Федорчук Валерій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Федорчук
Valeriy Fedorchuk 124347.jpg
Особові дані
Повне ім'я Валерій Юрійович Федорчук
Народження 5 жовтня 1988(1988-10-05) (29 років)
  Нетішин, УРСР
Зріст 178 см
Вага 70 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Опорний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Маріуполь»
Номер 25
Юнацькі клуби
2001
2002
2003—2005
Україна «Ізотоп»
Україна «Енергетик» Н
Україна «Світанок»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2005–2006 Україна «Кривбас» 0 (0)
2007–2009 Україна «Львів» 73 (13)
2010–2015 Україна «Дніпро» 29 (1)
2010  Україна «Кривбас» 10 (1)
2011–2013  Україна «Кривбас» 47 (3)
2013–2014  Україна «Карпати» Л 25 (2)
2014  Україна «Волинь» 11 (0)
2016–2017 Україна «Динамо» К 8 (1)
2017 Україна «Верес» 9 (1)
2018 Латвія «Рига» 7 (1)
2018— Україна «Маріуполь» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2008–2011 Україна Україна (U-21) 17 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 серпня 2018.

Вале́рій Ю́рійович Федорчу́к (5 жовтня 1988, Нетішин, УРСР) — український футболіст, півзахисник ФК «Маріуполь».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Початок[ред. | ред. код]

Вихованець вінницької школи «Світанок»[1], перший тренер — Сергій Верич. У ДЮФЛ виступав за «Ізотоп» (Кузнецовськ), «Енергетик» (Нетішин) та «Світанок» (Вінниця).

Першим професіональним клубом Федорчука став «Кривбас» (Кривий Ріг), у якому він не потрапляв до основи, зігравши лише 7 матчів за два сезони за дублюючий склад[2]. Після того, як Федорчук перестав потрапляти навіть до дубля «Кривбаса», він перейшов до команди ФК «Вельбівно», яка виступала у чемпіонаті Рівненщини.

«Львів»[ред. | ред. код]

З 2007 — гравець ФК «Львів». У сезоні 2008/09 провів 29 матчів в Прем'єр-лізі, 2 матчі у кубку України. Отримав 3 жовті картки. Забив 3 голи, в тому числі й гол у ворота донецького «Шахтаря» у першому турі. За клуб зіграв 73 матчі і забив 13 м'ячів.

«Дніпро»[ред. | ред. код]

На початку 2010 року уклав 4-річний контракт з дніпропетровським «Дніпром», сума трансферу гравця склала 4,8 мільйони гривень[3]. Перейшовши до «Дніпра», відразу ж погодився на пропозицію головного тренера криворізького «Кривбаса» Юрія Максимова приєднатися до цієї команд на умовах оренди до кінця сезону 2009—2010.

Перед початком сезону 2010—2011 повернувся до табору дніпропетровської команди, протягом його осінньої частини взяв участь у 9 матчах «Дніпра» у чемпіонаті. З урахуванням суттєвого підсилення складу «Дніпра» під час зимового міжсезоння та посилення конкуренції за місце на полі на початку 2011 року знову відданий в оренду до «Кривбаса». У криворізькому клубі провів два з половиною роки, будучи більшість часу основним півзахисником команди. Проте влітку 2013 року «Кривбас» знявся зі змагань і Валерій повернувся до «Дніпра».

12 липня 2013 року разом з одноклубниками Євгеном Бохашвілі та Младеном Бартуловичем на правах оренди до кінця року перейшов в львівські «Карпати»[4]. Після закінчення терміну оренди у «Карпатах» Федорчук перейшов на правах оренди разом із трьома одноклубниками — Русланом Бабенком, Євгеном Бохашвілі та Олександром Кобахідзе[5]. Дебютував за лучан 26 липня в переможному матчі проти «Іллічівця», в якому відіграв на полі 70 хвилин, та був замінений на Дмитра Козьбана[6].

«Динамо»[ред. | ред. код]

4 лютого 2016 року офіційно став гравцем київського «Динамо»[7].

«Верес»[ред. | ред. код]

6 серпня 2017 року дебютував за рівненський «Верес»[8].

«Маріуполь»[ред. | ред. код]

13 серпня 2018 року став гравцем клубу «Маріуполь», підписавши контракт до кінця сезону[9].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

У молодіжній збірній України дебютував 27 травня 2008 року у матчі проти Білорусі. Усього за молодіжну збірну зіграв 15 матчів, забив 1 гол. Був включений до заявки української «молодіжки» для участі у фінальному турнірі молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, однак в рамках цього змагання жодного разу на поле не виходив.

Восени 2013-го потрапив до заявки національної збірної України на матч із Сан-Марино, а згодом із Францією.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]