Відмінності між версіями «Фердинанд II (король Неаполю)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(правопис, стиль)
(правопис)
Рядок 38: Рядок 38:
 
У 1495 році після зречення свого батька посів трон Неаполя. В цей час французькі війська на чолі із королем Карлом VIII Валуа вже перетнули Центральну Італію. Фердинанд II спробував організувати оборону, втім його війська у боях при річках Лірі й Гарільяно зазнали поразок. Слідом за цим Капую і Гаету захопили французи. Тоді в Неаполі виник заколот, що призвів до захоплення міста Карлом VIII. Спротив чинив лише Кастель-дель-Ово.
 
У 1495 році після зречення свого батька посів трон Неаполя. В цей час французькі війська на чолі із королем Карлом VIII Валуа вже перетнули Центральну Італію. Фердинанд II спробував організувати оборону, втім його війська у боях при річках Лірі й Гарільяно зазнали поразок. Слідом за цим Капую і Гаету захопили французи. Тоді в Неаполі виник заколот, що призвів до захоплення міста Карлом VIII. Спротив чинив лише Кастель-дель-Ово.
   
Король втік до Іскьї з флотом у 14 галер, частиною королівського почту. При підході до острова проти нього виступила місцева залога, командувач якої вже домовився з французами. Фердинанд II особисто його вбив при зустрічі, але вимушен був відступити до Сицилії.
+
Король втік до Іскьї з флотом у 14 галер, частиною королівського почту. При підході до острова проти нього виступила місцева залога, командувач якої вже домовився з французами. Фердинанд II особисто його вбив при зустрічі, але вимушений був відступити до Сицилії.
   
Незабаром він вступив в союз з папою римським Олександром VI, до якого вступили імператор Максиміліан I Габсбург, Фердинанд II, король Арагону, Людовіко Сфорца, герцог Мілану, Венеціанська республіка. Фердинанд II у 1496 році висадився в Калабрії, де підійшов до Семінари, де зазнав поразки від французів на чолі із Бернаром Стюартом д'Обіньї. Тому король рушив морем до Неаполя. На шляху зайняв о. Іскія, а потім при підтримці місцевого населення зайняв Неаполь.
+
Незабаром він вступив у союз із папою римським Олександром VI, до якого вступили імператор Максиміліан I Габсбург, Фердинанд II, король Арагону, Людовіко Сфорца, герцог Мілану, Венеціанська республіка. Фердинанд II у 1496 році висадився в Калабрії, де підійшов до Семінари, де зазнав поразки від французів на чолі із Бернаром Стюартом д'Обіньї. Тому король рушив морем до Неаполя. На шляху зайняв о. Іскія, а потім при підтримці місцевого населення зайняв Неаполь.
   
 
Після цього за допомогою кастильського генерала Гонсало Фернандес де Кордова у битві при Ателла завдав рішучої поразки ворогу на чолі із герцогом Жильбером Бурбон-Монпансьє, після цього зумів відвоювати практичне усе Неаполітанське королівство. У серпні 1496 році оженився на зведеній стрийні Хуані. Слідом за цим подружжя підправилося у весільну подорож, але у Сомма-Везув'яні король раптово захворів й помер 7 вересня того ж року. Владу успадкував його стрийко [[Фредерік I (король Неаполя)|Фредерік]].
 
Після цього за допомогою кастильського генерала Гонсало Фернандес де Кордова у битві при Ателла завдав рішучої поразки ворогу на чолі із герцогом Жильбером Бурбон-Монпансьє, після цього зумів відвоювати практичне усе Неаполітанське королівство. У серпні 1496 році оженився на зведеній стрийні Хуані. Слідом за цим подружжя підправилося у весільну подорож, але у Сомма-Везув'яні король раптово захворів й помер 7 вересня того ж року. Владу успадкував його стрийко [[Фредерік I (король Неаполя)|Фредерік]].
Рядок 47: Рядок 47:
 
Дружина — Хуана, донька [[Фердинанд I (король Неаполя)|Фердинанда I]] Трастамара, короля Неаполя, та Хуани Трастмара Арагонської.
 
Дружина — Хуана, донька [[Фердинанд I (король Неаполя)|Фердинанда I]] Трастамара, короля Неаполя, та Хуани Трастмара Арагонської.
   
''Дітей не було''
+
''Дітей не було''.
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Версія за 07:52, 8 січня 2018

Фердинанд II
Ferrandino Naples.jpg
Народився 26 серпня 1469(14690826)
м. Неаполь
Помер 7 вересня 1496
м. Сомма-Везув'яна
Поховання San Domenico Maggiored
Країна Flag of the Kingdom of Naples.svg Неаполітанське королівство
Діяльність політик
Титул король
Термін 1495—1496 роки
Попередник Альфонсо II
Наступник Фредерік I
Конфесія католицтво
Рід Трастамара
Батько Альфонсо II
Мати Іпполіта Марія Сфорца
Брати, сестри Alfonso of Aragond, Sancha of Aragond і Ізабелла Арагонська[d]
У шлюбі з Хуана Трастамара
Arms of Ferdinando di Napoli.svg

Фердинанд II (*Ferdinando II, 26 серпня 1469 — 7 вересня 1496) — король Неаполя і Єрусалиму у 14951496 роках.

Життєпис

Походив з династії Трастамара. Син Альфонсо II, короля Неаполя і Єрусалиму, й Іпполіти Марії Сфорци. Здобув гарну освіту при дворі свого діда Фердинанда I.

У 1495 році після зречення свого батька посів трон Неаполя. В цей час французькі війська на чолі із королем Карлом VIII Валуа вже перетнули Центральну Італію. Фердинанд II спробував організувати оборону, втім його війська у боях при річках Лірі й Гарільяно зазнали поразок. Слідом за цим Капую і Гаету захопили французи. Тоді в Неаполі виник заколот, що призвів до захоплення міста Карлом VIII. Спротив чинив лише Кастель-дель-Ово.

Король втік до Іскьї з флотом у 14 галер, частиною королівського почту. При підході до острова проти нього виступила місцева залога, командувач якої вже домовився з французами. Фердинанд II особисто його вбив при зустрічі, але вимушений був відступити до Сицилії.

Незабаром він вступив у союз із папою римським Олександром VI, до якого вступили імператор Максиміліан I Габсбург, Фердинанд II, король Арагону, Людовіко Сфорца, герцог Мілану, Венеціанська республіка. Фердинанд II у 1496 році висадився в Калабрії, де підійшов до Семінари, де зазнав поразки від французів на чолі із Бернаром Стюартом д'Обіньї. Тому король рушив морем до Неаполя. На шляху зайняв о. Іскія, а потім при підтримці місцевого населення зайняв Неаполь.

Після цього за допомогою кастильського генерала Гонсало Фернандес де Кордова у битві при Ателла завдав рішучої поразки ворогу на чолі із герцогом Жильбером Бурбон-Монпансьє, після цього зумів відвоювати практичне усе Неаполітанське королівство. У серпні 1496 році оженився на зведеній стрийні Хуані. Слідом за цим подружжя підправилося у весільну подорож, але у Сомма-Везув'яні король раптово захворів й помер 7 вересня того ж року. Владу успадкував його стрийко Фредерік.

Родина

Дружина — Хуана, донька Фердинанда I Трастамара, короля Неаполя, та Хуани Трастмара Арагонської.

Дітей не було.

Джерела

  • Claudia Vultaggio: Ferdinand II. Vinzenz von Aragón. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 4, Artemis & Winkler, München/Zürich 1989, ISBN 3-7608-8904-2, Sp. 366—367.
  • William H. Prescott. History of the Reign of Ferdinand and Isabella, the Catholic, of Spain. Volume II. London: Bradbury and Evans, 1854.