Відмінності між версіями «Федоров Віктор Степанович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Федоров Віктор Степанович | оригінал імені = | зображення...)
(Немає відмінностей)

Версія за 18:31, 2 серпня 2020

Федоров Віктор Степанович
Народився 29 травня 1912(1912-05-29)
Армавір, Росія
Помер 1 лютого 1990(1990-02-01) (77 років)
Москва, СРСР
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Grozny State Oil Technical University named after Academician MD Millionshtchikovd
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» медаль «За трудову відзнаку» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»
Сталінська премія 1-го ступеня Сталінська премія

Віктор Степанович Федоров (29 травня 1912(19120529), аул Армавірський Лабінського відділу Кубанської області, тепер місто Армавір Краснодарського краю, Російська Федерація — 1 лютого 1990, місто Москва) — радянський державний діяч, голова Державного комітету Ради міністрів СРСР із хімії, міністр нафтопереробної і нафтохімічної промисловості СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (24.01.1944). Кандидат технічних наук (1938), доцент (1939).

Життєпис

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1926 році учнем слюсаря нафтопромислу в місті Грозному, закінчив школу бригадного учнівства.

У 1928—1932 роках — студент Грозненського нафтового інституту. У 1932—1937 роках — аспірант Грозненського нафтового інституту. Одночасно у 1935—1937 роках — викладач кафедри хімії і технології нафти Грозненського нафтового інституту.

У 1937—1938 роках — завідувач кафедри хімії і технології нафти Грозненського нафтового інституту.

У 1938—1940 роках — директор Грозненського нафтового науково-дослідного інституту.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1940—1941 роках — заступник начальника Грозненського нафтокомбінату. У 1941—1943 роках — керуючий тресту «Грознафтозаводи». У 1943—1945 роках — начальник Грозненського нафтокомбінату. У 1945—1946 роках — начальник об'єднання «Грознафтозаводи».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 січня 1944 року за видатні заслуги в справі збільшення видобутку нафти, вироблення нафтопродуктів, розвідки нових родовищ і буріння нафтових свердловин Федорову Віктору Степановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1946—1948 роках — заступник міністра нафтової промисловості південних і західних районів СРСР. У 1948—1951 роках — заступник міністра нафтової промисловості СРСР. У 1951—1952 роках — 1-й заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

У 1952—1954 роках — начальник будівництва Ангарського нафтохімічного комбінату Іркутської області.

У 1954—1957 роках — 1-й заступник міністра нафтової промисловості СРСР.

19 травня 1957 — серпень 1958 року — голова Ради народного господарства (раднаргоспу) Башкирського економічного адміністративного району.

20 серпня 1958 — 21 січня 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР із хімії. У січні — березні 1963 року — голова Державного комітету із хімії при Держплані СРСР.

У березні — травні 1963 року — 1-й заступник голови Державного комітету із хімії при Держплані СРСР. У травні 1963 — січні 1964 року — 1-й заступник голови Державного комітету хімічної та нафтової промисловості при Держплані СРСР.

24 січня 1964 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного комітету нафтопереробної і нафтохімічної промисловості при Держплані СРСР — міністр СРСР.

2 жовтня 1965 — 18 жовтня 1985 року — міністр нафтопереробної і нафтохімічної промисловості СРСР.

З жовтня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 1 лютого 1990 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди

Примітки

Посилання