стара Умань. Готель Франція2.jpg|Готель «Франція»
Файл:Умань Садова.jpg|Вулиця Садова
Файл:Умань Оранжереї.jpg|Оранжереї Софіївки
Файл:Умань театр.jpg|Колишній театр
Файл:Умань вул. Николаевская.jpg|Вулиця «Николаевская», зараз&nbsp;— Небесної Сотні
Файл:Умань Жіноча гімназія.jpg|Колишня жіноча гімназія
Файл:Умань Сквер.jpg|Колишній сквер
Файл:Умань Готель Європа 2.jpg|Готель «Ново-Європейський»
Файл:Чоловіча гімназія.Умань 2.jpg|Чоловіча гімназія 1880р. Зараз агроколедж
</gallery>
</center>

=== XX століття ===
1900 року: населення 30000 осіб, 21500 складали [[євреї]]. Були: 4 православні церкви, католицька церква ([[костьол]]), [[театр]].
<br/>Місто мало 3 синагоги, 13 єврейських молитовних будинків, 4 приватних єврейських училища.

13 березня 1919&nbsp;р. Кінний полк ім. [[Болбочан Петро Федорович|Петра Болбочана]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], перейменований згодом на Кінний полк [[Чорні запорожці|Чорних Запорожців]], здобув штурмом приміщення заводу товариства «Ельворті» в Умані, робітники якого підняли заколот на підтримку військ Російської Федерації, що наступали на Умань. Слідом за тим Умань було зайнято військами Російської Федерації. Проте невдовзі українські війська пішли у контрнаступ і 19 березня 1919&nbsp;р. Кінний полк ім. [[Болбочан Петро Федорович|Петра Болбочана]] без бою здобув Умань, де простояв 3 дні, які використав для придбання у місцевого населення взуття для козаків<ref> Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку.&nbsp;— К.: Видавництво «Стікс», 2012</ref>.

Перед Другою світовою війною місто стає крупним центром сільськогосподарського району; відкрито [[Уманський національний університет садівництва|сільськогосподарський інститут]].

У липні 1941 року працівниками орґанів НКВС в Умані було розстріляно 954 в'язні [[Чортків]]ської тюрми, вивезених до Умані з [[Тернопільщина|Тернопільщини]] (мешканців Монастириського, Чортківського, Борщівського, Теребовлянського, [[Репресовані мешканці Бучача|Бучацького районів]]).<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-449030.html В Умані відкрили Меморіал розстріляним тернопільчанам.]</ref>

1 серпня 1941 року [[окупація|окупували]] нацистські війська. Під Уманню в оточення попали 6-та, 12-та радянські армії. В місті був влаштований концтабір [[«Уманська Яма»]] для полонених червоноармійців та євреїв. За даними німецького командування 14 серпня 1941 року в Уманському таборі знаходилось 50000 радянських військовополонених. На околиці міста, в Сухому Яру, німці розстріляли понад 13000 євреїв.

{{main|Битва під Уманню}}
Був дуже пошкоджений парк «Софіївка», на його території був влаштований цвинтар для загиблих воїнів [[вермахт]]у.

Внаслідок [[Умансько-Ботошанська операція|Умансько-Ботошанської операції]] місто було звільнено 10 березня 1944 року.<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=aDbsBEjcyj8 відео на Ю-туб]</ref>

Після війни Умань стає райцентром й славиться зараз перш за все своїм унікальним парком.

<center>
<gallery>
Файл:Умань березень 1944.jpg|Звільнення Умані, березень 1944р.
Файл:СГ інститут після війни.jpg|Умань СГ інститут після війни
Файл:Післявоєнний центр Умані.jpg|Перебудова площі Соборності (тоді пл. Леніна), 1956 р.
Зображення:Стара Умань. Готель Європа.jpg|Готель "Ново-Європейський"
Зображення:Біля базару.Стара Умань2.jpg|Вул. Радянська
Файл:Умани с вокзала.jpg|Вудиця Жовтнева. Зараз тут п-к Шевченко
Файл:Хлібний по вул. Леніна.jpg|Хлібний по вул. Леніна
Файл:Харчі по вул. Леніна.jpg|Комісійний по вул. Леніна. Зараз - магазин «Харчі»
Файл:Соцзабез по вул. Енгельса.jpg|Соцзабез по вул. Енгельса
Файл:ПриватБанк по вул. Леніна 1.jpg|Їдальня по вул. Леніна 1. Зараз&nbsp;— «ПриватБанк»
Файл:Дитячі товари по вул. Радянській.jpg|Дитячі товари по вул. Радянській. Зараз&nbsp;— «Пронікс»
Файл:Вулиця Садова 15.jpg|Вулиця Садова 15
Файл:Вул. Жовтнева 1.jpg|Вул. Жовтнева 1
</gallery>
</center>

== Адміністративний поділ ==

=== Райони ===

[[Файл:USSR map NM 36-10 -verso- Uman' and Vicinity.jpg|міні|праворуч|250пкс|Американська карта Умані з околицями [[1954]] року]]

[[Місто]] поділяється на такі [[мікрорайон]]и:
* Передмістя «[[Турок (Умань)|Турок]]»&nbsp;— найстаріший [[район]] Умані з багатьма пам'ятками архітектури. На більшій території району знаходиться державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».
* «Лиса гора»&nbsp;— старий район з одноповерховими приватними садибами.
* «Доманський»&nbsp;— найменший мікрорайон на сході міста з одноповерховими приватними садибами.
* «Бабанське КП»&nbsp;— старий район з одноповерховими приватними садибами на півдні міста з малорозвиненою інфраструктурою.
* «Східний»

Заснований на початку 90-х років минулого століття. Вулиці паралельно трасі [[Автошлях E95|Е-95]] названі на честь міст області (Черкаська, Смілянська, Шполянська, Корсунь-шевченківська та інші), а між ними&nbsp;— Поріднених міст. Вулиці перпендикулярно трасі&nbsp;— «Східна 1, Східна 2… Східна 12».

* «Звенигородське передмістя»&nbsp;— така назва майже не використовується. Знаходиться в центральній частині міста з старими одноповерховими приватними садибами та перепадами висот.
* «Івангородське передмістя»&nbsp;— спокійний мікрорайон над Осташівським ставом, розвивається, безліч багатоповерхових будинків, магазинів та кафе.
* «Передмістя Бесарабка»&nbsp;— також називають «спальним районом», знаходиться на південному заході міста з великою кількістю багатоповерхівок, в народі більше відома назва район Ж/Д вокзалу.
* «Міщанка»&nbsp;— район приватних садиб з розвиненою інфраструктурою, знаходиться в північно-західній частині міста.
* «Слобідка»&nbsp;— лежить в безпосередній близькості до парку «[[Софіївка (дендропарк)|Софіївка]]» в північній частині міста.
* «Нова Умань»&nbsp;— знаходиться в північно-східній частині біля парку «[[Софіївка (дендропарк)|Софіївка]]», є як приватні садиби, так і п'ятиповерхові будинки.
* «ДОСи»&nbsp;— будинки офіцерського складу в північній частині міста. Більше десяти п'ятиповерхових будинків старої забудови, декілька дев'ятиповерхових будинки збудованих в кінці минулого століття і два ще в стадії будівництва.
Окрім того, в просто-народі використовують такі назви наступних районів:
* «Зарембова гребля»&nbsp;— район приватних садиб над «Зарембовим ставом» в південній частині міста з малорозвиненою інфраструктурою.
* «Олексіївка»&nbsp;— найвіддаленіший район в північній частині міста, що складається з однієї вулиці&nbsp;— Кармелюка (№&nbsp;145-205). Знаходиться біля «Олексіївського» ставу&nbsp;— річка Паланка.
* «Мікрорайон ГРЕС»&nbsp;— один з найвіддаленіших від центру. П'ятиповерхові будинки в середині минулого століття будувались для працівників тепличного комбінату.
* «Центр»&nbsp;— Густонаселений район з різними типами будинків, безліч магазинів та фінансових установ. Найкраща інфраструктура та близькість до центру обумовило популярність району.
* «Пролетарська»&nbsp;— північно-західна частина, спальний район, більше десяти п'ятиповерхівок панельного типу.
* «Тищика»&nbsp;— п'ятиповерхові та дев'ятиповерхові будинки, магазини, базари та інше.
* «Селекція»&nbsp;— декілька триповерхових будинки та приватні садиби в безпосередній близькості до «селекційної станції» (Уманська дослідно-селекційна станція). Знаходиться в північно-східній частині при в'їзді в місто.
* «Автострада» (вулиця 24 партз'їзду КПРС)&nbsp;— найвіддаленіший район від центру міста на півночі Умані. Тут є більше десяти п'ятиповерхових будинків, магазини, лікарня та «Білогрудівський» ліс неподалік.
* «Греків ліс»<ref>[http://pres-centr.ck.ua/print/news-12582.html]</ref> Майбутній мікрорайон міста. Проект розроблений «Уманьавтодором».
[[Файл:Уманська міська рада.jpg|міні|[[Уманська міська рада]]]]
На площі 22,9 [[Гектар|га]] заплановано збудувати п'яти- та п'ятнадцятиповерхові житлові будинки, торгові, офісні, розважальні, культурно-освітні центри, паркову зону, підземні паркінги. Тобто, вперше в області планується спорудження сучасного житлового комплексу з повноцінною інфраструктурою. Засновники проекту планують забезпечити жителів мікрорайону «Греків ліс» вуличним освітленням, дитячими майданчиками, цілодобовим водопостачанням з багаторівневим очищенням та фільтрацією води, цифровими телефонними лініями, виділеним каналом мережі Інтернет, безшумними швидкісними ліфтами, охороною та відеоспостереженням. Новий комплекс розрахований на 750 квартир, де зможуть оселитися три тисячі уманчан.

У 2015—2016 іде інтенсивна забудова міста новими багатоповерховими будинками. За перше півріччя 2016 року Умань здала в експлуатацію більше житла ніж обласний центр Черкаси: 29,3&nbsp;% і 23,7&nbsp;% загального обсягу збудованого житла в області<ref>[http://kray.ck.ua/ekonomika/jkg/item/15348-uman-zdala-v-ekspluatatsiyu-bilshe-zhitla-nizh-cherkasi Умань здала в експлуатацію більше житла, ніж Черкаси]</ref>.

2017&nbsp;— планується забудова нового мікрорайону «Заводський». Де будуть розміщені: індивідуальні житлові будинки, дошкільний навчальний заклад, школа, магазини та інші об'єкти громадської інфраструктури.

У місті розташована [[Уманська виправна колонія № 129]].

=== Вулиці ===
{{main|Вулиці Умані}}
У місті Умань 178&nbsp;км доріг, більшість з них з твердим ([[асфальт]]овим) покриттям, деякі перехрестя обладнано [[світлофор]]ами&nbsp;— їх 17. В межах міста розташовані 4 площі: [[Івангородська площа (Умань)|Івангородська площа]], [[Майдан Гагаріна (Умань)|Майдан Гагаріна]], [[Площа Перемоги (Умань)|Площа Перемоги]] та [[Площа Соборності (Умань)|Площа Соборності]]. Нові вулиці востаннє (близько 20-ти) розроблялись для мікрорайону «Східний» у [[1992]] році. Один-єдиний підземний перехід знаходиться на трасі {{Автошлях М|05}}{{Автошлях E|95}} неподалік районної лікарні. Також в місті є два надземні пішохідні переходи (мости), але вони майже не використовуються. Кожний п'ятий квадратний метр житла в області будується в Умані<ref>[http://media-uman.com/?p=840 Медіа Умані]</ref>.

Найдовші вулиці:

* [[Вулиця Степана Бандери (Умань)|Степана Бандери]]&nbsp;— 5,4 км
* [[Вулиця Енергетична (Умань)|Енергетична]]&nbsp;— 3,6 км
* [[Вулиця Кармелюка (Умань)|Кармелюка]]&nbsp;— 2,8 км
* [[Вулиця Київська (Умань)|Київська]]&nbsp;— 2,5 км
* [[Вулиця Інтернаціональна (Умань)|Інтернаціональна]]&nbsp;— 2,4 км
* [[Вулиця Незалежності (Умань)|Незалежності]]&nbsp;— 2,3 км
* [[Вулиця Європейська (Умань)|Європейська]] 2,3 км
* [[Вулиця Михайлівська (Умань)|Михайлівська]]&nbsp;— 2,2 км
* [[Вулиця Успенська (Умань)|Успенська]]&nbsp;— 2,2 км
* [[Вулиця Визволителів (Умань)|Визволителів]]&nbsp;— 1,8 км
* [[Вулиця Заводська (Умань)|Заводська]]&nbsp;— 1,7 км
* [[Вулиця Івана Виговського (Умань)|Івана Виговського]]&nbsp;— 1,7 км

== Населення ==
За кількістю населення&nbsp;— друге [[місто]] в [[Черкаська область|області]] та 48-е в Україні.

За радянських часів місто почало розвиватися щойно з 1960-х років. (населення в тис.: [[1926]]&nbsp;— 44,8; [[1959]]&nbsp;— 45; [[1970]]&nbsp;— 63; [[1980]]&nbsp;— 80). Різко змінився національний склад населення:

* [[1926]]: [[євреї]]&nbsp;— 49,5&nbsp;%, [[українці]]&nbsp;— 43,3&nbsp;%, [[росіяни]]&nbsp;— 4,6&nbsp;%
* [[1959]]: українці&nbsp;— 76,5&nbsp;%, євреї&nbsp;— 5&nbsp;%, росіяни&nbsp;— 16&nbsp;%
[[:Файл:1808 год перепись евреев Уманского уезда.pdf|1808 рік. Перепис євреїв Уманського повіту орендарів закладів з продажу акцизних напоїв.]]

== Засоби масової інформації ==
В місті друкується більш ніж 10 різних газет<ref>[http://www.gazety.biz/rubric173/rubric680/ Перелік друкарських видань Умані]</ref>. Серед громадсько-політичних видань найякіснішим та заслужено популярним є сайт «Умань. Інфо», серед суспільно-політичних видань газета «Уманська зоря», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання&nbsp;— це тижневик «Умань», відомі рекламно-інформаційні видання: «Ажур», «Уманський ринок» та «Ріо-Умань».

Інтернет-ресурси міста Умань&nbsp;— [http://04744.info 04744.info], [http://www.umanportal.com/ Уманський портал], [http://uman.info uman.info], [http://media-uman.com Медіа Умані], [http://www.vch-uman.in.ua vch-uman.in.ua], [http://umanhata.com.ua umanhata.com.ua] та інші.

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 9 радіостанцій:

1) «[[Радіо Шансон (Україна)|Радіо Шансон]]» (88.5 MHz),

2) «[[Радіо П'ятниця]]» (91.5 MHz),

3) «[[Ретро FM]]» (з RDS 100.6 MHz),

4) «[[Мелодія FM]]» (101.7 MHz),

5) «[[Русское Радио Україна]]» (102.8 MHz),

6) [[MID-FM (Умань)|«MID-FM»]] (103.4 MHz),

7) «[[Країна ФМ]]» (з RDS 104.9 MHz),

8) «Перець FM» (105.7 MHz),

9) «[[Хіт FM]]» (106.6 MHz), «Уманське радіо» практикує дротове мовлення.

Діють місцеві ТВ канали [[Сатурн-ТВ]], [[ТРК Ятрань]] та [[КП «ТК Умань»]]. В мережі кабельного телебачення переважає [http://mediat.com.ua Телерадіокомпанія ТІМ], що транслює 73 аналогових канали та 129 цифрових канали, 3 з яких високої чіткості. Також діє «Оператор телекомунікацій [http://www.m-tel.net М-тел]», що транслює ТВ-канали цифрового формату для користувачів [[Інтернет]]у. Уманська телевежа транслює понад 15 аналогових каналів у дециметровому діапазоні, захоплює декілька сусідніх з Уманським районом. З осені 2011 року працює 32 цифрових канали компанії «[[Зеонбуд]]» в форматі [[DVB-T2]].

== Економіка ==

В місті працює 21 промислове підприємство, близько 450 малих підприємств та кооперативів, понад 370 торгових закладів громадського вжитку різних форм власності. Головні галузі промисловості: машинобудівна і приладобудування (заводи: [[ВАТ "Уманьферммаш"]], «[[Уманський завод Мегомметр|Мегомметр]]», оптико-механічний, театрального устаткування), харчова (заводи: овочеконсервний, маслосироробний, вітамінний, лікеро-горілчаний, м'ясокомбінат, [[Уманьпиво|ВАТ «Уманьпиво»]], [[Уманський тепличний комбінат]], ЗАТ ТК «Уманьхліб», МПП «Агропромресурси» та інші), легка (фабрики: швейна, взуттєва, мистецьких промислових виробів), будівельних матеріалів (заводи: толевий, цегельні тощо), Фармакологічна компанія [[ЗАТ Технолог]], [[вітамінний завод ("Вітаміни")]], [[Уманський елеватор|елеватор]].

== Інфраструктура ==

=== Сфера послуг ===
[[Файл:Умань-дитяча лікарня.JPG|міні|праворуч|250пкс|Уманська міська дитяча лікарня]]
На 2011 рік медичні послуги надає 8 лікарень (одна [[Уманська міська дитяча лікарня|дитяча]] і одна районна), три пологові будинки, стоматологічна поліклініка та 17 аптек. Інші медзаклади&nbsp;— станція швидкої медичної допомоги, центр здоров'я та інформаційно-аналітичної статистики, оптика «ДанКа», офтальмологічна амбулаторія, «Лабсервіс», тощо.

В місті працюють дві телефонні компанії: «[[Укртелеком]]», та «М-Тел», декілька ательє пошиву одягу та ремонту побутової техніки. За зв'язок відповідають Центр поштового зв'язку №&nbsp;8, Цех телекомунікаційних послуг №&nbsp;15 і 4 відділення «[[Нова пошта|Нової пошти]]». Відкриті представництва автоперевізних компаній «[[Автолюкс]]» та «[[Гюнсел]]».

14&nbsp;липня 2015 року «Київстар» розпочав надавати (першим в області) послуги зв'язку у мережі 3G (технологія HSPA+)&nbsp;— у місті Умань та його передмісті. [http://www.kyivstar.ua/kr-620/press_center_new/news/?id=51925]

5 лютого 2016 року оператор мобільного зв'язку «lifecell» запустив свою мережу 3G+ в Умані.

А 23 вересня 2016 року «Vodafone» також запустив 3G у місті.

28 липня 2018 оператор "lifecell" запустив мережу 4.5G, четвертого покоління в технології LTE Advanced Pro.

31 серпня 2018 року Київстар підключив до високошвидкісного інтернету 4G/LTE Умань та ще 15 населених пунктах.

Розвивається мережа торговельних мереж та поодиноких магазинів з різноманітними товарами. У [[2005]] році відкрито [[Фуршет (торговельна мережа)|«Фуршет»]] площею 5500 м² [[Вулиця Велика Фонтанна (Умань)|вул. Великій Фонтанній]], що є одним з найбільших в [[Україна|Україні]], поруч комплекс «Сіті-Центр» і супермаркет «[[Фокстрот]]». [[2008]]-го почали працювати мережі «[[ДЦ Україна|Watsons]]» (вул. Тищика), «Альпарі» (будинок побуту «Мрія») та [[АТБ-Маркет|«АТБ»]] (котрих налічується чотири), пізніше&nbsp;— «Ельдорадо», «Фора», «[[Велика Кишеня]]», «Славутич» (вул. Гонти) та «Торба» («ДОСи»)

Йде боротьба з «стихійними базарами»&nbsp;— збудовано: ринок «Міщаночка» (вул. Залізняка), «Базарок» (перехрестя Європейської&nbsp;— [[Вулиця Велика Фонтанна (Умань)|Великої Фонтанної]]) та продуктовий ринок неподалік перехрестя [[Вулиця Європейська (Умань)|Європейської]]&nbsp;— Тищика, облагороджується ринок на Івангородській площі (район залізничного вокзалу). Реконструйовано ряд магазинів, таких як «Уманчанка» ([[Вулиця Європейська (Умань)|вул. Європейська]]), «Вігрос» (вул. Тищика), «Універсам №&nbsp;1» (перейменований в «Критий ринок», вул. Тищика), «Оболонь» ([[Вулиця Європейська (Умань)|вул. Європейська]]) та інші. Окрім того, в місті збудовано нові споруди призначені для торговельної діяльності: «Панорама» ([[Вулиця Європейська (Умань)|вул. Європейська]]), «Коленд» (вул. Тищика), «Євродім» (найбільший [[супермаркет]] будівельних матеріалів, вул. [[Вулиця Велика Фонтанна (Умань)|Велика Фонтанна]]), «Стандарт» (мережа магазинів будівельних матеріалів&nbsp;— тер-я Міжрайбази та вул. Тищика) та ряд інших.

=== Транспорт ===
{{main|Громадський транспорт Умані}}
Біля Умані проходить автомобільний шлях {{Автошлях М|05}}{{Автошлях E|95}} міжнародного значення [[Київ]]&nbsp;— [[Одеса]], який є частиною Європейського транспортного коридору №&nbsp;9; автомобільний шлях {{Автошлях М|12}}{{Автошлях E|50}} міжнародного значення Стрий —Тернопіль&nbsp;— Кропивницький&nbsp;— Знам'янка; автомобільний шлях {{Автошлях Н|16}} національного значення Золотоноша&nbsp;— Черкаси&nbsp;— Сміла&nbsp;— Умань.

В першій половині XX століття в місті починав працювати [[Уманський трамвай|трамвай]]. Депо знаходилось на території колишнього «оптико-механічного заводу».

Нещодавно відремонтований [[Умань (автовокзал)|автовокзал]] є точкою відправлення приміських та міжміських рейсів до таких міст як [[Київ]], [[Черкаси]], [[Одеса]], [[Вінниця]], а також є місцем пересадки для рейсів з усіх куточків України. Розгалужена сітка [[АЗС]] {{main|АЗС Умані}}

[[Умань (залізнична станція)|Залізнична станція Умані]] [[Одеська залізниця|Одеської]] залізниці є кінцевою, найближча велика станція знаходиться в місті [[Христинівка]] (20 км).

Розвинене пасажирське перевезення по місту маршрутними транспортними засобами (автобуси), а також за допомогою таксі,&nbsp;— в місті налічується більше десяти приватних компаній<ref>[http://uman-info.com.ua/index.php?option=com_mtree&task=listcats&cat_id=115&Itemid=29]</ref>.

== Освіта ==
{{main|Освітні заклади Умані}}
[[Файл:Умань-університет садівництва-15.JPG|міні|праворуч|250пкс|Національний університет садівництва.]]
У місті розташовані три [[Вищий навчальний заклад|вищих]] навчальних заклади та ряд інших:
* [[Уманський національний університет садівництва|Національний університет садівництва]],
* [[Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини|Державний педагогічний університет імені Павла Тичини]],
* [[Уманський агротехнічний коледж|Агротехнічний коледж]],
* Гуманітарно-педагогічний коледж імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка,
* Медичний коледж, (www.umanmedical.com)
* Музичне училище,
* Професійний аграрний ліцей,
* [[Уманська автомобільна школа ТСОУ|Автомобільна школа ТСОУ]]
* Уманський РСТК ТСО України
* Уманська філія Київського інституту бізнесу і технологій.
* Уманська філія Європейського університету
* [[Український аграрний ліцей]]
У різних районах міста розташовано 13 загальноосвітніх шкіл та школа-інтернат

Бібліотечна мережа міста налічує 42 бібліотеки різних видів і форм власності та підпорядкування, в яких працює 145 бібліотечних працівників та обслуговується понад 65 тис. читачів., книжковий фонд налічує більше півтора мільйона примірників.

=== Музеї, пам'ятники, пам'ятки історії та природи ===
{{main|Пам'ятники Умані}}
[[Файл:Софіївський-парк.jpg|right|thumb|250px|Софіївський парк]]
Відомий Державний [[заповідник]]&nbsp;— [[дендропарк]] «[[Софіївка (дендропарк)|Софіївка]]».

Уманські [[Музей|музеї]]:
* [[Уманський краєзнавчий музей]] (заснований [[1917]] року).
* [[Уманський художній музей]].
* Уманський музей культури.
* Музей діячів літератури і мистецтв Уманщини (до 1970-х років&nbsp;— Музей підпільної друкарні «Іскра»).
* Уманський музей-квартира Г. Котовського.
* [[Меморіальний музей-квартира Надії Суровцової|Меморіальний музей-квартира]] [[Суровцова Надія Віталіївна|Надії Суровцової]]

Єдиний [[кінотеатр]] міста, що працює&nbsp;— [[Комсомолець (кінотеатр, Умань)|«Комсомолець»]]. Ще в середині [[1990-ті|1990-х років]] припинили своє існування кінотеатри «Хроніка», «Літній» (на його місці збудовано «[[Інжпроект-2]]») та кінотеатр імені [[Кінотеатр імені Черняховського (Умань)|Черняховського]].

У місті значне число пам'ятних знаків та пам'ятників, зокрема героям Коліївщини&nbsp;— [[Пам'ятник Залізняку і Гонті (Умань)|Залізняку і Гонті]] та [[Тарас Шевченко|Тарасові Шевченку]]. В місті знаходиться одна з копій [[Ейфелева вежа|Ейфелевої вежі]], в масштабі 1:100.
[[Файл:Grobovec-krasickich.jpg|альт=Умань. Католицька частина Міщанського кладовища, гробовець Красицьких, 2017&nbsp;р.|міні|Умань. Католицька частина Міщанського кладовища, гробовець Красицьких, 2017&nbsp;р.]]
<ref>{{Cite web|url=http://www.pslava.info/CherkasObl_Uman,123116.html|title=Прадідівська слава. українські пам’ятки.|last=|first=|date=07.10.2017|website=|publisher=Жарких Микола|language=українська|accessdate=07.10.2017}}</ref>

В місті збереглося старовинне Міщанське кладовище з нагробками ХІХ-ХХ ст., в тому числі польськими, а також численні будинки ХІХ-поч. ХХ ст. в стилях класицизму, історизму та модерну, меморіальні місця пов'язані з подіями другої-світової війни (концтабором «Уманська яма»), церкви, стара єврейська синагога (територія заводу Мегомметр), католицький костел. Детальніше про пам'ятки Умані дивіться в базі пам'яток Прадідівська слава<ref>{{Cite web|url=http://www.pslava.info/CherkasObl_Uman,123116.html|title=Прадідівська слава. українські пам’ятки.|last=|first=|date=07.10.2017|website=|publisher=Жарких Микола|language=українська|accessdate=07.10.2017}}</ref>.

На території дендропарку Софіївка зростають вікові дерева: «Липа Гонти» віком 300 років (біля пам'ятника Платону) та «дуб Гонти»&nbsp;— дуб черещатий віком 300 років. Обидва дерева потребують лікування та заповідання<ref>{{Cite web|url=http://ecoethics.ru/category/ukrtrees/cherk/|title=Вікові дерева Черкаської області|last=|first=|date=|website=КЕКЦ|publisher=КЕКЦ|language=російська|accessdate=28.09.17}}</ref>.

== Релігія ==
[[Файл:Троїцька церква Умань.jpg|міні|праворуч|250пкс|Іконостас Троїцької церкви]]
В межах міста діє 8 православних храмів.

=== Православ'я ===
* [[Свято-Троїцька церква (Умань)|Свято-Троїцька церква]] [[УПЦ КП]]
* [[Уманський Свято-Миколаївський собор|Миколаївський собор]] [[УПЦ МП]]
* [[Свято-Успенська церква (Умань)|Успенська церква]] [[УПЦ МП]]
* [[Свято-Покровська церква (Умань)|Покровська церква]] [[УПЦ МП]]
* [[Свято-Михайлівська церква (Умань)|Дерев'яна Михайлівська церква]] [[УПЦ МП]]
* [[Храм усіх Святих (Умань)|Церква усіх Святих]] [[УПЦ МП]]
* [[Храм Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія (Умань)|Кирило-Мефодіївська церква]] [[УПЦ МП]]

=== Католицизм ===
* [[Костел Успіння Пресвятої Богородиці (Умань)|Римо-католицький костел Успіння Пресвятої Богородиці]]

=== Протестантизм ===
* [[Церква християн-адвентистів сьомого дня]]
* [[Церква Євангелівських християн баптистів|Церква Євангельських християн баптистів]]

=== Юдаїзм ===

* [[Єврейська синагога]]
{{main|Вулиця Пушкіна (Умань)}}
{{main|Паломництво хасидів в Умань}}
[[Вулиця Пушкіна (Умань)|Вулиця Пушкіна]] в Умані, та її прилеглі провулки&nbsp;— є місцем компактного перебування [[євреї]]в&nbsp;— [[хасиди|хасидів]] на юдейський Новий Рік, що святкується в кінці [[вересень|вересня]], в Умань [[паломництво хасидів в Умань|з'їжджаються хасиди]] з усього світу. Вони вважають, що помолившись цього дня на могилі [[цадик]]а [[Нахман із Брацлава|Нахмана]], отримають духовне очищення<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/10/161003_uman_hasids_ko Свято і бізнес: до Умані з'їхалися хасиди]</ref>.
<center>
<gallery>
Зображення:Hasidi Uman 1.JPG
Зображення:Hasidi Uman 2.JPG
Зображення:Hasidi Uman 3.JPG
Зображення:Hasidi Uman 4.JPG
</gallery>
</center>

== Спорт ==
[[Файл:Умань-стадіон.JPG|міні|250пкс|Стадіон «Уманьферммаш»]]
В місті розташований спортивний комплекс [[Уманьферммаш (стадіон)|Стадіон «Уманьферммаш»]] (''імені Котовського''), що охоплює [[Футбольне поле|футбольні поля]] штучного та трав'яного покриттів, баскетбольний і волейбольний майданчики, тенісний корт та поле для метання молота.

По сусідству з стадіоном розташована Уманська спортивна школа.

ДЮСШ №&nbsp;1 та №&nbsp;2, «Спартак» та ряд інших спортивних товариств&nbsp;— не повний перелік спортивних об'єктів міста.

Відомі спортивні діячі Умані:
* [[Крикун Олександр Володимирович|Олександр Крикун]]&nbsp;— володар бронзової нагороди на [[Олімпійські ігри|Олімпіаді]] в Атланті з [[метання молота]];
* Золотухіна Наталія&nbsp;— майстер спорту міжнародного класу з [[Легка атлетика|легкої атлетики]], рекордсменка України, переможець та призер чемпіонатів та кубків України, учасниця чемпіонату світу, бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи;
* Мартинюк Андрій&nbsp;— кандидат у майстри спорту України з [[Легка атлетика|легкої атлетики]], [[метання молота]], переможець чемпіонатів та кубків України, переможець чемпіонату світу серед юніорів;
* Жук Людмила&nbsp;— майстер спорту України з [[Веслувальний спорт|веслування]] на байдарках і каное, переможець та призер чемпіонатів та кубків України, учасниця чемпіонату світу та Європи;
* Жмуденко Ярослав&nbsp;— майстер спорту України з [[Настільний теніс|настільного тенісу]], переможець міжнародних турнірів, чемпіонатів та кубків України, учасник міжнародних змагань.
* Хомяк Євгеній&nbsp;— майстер спорту України з [[Спортивна акробатика|спортивної акробатики]], переможець міжнародних чемпіонатів, турнирів та кубків України, бронзовий та срібний призер чемпіонату Європи.

== Відомі люди ==
[[Файл:ГетьманХаненко.jpg|міні|праворуч|200пкс|Гетьман Ханенко]]
[[Файл:Гайдамаки 1886 іл. Сластіон 8.jpg|міні|праворуч|200пкс|Епізод «[[Коліївщина|Коліївщини]]» з поеми [[Гайдамаки (поема)|«Гайдамаки»]]]]
[[Файл:Уманський сотник Гонта.jpg|thumb|200 px|Уманьський сотник Гонта]]

{{main|:Категорія:Персоналії:Умань}}
В Умані народилися українські вчені [[Біляшівський Микола Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Біляшівський]], [[Гіхман Йосип Ілліч|Й.&nbsp;І.&nbsp;Гіхман]], [[Дибан Євген Павлович|Є.&nbsp;П.&nbsp;Дибан]], Б.&nbsp;Г.&nbsp;Левитський, [[Лукомський Степан Васильович|С.&nbsp;В.&nbsp;Лукомський]], [[Ягупольський Лев Мусійович|Л.&nbsp;М.&nbsp;Ягупольський]]; художник [[Булавицький Олекса Васильович|Олекса Булавицький]], поетеса та журналістка [[Раїса Троянкер]].

В [[1805]] в Умані був на військовій службі [[Котляревський Іван Петрович|І.&nbsp;П.&nbsp;Котляревський]]. У [[1819]]–[[1825]] в місті жив декабрист С.&nbsp;Г.&nbsp;Волконський, на нарадах у нього були П.&nbsp;І.&nbsp;Пестель, В.&nbsp;Л.&nbsp;Давидов.

Умань відвідали [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкін]] (20-ті роки 19 ст.), [[Максим Горький|О.&nbsp;М.&nbsp;Горький]] (1891), [[Леся Українка]] (1898). Тут пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета [[Микола Бажан|М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана]].

В Умані помер та похований [[Нахман із Брацлава|Раббі Нахман із Брацлава]], засновник брацлавського (бресловського) хасидизму.

=== Уродженці ===
* [[Кизило Андрій Олександрович]]&nbsp;— [[Герой України]], офіцер [[Збройні Сили України|Збройних Сил України]], учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]], загинув у [[Бої за Авдіївку|боях за Авдіївку]]. На честь [[Кизило Андрій Олександрович|Андрія]] перейменовано вулицю Коломенська.
* [[Бажанов Марко Ігорович]]&nbsp;— [[Українці|український]] [[вчений]]-[[Юриспруденція|правознавець]], дійсний член ([[академік]]) [[Академія правових наук України|Академії правових наук України]]
* [[Біляшівський Микола Федотович]]&nbsp;— член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]].
* [[Ханенко Михайло Степанович|Михайло Ханенко]] (1620—1680)&nbsp;— гетьман України
* [[Демидов Кузьма Прохорович]]&nbsp;— український [[актор]], [[співак]] і [[хор]]овий [[диригент]].
* [[Качур Іван Іванович]]&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Кохно-Кутів Микола Євгенович]]&nbsp;— підполковник [[Армія УНР|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 217 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Крамаренко Євген Юрійович]]&nbsp;— [[хірург]];
* [[Андрій Чужий]]&nbsp;— український поет-модерніст, представник [[Розстріляне Відродження|Розстріляного Відродження]];
* [[Леванда Дмитро Дмитрович]]&nbsp;— капітан 2-го рангу [[ВМС УНР|Військово-морського флоту УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 239 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Левитський Борис Григорович]]&nbsp;— заслужений діяч науки УРСР.
* [[Нечаївська Віра Йосипівна]]&nbsp;— член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]].
* [[Носаченко Андрій Васильович]]&nbsp;— підполковник [[Армія УНР|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 304 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Ольшевський Володимир Антонович]]&nbsp;— генерал-хорунжий [[Армія УНР|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 308 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Пожарський Дмитро Павлович]]&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Страшкевич Борис Паладійович]]&nbsp;— санітар при 5-му курені 2-ї бригади [[4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР|4-ї Київської дивізії]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], Герой [[Другий зимовий похід|Другого Зимового походу]]
* [[Герой Радянського Союзу|Герої Радянського Союзу]]:
** [[Бердичевський Леонід Афанасійович]] ([[24 березня]] [[1908]]&nbsp;— [[31 липня]] [[1944]])<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=9792 www.warheroes.ru]{{ref-ru}}</ref>.
** [[Кудерський Панас Йович]] ([[2 травня]] [[1904]]&nbsp;— [[23 травня]] [[1966]])<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=9901 www.warheroes.ru]{{ref-ru}}</ref>.
** [[Радзієвський Олексій Іванович]] ([[13 серпня]] [[1911]]&nbsp;— [[30 серпня]] [[1979]])<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=3977 www.warheroes.ru]{{ref-ru}}</ref>.
* Повний кавалер [[Орден Слави|ордена Слави]] [[Карандевич Василь Пилипович]] ([[3 лютого]] [[1915]]&nbsp;— [[12 лютого]] [[1995]])<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=10252 www.warheroes.ru]{{ref-ru}}</ref>.
* 1959 р&nbsp;— народився видатний діяч АсМАП України Лановенко Олександр Петрович
* [[Клапоух Юрій Олексійович]]&nbsp;— український сучасний художник.
* [[Коломієць Віра Титівна]]&nbsp;— український мовознавець.
* [[Корецький Леонід Мусійович]]&nbsp;— український економіко-географ.
* [[Смолич Юрій Корнійович]]&nbsp;— український письменник, журналіст, театральний критик.
* [[Іван Скоропадський]]&nbsp;— український військовий, політичний і державний діяч.
* [[Хмельницький Володимир Ілліч]]&nbsp;— український режисер.
* [[Неллінгер Тетяна Миколаївна]]&nbsp;— український художник.
* [[Колесніченко Вадим Васильович]](Калєснічєнка)&nbsp;— українофоб, російський шовініст, політик;співавтор проекту закону Колесніченка-Ківалова та скандальних законів Олійника-Колесніченка.
* [[Власюк Олександр Іванович]], відоміший під ім'ям [[Сашко Лірник]]&nbsp;— казкар-лірник, інженер та учасник київського гурту «Вій», сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм.
* [[Гермаш Людмила Павлівна]]&nbsp;— український фізик, професор.
* [[Гурин Олександр Семенович]]&nbsp;— (* 1931)&nbsp;— Лауреат Державної премії СРСР, Головний конструктор авіаційних радіогідроакустичних систем і гідроакустичних станцій. Як Головний конструктор у свої 85 років активно розробляє сучасні системи для потреб Збройних Сил України.
* [[Шлямар Ігор Олександрович]] (1969—2015)&nbsp;— український військовик, учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]], загинув у боях за Україну.
* [[Барановський В'ячеслав Миколайович]] (1976—2015)&nbsp;— капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Биченюк Галина Йосипівна]] (* 1927)&nbsp;— радянська і українська поетеса;
* [[Цві Єгуда]] (1887—1965)&nbsp;— ізраїльський політик, депутат [[Кнесет]]у, активіст сіоністського спрямування.

=== Видатні діячі ===
* [[Бодров Юрій Іванович]]&nbsp;— міський голова Умані (1992—2014), член правління Української асоціації місцевих та регіональних влад.
* [[Дикун Андрій Євгенович]]&nbsp;— український громадський діяч, директор ПП «Дикун», яке працює в напрямку аграрного консалтингу, президент Асоціації виробників молока України, Голова ГО Громадський актив Умані.
* [[Мартинюк Михайло Тадейович]]&nbsp;— доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений працівник освіти України, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (2005—2010&nbsp;рр.).
* [[Побірченко Наталія Семенівна]]&nbsp;— ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (2010—2014), завідувач кафедри соціальної педагогіки та історії педагогіки, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.
* [[Кузь Володимир Григорович]]&nbsp;— доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПНУ.
* [[Косенко Іван Семенович]]&nbsp;— директор Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, заслужений працівник культури України, професор Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини.
* [[Кримовська Софія Володимирівна]]&nbsp;— українська поетеса, журналіст, майстриня «гендмейку» (ручних виробів), дипломант літературного конкурсу «Гранослов» 1999 року, лауреат ІІІ Всеукраїнського Поетичного вернісажу «Троянди й виноград», авторка книги поезій «свіТ…ЛО… тінь (ТЛО І РИМА)».

== Міжнародна співпраця ==
[[Файл:Умань міста побратими.JPG|міні|праворуч|200пкс|Стела з гербами міст-побратимів Умані біля центрального скверу]]
* {{Прапорець20|ROM}} [[Ботошани]], [[Румунія]]
* {{Прапорець20|POL}} [[Гнєзно]], [[Польща]]
* {{Прапорець20|ISR}} [[Ашкелон]], [[Ізраїль]]
* {{Прапорець20|USA}} [[Девіс (Каліфорнія)|Девіс]], [[США]]
* {{Прапорець20|POL}} [[Ланьцут]], [[Польща]]
* {{Прапорець20|POL}} [[Курник (місто)|Курник]], [[Польща]]
* {{Прапорець20|GBR}} [[Мілфорд-Гейвен]], [[Велика Британія]]
* {{Прапорець20|FRA}} [[Ромії-сюр-Сен]], [[Франція]]
* {{Прапорець20|EST}} [[Хаапсалу]], [[Естонія]]
* {{Прапорець20|LTU}} [[Радвилішкіс]], [[Литва]]
* {{Прапорець20|GEO}} [[Батумі]], [[Грузія]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* ''С.&nbsp;А.&nbsp;Васильєв.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Умань] // {{ЕІУ|10|230}}
* {{ЕУ}}
* {{ІМСУ}}
* Бевз&nbsp;Г.&nbsp;П. Історія Уманщини. Київ 1997
* ''Бушин М. I.'', ''Гуржий O. I.'', ''Палій А. Г.'' Місто Умань: історичні портрети, події, факти / Благодійний фонд ім. професора Миколи Бушина «Історична спадщина»; Товариство істориків Черкащини ім. І.&nbsp;О.&nbsp;Гуржія.&nbsp;— Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2010.&nbsp;— 262&nbsp;с. ISBN 978-966-8120-86-2

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема          = Умань
|Портал        = Черкащина
|Вікісловник   = 
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = 
|Вікіджерела   = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище   = Category:Uman
|Метавікі      = 
|Проект        = 
}}

* [https://www.youtube.com/watch?v=OSixexvoflY Уманські світломузичні фонтани, відео]
* [http://uman.info/ Уманський інформаційний портал]
* [http://Умань.net/ Міський портал Умані]
* [http://uman-rada.gov.ua/ Сайт Уманської міськради]
* [http://04744.info/ Сайт міста Умань]
* [http://media-uman.pp.ua Фото та медіа Умані]
* {{SgKP|III|208|Human}}
* [http://mskifa.narod.ru/uman.html Подорожі по Україні]
* [http://www.auc.org.ua/city/info/history/?sid=427&ln=ua АМУ]
* {{ЕЄЕ|14213|Умань}}
* [http://tutbuv.com/?p=2593 Мандри Україною. Умань]
* [http://bus.com.ua/cgi-bin/tablo.pl?as=710200 Розклад руху автобусів з Умані]
* [http://jewua.org/uman/ Історія єврейської громади Умані (англійською мовою)]
* [http://umanshalom.co.il/ Єврейська община в Умані]
* [https://www.youtube.com/user/umanchaninigor Відео міста Умань]
{{Черкаська область}}
{{Населені пункти Черкаської області}}
{{Історичні місця Черкаської області}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Уманський повіт}}

[[Категорія:Міста Черкаської області]]
[[Категорія:Районні центри Черкаської області]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Умань| ]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:1616 в Україні]]