Флокуляційна концентрація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:59, 27 квітня 2014, створена Білецький В.С. (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Флокуляці́йна концентра́ція — спеціальний метод збагачення корисних копалин шляхом багаторазового руйнування флокул і нового циклу флокуляції їх з інших фрагментів, який супроводжується видаленням з флокул хвостів і накопиченням у них корисного компонента. Процес флокуляційної концентрації винайдено і вперше застосовано в промисловості у Криворізькому залізорудному басейні.

Приклад вітчизняного процесу флокуляційної концентрації – збагачення шлаків сталеплавильного виробництва, реалізоване СП “Орбіта” (Кривий Ріг). Технологія розроблена в Україні і передана у 2000 р. інститутам “Механобрчермет”, НДГРІ, “Кривбаспроект” та Криворізькому технічному університету для використання.


Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]