Відмінності між версіями «Феміністична економіка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 41: Рядок 41:
   
 
=== Глобалізація ===
 
=== Глобалізація ===
Вивчення впливу [[глобалізація|глобалізації]] на жінок є важливою частиною роботи науковців, а зорема як вона стосується соціально-справедливих результатів досліджень. Часто для цього використовуються дані різних країн. Деякі феміністичні економісти зосереджуються на політиці, що включає розвиток глобалізації. Наприклад, Лордез Бенерія стверджує, що економічний розвиток Глобального [[Південь|Півдня]] значною мірою залежить від покращених репродуктивних прав, гендерних законів про [[власність]] та [[спадщина|спадщину]], а також політики, яка чутлива до частки жінок у [[неформальна економіка|неформальній економіці]]. Жінки використовують заробітну плату для створення жіночих центрів, спрямованих на надання [[Юридична послуга|юридичних]] та медичних [[послуга|послуг]],створення [[бібліотека|бібліотек]] та надання кооперативного [[житло|житла]] членам місцевої [[громада|громади]]. Такі [[зусилля]] дають жінкам шанс взяти під контроль економічні умови, підвищити [[відчуття]] [[індивідуалізм]]у, змінити [[темп]] і [[напрямок]] самої глобалізації.
+
Вивчення впливу [[глобалізація|глобалізації]] на жінок є важливою частиною роботи науковців, а зокрема, як вона стосується соціально-справедливих результатів досліджень. Наприклад, Лордез Бенерія стверджує, що економічний розвиток [[Глобальний Південь|Глобального Півдня]] значною мірою залежить від покращених репродуктивних прав, ґендерних законів про [[власність]] та [[спадщина|спадщину]], а також політики, яка чутлива до частки жінок у [[неформальна економіка|неформальній економіці]]. Жінки використовують заробітну плату для створення жіночих центрів, спрямованих на надання [[Юридична послуга|юридичних]] та медичних [[послуга|послуг]],створення [[бібліотека|бібліотек]] та надання кооперативного [[житло|житла]] членам місцевої [[громада|громади]]. Такі [[зусилля]] дають жінкам шанс взяти під контроль економічні умови, підвищити [[відчуття]] [[індивідуалізм]]у, змінити [[темп]] і [[напрямок]] самої глобалізації.
   
Також феміністичні економісти працюють над усуненням гендерних упереджень в теоретичних основах самої глобалізації. Сюзана Берженон, наприклад, зосереджується на типових теоріях глобалізації, таких як швидке інтегрування світу в один економічний простір через потік [[товар]]ів, [[капітал]]у і [[гроші|грошей]], щоб показати, як вони не враховують деяких жінок і неблагополучних людей. Вона стверджує, що традиційне [[розуміння]] глобалізації надмірно підкреслює силу глобальних потоків капіталу, рівномірність досвіду глобалізації в усіх групах населення, а також технічні та абстрактні економічні процеси, і тому зображує політичну економію глобалізації не точно. Вона підкреслює альтернативні погляди на глобалізацію, створені феміністками. По-перше, вона описує, як феміністки можуть спростувати ідею ринку як «природної і непереборної сили», замість того, щоб відобразити процес глобалізації як змінювану і рухливу окремими економічними суб'єктами. Вона також пояснює, що [[концепція]] глобалізації сама є гендерною [[упередженість|упередженістю]], оскільки її [[зображення]] як «домінуюче, уніфіковане і навмисне» за своєю суттю є уподібненням чоловічої коцепції і вводить в [[омана|оману]].
+
Також феміністичні економісти працюють над усуненням ґендерних упереджень в теоретичних основах самої глобалізації. Сюзана Берженон, наприклад, зосереджується на типових теоріях глобалізації, таких як швидке інтегрування світу в один економічний простір через потік [[товар]]ів, [[капітал]]у і [[гроші|грошей]], щоб показати, як вони не враховують деяких страт жінок і неблагополучних людей. Вона стверджує, що традиційне [[розуміння]] глобалізації надмірно підкреслює силу глобальних потоків капіталу, рівномірність досвіду глобалізації в усіх групах населення, а також технічні та теоретичні економічні процеси, і тому зображує політичну економію глобалізації не точно. Вона підкреслює альтернативні погляди на глобалізацію, що створені і просуваються феміністками. По-перше, вона описує, як феміністки можуть спростувати ідею ринку як «природної і непереборної сили», замість того, щоб подати процес глобалізації як зміну та рух окремих економічних суб'єктів. Вона також пояснює, що [[концепція]] глобалізації сама є ґендерною [[упередженість|упередженістю]], оскільки її [[зображення]] як «домінантне, уніфіковане і навмисне» за своєю суттю є уподібненням чоловічої концепції і вводить в [[омана|оману]].
   
 
== Методологія ==
 
== Методологія ==

Версія за 11:41, 12 травня 2019

Феміністи́чна еконо́міка є критичним дослідженням економіки та економічних відносин, приділяючи особливу увагу гендерно-інформованому та всеохоплюючому економічному дослідженню та політичному аналізу. Багато досліджень фокусуються на темах, які були раніше знехтуваними, наприклад такі як догляд, насильство сексуального партнера або економічні теорії, які можна покращити шляхом врахування гендерних ефектів і взаємодій. Також феміністичні вчені взяли участь у нових формах збору та вимірювання даних, таких як ступінь гендерної довіри, та більш гендерно-орієнтованих теорій, таких як теорія підходу до можливостей. Феміністична економіка орієнтована на підвищення добробуту дітей, жінок і чоловіків у місцевих, національних та транснаціональних громадах.

Феміністичні економісти звертають увагу на соціальні конструкції традиційної економіки, ставлячи під сумнів ступінь її об'єктивність, показуючи, як її моделі та методи орієнтовані на чоловіків та односторонньо сприяють чоловічим припущенням та методам. Економіка традиційно орієнтована на ринки і пов'язані з чоловічим ідеям автономії, абстракції та логіки, проте науковці закликають до більш повного вивчення економічного життя, включаючи такі «культурно-жіночі» теми, як економіка сім'ї, і вивчення важливості зв'язків і емоції в поясненні економічних явищ.

Витоки та історія

Раніше феміністичні економісти, політологи та вчені стверджували, що традиційна робота жінок (наприклад, виховання дітей, догляд за хворими старцями) та професії (наприклад, медсестринство, навчання) систематично недооцінюються стосовно чоловіків. Наприклад, Джейн Джейкобс у «Етиці охоронця» прагнула пояснити недооцінку діяльності опіки, завдання захисту дітей, виховання та лікування, які традиційно покладалися на жінок.

Мерилін Ворінг, авторка"If Women Counted: A New Feminist Economics"

У 1988 році Мерилін Ворінг опублікувала англ. "If Women Counted: A New Feminist Economics"  новаторську і систематичну критику систем національних рахунків, міжнародного стандарту вимірювання економічного зростання, і способів, якими неоплачувана робота жінок, а також значення природи були виключені з того, що вважається продуктивним в економіці.

Написані пізніше твори є переконливими аргументами про те, що виробництво і праця, що виконується жінками, є основою для всіх економічних операцій, хоч і не входить у ВВП. За словами Бетсі Веріер:

"Економіка, як вона представлена ​​сьогодні, не має жодної бази в реальності, оскільки вона виключає лише основи економічного життя. Цей фундамент побудований на жіночій роботі: спочатку її репродуктивна праця, яка виробляє кожного нового робітника; по-друге, жіноча праця включає в себе екологічно необхідне прибирання, приготування їжі для споживання сировини, ведення перемовин для підтримки соціальної стабільності та виховання, що готується до ринку і підтримує кожного робітника. Без цієї фундаментальної праці і товару не було б ніякої економічної діяльності, і ми б не вижили, не розвивалися."

Вона також зазначає, що дохід чоловіків з незаконних дій, таких як озброєння, наркотики та торгівля людьми, політичні хабарі, релігійні винагороди та інші нерозголошені акти надають великий потік доходів чоловікам, що ще більше погіршує показники ВВП. Журналістка вважає, що лише інклюзивний економічний аналіз, заснований на фактах, надасть надійну базу для майбутнього планування для потреб навколишнього середовища та населення.

У 1970 році Естер Босеруп опублікувала «Роль жінки в економічному розвитку» і надала перше систематичне дослідження гендерних наслідків трансформації сільського господарства, індустріалізації та інших структурних змін. Вони свідчили про негативні наслідки цих змін для жінок. Ця робота, серед іншого, поклала основу для заяви про те, що «жінки та чоловіки по-різному піддаються штурму макроекономічних явищ та сил глобалізації». Більш того, в розвинених країнах були запроваджені такі заходи, наприклад рівність зайнятості у 1970—1990-х роках, але вони не були успішними в усуненні різниці заробітної плати, навіть у країнах з сильними традиціями справедливості.

Як і в інших дисциплінах, початковий акцент феміністичних економістів полягав у критиці встановленої теорії, методології та політичних підходів. Критика почалася з мікроекономіки ринків домогосподарств і праці, і поширилася на макроекономіку і міжнародну торгівлю, в кінцевому підсумку розширилася на всі сфери традиційного економічного аналізу. Феміністичні економісти наполягали на гендерній теорії та аналізі, розширювали акцент на економіці.

Основні сфери дослідження

Благополуччя

Багато феміністичних економістів стверджують, що економіка повинна бути орієнтована менше на механізми (наприклад доходи) або теорії (наприклад утилітаризм) і більше на добробут, багатовимірну концепцію, включаючи доходи, здоров'я, освіту, розширення прав, можливостей і соціальний статус. Вони стверджують, що економічний успіх не може бути виміряний тільки товарами або валовим внутрішнім продуктом, але також повинен вимірюватися добробутом людини. Сукупний дохід не є достатнім для оцінки загального добробуту, тому що також необхідно враховувати індивідуальні права та потреби, які ведуть феміністські економісти для вивчення здоров'я, довголіття, доступу до власності, освіти та пов'язаних з цим факторів.

Для того, щоб оцінити добробут в цілому, Амартья Сен, Сакіко Фукуда-Парр та інші феміністичні економісти допомогли розробити альтернативи валовому внутрішньому продукту, наприклад, індекс людського розвитку . Визначною також є трудова теорія вартості, яку найбільш досконало розробив Карл Маркс у творі Капітал. Критика політичної економії(англ. Das Capital). Ця модель розглядає виробництво як соціально сконструйований людський проект і перевизначає заробітну плату як засіб для заробітку. Це переорієнтує економічні моделі на людські вроджені бажання і потреби, на відміну від монетарних стимулів.

Господарські торги

Центральною для феміністської економіки є новий підхід до «сім'ї» і «домогосподарства». Моделі класичної економіки описують ці одиниці як дружні та однорідні. Ці моделі, на думку феміністських економістів, «схвалили традиційні очікування щодо статей». Феміністські економісти модифікують ці припущення для обліку експлуататорських сексуальних і гендерних відносин, неповних сімей, одностатевих стосунків, сімейних відносин з дітьми тощо. Зокрема, феміністичні економісти виходять за рамки унітарних побутових моделей, щоб показати різноманітність досвіду домогосподарств.

Наприклад, Біна Агарвал та інші критикували основну модель і допомагали кращому розумінню внутрішньогосподарських щодо дому, відносин. Вона показує, що відсутність влади та зовнішньогосподарські щодо дому, можливості для жінок перешкоджають їхній здатності спілкуватись в межах своїх сімей. А Амартія Сен показує, як соціальні норми, які девальвують неоплачувану працю жінок у домогосподарстві, часто ставлять у невигідне становище жінок у внутрішньогосподарських переговорах.

Неоплачувана робота

Неоплачувана робота може включати в себе домашню роботу, догляд, добову роботу, неоплачувану ринкову працю та добровільну роботу. Немає чіткого консенсусу щодо визначення цих категорій. Але, в цілому, ці види робіт можна розглядати як внесок у відтворення суспільства.

Домашня робота — це утримання будинку, і, як правило, є загальновизнаною, (напр. прання). Догляд за родичем або другом, якому потрібна підтримка через вік, фізичну або навчальну нездатність, або хворобу, включаючи психічні захворювання, це також стосується виховання дітей. Хоча деякі з них і «класифікуються як виробнича діяльність», вони погано вимірюються більшістю досліджень.

Глобалізація

Вивчення впливу глобалізації на жінок є важливою частиною роботи науковців, а зокрема, як вона стосується соціально-справедливих результатів досліджень. Наприклад, Лордез Бенерія стверджує, що економічний розвиток Глобального Півдня значною мірою залежить від покращених репродуктивних прав, ґендерних законів про власність та спадщину, а також політики, яка чутлива до частки жінок у неформальній економіці. Жінки використовують заробітну плату для створення жіночих центрів, спрямованих на надання юридичних та медичних послуг,створення бібліотек та надання кооперативного житла членам місцевої громади. Такі зусилля дають жінкам шанс взяти під контроль економічні умови, підвищити відчуття індивідуалізму, змінити темп і напрямок самої глобалізації.

Також феміністичні економісти працюють над усуненням ґендерних упереджень в теоретичних основах самої глобалізації. Сюзана Берженон, наприклад, зосереджується на типових теоріях глобалізації, таких як швидке інтегрування світу в один економічний простір через потік товарів, капіталу і грошей, щоб показати, як вони не враховують деяких страт жінок і неблагополучних людей. Вона стверджує, що традиційне розуміння глобалізації надмірно підкреслює силу глобальних потоків капіталу, рівномірність досвіду глобалізації в усіх групах населення, а також технічні та теоретичні економічні процеси, і тому зображує політичну економію глобалізації не точно. Вона підкреслює альтернативні погляди на глобалізацію, що створені і просуваються феміністками. По-перше, вона описує, як феміністки можуть спростувати ідею ринку як «природної і непереборної сили», замість того, щоб подати процес глобалізації як зміну та рух окремих економічних суб'єктів. Вона також пояснює, що концепція глобалізації сама є ґендерною упередженістю, оскільки її зображення як «домінантне, уніфіковане і навмисне» за своєю суттю є уподібненням чоловічої концепції і вводить в оману.

Методологія

Індекс людського розвитку (ІЛР)

Карта світу, що показує Індекс людського розвитку в 2016 році.

Феміністичні економісти часто підтримують використання Індексу людського розвитку як складову статистики для оцінки країн за їх загальним рівнем людського розвитку, на відміну від інших заходів. ІЛР враховує широкий спектр заходів, не лише майнові показники, а й тривалість життя, грамотність, освіту та рівень життя для всіх країн світу.

Гендерний індекс розвитку (GDI)

Гендерний індекс розвитку був запроваджений у 1995 році у «Звіті про розвиток людини», написаному Програмою розвитку ООН, з метою додати гендерно-чутливий вимір до індексу людського розвитку. Індекс враховує не тільки середній або загальний рівень добробуту і багатства в межах даної країни, а й те, як це багатство і добробут розподіляються між різними групами в суспільстві, особливо між статтю.

Соціальні інститути та гендерний індекс (SIGI)

Соціальниі інститути та гендерний індекс   це нещодавно розроблена міра гендерної нерівності, розрахована на основі аналізу соціальних інститутів, суспільних практик і правових норм, і як ці фактори формують гендерні норми в суспільстві. Об'єднуючи ці джерела нерівності, індекс здатний виявити високий показник нерівності в кожному із застосовних вимірів, даючи мажливість урівновадити їх. Його рейтинг значною мірою відображає рейтинги ІЛР, причому такі країни, як Португалія та Аргентина, очолюють рейтинг, тоді як країни, такі як Афганістан та Судан, значно відстають.

Організації

Міжнародна асоціація феміністської економіки

Створена в 1992 році, Міжнародна асоціація феміністської економіки (англ. International Association for Feminist Economics (IAFFE)) є незалежною від Американської економічної асоціації (AEA) і прагне кинути виклик чоловічим упередженням в неокласичній економіці. Хоча більшість членів є економістами, вона відкрита не тільки для жінок і чоловіків-економістів, але й для науковців з інших галузей, а також для активістів, які не є науковцями, і на даний момент в ній перебуває понад 600 членів у 64 країнах. Незважаючи на те, що члени-засновники в основному із США, більшість членів асоціації, перебувають за межами США. У 1997 році вона отримала статус неурядової організації в ООН.

Журнал феміністської економіки

«Феміністична економіка»(англ. Feminist Economics), під редакцією Діани Шрассманн з Університету Райс і Гюнселі Берік з Університету Юти, є рецензованим журналом, створеним для забезпечення відкритого доступу для діалогу та дебатів про феміністичні економічні перспективи. Журнал підтримує нормативний порядок сприяння політиці, який покращить життя людей у світі: як жінок, так і чоловіків. У 1997 році журнал отримав нагороду Ради редакторів і наукових журналів (англ. The Council of Editors of Learned Journals) як кращий новий журнал. Індекс соціальних наукових досліджень (англ. Social Sciences Citation Index) за 2007 рік класифікував журнал «Феміністична економіка» двадцятим серед 175 економічних журналів і другм з 27 журналів про дослідження.

Зв'язок з іншими дисциплінам

Зелена економіка включає в себе ідеї феміністичної економіки, таким чином їх політичні заходи є спрямованими на підвищення економічної та загальної гендерної рівності. Феміністична економіка також тісно пов'язана з економікою добробуту або економікою праці, оскільки вона підкреслює значимість добробуту людини і цінність самої праці, на відміну від традиційної уваги виключно до виробництва для ринку.

Див. також

Джерела

  • " Стрельник О."Гендерна нерівність: теоретико-методологічні підходи до інтерпретації// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –2005. — жовтень-грудень (№ 4). — С. 147—154.
  • «Кирилюк Ф.» Філософія політичної ідеології — К. : ЦУЛ, 2009. — С. 464—486. —520 с.   Режим доступу [1] ISBN 978-966-364-976-4
  • О. Сорокопуд. Фемінізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.747 ISBN 978-966-611-818-2
  • «Waring, Marilyn». If Women Counted: A New Feminist Economics. London: Macmillan, 1989 ISBN 978-0-333-49262-8.
  • «Jacobsen, Joyce P». The Economics of Gender. Malden, Massachusetts: Blackwell, 2007 ISBN 978-1-4051-6182-4. "
  • «Ferber, Marianne A».; «Nelson, Julie A.» Beyond Economic Man: Feminist Theory and Economics. Chicago: Univ. of Chicago Press, 1993 ISBN 978-0-226-24201-9.

Посилання