Ургант Іван Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Ургант
рос. Иван Андреевич Ургант
Иван Ургант (3) на Алых парусах 2018 (cropped).jpg
Ім'я при народженні рос. Иван Андреевич Ургант
Псевдо Grisha, Гриша і Внуук
Народився 16 квітня 1978(1978-04-16) (41 рік)
Ленінград, Російська РФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Flag of Israel.svg Ізраїль
Місце проживання Санкт-Петербург
Діяльність телеведучий, актор
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Володіє мовами російська
Батько Андрій Львович Ургант
Нагороди
IMDb nm1679435
Сторінка в Інтернеті ivanurgant.com

Іван Андрійович Ургант (16 квітня 1978, Ленінград, СРСР) — російський актор, телеведучий, музикант.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї акторів Андрія Львовича Урганта і Валерії Іванівни Кисельової (19512015). Онук акторів Ніни Ургант і Льва Міліндера. Молода сім'я проіснувала недовго, всього біля року після народження Івана. Проте маленький Іван встиг успадкувати від обох батьків артистизм, талант імпровізатора і характерну зовнішність, що надалі утілилося в мрію стати актором. Після розлучення батьків мешкав з матір'ю і вітчимом — ленінградським актором Дмитром Ладигіним.[1].

Вчився в ленінградській ДМШ № 18, в Гімназії при ДРМ. Закінчив Санкт-петербурзьку академію театрального мистецтва. Ще під час навчання в академії Ургант разом з Алісою Фрейндліх в ДАВДТ ім. Г. О. Товстоногова зіграв в спектаклі «Макбет», в якому він отримав роль стражника N12. Після здобуття акторської освіти Іван не став займатися театром як основною професією. В першу чергу молодій людині довелося заробляти гроші, тому спочатку він працював офіціантом, барменом, а потім і ведучим нічних шоу в клубах. У 1999 році Урганту вдалося отримати роботу на петербурзьких радіостанціях. Окрім цього він виступав і на телебаченні, вів програму «Петербурзький кур'єр» на П'ятому каналі. Надалі його чекав переїзд в Москву і продовження кар'єри на радіо — спочатку на «Русское радио», а потім на «Хіт FM». Через якийсь час Іван з'явився і на московському телебаченні, на каналі MTV. Він отримав запрошення на кастинг в той час, коли Ольга Шелест і Антон Комолов підшукували пару ведучих для спільної роботи на шоу «Бадьорий ранок».

Телеведучий в програмах «Смак», «Вечірній Ургант» і «Прожекторперісхілтон» на російському Першому каналі. Також часто веде церемонії вручення різних премій.

Музика[ред. | ред. код]

Іван — музыкант-мультиінструменталіст: грає на гітарі, фортепіано, акордеоні, блок-флейті і ударних.

Співецький голос — баритон.

У кінці 1990-х років виступав під псевдонімом Внуук[2][3][4]. У 1999 році випустив альбом « Зірка», розроблений з Максимом Леонидовым. У 2011 році відновив співецьку кар'єру, виступає під псевдонімом «Grisha Urgant»[5].

Також Ургант написав слова пісні «Йди за зірками»[6], виконаною групою « Слот» спільно з Радисткою К@т (солістом альтернативної рок-групи RadioCat). Пізніше на пісню був знятий кліп.

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1999 — «Зірка», разом з Максимом Леонідовим
  • 2012 — «Estrada»

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Мати — Валерія Іванівна Кисельова (1951—2015).
  • Брат — Григорій Андрійович Ургант.
  • Дід — Лев Максович Міліндер (1930—2005).
  • Бабуся — Ніна Миколаївна Ургант.
  • Прадід — Микола Андрійович Ургант, естонець, офіцер НКВС[7][8].
  • Єдинокровна сестра Марія (нар. 1984)[9].
  • Єдиноутробні сестри Валентина (нар. 1983) і Олександра (нар. 1988) Ладигіни.
  • Перша дружина — Каріна Ургант (дівоче прізвище: Авдєєва) (нар. 1974)[10][11].
  • Незареєстрований шлюб з Тетяною Геворкян (нар. 1974), телеведучою MTV. Прожили разом майже 5 років.[12][11].
  • Друга дружина — Наталія Автандилівна Кікнадзе (нар. 5 березня 1978), з якою Іван вчився в гімназії при Російському музеї в Санкт-Петербурзі[11].
  • пасинок Ніко (син Наталії від першого шлюбу; нар. 19 лютого 1997 року).
  • падчерка Еріка (дочка Наталії від першого шлюбу; нар. 18 серпня 2000 року).
  • дочка Ніна (нар. 15 травня 2008 року). Назвали на честь бабусі Івана, актриси Ніни Ургант.
  • дочка Валерія (нар. 21 вересня 2015 року). Назвали на згадку про матір Івана, актриси Валерії Кисельової.

Факти[ред. | ред. код]

Брав участь в телевізійній грі «Форт Байяр».

У квітні 2013 року під час телепрограми «Смак» Іван Ургант некоректно пожартував про український народ. Урганту підіграв його гість кінодраматург, художник, режисер і актор Олександр Адабаш'ян. «Я порубав зелень, як червоний комісар мешканців українського села», — сказав ведучий[13]. Пізніше Ургант в іронічній формі попросив вибачення у своєму Twitter[14]. 17 квітня в ефірі телепередачі «Вечірній Ургант» Іван просив публічні вибачення у жителів України за свій невдалий жарт сказавши, зокрема, що Україну він дуже любить[15].

Телевізійна кар'єра[ред. | ред. код]

Передачі[ред. | ред. код]

Премії та ін.[ред. | ред. код]

Знімався в рекламі Actimel, МТС та Мегафон. Судив ігри Вищої ліги КВН.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1998 — Жорсткий час — друг юної актриси
  2. 1999 — Вулиці розбитих ліхтарів (Серія «Пастка для мамонта») — Коля Колесніков на прізвисько «Мамонт»
  3. 2002 — Гроші — Іван
  4. 2004 — 33 квадратні метри — орнітолог
  5. 2005 — Від 180 і вище — Антон
  6. 2006 — 1-й швидкий — Ілля
  7. 2006 — Жесть — Ілля
  8. 2006 — Неваляшка — коментатор
  9. 2007 — Перший удома — камео
  10. 2007 — Він, вона і я — Денис Ганін
  11. 2007 — Троє і сніжинка — Гарік
  12. 2008 — Чарівник — капітан Захаров
  13. 2008 — Парадокс — друг Вадика
  14. 2008 — Європа-Азія — Елвіс
  15. 2010 — Ялинки — Борис
  16. 2010 — Викрутаси — Даня
  17. 2011 — Висоцький. Дякуємо, що живий — Сєва Кулагін
  18. 2011 — Ялинки 2 — Борис
  19. 2013 — Ялинки 3 — Борис
  20. 2014 — Швидкий "Москва-Росія" — камео
  21. 2014 — Ялинки 1914 — Борис
  22. 2016 — Ялинки 5 — Борис
  23. 2017 — Ялинки нові — Борис
  24. 2017 — Міфи — Іван Ургант

Озвучування[ред. | ред. код]

2006 — Змивайся! — Родді Джеймс (Г'ю Джекмен)

2008 — Особливо небезпечний — Беррі (Кріс Пратт)

Бібліографія[ред. | ред. код]

Познер В., Кан Б., Ургант І. Одноповерхова Америка. - М.: Зебра-Е, 2008. - 480 с. - ISBN 978-5-94663-604-9.;

Театральні роботи[ред. | ред. код]

  • Савва Васильков в спектаклі московського Театру імені Пушкіна «Шалені гроші»[16].

Майстер-класи[ред. | ред. код]

  • Майстер-клас в МДУ, Вища Школа Телебачення.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2007 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійного мистецтва ТЕФІ.
  • 2009 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ у складі Прожекторперісхілтон.
  • 2010 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійного мистецтва ТЕФІ у складі Прожекторперісхілтон.
  • 2014 — Лауреат премії «ТОП 50. Найзнаменитіші люди Петербургу» в номінації «ГЕГи року» за образ Гриші Урганта[17].
  • 2014 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант»[18].
  • 2015 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант»[19].
  • 2016 — премія Kids Choice Awards кращий російський телеведучий.
  • 2016 — Лауреат національної телевізійної премії за вищі досягнення в області телевізійних мистецтв ТЕФІ в номінації «Кращий ведучий розважальної програми» як той, хто веде телепередачу «Вечірній Ургант».
  • 2016 — Лауреат в номінації «Народний герой» премії журналу ОК![20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вітчим Івана Урганта Дмитро Ладигін: Наша сім'я жила бідно, поки Ваня не став зіркою
  2. Внуук. noto.ru. 2008-02-06. Процитовано 2013-04-18. 
  3. Максим Леонідов продюсує високоякісну попсу (1998). tutti.e-burg.ru; archive.org. Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  4. Проект ВНУУК. неофіційний сайт групи "Секрет" (thesecret.narod.ru). Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  5. Гриша Ургант. Офіційний сайт. grishaurgant.ru. Процитовано 2013-04-18. 
  6. Ургантдеграунд від групи « Слот»
  7. Ніна Ургант, Три кішки і двоє чоловіків, 2009 - Документальне кіно - Перший канал. 1tv.ru. Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  8. Ігор BIN. Ургант Ніна Миколаївна. rusactors.ru. Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  9. Коробки С. (2010-12-01). Батько Івана Урганта : Народимо синові сестричку. blik.ua; archive.org. Архів оригіналу за 2013-04-20. Процитовано 2013-04-18. 
  10. Ємельянова О. (2011-04-06). Амурні таємниці сім'ї Ургантів. "Експрес газета" (eg.ru). Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  11. а б в Мурашкіна Л. (2009-06-11). Тайна дружина Івана Урганта. kp.ru. Архів оригіналу за 2013-04-19. Процитовано 2013-04-18. 
  12. Біографії зірок на Cosmo.ru: Таня Геворкян. Архів оригіналу за 2012-07-03. 
  13. Ведучий Іван Ургант образив українців у прямому ефірі (Відео) 24 (телеканал), 15.04.2013
  14. Іван Ургант вибачився за «порубаних мешканців українського села» з іронією 24 (телеканал), 15.04.2013
  15. Корченкова Н. (2013-04-18). Иван Ургант извинился. kommersant.ru. Архів оригіналу за 2013-04-20. Процитовано 2013-04-18. 
  16. Спектакль "Шалені гроші" на сайті Театру імені Пушкіна. teatrpushkin.ru. Архів оригіналу за 2013-04-20. Процитовано 2013-04-18. 
  17. «Єдина зброя, якою я користуюся, — це цибуля» — Іван Ургант в інтерв'ю журналу «Собака.ru», травень, 2014 рік
  18. Ургант визнаний кращим ведучим розважальних передач (ru). argumenti.ru. 28 червня 2014. Процитовано 2014-07-31. 
  19. Іван Ургант став володарем премії ТЕФІ // Московський Комсомолець, 25 червня 2015
  20. Вера Брежнєва Філіп Кіркоров . Гарячі новини: Оголошені переможці премії журналу ОК!. www.loveradio.ru. Процитовано 2016-11-18. 

Посилання[ред. | ред. код]