Відмінності між версіями «Фольклор»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Відкинуто редагування 94.244.179.222 (обговорення) до зробленого Inflicted Voodoo)
(Джерела)
 
(Не показані 12 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[File:Pieter Brueghel the Elder - The Dutch Proverbs - Google Art Project.jpg|400px|thumb|''[[Нідерландські прислів'я|Фламандські Прислів'я]]'']]
 
'''Фолькло́р''' ({{lang-en|folk-lore}}, букв.&nbsp;— народна мудрість; народне знання)<ref>Словник іншомовних слів / Уклад.: С.&nbsp;М.&nbsp;Морозов, Л.&nbsp;М.&nbsp;Шкарапута.— К.: Наукова думка, 2000.&nbsp;— 680с.&nbsp;— (Словники України). [[Календарно-обрядові пісні|ISBN 966-00-0439-7]]
 
'''Фолькло́р''' ({{lang-en|folk-lore}}, букв.&nbsp;— народна мудрість; народне знання)<ref>Словник іншомовних слів / Уклад.: С.&nbsp;М.&nbsp;Морозов, Л.&nbsp;М.&nbsp;Шкарапута.— К.: Наукова думка, 2000.&nbsp;— 680с.&nbsp;— (Словники України). [[Календарно-обрядові пісні|ISBN 966-00-0439-7]]
</ref>, або усна '''наро́дна тво́рчість'''&nbsp;— художня колективна літературна і музична творча діяльність [[народ]]у, яка засобами [[Мова|мови]] зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
+
</ref>, або '''усна наро́дна тво́рчість'''&nbsp;— колективна художня літературна і музична творча діяльність [[народ]]у, яка засобами [[Мова|мови]] зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народно-поетичної фантазії.
   
''Фольклор'' різножанрові твори, що виникають в певному середовищі, передаються з уст в уста з давніх-давен, зазнаючи певних змін, мають ритуально-магічне, обрядове, естетичне, розважальне, виховне значення.
+
Сюди належать різножанрові твори, що виникають в певному середовищі, [[Розповідання історій|передаються усно]] з давніх-давен, зазнаючи певних змін, мають ритуально-магічне, обрядове, естетичне, розважальне або/і виховне значення. Термін «фольклор» вперше використав 1846 року англійський археолог {{нп|Вільям Томс||en|William Thoms}}.
   
  +
Основні літературні жанри фольклору — [[переказ]]и, [[Пісня|пісні]], [[Казка|казки]], [[епос]]; музичні — [[Пісня|пісні]], інструментальні наспіви і п'єси; театральні — драми, сатиричні п'єси, [[театр ляльок]]; а також [[танець|танці]]. Фольклор є історичною основою світової [[Художня література|художньої культури]], джерелом національних художніх традицій, а також виразником народної свідомості та ідентичності.
Термін «фольклор» запровадив 1846 року англійський археолог {{нп|Вільям Томс||en|William Thoms}}.
 
   
[[File:Pieter Brueghel the Elder - The Dutch Proverbs - Google Art Project.jpg|400px||thumb|''Фламандські Прислів'я'']]
 
 
Фольклор&nbsp;— сума створених народом та існуючі в народних масах культури на основі словесності ([[переказ]]и, [[Пісня|пісні]], [[Казка|казки]], [[епос]]), [[музика]] ([[Пісня|пісні]], інструментальні наспіви і п'єси), [[театр]] (драми, сатиричні п'єси, [[театр ляльок]]), [[танець]].
 
 
Народна творчість, що зародилася в далекій давнині,&nbsp;— історична основа усієї світової [[Художня література|художньої культури]], джерело національних художніх традицій, виразник народної самосвідомості.
 
 
== Роди та жанри народних оповідей==
 
== Роди та жанри народних оповідей==
   
Рядок 29: Рядок 25:
 
* [[Народна лірика]]&nbsp;— поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і хвилювань героїв.
 
* [[Народна лірика]]&nbsp;— поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і хвилювань героїв.
 
** [[Трудові пісні]]
 
** [[Трудові пісні]]
** [[Календарно-обрядові пісні]]&nbsp;— [[веснянки]], [[русальські пісні|русальські]], [[купальські пісні|купальські]], [[жниварські пісні]], [[колядки]], [[щедрівки]]
+
** [[Календарно-обрядові пісні]]&nbsp;— [[веснянки]], [[Русальні пісні|русальні]], [[купальські пісні|купальські]], [[жниварські пісні]], [[колядки]], [[щедрівки]]
 
** Родинно-побутові пісні&nbsp;— [[колискові пісні|колискові]], [[весільні пісні|весільні]], [[танцювальні пісні|танцювальні]], [[жартівливі пісні]], пісні-[[голосіння]]
 
** Родинно-побутові пісні&nbsp;— [[колискові пісні|колискові]], [[весільні пісні|весільні]], [[танцювальні пісні|танцювальні]], [[жартівливі пісні]], пісні-[[голосіння]]
 
** [[Соціально-побутові пісні]]&nbsp;— [[козацькі пісні|козацькі]], [[кріпацькі пісні|кріпацькі]], [[чумацькі пісні|чумацькі]], [[рекрутські пісні|рекрутські(солдатські)]], [[наймитські пісні|бурлацькі(наймитські)]], [[стрілецькі пісні]]
 
** [[Соціально-побутові пісні]]&nbsp;— [[козацькі пісні|козацькі]], [[кріпацькі пісні|кріпацькі]], [[чумацькі пісні|чумацькі]], [[рекрутські пісні|рекрутські(солдатські)]], [[наймитські пісні|бурлацькі(наймитські)]], [[стрілецькі пісні]]
Рядок 36: Рядок 32:
   
 
* [[Народний ліро-епос]]&nbsp;— фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики.
 
* [[Народний ліро-епос]]&nbsp;— фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики.
** [[Балади]]
+
** [[Думи]]
** [[Дума|думи]]
 
 
** [[Історичні пісні]]
 
** [[Історичні пісні]]
   
Рядок 59: Рядок 54:
 
* [[Традиційні знання]]
 
* [[Традиційні знання]]
 
* [[Постфольклор]]
 
* [[Постфольклор]]
* [[Кобзарі]]
+
* [[Кобзар]]
  +
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* ''О.&nbsp;Ю.&nbsp;Бріцина.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Фольклор] // {{ЕІУ|10|310}}
+
* ''[[Бріцина Олександра Юріївна|О.&nbsp;Ю.&nbsp;Бріцина]].'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Фольклор] // {{ЕІУ|10|310}}
   
 
* {{книга
 
* {{книга
Рядок 94: Рядок 92:
 
|тираж =
 
|тираж =
 
}}
 
}}
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
   
 
{{Наратив}}
 
{{Наратив}}

Поточна версія на 19:08, 31 травня 2018

Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання)[1], або усна наро́дна тво́рчість — колективна художня літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народно-поетичної фантазії.

Сюди належать різножанрові твори, що виникають в певному середовищі, передаються усно з давніх-давен, зазнаючи певних змін, мають ритуально-магічне, обрядове, естетичне, розважальне або/і виховне значення. Термін «фольклор» вперше використав 1846 року англійський археолог Вільям Томс[en].

Основні літературні жанри фольклору — перекази, пісні, казки, епос; музичні — пісні, інструментальні наспіви і п'єси; театральні — драми, сатиричні п'єси, театр ляльок; а також танці. Фольклор є історичною основою світової художньої культури, джерелом національних художніх традицій, а також виразником народної свідомості та ідентичності.

Роди та жанри народних оповідей[ред. | ред. код]

Традиційно виділяють чотири типи народних оповідей:

  • Народна драма — фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо, а також вертеп, весілля).

Юридичний захист фольклору[ред. | ред. код]

Як і будь-який інший результат творчої діяльності фольклор є об'єктом права інтелектуальної власності. Однак на відміну від традиційних творів, які охороняються авторським правом з метою виключення їх незаконного використання, фольклор має особливу систему захисту, суть якої полягає у виключенні незаконного привласнення фольклорних творів або обмеження доступу до них якоюсь конкретною особою із використанням механізмів захисту інтелектуальної власності. З юридичної точки зору фольклор як об'єкт інтелектуальної власності охоплюється ширшим поняттям традиційні знання. Фольклор не є об'єктом авторського права.

Специфічні риси[ред. | ред. код]

  • Усність (спосіб передачі без застосування писаних текстів та інших способів фіксації)[2].
  • Варіативність (гнучкість творів що дозволяє пристосовувати їх до різних побутових ситуацій)
  • Анонімність (відсутність авторства)
  • Імпровізаційність
  • Народність
  • Традиційність (усталені способи втілення)
  • Біфункціоналізм
  • Синкретизм

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута.— К.: Наукова думка, 2000. — 680с. — (Словники України). ISBN 966-00-0439-7
  2. Енциклопедія історії України

Джерела[ред. | ред. код]