Упередження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:59, 15 травня 2017, створена Sthelen.aqua (обговореннявнесок) (Скасування редагування № 20351662 через зневажання гендерної ідентичності і порушення толерантності)
Перейти до: навігація, пошук

Упере́дження1 — хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення.[1]

Упере́дження2 — статистика є упередженою, коли вона відрізняється від реального розподілу факту, який вона аналізує, найчастіше внаслідок неправильного вихідного припущення або формування вибірки.

Упередження частіше за все є процесом попередньої "оцінки" чого-небудь, висловлювання думки про що-небудь без достатніх на те підстав, або без прямого досвіду. Висловлення політично непопулярного некоректного погляду - саме по собі ще не є упередженням, але в той же час і політично популярні погляди не обов'язково є вільними від упередження. Стосовно соціальних груп, упередження загалом посилається на існуючі уяви по відношенню до членів таких груп, часто базованих на соціальних стереотипах.

Найчастіше упередження стосуються уявлень, що розділяються чималою кількістю людей. Це можуть бути розповсюджені в масовій свідомості елементи існуючих або вже зниклих релігійних вірувань (різного роду забобони), застарілі наукові гіпотези («кит - риба»), наслідок дії пропаганди («в Україні переслідують російськомовних»), реклами («чим дорожчий товар — тим він кращий»), культурні штампи («всі українці люблять сало», «всі німці — пунктуальні і законопокірні», «всі американці збожеволіли на грошах»).

Упередження надзвичайно поширені. Понад усе вони характерні для тих областей людської діяльності, які пов'язані з предметами і обставинами, про яких немає (або в принципі не може бути) достатньо повної інформації, наприклад про релігію. Але й там, де, здавалося б, на перше місце ставиться точність, логічність і обґрунтованість (наприклад, в науці), існує велика кількість упереджень.

Примітки

Див. також