Відмінності між версіями «Фазіл Мустафа Кепрюлю»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Фазіл Мустафа Кепрюлю | місце_проживання = | інші_імена ...)
 
Рядок 37: Рядок 37:
 
}}
 
}}
 
'''Фазіл Мустафа Кепрюлю''' (*[[1637]] — †[[19 серпня]] [[1691]]) — державний та військовий діяч [[Османська імперія|Османської імперії]], [[великий візир]] з [[10 листопада]] [[1689]] року до [[19 серпня]] [[1691]] року.
 
'''Фазіл Мустафа Кепрюлю''' (*[[1637]] — †[[19 серпня]] [[1691]]) — державний та військовий діяч [[Османська імперія|Османської імперії]], [[великий візир]] з [[10 листопада]] [[1689]] року до [[19 серпня]] [[1691]] року.
  +
  +
== Життєпис ==
  +
  +
=== Молоді роки ===
  +
Походився з роду [[Кепрюлю]]. Син [[Мехмеда Кепрюлю]], великого візиря. Народився у маєтку батька Візеркепрюв натолії. У 1641 році переїздить до Стамбула, де Фазіл Мустафу зараховують до медресе. тут він здобуває ґрунтовну освіту з різних напрямів тогочасний знань. За часів урядування батька значний час проводить з улемами. після того, як великим візирем став його брат — [[Фазіл Ахмед Кепрюлю|Фазіл Ахмед]] — Фазіл Мустафа починає прйимати участь у державницьких та військових справах Османської імперії. Першзавсе відправляється до Криту, де йшла війна з Венецією. У 1669 році відзначається при захоплені фортеці [[Ханья]]. У 1670 році призначається візирем. Приймає участь у війні з Річчю Посполитою у 1672–1676 роках.
  +
  +
Після смерті брата передав печатку великого візиря султану Мехмеду IV із заповітом призначити великим візирем [[Кара-Мустафа|Кара Мустафу Кепрюлю]]. після цього отримує підтвердження у призначенні себе візирем. У 1681 році стає шостим візирем дивану, а у 1683 році — п'ятим. Тоді ж отримує призначення на бейлербея Силістрії.
  +
  +
На ціх посадах Фазіл Мустафа приймав участь в облозі Відня у й683 році, а також у наступних подіях [[Війна Священної ліги|Війни Священної ліги]]. Тут виявив неабиякі військові та організаторські здібності. Тому у 1684 році стає четвертим та третім візирем дивану.
  +
  +
У 1685 році стає сердаром острова Хіос. У 1687 році відзначився у Другій битві при Мохачі 12 серпня 1687 року, зумівши врятувати значну частину армії. Згодом отримує посаду військового губернатора Стамбула. Тут 17вересня 1687 року організував заколот проти султана Мехмеда IV, захопив столицю й рушив до Едірне, де знаходився султан. Останній, щоб зберегти владу 7 жовтня зробив Фазіл Мустафу Кепрюлю каймакамом (заступником) великого візиря. Проте Кепрюлю змусив султана зректися трону 8 листопада 1687 року. Новим султаном Фазіл Мустафа поставив [[Сулейман II|Сулемана II]], а великим велирем став [[Абаза Сіявуш Кепрюлю]].
  +
  +
=== Великий візир ===
  +
Згодом, зважаючи на невдалий для імперії перебіг війни з Австрією, Венецією та Річчю Посполитої, султан призначив Фазіл Мустафу Кепрюлю великим візирем (10 листопада 1689 року). Останній зміцнив військову дисципліну, скасував важкі для населення податки, зробив низку поступок для християнських підданців Османської імперії.
  +
  +
Підготувавши армію, Фазіл Мустафа Кепрюлю рушив до Угорщини. 10 серпня захопив Пірот, 9 вересня оволодів Нішем, після цього 27 вересня захопив Смедерево, а 8 жовтня зумів взяти Белград. Вслід за цим перейшов Дунай, де створив плацдарм у фортеці Орсова. Водночас була відновлена влада османів у Боснії. Після цих звитяг повернувся до Стамбулу. Тут видав наказ про звільнення багатьох боржників податків, надавалася також допомога селянам. Водночас багато робив для відновлення боєздатності яничарського корпусу. У грудні 1690 року придушив повстання місцевої знаті на Кіпрі та в Єгипті.
  +
  +
[[Файл:Battle of Slankamen.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Битва при Сланкамені]]
  +
Взимки та навесні 1691 року Фазіл Мустафа Кепрюлю готувався до нового етапу війни із австрією. Перед самим походои помирає султан Сулейман II. При підтримці Кепрюлю новим султаном стає [[Ахмед II]]. 20 липня 1691 року Фазіл мустафа прибув до Белграду, перетнув річку Сава й захопив місто Петроварадін. Після цього рушив до Сланкамену (сьогодні Старі Сланкамен). Тут спочатку великий візир чекав на прибуття кримського хана. Втім 19 серпня вимушен був розпочати бій проти австрійського війська на чолі із Людвигом Вільгельмом Баден-Баденським. Спочатку останні зуміли зім'яти лівий фланг османської армії. Втім Фазіл Мустафа своїми рішучими діями виправив становище. В цей час в нього потрапляє випадкова куля, від якої великий візир гине. Цей випадок спричиняє паніку у турецькому війську й зрештою втечу з полю бою.
  +
  +
== Джерела ==
  +
* Islam Encylopedia, C.V, say. 259–269
  +
  +
[[Категорія:Великі візири Османської імперії]]
  +
[[Категорія:Кепрюлю]]
  +
[[Категорія:Народились 1637]]
  +
[[Категорія:Померли 19 серпня]]
  +
[[Категорія:Померли 1691]]
  +
  +
  +
  +
  +
  +
[[ca:Köprülü Fazıl Mustafa Paşa]]
  +
[[de:Köprülü Fazıl Mustafa Pascha]]
  +
[[en:Köprülü Fazıl Mustafa Pasha]]
  +
[[fr:Fazıl Mustafa Köprülü]]
  +
[[it:Köprülü Fazıl Mustafa Pascià]]
  +
[[ja:キョプリュリュ・ムスタファ・パシャ]]
  +
[[pl:Mustafa Köprülü]]
  +
[[sh:Mustafa Ćuprilić]]
  +
[[tr:Köprülü Fazıl Mustafa Paşa]]

Версія за 06:16, 2 липня 2012

Фазіл Мустафа Кепрюлю
осман. كوبريللى فاضل مصطفى پاشا
Ім'я при народженні Köprülü Fazıl Mustafa
Народився 1637
Візиркепрю
Помер 19 серпня 1691
Старі Сланкамен
·загибель у битві
Громадянство
(підданство)
Османська імперія
Національність албанець
Діяльність політик, військовий очільник
Знання мов османська
Учасник Велика турецька війна
Титул паша
Посада Великий візир Османської імперіїd
Військове звання великий візир
Термін 1689—1691
Попередник Мустафа-паша Беркрі
Наступник Алі-паша Арабачі
Рід Кепрюлю
Батько Мехмед Кепрюлю
Брати, сестри  • Фазіл Ахмед Кепрюлю
Діти Нуман Кепрюлю
Абдулах Кепрюлю

Фазіл Мустафа Кепрюлю (*1637 — †19 серпня 1691) — державний та військовий діяч Османської імперії, великий візир з 10 листопада 1689 року до 19 серпня 1691 року.

Життєпис

Молоді роки

Походився з роду Кепрюлю. Син Мехмеда Кепрюлю, великого візиря. Народився у маєтку батька Візеркепрюв натолії. У 1641 році переїздить до Стамбула, де Фазіл Мустафу зараховують до медресе. тут він здобуває ґрунтовну освіту з різних напрямів тогочасний знань. За часів урядування батька значний час проводить з улемами. після того, як великим візирем став його брат — Фазіл Ахмед — Фазіл Мустафа починає прйимати участь у державницьких та військових справах Османської імперії. Першзавсе відправляється до Криту, де йшла війна з Венецією. У 1669 році відзначається при захоплені фортеці Ханья. У 1670 році призначається візирем. Приймає участь у війні з Річчю Посполитою у 1672–1676 роках.

Після смерті брата передав печатку великого візиря султану Мехмеду IV із заповітом призначити великим візирем Кара Мустафу Кепрюлю. після цього отримує підтвердження у призначенні себе візирем. У 1681 році стає шостим візирем дивану, а у 1683 році — п'ятим. Тоді ж отримує призначення на бейлербея Силістрії.

На ціх посадах Фазіл Мустафа приймав участь в облозі Відня у й683 році, а також у наступних подіях Війни Священної ліги. Тут виявив неабиякі військові та організаторські здібності. Тому у 1684 році стає четвертим та третім візирем дивану.

У 1685 році стає сердаром острова Хіос. У 1687 році відзначився у Другій битві при Мохачі 12 серпня 1687 року, зумівши врятувати значну частину армії. Згодом отримує посаду військового губернатора Стамбула. Тут 17вересня 1687 року організував заколот проти султана Мехмеда IV, захопив столицю й рушив до Едірне, де знаходився султан. Останній, щоб зберегти владу 7 жовтня зробив Фазіл Мустафу Кепрюлю каймакамом (заступником) великого візиря. Проте Кепрюлю змусив султана зректися трону 8 листопада 1687 року. Новим султаном Фазіл Мустафа поставив Сулемана II, а великим велирем став Абаза Сіявуш Кепрюлю.

Великий візир

Згодом, зважаючи на невдалий для імперії перебіг війни з Австрією, Венецією та Річчю Посполитої, султан призначив Фазіл Мустафу Кепрюлю великим візирем (10 листопада 1689 року). Останній зміцнив військову дисципліну, скасував важкі для населення податки, зробив низку поступок для християнських підданців Османської імперії.

Підготувавши армію, Фазіл Мустафа Кепрюлю рушив до Угорщини. 10 серпня захопив Пірот, 9 вересня оволодів Нішем, після цього 27 вересня захопив Смедерево, а 8 жовтня зумів взяти Белград. Вслід за цим перейшов Дунай, де створив плацдарм у фортеці Орсова. Водночас була відновлена влада османів у Боснії. Після цих звитяг повернувся до Стамбулу. Тут видав наказ про звільнення багатьох боржників податків, надавалася також допомога селянам. Водночас багато робив для відновлення боєздатності яничарського корпусу. У грудні 1690 року придушив повстання місцевої знаті на Кіпрі та в Єгипті.

Битва при Сланкамені

Взимки та навесні 1691 року Фазіл Мустафа Кепрюлю готувався до нового етапу війни із австрією. Перед самим походои помирає султан Сулейман II. При підтримці Кепрюлю новим султаном стає Ахмед II. 20 липня 1691 року Фазіл мустафа прибув до Белграду, перетнув річку Сава й захопив місто Петроварадін. Після цього рушив до Сланкамену (сьогодні Старі Сланкамен). Тут спочатку великий візир чекав на прибуття кримського хана. Втім 19 серпня вимушен був розпочати бій проти австрійського війська на чолі із Людвигом Вільгельмом Баден-Баденським. Спочатку останні зуміли зім'яти лівий фланг османської армії. Втім Фазіл Мустафа своїми рішучими діями виправив становище. В цей час в нього потрапляє випадкова куля, від якої великий візир гине. Цей випадок спричиняє паніку у турецькому війську й зрештою втечу з полю бою.

Джерела

  • Islam Encylopedia, C.V, say. 259–269