Відмінності між версіями «ФАТХ»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
м (переклав з рос.вікі, продовжу)
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 16: Рядок 16:
 
}}
 
}}
   
'''ФАТХ''' ({{lang-ar| فتح;}}) абревіатура від назви Harakat al-Tahrir al-Watani al-Filastini; ({{lang-ar|حركة التحرير الوطني الفلسطيني }}: '''Рух за національне визволення Палестини''') — одна з політичних партій [[Палестинська автономія|Палестинської автономії]]. Дотримується лівих поглядів, належить до [[Соціалістичний інтернаціонал|Соціалістичного інтернаціоналу]]. За життя засновника партії [[Ясір Арафат|Ясіра Арафата]] була основною провладною партією Палестини, після його смерті та з посиленням інших рухів та партій зазнала поразки у виборах [[2006]] року. Партія контролює [[Західний берег ріки Йордан|Західний Берег Йордану]], виступає за політичне урегулювання з [[Ізраїль|Ізраїлем]].
+
'''ФАТХ''' ({{lang-ar| فتح;}}) абревіатура від назви Harakat al-Tahrir al-Watani al-Filastini; ({{lang-ar|حركة التحرير الوطني الفلسطيني }}: '''Рух за національне визволення Палестини''') — одна з політичних партій [[Палестинська автономія|Палестинської автономії]]. Дотримується лівих поглядів, належить до [[Соціалістичний інтернаціонал|Соціалістичного інтернаціоналу]]. За життя засновника партії [[Ясір Арафат|Ясіра Арафата]]<ref>{{Cite web|title=Yasser Arafat {{!}} Biography, History, & Facts|url=https://www.britannica.com/biography/Yasser-Arafat|website=Encyclopedia Britannica|accessdate=2019-11-05|language=en}}</ref> була основною провладною партією Палестини, після його смерті та з посиленням інших рухів та партій зазнала поразки у виборах [[2006]] року. Партія контролює [[Західний берег ріки Йордан|Західний Берег Йордану]], виступає за політичне урегулювання з [[Ізраїль|Ізраїлем]].
  +
  +
До 1988 року, коли вона офіційно відмовилася від терактів проти мирних громадян<ref>{{Cite book|url=https://books.google.co.il/books?id=EVN_FhziN_EC&pg=PA22&lpg=PA31&dq=palestinian+casualties+in+1993&source=bl&ots=t2Yjak7_A8&sig=RPN19yiTSIiqj9gVC81ywrs7X8g&hl=en&ei=w1p_SpnPC9_TjAeul-XwAQ&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1#v=onepage&q=&f=true|title=The Struggle for Sovereignty: Palestine and Israel, 1993-2005|last=Beinin|first=Joel|last2=Stein|first2=Rebecca L.|date=2006|publisher=Stanford University Press|language=en|isbn=9780804753654}}</ref>, визнавалася терористичною організацією в Ізраїлі і США. Продовжує контролювати ряд воєнізованих організацій, які здійснювали теракти проти ізраїльських громадян після формальної відмови ФАТХ від політики терактів в 1988 році і після Угод в Осло (1993).
  +
  +
== Назва ==
  +
'''ФАТХ''' (فتح, FaTaH) є перевернутою, тобто прочитаної від кінця до початку, абревіатурою назви організації. Прямий акронім з огласовка - «HaTaF» - на арабському означає «смерть», в той час як зворотний - «перемогу» або «завоювання»<ref>{{Cite web|title=Почему они фидаины? {{!}} Публикации {{!}} Вокруг Света|url=http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/4379/|website=www.vokrugsveta.ru|accessdate=2019-11-05}}</ref>.
   
 
== Історичні дані ==
 
== Історичні дані ==
  +
Рух було засновано в другій половині 50-х років (різні джерела називають дати від 1954 до 1959) в Кувейті. Однак офіційним днем його народження вважається<ref>{{Cite web|title=ФАТХ отмечает день рождения - Новости Израиля и Ближнего Востока, Арабо-израильский конфликт|url=http://mignews.com/news/070107_154055_97329.html|website=MIGnews.com - Новости Израиля и Ближнего Востока, Арабо-израильский конфликт|accessdate=2019-11-05}}</ref> 1 січня 1965 року - день проведення першої терористичної операції на території Ізраїлю. Це була невдала спроба диверсії на Всеізраїльського водопроводі. Серед творців ФАТХ - Ясір Арафат і Абу-Джихад.<ref>{{Cite web|title=Государство Израиль. Израиль и палестинская проблема|url=https://eleven.co.il/state-of-israel/arab-israeli-conflict/15544/|website=Электронная еврейская энциклопедия ОРТ|accessdate=2019-11-05|language=ru|first=Редакция|last=энциклопедии}}</ref>
  +
  +
У 1969 році Ясір Арафат очолив Організацію звільнення Палестини, і з тих пір представники ФАТХ становлять більшість у виконкомі ООП і визначають її політику.
  +
  +
З 1975 року бойовики організації проходили навчання в СРСР в 165-му навчальному центрі з підготовки іноземних військовослужбовців<ref>{{Cite web|title=Курсанты для борьбы за социализм во всем мире|url=http://index.org.ru/journal/19/zubar19.html|website=index.org.ru|accessdate=2019-11-05}}</ref>
  +
  +
На виборах 20 січня 1996 року Ясір Арафат був обраний президентом палестинської автономії, а ФАТХ отримала більшість - 47 з 88 місць в палестинській законодавчій раді першого скликання.
  +
  +
Після смерті Ясіра Арафата в 2004 році пост керівника ФАТХ успадкував Фарук Каддумі, який негативно відносився до [[угоди в Осло]] і відмовився в 1994 році переїхати з туніського вигнання в створену тоді Палестинську автономію. Більшість членів керівних органів ФАТХ в Центральному комітеті і революційній раді підтримали нового голову виконкому ООП - Махмуда Аббаса.
  +
  +
25 листопада 2004 року Революційна рада руху «ФАТХ» затвердила рішення ЦК ФАТХ про висунення кандидатом в президенти [[Палестинська національна адміністрація|ПНА]] Махмуда Аббаса, за це рішення проголосували 100 з 129 членів ради.<ref>{{Cite web|title=Ъ - «Фатх» утвердил Аббаса кандидатом в президенты ПНА - Коммерсантъ новости|url=https://web.archive.org/web/20070927003300/http://www.kommersant.ru/index-themes.html?ext=themes&id=83750&id_themes=8&page=3|website=web.archive.org|date=2007-09-27|accessdate=2019-11-09}}</ref>
  +
  +
13 грудня 2005 року Центральний комітет ФАТХ висунув передвиборний список на чолі з прем'єр-міністром автономії Ахмедом Куреї. У відповідь 14 грудня зі складу руху ФАТХ вийшла група молодих лідерів на чолі з Марваном Баргуті, який оголосив про створення власної партії «Аль-Мустакбаль» ( «Партії майбутнього»). У передвиборний список нової партії увійшли такі помітні діячі ФАТХ, як Мохаммед Дахлан і Джібріль Раджуб, яких «непримиренні» палестинські політики вважають ставлениками Заходу. До кінця грудня 2005 року спочатку члени організації, що спочатку відмовилися від членства в русі, все ж погодилися повернутися до виборчого списку ФАТХ, який очолив Баргуті.
  +
  +
На виборах в Палестинську законодавчу раду другого скликання 25 січня 2006 року по партійним спискам ФАТХ незначно програв за кількістю набраних голосів руху [[Хамас|ХАМАС]] (41,43% проти 44,45%, тобто 28 місць проти 29), і програв в більшості мажоритарних округів, втративши більшість у парламенті автономії (у ХАМАС - 74 місця з 132, у ФАТХ - 45). Під контролем ФАТХ залишилися структури, підлеглі президенту автономії Аббасу (тобто більшість силових структур автономії) і виконком Організації визволення Палестини (тобто органи, які контролюютьі міжнародні контакти Палестини і, що особливо важливо, переговори з Ізраїлем).
  +
  +
У лютому 2006 року лідери ФАТХ вели переговори з представниками руху ХАМАС про можливе входження в новий склад уряду автономії. Проте, за підсумками переговорів ФАТХ відмовилося увійти в уряд, оскільки ХАМАС не погодився з вимогою включити в програму дій уряду тезу про те, що ООП є єдиним законним представником палестинського народу (ХАМАС наполягає на реорганізації ООП, зокрема, на включенні своїх представників до виконкому ООП).
  +
  +
13 серпня 2009 року завершився 6-й з'їзд ФАТХ, на якому була прийнята політична платформа руху. До статуту ФАТХ, який закликає до знищення Ізраїлю, не були внесені поправки].
  +
  +
На цьому з'їзді в революційну раду ФАТХ вперше був обраний ізраїльтянин єврейського походження Урі Девіс.
   
  +
== Примітки ==
  +
<references />
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Поточна версія на 21:37, 9 листопада 2019

ФАТХ
فتح
Голова партії:Махмуд Аббас
Штаб-квартира:Рамалла, Палестина
Дата заснування:1959
Союзники і блоки:Організація визволення Палестини
Членство у міжнародних організаціях Соціалістичний інтернаціонал
Ідеологія:Рух за национальне визволення Палестини
Девіз:«Вітри не похитнуть гору»
Інтернет-сторінка:http://www.fateh.ps/

ФАТХ (араб. فتح;‎) абревіатура від назви Harakat al-Tahrir al-Watani al-Filastini; (араб. حركة التحرير الوطني الفلسطيني ‎: Рух за національне визволення Палестини) — одна з політичних партій Палестинської автономії. Дотримується лівих поглядів, належить до Соціалістичного інтернаціоналу. За життя засновника партії Ясіра Арафата[1] була основною провладною партією Палестини, після його смерті та з посиленням інших рухів та партій зазнала поразки у виборах 2006 року. Партія контролює Західний Берег Йордану, виступає за політичне урегулювання з Ізраїлем.

До 1988 року, коли вона офіційно відмовилася від терактів проти мирних громадян[2], визнавалася терористичною організацією в Ізраїлі і США. Продовжує контролювати ряд воєнізованих організацій, які здійснювали теракти проти ізраїльських громадян після формальної відмови ФАТХ від політики терактів в 1988 році і після Угод в Осло (1993).

Назва[ред. | ред. код]

ФАТХ (فتح, FaTaH) є перевернутою, тобто прочитаної від кінця до початку, абревіатурою назви організації. Прямий акронім з огласовка - «HaTaF» - на арабському означає «смерть», в той час як зворотний - «перемогу» або «завоювання»[3].

Історичні дані[ред. | ред. код]

Рух було засновано в другій половині 50-х років (різні джерела називають дати від 1954 до 1959) в Кувейті. Однак офіційним днем його народження вважається[4] 1 січня 1965 року - день проведення першої терористичної операції на території Ізраїлю. Це була невдала спроба диверсії на Всеізраїльського водопроводі. Серед творців ФАТХ - Ясір Арафат і Абу-Джихад.[5]

У 1969 році Ясір Арафат очолив Організацію звільнення Палестини, і з тих пір представники ФАТХ становлять більшість у виконкомі ООП і визначають її політику.

З 1975 року бойовики організації проходили навчання в СРСР в 165-му навчальному центрі з підготовки іноземних військовослужбовців[6]

На виборах 20 січня 1996 року Ясір Арафат був обраний президентом палестинської автономії, а ФАТХ отримала більшість - 47 з 88 місць в палестинській законодавчій раді першого скликання.

Після смерті Ясіра Арафата в 2004 році пост керівника ФАТХ успадкував Фарук Каддумі, який негативно відносився до угоди в Осло і відмовився в 1994 році переїхати з туніського вигнання в створену тоді Палестинську автономію. Більшість членів керівних органів ФАТХ в Центральному комітеті і революційній раді підтримали нового голову виконкому ООП - Махмуда Аббаса.

25 листопада 2004 року Революційна рада руху «ФАТХ» затвердила рішення ЦК ФАТХ про висунення кандидатом в президенти ПНА Махмуда Аббаса, за це рішення проголосували 100 з 129 членів ради.[7]

13 грудня 2005 року Центральний комітет ФАТХ висунув передвиборний список на чолі з прем'єр-міністром автономії Ахмедом Куреї. У відповідь 14 грудня зі складу руху ФАТХ вийшла група молодих лідерів на чолі з Марваном Баргуті, який оголосив про створення власної партії «Аль-Мустакбаль» ( «Партії майбутнього»). У передвиборний список нової партії увійшли такі помітні діячі ФАТХ, як Мохаммед Дахлан і Джібріль Раджуб, яких «непримиренні» палестинські політики вважають ставлениками Заходу. До кінця грудня 2005 року спочатку члени організації, що спочатку відмовилися від членства в русі, все ж погодилися повернутися до виборчого списку ФАТХ, який очолив Баргуті.

На виборах в Палестинську законодавчу раду другого скликання 25 січня 2006 року по партійним спискам ФАТХ незначно програв за кількістю набраних голосів руху ХАМАС (41,43% проти 44,45%, тобто 28 місць проти 29), і програв в більшості мажоритарних округів, втративши більшість у парламенті автономії (у ХАМАС - 74 місця з 132, у ФАТХ - 45). Під контролем ФАТХ залишилися структури, підлеглі президенту автономії Аббасу (тобто більшість силових структур автономії) і виконком Організації визволення Палестини (тобто органи, які контролюютьі міжнародні контакти Палестини і, що особливо важливо, переговори з Ізраїлем).

У лютому 2006 року лідери ФАТХ вели переговори з представниками руху ХАМАС про можливе входження в новий склад уряду автономії. Проте, за підсумками переговорів ФАТХ відмовилося увійти в уряд, оскільки ХАМАС не погодився з вимогою включити в програму дій уряду тезу про те, що ООП є єдиним законним представником палестинського народу (ХАМАС наполягає на реорганізації ООП, зокрема, на включенні своїх представників до виконкому ООП).

13 серпня 2009 року завершився 6-й з'їзд ФАТХ, на якому була прийнята політична платформа руху. До статуту ФАТХ, який закликає до знищення Ізраїлю, не були внесені поправки].

На цьому з'їзді в революційну раду ФАТХ вперше був обраний ізраїльтянин єврейського походження Урі Девіс.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Yasser Arafat | Biography, History, & Facts. Encyclopedia Britannica (en). Процитовано 2019-11-05. 
  2. Beinin, Joel; Stein, Rebecca L. (2006). The Struggle for Sovereignty: Palestine and Israel, 1993-2005 (en). Stanford University Press. ISBN 9780804753654. 
  3. Почему они фидаины? | Публикации | Вокруг Света. www.vokrugsveta.ru. Процитовано 2019-11-05. 
  4. ФАТХ отмечает день рождения - Новости Израиля и Ближнего Востока, Арабо-израильский конфликт. MIGnews.com - Новости Израиля и Ближнего Востока, Арабо-израильский конфликт. Процитовано 2019-11-05. 
  5. энциклопедии, Редакция. Государство Израиль. Израиль и палестинская проблема. Электронная еврейская энциклопедия ОРТ (ru). Процитовано 2019-11-05. 
  6. Курсанты для борьбы за социализм во всем мире. index.org.ru. Процитовано 2019-11-05. 
  7. Ъ - «Фатх» утвердил Аббаса кандидатом в президенты ПНА - Коммерсантъ новости. web.archive.org. 2007-09-27. Процитовано 2019-11-09. 

Джерела[ред. | ред. код]