Відмінності між версіями «Ухань»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(за абеткою)
Рядок 60: Рядок 60:
 
* '''Ухан'''<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-vsesvitni-ihry-viiskovyh-ukraina/30240117.html Всесвітні ігри серед військових у Китаї: Україна – на 10-му місці в загальному заліку] // Радіо Свобода. 28 жовтня 2019, 11:35.</ref> (武汉; ''Wǔhàn''; {{IPA2|ù.xân}}) — [[транскрипція]] на основі [[Міжнародний фонетичний алфавіт|міжнародного фонетичного алфавіту]], що найточніше відбиває китайську вимову; інколи використовується в українських джерелах.
 
* '''Ухан'''<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-vsesvitni-ihry-viiskovyh-ukraina/30240117.html Всесвітні ігри серед військових у Китаї: Україна – на 10-му місці в загальному заліку] // Радіо Свобода. 28 жовтня 2019, 11:35.</ref> (武汉; ''Wǔhàn''; {{IPA2|ù.xân}}) — [[транскрипція]] на основі [[Міжнародний фонетичний алфавіт|міжнародного фонетичного алфавіту]], що найточніше відбиває китайську вимову; інколи використовується в українських джерелах.
 
* '''Уха́нь'''<ref>{{УРЕ|стаття=Ухань}}</ref> (武汉; ''Wǔhàn'') — транслітерація піньїня за російською дореволюційною [[система Палладія|системою Паладія]] (ХІХ ст.) та українською системою Кірносової; найпоширеніша назва в радянській і пострадянській китаєзнавчій літературі російською та українською мовами; за межами [[Пострадянські держави|пострадянського світу]] практично не використовується.
 
* '''Уха́нь'''<ref>{{УРЕ|стаття=Ухань}}</ref> (武汉; ''Wǔhàn'') — транслітерація піньїня за російською дореволюційною [[система Палладія|системою Паладія]] (ХІХ ст.) та українською системою Кірносової; найпоширеніша назва в радянській і пострадянській китаєзнавчій літературі російською та українською мовами; за межами [[Пострадянські держави|пострадянського світу]] практично не використовується.
  +
  +
Офіційна назва — '''місто Ухань''' (武汉市, ''Wǔhàn-shì'', ''Ухан-ши''). Створена шляхом [[Телескопія|об'єднання назв]] колишніх міст Учан (武昌) і колишнього міста Ханькоу (汉口). Скорочена назва — '''Хань''' (汉, ''Hàn'', ''Хан''); поетична — '''Річкове місто''' (江城, ''Jiāngchéng'').
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==

Версія за 05:25, 26 березня 2020

Ухань
武汉

WuhanSkyline.jpg
Розташування міста Ухань
Основні дані
30°35′14″ пн. ш. 114°17′17″ сх. д. / 30.58722222225000209° пн. ш. 114.28805555558334106° сх. д. / 30.58722222225000209; 114.28805555558334106Координати: 30°35′14″ пн. ш. 114°17′17″ сх. д. / 30.58722222225000209° пн. ш. 114.28805555558334106° сх. д. / 30.58722222225000209; 114.28805555558334106
Країна КНР КНР
Регіон Хубей
Столиця для Хубей (провінції КНР)
Поділ
  • 13 районів
  • Засновано 223
    Статус міста місто субпровінційного значення
    Площа 8.494 км²
    Населення 10,220,000
    Висота НРМ 37 ± 1 м
    Водойма Янцзи
    Назва мешканців фр. Wuhanais[1] і фр. Wuhanaise[1]
    Міста-побратими Дуйсбург (1982), Галац, Київ (19 жовтня 1990)[2], Хартум, Ойта, Бордо (червень 1998)[3], Манчестер, Крайстчерч, Ашдод (жовтень 2009)[4], Арнем, Санкт-Пельтен, Піттсбург, Бангкок (2 вересня 2013), Сент-Луїс (1994)[5], Дьйор, Коупавоґур, Свонсі, Ізмір (2009)[6], Паттайя
    Телефонний код (86) 27
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 鄂A
    GeoNames 1791247
    OSM 913106 ·R (Хубей)
    Поштові індекси 430000
    Міська влада
    Мер міста Жуань Ченфа
    Вебсайт www.wuhan.gov.cn
    Мапа
    Ухань. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
    Ухань
    Ухань
    Ухань (Китайська Народна Республіка)


    CMNS: Ухань у Вікісховищі

    Уха́нь[7] (кит. трад. 武漢, спр. 武汉, піньїнь: Wǔhàn, акад.: Ухань, МФА[ù.xân]) — одне з найбільших міст Китаю. Порт. Розташоване у центральному сході країни. Столиця провінції Хубей. Розташоване в районі злиття річок Янцзи та Ханьшуй.

    Сучасний Ухань утворився внаслідок злиття (1950) трьох міст — Ханькоу, Ханьян та Вучан. Торговий та промисловий осередок центрального Китаю. Університет Уханя засновано у 1913 році. Місто було центром повстання Тайпінів (18511864) і революції 1911 року. У 90-х роках XIX століття в Ханьянзі був побудований перший сучасний металургійний завод у Китаї, а через століття Вухань став другим за важливістю металургійним центром Китаю (після Аньшаню). У місті та його околицях знаходиться кілька великих металургійних комплексів з виробництва сталі і заліза.

    На території Уханя знаходиться велике озеро Дунху. Одним з відомих символів міста є Башта Жовтого Журавля.

    У 1957 році населення становило 2 мільйони 146 тис. Протягом 50 років воно зросло більше ніж на 7 мільйонів і на серпень 2007 року воно сягнуло позначки 9 мільйонів 700 тис. Вухань — місто побратим Києва.

    Ухань — епіцентр спалаху коронавірусу у 2019—2020 році[8]. Існує думка, що епідемія розпочалась з ринку Huanan Seafood Market[en], який після того був зачинений[9]. За оцінками, близько п'яти мільйонів мешканців встигли покинути місто до закриття на карантин, що викликало гнів і критику уряду за занадто пізнє рішення[10][11].

    Назва

    • Вуха́н (武汉; Wǔhàn) — пряма транслітерація піньїня за англо-американськими системами; в українських джерелах використовується рідко.
    • Вуха́нь (武汉; Wǔhàn) — транслітерація піньїня за українською системою Кірносової—Цісар[12]; інколи використовується в українських джерелах.
    • Ухан[13] (武汉; Wǔhàn; МФА[ù.xân]) — транскрипція на основі міжнародного фонетичного алфавіту, що найточніше відбиває китайську вимову; інколи використовується в українських джерелах.
    • Уха́нь[14] (武汉; Wǔhàn) — транслітерація піньїня за російською дореволюційною системою Паладія (ХІХ ст.) та українською системою Кірносової; найпоширеніша назва в радянській і пострадянській китаєзнавчій літературі російською та українською мовами; за межами пострадянського світу практично не використовується.

    Офіційна назва — місто Ухань (武汉市, Wǔhàn-shì, Ухан-ши). Створена шляхом об'єднання назв колишніх міст Учан (武昌) і колишнього міста Ханькоу (汉口). Скорочена назва — Хань (汉, Hàn, Хан); поетична — Річкове місто (江城, Jiāngchéng).

    Історія

    Ухань був створений в 1949 році в результаті злиття трьох сусідніх міст — Ханькоу, Ханьян і Вучан.

    Перші поселення на цій території з'явилися в період Західної династії Чжоу (1046—771 рр. До н. Е.), На південний захід від Уханга, яка деякий час була столицею Ву в епоху трьох королівств (220—280). Вучан також відігравав важливу адміністративну роль під час правління династій Юан (1206—1368) та Мін (1368—1644), коли він був столицею провінції.

    В період династії Суй (581—618) було засновано місто Ханьян. Воно не відігравало важливої ролі на відміну від сусіднього Ханку (відомого на той час як Сяку (夏,)), яке під час династії Пін стало одним з головних комерційних центрів держави. У 1858 році, згідно з Тієнтенським договором між Китаєм, Францією та Великою Британією, Ханку був відкритий для зовнішньої торгівлі, що дало додатковий поштовх економічному розвитку трьох сусідніх міст. У 1861—1896 роках в Ганкоу було надано ліцензії англійцям, французам, німцям, японцям та росіянам, завдяки яким було створено багато іноземних підприємств, що займаються торгівлею та експедиціями.

    Ханькоу, Вучан і Ханьян відіграли важливу роль в історії Китаю 20 століття. У 1911 р. У військових казармах Вучану розпочалася революція Сіньхай (1911–12), яка призвела до повалення династії Цін. Територія сьогоднішнього Ухань була основною ареною боротьби між імперськими силами та революціонерами, основною метою яких було захоплення арсеналу в Ханьяні. У 1923 році близько 20 000 робітників з Ханькоу організували загальний страйк, який став наймасштабнішим за всю історію Китаю[15] . У грудні 1926 року Ханькоу був захоплений силами Гоміньдану, що рухались з Гуандун на північ, що означало посилення націоналістів у середній частині Янцзи . Одразу після вторгнення в Гоміньданг у місті відбулися антибританські заворушення. Натовп напав на британські об'єкти, після чого було укладено угоду з англійцями, щоб дозволити китайцям керувати концесіями. Ханку, Ханьян і Вучан незабаром стали центром конфлікту між націоналістами і комуністами, які розірвали співпрацю. У 1927 році ліва гілка Гоміньдану зробила Ганку своєю штаб-квартирою. Мао Цзедун, згодом лідер Китайської Народної Республіки, заснував Інститут Народного Руху в Учані, де в 1927 р. відбувся п'ятий з'їзд Комуністичної партії Китаю . У 1928 році інститут Зіцян, заснований у 1893 році, був перетворений на університет Уханя.

    Після японської окупації Нанкін у 1937 році уряд Гоміньдану відійшов до Ханку, який став центром опору Китаю. Японці після більш ніж чотирьох місяців боїв захопили Ханку в жовтні 1938 року і окупували його до 1945 року, коли місто повернулося під контроль Гоміндану. У 1949 році Ханькоу, Ханьян і Вучан були захоплені комуністами і об'єднані в одне місто.

    У 1950-х роках 20 століття спостерігається бурхливий розвиток промисловості, в основному важкої промисловості . У 1957 році в Ухані був побудований перший автомобільний та залізничний міст у Янцзи[16] . У 1958 році в Ухані був створений Інститут вірусології, в якому у 2017 році відкрилася Національна лабораторія біобезпеки, де вивчаються небезпечні патогени, в тому числі Вірус ГРВІ та вірус Ебола (BSL-4)[17]. 24 січня 2020 року Ухань закритий на карантин через епідемію вірусу 2019-nCoV

    Адміністративно-територіальний поділ

    Місто субпровінційного значення Вухань поділяється на 13 районів:

    Subdivisions of Wuhan-China.png Райони Уханя
    Власне Ухань   Передмістя
    Район Цзянань 江岸区   Район Хуншань 洪山区
    Район Цзянхань 江汉区   Район Цайдянь 蔡甸区
    Район Цяокоу 硚口区   Район Дунсіху 东西湖区
    Район Ханьян 汉阳区   Район Ханьнань 汉南区
    Район Учан 武昌区   Район Цзянся 江夏区
    Район Ціншань 青山区   Район Хуанпі 黄陂区
      Район Сіньчжоу 新洲区

    До 1949 року, район Учан існував як окрема адміністративна одиниця, та впродовж періоду до 1995 року, в наслідок бурхливої урбанізації, він злився з Вуханем, у зв'язку з чим після 1995 був переформований у район Учан.

    Транспорт

    В місті розташовано три мости через Янцзи. Перший міст побудований в 1957, він поєднав Зміїний пагорб (в Учан) і Черепаший пагорб (в Ханьян). Повна довжина моста — 1680 м. Другий, вантовий міст, побудований з бетону, має центральний проміжок між опорами 400 м, його загальна довжина 4678 м (в тому числі 1877 м основного моста), а ширина від 26,5 до 33 , 5 м передмостові стовпи, що стягують 392 металеві ванти, мають у висоту 90 м. На мосту шість смуг для руху, що забезпечує пропускну здатність в 50 000 автомобілів на добу. Будівництво третього мосту почалося в 1997 і було завершено у вересні 2000. Він розташований в 8,6 км на північний захід від Першого моста. Інвестиції склали понад 1,4 млрд юанів (близько 170 млн доларів США). Загальна довжина моста 3586 м, ширина 26,5 м. На мосту шість смуг для руху, що забезпечує пропускну здатність в 50 & nbsp; 000 автомобілів на добу.

    У 2004 році в місті відкрилася перша лінія метрополітену. На початок 2018 року в місті працюють 7 ліній та 166 станцій.

    Економіка

    Місто Вухань залучило іноземних інвестицій з більше ніж 80 країн світу, при яких було засновано 5973 компаній з іноземних капіталом із загальною сумою вкладеного капіталу в $22.45 млрд доларів.[18] Серед них є близько 50 компаній із Франції, серед яких є такі відомі компанії як Renault і Groupe PSA, що мають робочі площі в місті, і складають майже третину французьких інвестицій в Китаї.[19] Муніципальний уряд пропонує різні пільгові політики для заохочення іноземних інвестицій, включаючи пільги з оподаткування, знижені процентні ставки за кредитом та державні субсидії.

    Вухань є важливим центром розвитку економіки, торгівлі, фінансової, транспортної сфер, інформаційних технологій, і освіти в Китаї. Основні галузі промисловості включають виробництво оптично-електронних пристроїв, автомобілебудування, виробництво чавуну та сталі, новий фармацевтичний сектор, біоінженерія, виробництво нових матеріалів і захисту довкілля. Вуханська Корпорація Сталі та Заліза[en] (Wuhan Iron and Steel Corporation (WISCO) та Dongfeng-Citroen Automobile Co., Ltd headquartered знаходяться у місті. В списку пріорітетного розвитку визначена галузь розвитку стійкості довкілля, що включають до себе технології з енергетичної ефективності і відновлюваної енергії.[18]

    Освіта і наука

    Університети

    • Уханьський університет
    • Хуачжуньський університет науки і технології
    • Уханьський університет технологій
    • Педагогічний університет Центрального Китаю
    • Хуачжуньський аграрний університет
    • Хубейський університет
    • Китайський університет геонаук
    • Хубейський університет китайської медицини
    • Чжуннанський університет економіки та права
    • Уханьський політехнічний університет

    Проектні інститути

    Клімат

    Вухань знаходиться в зоні вологого субтропічного клімату (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена). Для міста характерні чотири виражені сезони і велика кількість опадів. Весна та осінь, як правило, м'які, зима прохолодна, іноді випадає сніг, а літо дуже вологе.

    Клімат Вуханя (1981–2010, екстремуми – з 1951)
    Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
    Абсолютний максимум, °C 25,4 29,1 32,4 35,1 36,1 37,8 39,7 39,6 37,6 34,4 30,4 23,3 39,7
    Середній максимум, °C 8,1 10,7 15,2 22,1 27,1 30,2 32,9 32,5 28,5 23,0 16,8 10,8 21,5
    Середня температура, °C 4,0 6,6 10,9 17,4 22,6 26,2 29,1 28,4 24,1 18,2 11,9 6,2 17,1
    Середній мінімум, °C 1,0 3,5 7,4 13,6 18,9 22,9 26,0 25,3 20,7 14,7 8,4 2,9 13,8
    Абсолютний мінімум, °C −18,1 −14,8 −5 −0,3 7,2 13,0 17,3 16,4 10,1 1,3 −7,1 −10,1 −18,1
    Норма опадів, мм 49.0 67.6 89.5 136.4 166.9 219.9 224.7 117.4 74.3 81.3 59.1 29.7 1315.8
    Кількість сонячних годин 101,9 97,0 121,8 152,8 181,0 170,9 220,2 226,4 175,8 151,9 139,3 126,5 1865,5
    Кількість днів з опадами 9,5 9,8 13,1 12,5 12,2 11,8 11,6 9,6 7,5 9,0 8,0 6,9 121,5


    Вологість повітря, % 76 75 76 75 74 77 77 77 75 76 75 73 76
    Джерело: China Meteorological Administration[20]

    Уродженці

    • Цинь Йонмін (* 1953) — китайський правозахисник, політичний активіст та дисидент, співзасновник Демократичної партії Китаю.

    Галерея

    Панорама Ханькоу (2017).
    Панорама міста
    Вид на Вухань з Вежі Жовтого Журавля

    Див. також

    Примітки

    1. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    2. https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
    3. http://www.bordeaux.fr/ebx/LinkResolverServlet?classofcontent=presentationStandard&id=5513
    4. https://www.ashdodnet.com/article/13953
    5. https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/wuhan-china/
    6. https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
    7. Ухань // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    8. Griffiths, James. China's unprecedented reaction to the Wuhan virus probably couldn't be pulled off in any other country. CNN. Архів оригіналу за January 28, 2020. Процитовано 2020-01-28. 
    9. Here's what Wuhan, China looks like under quarantine for coronavirus. Global News (en). Процитовано 2020-01-28. 
    10. Collman, Ashley. 5 million people left Wuhan before China quarantined the city to contain the coronavirus outbreak. Business Insider. Процитовано 2020-01-28. 
    11. Angry Chinese Ask Why Their Government Waited So Long To Act On Coronavirus. NPR.org (en). Процитовано 2020-01-31. 
    12. Кількість заражених вірусом вуханьської пневмонії оцінюють в сто тисяч. Zbruč. 27.01.2020. 
    13. Всесвітні ігри серед військових у Китаї: Україна – на 10-му місці в загальному заліку // Радіо Свобода. 28 жовтня 2019, 11:35.
    14. Ухань // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    15. Feb 4,1923: Beijing-Hankou railway workers go on a strike (en). 2011-02-04. 
    16. Wuhan (en). 
    17. Wuhan National Biosafety Laboratory. 
    18. а б «China Regional Spotlight: Wuhan, Hubei Province» Архівовано May 8, 2014, у Wayback Machine., China Briefing, Shanghai, 27 August 2013.
    19. People's Daily Online (October 25, 2005). Wuhan absorbs most French investment in China. People's Daily. Архів оригіналу за April 17, 2008. Процитовано October 23, 2006.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    20. zh:中国气象局 国家气象信息中心(1981-2010年) (Chinese). China Meteorological Administration. Архів оригіналу за July 10, 2014. Процитовано 2017-12-28. 
    21. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Посилання

    Джерела

    • Енциклопедія Макміллан: The Macmillan Encyclopedia. Лондон: Макміллан Лондон Лімітед, 1981, 1983, 1984, 1985. (англ.)