Урсін (антипапа): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Перенесено 26 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q298769))
м (вилучено Категорія:Антипапи за допомогою HotCat)
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа}}
'''У́рсін''' ({{lang-la|Ursinus, † бл. 381}}), [[антипапа]] ([[366]]-[[367]]) за часів [[папа Римський|папи Римського]] [[Дамасій I|Дамасія I]].
'''У́рсін''' ({{lang-la|Ursinus, † бл. 381}}, [[Неаполь]], [[Римська імперія]]), [[антипапа]] ([[366]]-[[367]]) за часів [[папа Римський|папи Римського]] [[Дамасій I|Дамасія I]].
<br />На виборах нового папи, що послідували за смертю [[Ліберій|Ліберія]], римляни розділилися на дві фракції. [[Патрицій|Патриції]] прийняли сторону Дамасія, у той час як [[плебеї]] в масі своїй голосували за Урсіна. Незабаром після виборів, на початку жовтня 366 року, почалися заворушення, що супроводжувалися вуличними боями між ворогуючими фракціями і захопленнями храмів. Щоб припинити безлади, [[Префект міста|префект Рима]] Вівенцій був змушений вигнати Урсіна з міста. Рік по тому, думаючи, що пристрасті вляглися, він дозволив йому повернутися, але заворушення поновилися. У листопаді 367 р. новий префект [[Веттій Агорій Претекстат|Претекстат]] повторно вигнав Урсіна і кількох його священиків. Однак прихильники антипапи, навіть залишившись без духовенства, продовжували опиратися і протягом деякого часу утримували церкву Святої Агнеси. Остаточно схизма була подолана лише до [[371]] року. На соборі [[378]] року Урсін був засуджений, а Дамасій оголошений істинним папою [[Дамасій I|Дамасієм I]]. Усе ж, Урсін продовжував інтригувати проти Дамасія і претендував на папський трон після його смерті.

== Життєпис ==
На виборах нового папи, що послідували за смертю [[Ліберій|Ліберія]], римляни розділилися на дві фракції. [[Патрицій|Патриції]] прийняли сторону Дамасія, у той час як [[плебеї]] в масі своїй голосували за Урсіна. Незабаром після виборів, на початку жовтня 366 року, почалися заворушення, що супроводжувалися вуличними боями між ворогуючими фракціями і захопленнями храмів. Щоб припинити безлади, [[Префект міста|префект Рима]] Вівенцій був змушений вигнати Урсіна з міста. Рік по тому, думаючи, що пристрасті вляглися, він дозволив йому повернутися, але заворушення поновилися. У листопаді 367 р. новий префект [[Веттій Агорій Претекстат|Претекстат]] повторно вигнав Урсіна і кількох його священиків. Однак прихильники антипапи, навіть залишившись без духовенства, продовжували опиратися і протягом деякого часу утримували церкву Святої Агнеси. Остаточно схизма була подолана лише до [[371]] року. На соборі [[378]] року Урсін був засуджений, а Дамасій оголошений істинним папою [[Дамасій I|Дамасієм I]]. Усе ж, Урсін продовжував інтригувати проти Дамасія і претендував на папський трон після його смерті.


Пам'ять про протистояння Урсіна і Дамасія спонукала папу [[Симах]]а 502 року видати постанову, за якою право обирати папу зберегло тільки верховне духовенство, але не рядові християни.
Пам'ять про протистояння Урсіна і Дамасія спонукала папу [[Симах]]а 502 року видати постанову, за якою право обирати папу зберегло тільки верховне духовенство, але не рядові християни.
Рядок 10: Рядок 13:
{{Hist-stub}}
{{Hist-stub}}
{{bio-stub}}
{{bio-stub}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Урсін}}
[[Категорія:Антипапи]]

Версія за 15:31, 2 листопада 2020

Урсін
Народився 4 століття
Римська імперія, Стародавній Рим
Помер 384
Неаполь, Римська імперія
Діяльність католицький священник
Посада Антипапа
Конфесія католицька церква

У́рсін (лат. Ursinus, † бл. 381, Неаполь, Римська імперія), антипапа (366-367) за часів папи Римського Дамасія I.

Життєпис

На виборах нового папи, що послідували за смертю Ліберія, римляни розділилися на дві фракції. Патриції прийняли сторону Дамасія, у той час як плебеї в масі своїй голосували за Урсіна. Незабаром після виборів, на початку жовтня 366 року, почалися заворушення, що супроводжувалися вуличними боями між ворогуючими фракціями і захопленнями храмів. Щоб припинити безлади, префект Рима Вівенцій був змушений вигнати Урсіна з міста. Рік по тому, думаючи, що пристрасті вляглися, він дозволив йому повернутися, але заворушення поновилися. У листопаді 367 р. новий префект Претекстат повторно вигнав Урсіна і кількох його священиків. Однак прихильники антипапи, навіть залишившись без духовенства, продовжували опиратися і протягом деякого часу утримували церкву Святої Агнеси. Остаточно схизма була подолана лише до 371 року. На соборі 378 року Урсін був засуджений, а Дамасій оголошений істинним папою Дамасієм I. Усе ж, Урсін продовжував інтригувати проти Дамасія і претендував на папський трон після його смерті.

Пам'ять про протистояння Урсіна і Дамасія спонукала папу Симаха 502 року видати постанову, за якою право обирати папу зберегло тільки верховне духовенство, але не рядові християни.

Посилання