Відмінності між версіями «Флоріан Неуважний»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(доповнення)
(шаблон)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Othernames|Неуважний}}
 
{{Othernames|Неуважний}}
  +
{{особа
[[Файл:Florian Nieuważny grób.JPG|міні|праворуч|200пкс|Могила Флоріана Неуважного.]]
 
  +
|ім'я =
  +
|оригінал імені =
  +
|зображення =
  +
|розмір_зображення =
  +
|дата народження =30.4.1929
  +
|місце_народження =
  +
|дата_смерті =24.4.2009
  +
|місце_смерті =
  +
|поховання =
  +
|підданство =
  +
|громадянство =
  +
|Alma_mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет]]
  +
|відомий_(відома) =
  +
|рід_діяльності =
  +
|національність =
  +
|військове звання =
  +
|партія =
  +
|нагороди =
  +
{{ряд
  +
| {{Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)}}
 
}}
  +
{{ряд
  +
| {{Орден «За заслуги» III ступеня (Україна)}}
  +
}}
  +
|премії =
  +
|звання =
  +
}}
 
[[Файл:Florian Nieuważny grób.JPG|міні|праворуч|200пкс|Могила Флоріана Неуважного]]
 
'''Флоріа́н Неува́жний''' ({{lang-pl|Florian Nieuważny}}; * [[30 квітня]] [[1929]], [[Живець (місто)|Живець]] — † [[24 квітня]] [[2009]], [[Варшава]]) — [[Польща|польський]] [[мовознавець]], [[славіст]], [[Україністика|україніст]], [[перекладач]], [[професор]] [[Варшавський університет|Варшавського університету]] й [[Люблінський університет Марії Склодовської-Кюрі|Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі]], завідувач кафедри [[Україністика|україністики]]. Батько [[історик]]а [[Анджей Неуважний|Анджея Неуважного]].
 
'''Флоріа́н Неува́жний''' ({{lang-pl|Florian Nieuważny}}; * [[30 квітня]] [[1929]], [[Живець (місто)|Живець]] — † [[24 квітня]] [[2009]], [[Варшава]]) — [[Польща|польський]] [[мовознавець]], [[славіст]], [[Україністика|україніст]], [[перекладач]], [[професор]] [[Варшавський університет|Варшавського університету]] й [[Люблінський університет Марії Склодовської-Кюрі|Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі]], завідувач кафедри [[Україністика|україністики]]. Батько [[історик]]а [[Анджей Неуважний|Анджея Неуважного]].
   
Рядок 6: Рядок 34:
   
 
Флоріан Неуважний народився в сім'ї робітника. У [[1949]] році вступив на філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] (спеціальність&nbsp;— російська філологія). Слухав лекції, зокрема, [[Білецький Олександр Іванович|Олександра Білецького]], [[Маслов Василь Іванович|Василя Маслова]], [[Назаревський Олександр Адріанович|Олександра Назаревського]] і [[Шамрай Агапій Пилипович|Агапія Шамрая]]. Працював у студентському науковому гуртку, яким тоді керував [[Булаховський Леонід Арсенійович|Леонід Булаховський]]<ref name="Віт">[http://www.ursr.org/vitchyzna/89/04/html/201.html] Оксана Мельниченко.
 
Флоріан Неуважний народився в сім'ї робітника. У [[1949]] році вступив на філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] (спеціальність&nbsp;— російська філологія). Слухав лекції, зокрема, [[Білецький Олександр Іванович|Олександра Білецького]], [[Маслов Василь Іванович|Василя Маслова]], [[Назаревський Олександр Адріанович|Олександра Назаревського]] і [[Шамрай Агапій Пилипович|Агапія Шамрая]]. Працював у студентському науковому гуртку, яким тоді керував [[Булаховський Леонід Арсенійович|Леонід Булаховський]]<ref name="Віт">[http://www.ursr.org/vitchyzna/89/04/html/201.html] Оксана Мельниченко.
«Наш повпред&nbsp;— Флоріан Неуважний». Журнал «Вітчизна», 1989, №&nbsp;4, с. 200—203</ref>. Флоріан Неуважний учився разом із [[Володимир Короткевич|Володимиром Короткевичем]], приятелював із ним довгі роки<ref>[http://www.uladzimir-karatkevich.com/bibl/bel/pismo/2.html Білоруський літературний сайт Володимира Короткевича «Быў. Ёсць. Буду.»]</ref>. Ще студентом опублікував свою першу наукову працю&nbsp;— «Сатиричне зображення буржуазних дипломатів і політиків у творах Маяковського 1922—1923 років» (XVIII збірник «Студентські праці КДУ»). Закінчив університет у 1954 році, захистивши дипломну роботу про творчість Володимира Маяковського. Згодом стажувався в тому ж таки виші, під керівництвом Олександра Білецького написав кандидатську дисертацію&nbsp;— теж про творчість Маяковського. Офіційними опонентами на її успішному захисті були [[Максим Рильський]] і [[Григорій Вервес]]. Про ті часи Флоріан Неуважний згадував:
+
«Наш повпред&nbsp;— Флоріан Неуважний». Журнал «Вітчизна», 1989, №&nbsp;4, с. 200—203</ref>. Флоріан Неуважний учився разом із [[Володимир Короткевич|Володимиром Короткевичем]], приятелював із ним довгі роки<ref>[http://www.uladzimir-karatkevich.com/bibl/bel/pismo/2.html Білоруський літературний сайт Володимира Короткевича «Быў. Ёсць. Буду.»]</ref>. Ще студентом опублікував свою першу наукову працю&nbsp;— «Сатиричне зображення буржуазних дипломатів і політиків у творах Маяковського 1922—1923 років» (XVIII збірник «Студентські праці КДУ»). Закінчив університет у 1954 році, захистивши дипломну роботу про творчість Володимира Маяковського. Згодом стажувався в тому ж таки виші, під керівництвом Олександра Білецького написав кандидатську дисертацію&nbsp;— теж про творчість Маяковського. Офіційними опонентами на її успішному захисті були [[Максим Рильський]] і [[Григорій Вервес]]. Про ті часи Флоріан Неуважний згадував<ref name="Віт"></ref>:
 
{{цитата|Це був дуже важливий період у моєму житті… Не лише тому, що я набув навичок до самостійної наукової роботи. Не менш важливими стали для мене особисті знайомства з представниками української науки й літератури. Професор Білецький був видатною особистістю. В його домі збиралися провідні представники творчої інтелігенції Києва, і я саме там познайомився з Максимом Рильським… На авторських вечорах я познайомився також з Володимиром Сосюрою, Павлом Тичиною та іншими поетами. Коло моїх знайомих розширювалося. Познайомився я і з цілою плеядою молодих талановитих поетів (сьогодні це вже люди з великим літературним багажем)&nbsp;— Іваном Драчем, Ліною Костенко, Віталієм Коротичем, Миколою Вінграновським, Валерієм Шевчуком (чудовим перекладачем К.-І. Галчинського українською мовою), Юрієм Щербаком&nbsp;— лікарем за фахом і поетом за покликанням. Ці знайомства і дружба витримали випробування часом… Зустрічаємося ми часто, майже щорічно, а крім того, я перекладаю їхні твори, зокрема перший том І. Драча «Земля і слово», «Хроніку міста Ярополя» Ю. Щербака, збірку віршів В. Коротича «Дзеркало» і, нарешті, «Суть речей» Д. Павличка, великого друга польського народу і популяризатора творчості Ярослава Івашкевича в Україні}}
{|
 
|style="background:#eeffdd;"|<blockquote>Це був дуже важливий період у моєму житті… Не лише тому, що я набув навичок до самостійної наукової роботи. Не менш важливими стали для мене особисті знайомства з представниками української науки й літератури. Професор Білецький був видатною особистістю. В його домі збиралися провідні представники творчої інтелігенції Києва, і я саме там познайомився з Максимом Рильським… На авторських вечорах я познайомився також з Володимиром Сосюрою, Павлом Тичиною та іншими поетами. Коло моїх знайомих розширювалося. Познайомився я і з цілою плеядою молодих талановитих поетів (сьогодні це вже люди з великим літературним багажем)&nbsp;— Іваном Драчем, Ліною Костенко, Віталієм Коротичем, Миколою Вінграновським, Валерієм Шевчуком (чудовим перекладачем К.-І. Галчинського українською мовою), Юрієм Щербаком&nbsp;— лікарем за фахом і поетом за покликанням. Ці знайомства і дружба витримали випробування часом… Зустрічаємося ми часто, майже щорічно, а крім того, я перекладаю їхні твори, зокрема перший том І. Драча «Земля і слово», «Хроніку міста Ярополя» Ю. Щербака, збірку віршів В. Коротича «Дзеркало» і, нарешті, «Суть речей» Д. Павличка, великого друга польського народу і популяризатора творчості Ярослава Івашкевича в Україні<ref name="Віт"></ref>.</blockquote>
 
|}
 
 
Флоріан Неуважний був відомий славіст, спеціалізувався на східнослов'янських літературах. Написав монографії про [[Маяковський|Маяковського]], [[Еренбург]]а. Досліджував творчість [[Федір Тютчев|Федора Тютчева]], [[Костянтин Паустовський|Костянтина Паустовського]], [[Юрій Тинянов|Юрія Тинянова]], [[Панова Віра Федорівна|Віри Панової]] і [[Бондарев Юрій Васильович|Юрія Бондарева]]. Автор численних розвідок про [[Янка Купала|Янку Купалу]], [[Якуб Колас|Якуба Коласа]], Володимира Короткевича, [[Василь Биков|Василя Бикова]], [[Янка Бриль|Янки Бриля]], [[Ригор Барадулін|Ригора Барадуліна]] й [[Максим Танк|Максима Танка]]. За прихильність до творчости останнього з цих письменників Неуважний дістав жартівливе прізвисько «передовий танколог»<ref name="Віт"></ref>. Публікував статті про творчість [[Павло Грабовський|Павла Грабовського]], [[Іван Котляревський|Івана Котляревського]], [[Мирослав Ірчан|Мирослава Ірчана]], [[Леся Українка|Лесі Українки]] й&nbsp;— особливо ґрунтовно&nbsp;— [[Павло Тичина|Павла Тичини]]. Перекладав польською мовою українську, білоруську та російську прозу і поезію. Видав у своєму перекладі антологію поезії цих трьох народів «На тій землі» (1998). Переклав українською поему [[Томас Стернз Еліот|Томаса Стернза Еліота]] «Видовбані люди» (''The Hollow Men'').
 
Флоріан Неуважний був відомий славіст, спеціалізувався на східнослов'янських літературах. Написав монографії про [[Маяковський|Маяковського]], [[Еренбург]]а. Досліджував творчість [[Федір Тютчев|Федора Тютчева]], [[Костянтин Паустовський|Костянтина Паустовського]], [[Юрій Тинянов|Юрія Тинянова]], [[Панова Віра Федорівна|Віри Панової]] і [[Бондарев Юрій Васильович|Юрія Бондарева]]. Автор численних розвідок про [[Янка Купала|Янку Купалу]], [[Якуб Колас|Якуба Коласа]], Володимира Короткевича, [[Василь Биков|Василя Бикова]], [[Янка Бриль|Янки Бриля]], [[Ригор Барадулін|Ригора Барадуліна]] й [[Максим Танк|Максима Танка]]. За прихильність до творчости останнього з цих письменників Неуважний дістав жартівливе прізвисько «передовий танколог»<ref name="Віт"></ref>. Публікував статті про творчість [[Павло Грабовський|Павла Грабовського]], [[Іван Котляревський|Івана Котляревського]], [[Мирослав Ірчан|Мирослава Ірчана]], [[Леся Українка|Лесі Українки]] й&nbsp;— особливо ґрунтовно&nbsp;— [[Павло Тичина|Павла Тичини]]. Перекладав польською мовою українську, білоруську та російську прозу і поезію. Видав у своєму перекладі антологію поезії цих трьох народів «На тій землі» (1998). Переклав українською поему [[Томас Стернз Еліот|Томаса Стернза Еліота]] «Видовбані люди» (''The Hollow Men'').
   
Рядок 35: Рядок 61:
   
 
== Цікаві факти ==
 
== Цікаві факти ==
 
 
[[1954]] року Флоріан Неуважний дав назву «Ювеналії» студентському святу, яке з весни [[1964]]-го стало щорічним і всепольським.<ref>[http://www.arcyportal.pl/2011/05/juwenalia-a-moze-apsurdalia-skad-ta-nazwa/ Стаття «Juwenalia, czy może Apsurdalia?» на порталі студентів Щецина «Arcyportal»]</ref>
 
[[1954]] року Флоріан Неуважний дав назву «Ювеналії» студентському святу, яке з весни [[1964]]-го стало щорічним і всепольським.<ref>[http://www.arcyportal.pl/2011/05/juwenalia-a-moze-apsurdalia-skad-ta-nazwa/ Стаття «Juwenalia, czy może Apsurdalia?» на порталі студентів Щецина «Arcyportal»]</ref>
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
 
* [http://nauka-polska.pl/dhtml/raporty/ludzieNauki?rtype=opis&objectId=58522&lang=pl| Дані про викладацьку діяльність Флоріана Неуважного]
 
* [http://nauka-polska.pl/dhtml/raporty/ludzieNauki?rtype=opis&objectId=58522&lang=pl| Дані про викладацьку діяльність Флоріана Неуважного]
   
Рядок 45: Рядок 69:
 
{{примітки}}
 
{{примітки}}
   
{{DEFAULTSORT:Неуважний, Флоріан}}
+
{{DEFAULTSORT:Неуважний Флоріан}}
   
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
 
[[Категорія:Польські науковці]]
 
[[Категорія:Польські науковці]]
 
[[Категорія:Польські мовознавці]]
 
[[Категорія:Польські мовознавці]]
Рядок 55: Рядок 78:
 
[[Категорія:Українсько-польські перекладачі]]
 
[[Категорія:Українсько-польські перекладачі]]
 
[[Категорія:Українознавці]]
 
[[Категорія:Українознавці]]
[[Категорія:Народились 30 квітня]]
 
[[Категорія:Народились 1929]]
 
[[Категорія:Кавалери ордена «За заслуги»]]
 
[[Категорія:Кавалери Командорського Хреста Ордена Відродження Польщі]]
 
 
[[Категорія:Випускники Київського університету]]
 
[[Категорія:Випускники Київського університету]]
[[Категорія:Померли 24 квітня]]
 
[[Категорія:Померли 2009]]
 
 
[[Категорія:Уродженці Живця]]
 
[[Категорія:Уродженці Живця]]
 
[[Категорія:Померли у Варшаві]]
 
[[Категорія:Померли у Варшаві]]

Версія за 15:24, 19 грудня 2016

Флоріан Неуважний
Народився 30 квітня 1929(1929-04-30)
Живець, Живецький повіт, Сілезьке воєводство, Польща
Помер 24 квітня 2009(2009-04-24) (79 років)
Варшава, Польща
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Діяльність мовознавець
Alma mater Київський університет
Заклад Варшавський університет
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Могила Флоріана Неуважного

Флоріа́н Неува́жний (пол. Florian Nieuważny; * 30 квітня 1929, Живець — † 24 квітня 2009, Варшава) — польський мовознавець, славіст, україніст, перекладач, професор Варшавського університету й Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі, завідувач кафедри україністики. Батько історика Анджея Неуважного.

Біографічні дані

Флоріан Неуважний народився в сім'ї робітника. У 1949 році вступив на філологічний факультет Київського університету (спеціальність — російська філологія). Слухав лекції, зокрема, Олександра Білецького, Василя Маслова, Олександра Назаревського і Агапія Шамрая. Працював у студентському науковому гуртку, яким тоді керував Леонід Булаховський[1]. Флоріан Неуважний учився разом із Володимиром Короткевичем, приятелював із ним довгі роки[2]. Ще студентом опублікував свою першу наукову працю — «Сатиричне зображення буржуазних дипломатів і політиків у творах Маяковського 1922—1923 років» (XVIII збірник «Студентські праці КДУ»). Закінчив університет у 1954 році, захистивши дипломну роботу про творчість Володимира Маяковського. Згодом стажувався в тому ж таки виші, під керівництвом Олександра Білецького написав кандидатську дисертацію — теж про творчість Маяковського. Офіційними опонентами на її успішному захисті були Максим Рильський і Григорій Вервес. Про ті часи Флоріан Неуважний згадував[1]:

« Це був дуже важливий період у моєму житті… Не лише тому, що я набув навичок до самостійної наукової роботи. Не менш важливими стали для мене особисті знайомства з представниками української науки й літератури. Професор Білецький був видатною особистістю. В його домі збиралися провідні представники творчої інтелігенції Києва, і я саме там познайомився з Максимом Рильським… На авторських вечорах я познайомився також з Володимиром Сосюрою, Павлом Тичиною та іншими поетами. Коло моїх знайомих розширювалося. Познайомився я і з цілою плеядою молодих талановитих поетів (сьогодні це вже люди з великим літературним багажем) — Іваном Драчем, Ліною Костенко, Віталієм Коротичем, Миколою Вінграновським, Валерієм Шевчуком (чудовим перекладачем К.-І. Галчинського українською мовою), Юрієм Щербаком — лікарем за фахом і поетом за покликанням. Ці знайомства і дружба витримали випробування часом… Зустрічаємося ми часто, майже щорічно, а крім того, я перекладаю їхні твори, зокрема перший том І. Драча «Земля і слово», «Хроніку міста Ярополя» Ю. Щербака, збірку віршів В. Коротича «Дзеркало» і, нарешті, «Суть речей» Д. Павличка, великого друга польського народу і популяризатора творчості Ярослава Івашкевича в Україні »

Флоріан Неуважний був відомий славіст, спеціалізувався на східнослов'янських літературах. Написав монографії про Маяковського, Еренбурга. Досліджував творчість Федора Тютчева, Костянтина Паустовського, Юрія Тинянова, Віри Панової і Юрія Бондарева. Автор численних розвідок про Янку Купалу, Якуба Коласа, Володимира Короткевича, Василя Бикова, Янки Бриля, Ригора Барадуліна й Максима Танка. За прихильність до творчости останнього з цих письменників Неуважний дістав жартівливе прізвисько «передовий танколог»[1]. Публікував статті про творчість Павла Грабовського, Івана Котляревського, Мирослава Ірчана, Лесі Українки й — особливо ґрунтовно — Павла Тичини. Перекладав польською мовою українську, білоруську та російську прозу і поезію. Видав у своєму перекладі антологію поезії цих трьох народів «На тій землі» (1998). Переклав українською поему Томаса Стернза Еліота «Видовбані люди» (The Hollow Men).

1983 року Флоріан Неуважний увійшов у склад Національної ради Товариства польсько-радянської дружби. Був головою товариства «Варшава — Київ», а також очолював фонд «Slavica Orientalia», який сприяв проведенню наукових досліджень літератури східнослов'янських народів, видавав художні твори цієї літератури, організовував культурно-науковий обмін з Латвією, Естонією та Росією й скликав міжнародні науково-теоретичні конференції.[3][4]

У липні 2005 року Флоріан Неуважний став кавалером Командорського Хреста Ордена Відродження Польщі[5].

У січні 2008-го президент України Віктор Ющенко нагородив Флоріана Неуважного орденом «За заслуги» III ступеня — за популяризацію доробку української культури у світі[6].

Флоріан Неуважний похований на Військовому кладовищі на Повонзках, що у Варшаві.

Публікації

  • 1965: Włodzimierz Majakowski — «Володимир Маяковський»
  • 1966: Ilja Erenburg — «Ілля Еренбург»
  • 1972: Z poezji ukraińskiej (wspólnie z Tadeuszem Hollendrem) — «З української поезії» (разом з Тадеушем Голлендером)
  • 1976: Antologia poezji ukraińskiej (wspólnie z Jerzym Pleśniarowiczem) — «Антологія української поезії» (разом із Єжи Плесняровичем)
  • 1980: Okno w nieskończoność: antologia opowiadań fantastycznonaukowych pisarzy radzieckich — «Вікно в безконечність» — антологія науково-фантастичних оповідань радянських письменників
  • 1988: Okno otwarte na sad. Antologia współczesnej poezji radzieckiej (wybór, słowo wst. i noty o autorach) — «Вікно, відчинене в сад. Антологія сучасної радянської поезії» (упорядкування, вступ і примітки про авторів]
  • 1990: Видовбані люди — переклад поеми Томаса Стернза Еліота «The Hollow Men». Томас Стернз Еліот. Вибране. — К: Дніпро, 1990. С. 178—181. ISBN 5-308-00753-5
  • 1993: O poezji ukraińskiej: od Iwana Kotlarewskiego do Liny Kostenko — «Про українську поезію: від Івана Котляревського до Ліни Костенко»
  • 1994: Słownik pisarzy rosyjskich — «Словник російських письменників»
  • 1998: Na tej ziemi — «На тій землі» (збірка поезії, переклади Флоріана Неуважного)
  • 1999: Literatura rosyjska. Leksykon (wspólnie z Andrzejem Drawiczem i Wiesławą Olbrych) — «Російська література. Лексикон» (разом із Анджеєм Дравичем і Веславою Ольбжих)
  • 2007: Historia literatury rosyjskiej XX wieku (współautor) — «Історія російської літератури ХХ століття» (співавтор)

Цікаві факти

1954 року Флоріан Неуважний дав назву «Ювеналії» студентському святу, яке з весни 1964-го стало щорічним і всепольським.[7]

Джерела

Примітки