Відмінності між версіями «Ференц Надь»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Відкинуто редагування 183.47.203.55 (обговорення) до зробленого 183.47.203.73)
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 49: Рядок 49:
 
| особистий підпис = <!--[[Зображення:Example.jpg|ліворуч|120пкс|]]-->
 
| особистий підпис = <!--[[Зображення:Example.jpg|ліворуч|120пкс|]]-->
 
| нагороди = Орден Угорської свободи
 
| нагороди = Орден Угорської свободи
| партія =Незалежна партія дрібних господарів
+
| партія = [[Незалежна партія дрібних господарів]]
 
| сайт =
 
| сайт =
 
}}
 
}}
'''Ференц Надь''' ({{lang-hu|{{угорське ім'я|Nagy Ferenc}}}}, [[8 жовтня]] [[1903]]&nbsp;— [[12 червня]] [[1979]])&nbsp;— [[угорський]] політик з Незалежної партії дрібних господарів. Спікер Національних зборів з 29 листопада 1945 по 5 лютого 1946 року і член Вищої національної ради з 7 грудня 1945 по 2 лютого 1946. Пізніше, з 4 лютого 1946 року до 31 травня 1947 року&nbsp;— [[прем'єр-міністр Угорщини]].
+
'''Ференц Надь''' ({{lang-hu|{{угорське ім'я|Nagy Ferenc}}}}, [[8 жовтня]] [[1903]]&nbsp;— [[12 червня]] [[1979]])&nbsp;— [[угорський]] політик з Незалежної партії дрібних господарів. Спікер Національних зборів з 29 листопада 1945 по 5 лютого 1946 року і член [[Вища національна рада|Вищої національної ради]] з 7 грудня 1945 по 2 лютого 1946. Пізніше, з 4 лютого 1946 року до 31 травня 1947 року&nbsp;— [[прем'єр-міністр Угорщини]].
   
 
У 1924 році вступив в праву Християнську партію хліборобів, дрібних господарів і міщан, в 1930 створив окрему Незалежну партію дрібних господарів, генеральним секретарем якої був з 1930 по 1945 роки. Після німецької окупації Угорщини 12 квітня 1944 заарештований [[гестапо]]<ref name=Nyyssönen>{{cite book|title=Europe Since 1945: An Encyclopedia. Volume II, K - Z|year=2001|publisher=Garland Publishing, Inc.|location=New York|isbn=9780815313366|pages=335-336|url=http://books.google.com/books?id=53oBuYEjF9EC&printsec=frontcover#v=onepage&q&f=false|author=Heino Nyyssönen|editor=Bernard A. Cook|accessdate=27 May 2013|chapter=Nagy, Ferenc (1903-79)}}</ref>.
 
У 1924 році вступив в праву Християнську партію хліборобів, дрібних господарів і міщан, в 1930 створив окрему Незалежну партію дрібних господарів, генеральним секретарем якої був з 1930 по 1945 роки. Після німецької окупації Угорщини 12 квітня 1944 заарештований [[гестапо]]<ref name=Nyyssönen>{{cite book|title=Europe Since 1945: An Encyclopedia. Volume II, K - Z|year=2001|publisher=Garland Publishing, Inc.|location=New York|isbn=9780815313366|pages=335-336|url=http://books.google.com/books?id=53oBuYEjF9EC&printsec=frontcover#v=onepage&q&f=false|author=Heino Nyyssönen|editor=Bernard A. Cook|accessdate=27 May 2013|chapter=Nagy, Ferenc (1903-79)}}</ref>.
Рядок 58: Рядок 58:
 
Хоча до Другої світової війни примикав до лівого крила партії, після війни займав антикомуністичні позиції. На посаді прем'єр-міністра протидіяв спробам Лівого блоку, контрольованого комуністами, отримати всю повноту влади в Угорщині. Вів переговори з радянським урядом про повернення угорців з примусових робіт у СРСР.
 
Хоча до Другої світової війни примикав до лівого крила партії, після війни займав антикомуністичні позиції. На посаді прем'єр-міністра протидіяв спробам Лівого блоку, контрольованого комуністами, отримати всю повноту влади в Угорщині. Вів переговори з радянським урядом про повернення угорців з примусових робіт у СРСР.
   
Отримав притулок в [[США]], де став членом правління компанії [[Permindex]] (серед деяких [[Мафія|мафіозі]] і італійських [[Фашистська партія|фашистів]]), що отримала скандальну популярність через зв'язки з [[ЦРУ]].
+
Отримав притулок в [[США]], де став членом правління компанії [[Permindex]] (серед деяких [[Мафія|мафіозі]] і італійських [[Фашистська партія|фашистів]]), що отримала скандальну популярність через зв'язки з [[ЦРУ]]{{citation needed}}.
   
 
Випустив ряд мемуарів. У 1948, тобто через рік після його еміграції, видавництво «Макміллан» випустило його книгу «Боротьба за залізною завісою» (у співавторстві зі Стівеном Свіфтом). Гонорари від видання книг дозволили йому придбати особняк з великою земельною ділянкою в місті Херндон (штат [[Вірджинія]])<ref name="The Age">{{cite news|title=A Market Place for All the World|url=http://news.google.com/newspapers?id=1n5VAAAAIBAJ&sjid=U7MDAAAAIBAJ&pg=3196%2C1580973|accessdate=7 February 2013|newspaper=The Age|date=12 March 1959|agency=Australian Associated Press / Reuters|location=Melbourne|page=2}}</ref><ref name=Ryan>{{cite news|last=Ryan|first=Nigel|title=Phantom City of Mussolini To Become Shopping Centre|url=http://news.google.com/newspapers?id=mic_AAAAIBAJ&sjid=IlAMAAAAIBAJ&pg=3202%2C5930011|accessdate=7 February 2013|newspaper=The Windsor Daily Star|date=16 April 1959|agency=Reuters|location=Windsor, Ontario|page=51}}</ref><ref>{{cite news|title=Nagy Purchases Farm In Fairfax County|newspaper=The Washington Post|date=4 September 1947}}</ref>.
 
Випустив ряд мемуарів. У 1948, тобто через рік після його еміграції, видавництво «Макміллан» випустило його книгу «Боротьба за залізною завісою» (у співавторстві зі Стівеном Свіфтом). Гонорари від видання книг дозволили йому придбати особняк з великою земельною ділянкою в місті Херндон (штат [[Вірджинія]])<ref name="The Age">{{cite news|title=A Market Place for All the World|url=http://news.google.com/newspapers?id=1n5VAAAAIBAJ&sjid=U7MDAAAAIBAJ&pg=3196%2C1580973|accessdate=7 February 2013|newspaper=The Age|date=12 March 1959|agency=Australian Associated Press / Reuters|location=Melbourne|page=2}}</ref><ref name=Ryan>{{cite news|last=Ryan|first=Nigel|title=Phantom City of Mussolini To Become Shopping Centre|url=http://news.google.com/newspapers?id=mic_AAAAIBAJ&sjid=IlAMAAAAIBAJ&pg=3202%2C5930011|accessdate=7 February 2013|newspaper=The Windsor Daily Star|date=16 April 1959|agency=Reuters|location=Windsor, Ontario|page=51}}</ref><ref>{{cite news|title=Nagy Purchases Farm In Fairfax County|newspaper=The Washington Post|date=4 September 1947}}</ref>.
Рядок 100: Рядок 100:
 
|last=Vida
 
|last=Vida
 
|first=István
 
|first=István
|authorlink=István Vida
 
 
|year=1990
 
|year=1990
 
|format= |work=
 
|format= |work=
Рядок 108: Рядок 107:
 
|pages= |language= |doi= |archiveurl= |archivedate= |quote= }}
 
|pages= |language= |doi= |archiveurl= |archivedate= |quote= }}
 
*{{cite book
 
*{{cite book
|last=Csicsery-Rónay |first=István |authorlink=István Csicsery-Rónay
+
|last=Csicsery-Rónay |first=István
 
|editor= |others=
 
|editor= |others=
 
|title=Nagy Ferenc miniszterelnök : visszamelékezések, tanulmányok, cikkek
 
|title=Nagy Ferenc miniszterelnök : visszamelékezések, tanulmányok, cikkek
Рядок 122: Рядок 121:
 
*{{cite book
 
*{{cite book
 
|last=Csicsery-Rónay |first=István
 
|last=Csicsery-Rónay |first=István
|authorlink=István Csicsery-Rónay
 
 
|editor= |others=
 
|editor= |others=
 
|title=A történelem szolgálatában : (tanulmányok, cikkek, beszédek)
 
|title=A történelem szolgálatában : (tanulmányok, cikkek, beszédek)

Поточна версія на 09:41, 15 січня 2020

Ференц Надь
Ференц Надь
Coat of arms of Hungary (1946-1949, 1956-1957; oak and olive branches).svg

Час на посаді:
4 лютого 1946 — 31 травня 1947
ПопередникЗолтан Тілді
НаступникЛайош Діньєш

Народився8 жовтня 1903(1903-10-08)
Угорське королівство
Помер12 червня 1979(1979-06-12) (75 років)
США
Національністьугорець
Політична партіяНезалежна партія дрібних господарів
Нагороди Орден Угорської свободи

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ференц Надь (угор. Nagy Ferenc, 8 жовтня 1903 — 12 червня 1979) — угорський політик з Незалежної партії дрібних господарів. Спікер Національних зборів з 29 листопада 1945 по 5 лютого 1946 року і член Вищої національної ради з 7 грудня 1945 по 2 лютого 1946. Пізніше, з 4 лютого 1946 року до 31 травня 1947 року — прем'єр-міністр Угорщини.

У 1924 році вступив в праву Християнську партію хліборобів, дрібних господарів і міщан, в 1930 створив окрему Незалежну партію дрібних господарів, генеральним секретарем якої був з 1930 по 1945 роки. Після німецької окупації Угорщини 12 квітня 1944 заарештований гестапо[1].

Хоча до Другої світової війни примикав до лівого крила партії, після війни займав антикомуністичні позиції. На посаді прем'єр-міністра протидіяв спробам Лівого блоку, контрольованого комуністами, отримати всю повноту влади в Угорщині. Вів переговори з радянським урядом про повернення угорців з примусових робіт у СРСР.

Отримав притулок в США, де став членом правління компанії Permindex (серед деяких мафіозі і італійських фашистів), що отримала скандальну популярність через зв'язки з ЦРУ[джерело?].

Випустив ряд мемуарів. У 1948, тобто через рік після його еміграції, видавництво «Макміллан» випустило його книгу «Боротьба за залізною завісою» (у співавторстві зі Стівеном Свіфтом). Гонорари від видання книг дозволили йому придбати особняк з великою земельною ділянкою в місті Херндон (штат Вірджинія)[2][3][4].

Сприяв поверненню корони святого Іштвана зі США в Угорщину (1978).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Heino Nyyssönen (2001). Nagy, Ferenc (1903-79). У Bernard A. Cook. Europe Since 1945: An Encyclopedia. Volume II, K - Z. New York: Garland Publishing, Inc. с. 335–336. ISBN 9780815313366. Процитовано 27 May 2013. 
  2. A Market Place for All the World. The Age (Melbourne). Australian Associated Press / Reuters. 12 March 1959. с. 2. Процитовано 7 February 2013. 
  3. Ryan, Nigel (16 April 1959). Phantom City of Mussolini To Become Shopping Centre. The Windsor Daily Star (Windsor, Ontario). Reuters. с. 51. Процитовано 7 February 2013. 
  4. Nagy Purchases Farm In Fairfax County. The Washington Post. 4 September 1947. 

Література[ред. | ред. код]