Відмінності між версіями «Усівка (Згурівський район)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Не показані 18 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
+
{{Село України
| назва = Усівка
+
| назва = Усівка
| область = [[Київська область]]
+
| область = [[Київська область]]
| район = [[Згурівський район]]
+
| район = [[Згурівський район]]
| рада = [[Усівська сільська рада]]
+
| рада = [[Усівська сільська рада (Згурівський район)|Усівська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 3221986901
+
| код КОАТУУ = 3221986901
  +
| зображення = Усовка5.JPG
| розташування =
 
  +
| зображення_розмір =
| mapx =
 
  +
| зображення_підпис = Свято-Духівська церква в Усівці
| mapy =
 
  +
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=22.02.2010&rf7571=15712 ]
| засновано = 1644
 
| населення = 1045
+
| розташування =
| територія =
+
| mapx =
| ref-територія =
+
| mapy =
| площа = 4,665
+
| засновано = 1644 р.
| ref-площа =
+
| населення = 1045
| щільність = 224,01
+
| територія =
  +
| ref-територія =
| поштовий індекс = 07613
 
  +
| площа = 4,665
| телефонний код = 4570
 
  +
| ref-площа =
| координати = {{coord|50|31|3|N|31|40|35|E|scale:30000|display=inline,title}}
 
  +
| щільність = 224,01
  +
| поштовий індекс = 07613
  +
| телефонний код = 4570
  +
| катойконіми = усівчанин, усвічанка
  +
| день села =
  +
| координати = {{coord|50|31|3|N|31|40|35|E|scale:30000|display=inline,title}}
 
| lat_deg = 50 || lat_min = 31 || lat_sec = 3
 
| lat_deg = 50 || lat_min = 31 || lat_sec = 3
 
| lon_deg = 31 || lon_min = 40 || lon_sec = 35
 
| lon_deg = 31 || lon_min = 40 || lon_sec = 35
| висота = 126
+
| висота = 126
| ref-висота =
+
| ref-висота =
| водойма =
+
| водойма = [[Супій (притока Дніпра)|Супій]]
| адреса = 07613, Київська обл., Згурівський р-н, с.Усівка, вул.Леніна,20 , тел. 5-73-42
+
| адреса = 07613, Київська обл., Згурівський р-н, с. Усівка, вул. Леніна{{джерело}}, 20, тел. 5-73-42
  +
| веб-сторінка =
| облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=22.02.2010&rf7571=15712 картка]
 
  +
| сільський голова = Давидов Юрій Геннадійович
| прапор =
 
| герб =
+
| прапор =Usivka zgur prapor.png
| відстань о =83
+
| опис прапора =
  +
| герб =Usivka zgur gerb.png
| ref-відстань о =
 
| відстань р =
+
| опис герба =
| ref-відстань р =
+
| відстань о = 83
| станція =
+
| ref-відстань о =
| відстань ст =
+
| відстань р =
  +
| ref-відстань р =
  +
| станція =
  +
| відстань ст =
  +
| схема =
 
}}
 
}}
  +
{{Otheruses|Усівка}}
  +
'''Усі́вка''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Згурівський район|Згурівському районі]] [[Київська область|Київської області]].
   
'''Усі́вка''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Згурівський район|Згурівського району]] [[Київська область|Київської області]].
 
 
== Географічне положення ==
 
== Географічне положення ==
Розташоване за 10 км від районного центру смт Згурівка і 100 км від міста [[Київ]].
+
Розташоване за 10 км від районного центру смт Згурівка і за 100 км від міста [[Київ]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Уперше в історичних джерелах с. Усівка згадується у другій чверті XVII століття.
+
Уперше в історичних джерелах Усівка згадується у другій чверті XVII століття.
   
Засновано село [[козаки|козаками]]-втікачами з [[Правобережна Україна|Правобережної України]] на землях, що належали Басанській [[сотня|сотні]] Переяславського полку.
+
Засновано село [[козаки|козаками]]-втікачами з [[Правобережна Україна|Правобережної України]] на землях, що належали [[Басанська сотня|Басанській сотні]] [[Переяславський полк|Переяславського полку]].
Щодо походження назви села, то тут є різні версії. Назва села, мовляв, походить від прізвища козака - Ус , який першим поселився тут. Інша думка: мешканці Усівки колись мали пишні [[вуса]], які неодмінно привертали увагу жителів інших сіл, та особливо, імпонували жіноцтву. І нарешті: колись тут, біля села, протікала повноводна річка з низькими заболоченими берегами, яка, розділившись у руслі на два рукави, нагадувала пишні козацькі вуса.
 
   
  +
Щодо походження назви села, то тут є різні версії. За однією з них, назва «Усівка», походить від прізвища козака — Ус, який першим поселився тут. Існує й інша думка: мешканці Усівки колись мали пишні [[вуса]], які неодмінно привертали увагу жителів інших сіл, та особливо імпонували жіноцтву. І нарешті: колись тут, біля села, протікала повноводна річка з низькими заболоченими берегами, яка, розділившись у руслі на два рукави, нагадувала пишні козацькі вуса.
Перші поселенці осіли в різних місцях. Таких кутків було п'ять. На Бондарях мешкали бондарі. Мазурія славилася своїми [[Мазанка|хатами-мазанками]]. Навколо Чайок (нині Чаїновка) було багато [[Чайка|чайок]], адже зовсім поряд знаходилося [[болото]]. Город - то був острів, який зусібіч оточувала вода. Нез'ясованою залишається назва кутка Рашівки. Усі ці назви вживаються місцевими жителями і дотепер.
 
   
  +
Перші поселенці осіли в різних місцях. Таких кутків було п'ять. На Бондарях мешкали бондарі. Мазурія славилася своїми [[Мазанка|хатами-мазанками]]. Навколо Чайок (нині Чаїновка) було багато [[Чайка|чайок]], адже зовсім поряд знаходилося [[болото]]. Город — то був острів, який зусібіч оточувала вода. Нез'ясованою залишається назва кутка Рашівки. Усі ці назви вживаються місцевими жителями і дотепер.
Усівка здавна була відома як вільне козацьке село. Тут не відробляли [[Панщина|панщини]], постійно мешкали вільні люди. Вони займалися різними промислами: [[Гуральництво|гуральництвом]], [[млинарство|млинарством]], [[бондарство|бондарством]], [[хліборобство|хліборобством]], [[тваринництво|тваринництвом]], [[овочівництво|овочівництвом]]. Шкода тільки, що не всі могли здобути бодай початкову [[освіта|освіту]]. Як і в більшості сіл, в Усівці була [[Церква (храм)|церква]], при якій функціонувала [[церковнопарафіяльна школа]]. Навчалося тут 23 - 30 дітей, які на той час мали змогу одягнутися і взутися. Спочатку дітей вчили священники, дяки, згодом - учителі. Навчали Закону Божого, читання, співу. Було створено церковний [[хор]].
 
   
  +
Усівка здавна була відома як вільне козацьке село. Тут не відробляли [[Панщина|панщини]], постійно мешкали вільні люди. Вони займалися різними промислами: [[гуральництво]]м, [[млинарство]]м, [[бондарство]]м, [[хліборобство]]м, [[тваринництво]]м, [[овочівництво]]м. Шкода тільки, що не всі могли здобути бодай початкову освіту. Як і в більшості тогочасних українських сіл, в Усівці була церква, при якій функціонувала [[церковнопарафіяльна школа]]. Навчалося тут 23-30 дітей, які на той час мали змогу одягнутися і взутися. Спочатку дітей вчили священики, дяки, згодом — учителі. Навчали Закону Божого, читання, співу. Було створено церковний хор.
З 1921 року село належало до Прилуцького [[повіт|повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. Подальші зміни в селі пов'язані із соціалістичною перебудовою дрібного селянського господарства, яку проводила [[Комуністична партія Радянського Союзу|комуністична партія]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського союзу]]. Першу сільськогосподарську [[артіль]] у селі засновано в 1922 році.
 
   
  +
З 1921 року село належало до [[Прилуцький повіт|Прилуцького повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. Подальші зміни в селі пов'язані із соціалістичною перебудовою дрібного селянського господарства, яку проводила [[Комуністична партія Радянського Союзу|комуністична партія]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського союзу]]. Першу сільськогосподарську [[артіль]] у селі засновано в 1922 році.
З 21 вересня 1941 року по 21 вересня 1943 року село було окуповано німецькими загарбниками. Гітлерівці встановили жорсткий режим лютого [[Терор|терору]] і насильства. Багато жителів Усівки воювали на [[фронт|фронтах]] [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] і переважна більшість їх не повернулася додому, віддавши свое життя в боротьбі з [[Фашизм|фашизмом]]. Кілька мешканців села гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини. Відступаючи, фашисти спалили школу. З 20 жовтня 1943 року, після звільнення села від німців, школа почала функціонувати. Вчителі за допомогою односельців збирали столи, звозили їх у кілька хат, де навчалися діти.
 
   
  +
З 21 вересня 1941 року по 21 вересня 1943 року село було окуповано німецькими загарбниками. Гітлерівці встановили жорсткий режим лютого [[терор]]у і насильства. Багато жителів Усівки воювали на фронтах [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]] і переважна більшість їх не повернулася додому, віддавши своє життя в боротьбі з [[нацизм]]ом. Кілька мешканців села гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини. Відступаючи, нацисти спалили школу. З 20 жовтня 1943 року, після звільнення села від німців, школа почала функціонувати. Вчителі за допомогою односельців збирали столи, звозили їх у кілька хат, де й навчалися діти.
З 1945 року школа стала семирічною. У серпні 1951 року її реорганізовано в [[Середнє шкільництво|середню]], де навчалося 383 учні. Працювало багато гуртків, зокрема "Юний Фізик", "Юний любитель літератури", "Юний Мічуринець", математичний, малювання, художньої самодіяльності, художнього читання, співочий, балетний, драматичний. З 1952 року школу очолював С. С. Куць.
 
У повоєнний період в Усівці було створено колгосп. Пізніше проводив свою виробничу діяльність радгосп "Усівський". Він спеціалізувався на вирощуванні картоплі, а згодом цукрового буряку і зернових.
 
   
  +
З 1945 року школа стала семирічною. В серпні 1951 року її реорганізовано в [[Середнє шкільництво|середню]], де на той час навчалося вже 383 учні. Працювало багато гуртків, зокрема «Юний Фізик», «Юний любитель літератури», «Юний Мічуринець», математичний, малювання, художньої самодіяльності, художнього читання, співочий, балетний, драматичний. З 1952 року школу очолював С. С. Куць.
Було розвинено м'ясо-молочне виробництво. На сьогодні переважну більшість земельних паїв орендує СТОВ "Урожай". Його основний напрям роботи - вирощування зернових культур і цукрового буряку. Збір ціх культур постійно збільшується. На сьогодні директором СТОВ "Урожай" є Цвик В.В. У господарстві працює близько 80 осіб. СТОВ "Урожай" щорічно виділяє кошти на соціальний розвиток села. Так у 2004 році було виділено понад 60тис.грн. на газифікацію.
 
  +
  +
У повоєнний період в Усівці було створено колгосп. Пізніше проводив свою виробничу діяльність радгосп «Усівський». Він спеціалізувався на вирощуванні картоплі, а згодом цукрового буряку і зернових. Було розвинене м'ясо-молочне виробництво. Зокрема в одному з приватних фермерських господарств виробляється сир типу камарбер з козячого молока, дуже смачний, але, на жаль, дороговартісний, далеко не всім покупцям по кишені..
  +
  +
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано [[Усівська сільська рада (Згурівський район)|Усівську сільраду]] [[Яготинський район|Яготинського району]] до складу [[Баришівський район|Баришівського району]].<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3%D0%BD-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref>
   
У селі функціонують будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, загальноосвітня школа I-III ступенів. У 1990 р. почалося будівництво нової школи, яку було відкрито 1 вересня 1992 року. Школа розрахована на 306 місць. За парти сіли 234 учні. Школа знову набула статус середньої. Перший випуск відбувся 1994 р. Випускниками були 5 учнів. на сьогодні в школі навчаеться 157 учнів, функціонує дошкільна група, в якій виховують 19 дітей. Вони є часткою учнівського колективу.
 
Серед 17 вчителів дев'ятеро - випускники Усівської школи. Крім того вдається залучати й молодих спеціалістів.
 
 
Після Чорнобильскої трагедії для переселенців було збудовано 120 будинків.
 
Після Чорнобильскої трагедії для переселенців було збудовано 120 будинків.
   
  +
У 1990 році почалося будівництво нової школи, яку було відкрито 1 вересня 1992 року. Школа розрахована на 306 місць, у перший рік за парти сіли 234 учні. Школа знову набула статус середньої. Перший випуск відбувся 1994 року, випускниками були 5 учнів.
Усівка на сьогодні - це сучасне впорядковане село, що тоне у зелені садів. Тут живуть працьовиті, чуйні люди, справжні патріоти рідного краю. Протягом 10 років працює в Усівці сільським головою Давидов Юрій Геннадійович.
 
   
6 листопада 2007 Предстоятель Української Православної Церкви освятив Свято-Духівський храм, закінчення будівництва якого усі чекали з нетерпінням.
+
6 листопада 2007 року Предстоятель Української Православної Церкви ([[Українська православна церква (Московський патріархат)|МП]]) [[Володимир (Сабодан)|митрополит Володимир]] освятив Свято-Духівський храм. Дерев'яна церква збудована за один рік. Має дзвіницю, також дерев'яну.<ref>[http://vira.in.ua/news_2007_2.htm Православний Яготин: Новини]</ref><ref>[http://www.ipodiakony.org.ua/old/news111.html Предстоятель УПЦ освятив Свято-Духівський храм.]</ref>
== Пам'ятки ==
 
   
  +
== Сьогодення села ==
У Усівці є дерев'яна церква з [[Зруб (архітектура)|зруба]], на території якої у вольєрі живуть [[павичі]], а в декоративному [[ставок]] у плавають [[золоті рибки]]. У ставок втікає міні-струмок, через який красивий місток, а струмок починається з декоративного водоспаду.
 
  +
На сьогодні переважну більшість земельних паїв орендує СТОВ «Урожай». Його основний напрям роботи&nbsp;— вирощування зернових культур і цукрового буряку. Збір ціх культур постійно збільшується. На 2012 рік<ref>[http://www.ua-region.com.ua/31805815 УРОЖАЙ, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВ]</ref> директором СТОВ «Урожай» є Цвик В. В. У господарстві працює близько 80 осіб. СТОВ «Урожай» щорічно виділяє кошти на соціальний розвиток села. Так, 2004 року було виділено понад 60 тисяч гривень на газифікацію.
   
  +
У селі функціонують будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, загальноосвітня школа I—III ступенів. На сьогодні{{Коли}} в школі навчається 157 учнів, функціонує дошкільна група, в якій виховують 19 дітей. Вони є часткою учнівського колективу. Серед 17 вчителів дев'ятеро&nbsp;— випускники Усівської школи. Крім того, вдається залучати й молодих спеціалістів.
Також в селі поруч з церквою побудований ресторан з гостьовими будиночками, на території комплексу багато українських народних скульптур, млин, віз, соняшники.
 
  +
  +
Усівка на сьогодні&nbsp;— це сучасне впорядковане село, що тоне у зелені садів. Тут живуть працьовиті, чуйні люди, справжні патріоти рідного краю. Вже більш ніж 10 років усівським сільським головою є Давидов Юрій Геннадійович.
  +
  +
== Цікаві об'єкти ==
  +
На території Свято-Духівської дерев'яної церкви у вольєрі живуть [[павичі]], а в декоративному ставку плавають [[золоті рибки]], якщо це не пізня осінь і не рання зима, а пізньої зими вони вмерзають у лід&nbsp;— і це дуже красиво. У ставок втікає міні-струмок, через який перекинуто красивий місток, а струмок починається з декоративного водоспаду.
  +
  +
Також у селі поруч з церквою побудований ресторан з гостьовими будиночками, на території комплексу багато українських народних скульптур, з дівчинкою з веслом включно, млин, дірявий віз, соняшники.
  +
  +
== Постаті ==
  +
[[Тимченко Руслан Олегович]] (1984-2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.
   
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
 
<gallery>
 
<gallery>
File:Усовка1.JPG|Павлин в Усовці
+
File:Усовка2.JPG|Корова в Усівці
  +
File:Усовка4.JPG|Кінь
File:Усовка2.JPG|Корова в Усовці
 
  +
File:Усовка3.JPG|Озеро на околиці Усівки
  +
File:Усовка5.JPG|Свято-Духівська церква
  +
File:Усовка6.jpg|Церковний двір із дзвіницею
  +
File:Усовка7.jpg|Золоті рибки у ставку біля церкви
  +
File:Усовка1.JPG|Павич
 
</gallery>
 
</gallery>
   
  +
== Див. також ==
<gallery>
 
  +
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]]
File:Усовка3.JPG|Озеро в Усовці
 
  +
File:Усовка4.JPG|Кінь в Усовці
 
  +
== Примітки ==
</gallery>
 
  +
{{reflist}}
   
<gallery>
 
File:Усовка5.JPG|Церква в Усовці
 
File:Усовка6.jpg|Церква в Усовці
 
File:Усовка7.jpg|Золоті рибки в Усовці
 
</gallery>
 
 
{{Згурівський район}}
 
{{Згурівський район}}
 
{{Войтівська волость}}
 
{{Войтівська волость}}
{{Ukraine-geo-stub}}
 
   
 
[[Категорія:Села Київської області]]
 
[[Категорія:Села Київської області]]
 
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1644]]
 
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1644]]
  +
  +
  +
{{Ukraine-geo-stub}}

Версія за 15:15, 7 березня 2019

село Усівка
Usivka zgur gerb.png Usivka zgur prapor.png
Герб Прапор
Свято-Духівська церква в Усівці
Свято-Духівська церква в Усівці
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Згурівський район
Рада/громада Усівська сільська рада
Код КОАТУУ 3221986901
Облікова картка [1] 
Основні дані
Засноване 1644 р.
Населення 1045
Площа 4,665 км²
Густота населення 224,01 осіб/км²
Поштовий індекс 07613
Телефонний код +380 4570
Катойконіми усівчанин, усвічанка
Географічні дані
Географічні координати 50°31′03″ пн. ш. 31°40′35″ сх. д. / 50.51750° пн. ш. 31.67639° сх. д. / 50.51750; 31.67639Координати: 50°31′03″ пн. ш. 31°40′35″ сх. д. / 50.51750° пн. ш. 31.67639° сх. д. / 50.51750; 31.67639
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Водойми Супій
Відстань до
обласного центру
83 км
Місцева влада
Адреса ради 07613, Київська обл., Згурівський р-н, с. Усівка, вул. Леніна[джерело?], 20, тел. 5-73-42
Сільський голова Давидов Юрій Геннадійович
Карта
Усівка. Карта розташування: Україна
Усівка
Усівка
Усівка. Карта розташування: Київська область
Усівка
Усівка

Усі́вка — село в Україні, в Згурівському районі Київської області.

Географічне положення

Розташоване за 10 км від районного центру смт Згурівка і за 100 км від міста Київ.

Історія

Уперше в історичних джерелах Усівка згадується у другій чверті XVII століття.

Засновано село козаками-втікачами з Правобережної України на землях, що належали Басанській сотні Переяславського полку.

Щодо походження назви села, то тут є різні версії. За однією з них, назва «Усівка», походить від прізвища козака — Ус, який першим поселився тут. Існує й інша думка: мешканці Усівки колись мали пишні вуса, які неодмінно привертали увагу жителів інших сіл, та особливо імпонували жіноцтву. І нарешті: колись тут, біля села, протікала повноводна річка з низькими заболоченими берегами, яка, розділившись у руслі на два рукави, нагадувала пишні козацькі вуса.

Перші поселенці осіли в різних місцях. Таких кутків було п'ять. На Бондарях мешкали бондарі. Мазурія славилася своїми хатами-мазанками. Навколо Чайок (нині Чаїновка) було багато чайок, адже зовсім поряд знаходилося болото. Город — то був острів, який зусібіч оточувала вода. Нез'ясованою залишається назва кутка Рашівки. Усі ці назви вживаються місцевими жителями і дотепер.

Усівка здавна була відома як вільне козацьке село. Тут не відробляли панщини, постійно мешкали вільні люди. Вони займалися різними промислами: гуральництвом, млинарством, бондарством, хліборобством, тваринництвом, овочівництвом. Шкода тільки, що не всі могли здобути бодай початкову освіту. Як і в більшості тогочасних українських сіл, в Усівці була церква, при якій функціонувала церковнопарафіяльна школа. Навчалося тут 23-30 дітей, які на той час мали змогу одягнутися і взутися. Спочатку дітей вчили священики, дяки, згодом — учителі. Навчали Закону Божого, читання, співу. Було створено церковний хор.

З 1921 року село належало до Прилуцького повіту Полтавської губернії. Подальші зміни в селі пов'язані із соціалістичною перебудовою дрібного селянського господарства, яку проводила комуністична партія Радянського союзу. Першу сільськогосподарську артіль у селі засновано в 1922 році.

З 21 вересня 1941 року по 21 вересня 1943 року село було окуповано німецькими загарбниками. Гітлерівці встановили жорсткий режим лютого терору і насильства. Багато жителів Усівки воювали на фронтах Другої Світової війни і переважна більшість їх не повернулася додому, віддавши своє життя в боротьбі з нацизмом. Кілька мешканців села гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини. Відступаючи, нацисти спалили школу. З 20 жовтня 1943 року, після звільнення села від німців, школа почала функціонувати. Вчителі за допомогою односельців збирали столи, звозили їх у кілька хат, де й навчалися діти.

З 1945 року школа стала семирічною. В серпні 1951 року її реорганізовано в середню, де на той час навчалося вже 383 учні. Працювало багато гуртків, зокрема «Юний Фізик», «Юний любитель літератури», «Юний Мічуринець», математичний, малювання, художньої самодіяльності, художнього читання, співочий, балетний, драматичний. З 1952 року школу очолював С. С. Куць.

У повоєнний період в Усівці було створено колгосп. Пізніше проводив свою виробничу діяльність радгосп «Усівський». Він спеціалізувався на вирощуванні картоплі, а згодом цукрового буряку і зернових. Було розвинене м'ясо-молочне виробництво. Зокрема в одному з приватних фермерських господарств виробляється сир типу камарбер з козячого молока, дуже смачний, але, на жаль, дороговартісний, далеко не всім покупцям по кишені..

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Усівську сільраду Яготинського району до складу Баришівського району.[1]

Після Чорнобильскої трагедії для переселенців було збудовано 120 будинків.

У 1990 році почалося будівництво нової школи, яку було відкрито 1 вересня 1992 року. Школа розрахована на 306 місць, у перший рік за парти сіли 234 учні. Школа знову набула статус середньої. Перший випуск відбувся 1994 року, випускниками були 5 учнів.

6 листопада 2007 року Предстоятель Української Православної Церкви (МП) митрополит Володимир освятив Свято-Духівський храм. Дерев'яна церква збудована за один рік. Має дзвіницю, також дерев'яну.[2][3]

Сьогодення села

На сьогодні переважну більшість земельних паїв орендує СТОВ «Урожай». Його основний напрям роботи — вирощування зернових культур і цукрового буряку. Збір ціх культур постійно збільшується. На 2012 рік[4] директором СТОВ «Урожай» є Цвик В. В. У господарстві працює близько 80 осіб. СТОВ «Урожай» щорічно виділяє кошти на соціальний розвиток села. Так, 2004 року було виділено понад 60 тисяч гривень на газифікацію.

У селі функціонують будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, загальноосвітня школа I—III ступенів. На сьогодні[коли?] в школі навчається 157 учнів, функціонує дошкільна група, в якій виховують 19 дітей. Вони є часткою учнівського колективу. Серед 17 вчителів дев'ятеро — випускники Усівської школи. Крім того, вдається залучати й молодих спеціалістів.

Усівка на сьогодні — це сучасне впорядковане село, що тоне у зелені садів. Тут живуть працьовиті, чуйні люди, справжні патріоти рідного краю. Вже більш ніж 10 років усівським сільським головою є Давидов Юрій Геннадійович.

Цікаві об'єкти

На території Свято-Духівської дерев'яної церкви у вольєрі живуть павичі, а в декоративному ставку плавають золоті рибки, якщо це не пізня осінь і не рання зима, а пізньої зими вони вмерзають у лід — і це дуже красиво. У ставок втікає міні-струмок, через який перекинуто красивий місток, а струмок починається з декоративного водоспаду.

Також у селі поруч з церквою побудований ресторан з гостьовими будиночками, на території комплексу багато українських народних скульптур, з дівчинкою з веслом включно, млин, дірявий віз, соняшники.

Постаті

Тимченко Руслан Олегович (1984-2015) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Галерея

Див. також

Примітки