Відмінності між версіями «Фокусна відстань»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Правка неточностей)
м
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 14: Рядок 14:
 
Крім лінз поняття ''фокусної відстані'' застосовується для увігнутих [[дзеркало|дзеркал]].
 
Крім лінз поняття ''фокусної відстані'' застосовується для увігнутих [[дзеркало|дзеркал]].
 
Її вимірюють від ''вершин відбивних поверхонь'' (точка перетину відбивної поверхні та головної оптичної осі).
 
Її вимірюють від ''вершин відбивних поверхонь'' (точка перетину відбивної поверхні та головної оптичної осі).
  +
  +
  +
==Див. також==
  +
* [[Діафрагмове число]]
  +
* [[Витримка (фотографія)]]
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Поточна версія на 11:04, 6 червня 2019

Lens(biconvex) main focus.svg

Фо́кусна ві́дстань (фокальна відстань) — характеристика оптичної системи, у першому наближенні — відстань від центра оптичної системи до її головного фокуса.

Позначається здебільшого f і f′, вимірюється в одиницях довжини, метрах, сантиметрах, міліметрах.

Точно фокусну відстань визначають як відстань f від фокуса (F-переднього, F′-заднього) оптичної системи до її головної точки H (H′), визначеної перетином головної площини із головною оптичною віссю.

Головна площина перпендикулярна до оптичної осі. Її розташування можна визначити за місцем перетину двох прямих:

  • одна з яких збігається із паралельним до головної оптичної осі променем;
  • друга — із його продовженням після заломлення та проходить через фокус F (F′).

Для розсіювальної лінзи фокусна відстань від'ємна.

Крім лінз поняття фокусної відстані застосовується для увігнутих дзеркал. Її вимірюють від вершин відбивних поверхонь (точка перетину відбивної поверхні та головної оптичної осі).


Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.