Відмінності між версіями «Усатівська культура»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Вилучення 5 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q2603061)
Рядок 14: Рядок 14:
 
Основною господарською діяльністю в ''Усатівській культурі'' було [[скотарство]] (переважно вівці та велика рогата худоба, пізніше і коні). [[Хліборобство]] за ''Усатівської культури'' не відігравало значної ролі в господарстві. Розташування поселень ''Усатівської культури'' на узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] сприяло [[рибальство|рибальству]]. Знайдено багато кісток [[сом звичайний|сом]]а і [[осетр]]а, кам'яні [[грузило|грузила]] для [[сітки|сіток]] та кістяні [[рибальський гачок|рибальські гачки]].
 
Основною господарською діяльністю в ''Усатівській культурі'' було [[скотарство]] (переважно вівці та велика рогата худоба, пізніше і коні). [[Хліборобство]] за ''Усатівської культури'' не відігравало значної ролі в господарстві. Розташування поселень ''Усатівської культури'' на узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] сприяло [[рибальство|рибальству]]. Знайдено багато кісток [[сом звичайний|сом]]а і [[осетр]]а, кам'яні [[грузило|грузила]] для [[сітки|сіток]] та кістяні [[рибальський гачок|рибальські гачки]].
 
== Поховання ==
 
== Поховання ==
Поблизу поселення ''Усатівської культури'' розкопано 18 курганів а [[кромлех|кромлехами]] і два безкурганні могильники. Прикметною рисою обряду поховань було укладання померлих в ямах в скорченому стані на лівому боці. У центральних могилах під курганним насипом поховано родових ватажків. У похованнях знайдено мідні [[кинджал]]и, [[сокира|сокири]], [[шило|шила]], а також глиняний посуд.
+
Поблизу поселення ''Усатівської культури'' розкопано 18 курганів з [[кромлех|кромлехами]] і два безкурганні могильники. Прикметною рисою обряду поховань було укладання померлих в ямах в скорченому стані на лівому боці. У центральних могилах під курганним насипом поховано родових ватажків. У похованнях знайдено мідні [[кинджал]]и, [[сокира|сокири]], [[шило|шила]], а також глиняний посуд.
  +
 
== Зв'язки культури ==
 
== Зв'язки культури ==
 
Було виявлено, що населення ''Усатівської культури'' втратило багато рис, притаманних попереднім фазам [[трипільська культура|трипільської культури]]. Змінився характер житлобудівництва, мальованої кераміки, з'явилися кургани як поховальні споруди.
 
Було виявлено, що населення ''Усатівської культури'' втратило багато рис, притаманних попереднім фазам [[трипільська культура|трипільської культури]]. Змінився характер житлобудівництва, мальованої кераміки, з'явилися кургани як поховальні споруди.

Версія за 18:45, 9 травня 2013

Усатівська культураархеологічна культура мідної доби.

Час культури — 2400 — 2000 pp. до Хр. (за іншими даними 3500-3000 рр. до РХ).

Була поширена між Південним Бугом і Дунаєм на території південної України, Молдавії і Румунії.

Пам'ятки культури

Пам'ятки типу Усатівської культури зосереджені на північно-західному узбережжі Чорного моря, переважно в Південній Україні і Молдавії, а також на нижньому Подністров'ї та Дністрово-Дунайському межиріччі. Своєрідні риси пам'яток Усатівської культури дають підставу деяким ученим вбачати в них самостійну археологічну культуру часів енеоліту.

Розкопи пізнього етапу трипільської культури, зроблені вперше 1921 археологом М. Болтенком біля села Усатове на Одещині. Розкопи провадилися й пізніше (останні в 1960-их pp.).

Поселення на плато над Хаджибейським лиманом

Давнє поселення Усатівської культури розташоване на плато над Хаджибейським лиманом біля Одеси. Тут відкрито залишки споруд з кам'яних плит місцевого вапняку, вироби з кременю — ножі, проколки, скребла, вістря на стріли, а також вкладні до серпів і кам'яні зернотерки та кістки свійських тварин. З глиняних виробів — прясла для прядіння та намисто, уламки посуду, прикрашеного шнуровим орнаментом; зрідка тонкостінний посуд з добре відмуленої глини, розмальований брунатною та червоною фарбою. Цікаві глиняні культові вироби, жіночі статуетки, фігурки тварин.

Господарство культури

Основною господарською діяльністю в Усатівській культурі було скотарство (переважно вівці та велика рогата худоба, пізніше і коні). Хліборобство за Усатівської культури не відігравало значної ролі в господарстві. Розташування поселень Усатівської культури на узбережжі Чорного моря сприяло рибальству. Знайдено багато кісток сома і осетра, кам'яні грузила для сіток та кістяні рибальські гачки.

Поховання

Поблизу поселення Усатівської культури розкопано 18 курганів з кромлехами і два безкурганні могильники. Прикметною рисою обряду поховань було укладання померлих в ямах в скорченому стані на лівому боці. У центральних могилах під курганним насипом поховано родових ватажків. У похованнях знайдено мідні кинджали, сокири, шила, а також глиняний посуд.

Зв'язки культури

Було виявлено, що населення Усатівської культури втратило багато рис, притаманних попереднім фазам трипільської культури. Змінився характер житлобудівництва, мальованої кераміки, з'явилися кургани як поховальні споруди.

Знахідки в курганах мідних речей вказують на зв'язки з країнами Північного Кавказу та східного Середземномор'я, на існування обміну з балканськими сусідами та з носіями егейської і малоазійської культур. Значну ролю у зміні матеріальної і духовної культури пізньотрипільських племен Усатівської культури відіграли тісні зв'язки з чужими етнічно племенами Степової України і східних територій. Племена пізньоямної культури, які просувалися зі сходу на північний-захід Причорномор'я наприкінці III тисячоліття до Христа остаточно асимілювали усатівські племена.

Див. також


Література

  • Болтенко М. Раскопки Усатово Большекуяльницкого поля культурных остатков. Вісник Одеської комісії краєзнавства, ч. 2 — 3. О. 1925;
  • Лагодовська О. Усатівська культура та її місця в археологічному минулому України. Вісник АН УРСР, ч. 6, К. 1947; Лагодовська О. Пав'ятки Усатівського типу. Археологія, т. 8, 1953;
  • Лагодовська О. Пам'ятки Усатова-Большого Куяльника. Материалы по археологии Северного причерноморья. О. 1957;
  • Патокова Е. Обряд погребений усатовских курганных могильников. Записки Одесского археологического общества. О. 1967;
  • Збенович В. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. К. 1974.

Джерело