Формула-1 — Гран-прі Угорщини 2008

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:55, 11 травня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гран-прі Угорщини 2008
Угорщина XXIII ING Magyar Nagydíj
Дата 3 серпня 2008 року
Місце Угорщина Будапешт
Траса Хунгароринг
Довжина кола 4.381 км
Дистанція 306.663 км (70 кіл)
Погода Сонячно, сухо.
Температура повітря +29°С, траси +43°C
Поул
1:20.899 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес
Найшвидше коло
1:21.195
(
61 коло)
Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Подіум
Переможець Фінляндія Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес
2 місце Німеччина Тімо Глок Тойота
3 місце Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Формула-1. 11-й з 18 етапів сезону 2008/ Гонка №796
Circuit Hungaroring.png
10.Німеччина < 11 > 12.Європа
2007 < Гран-прі Угорщини 2008 > 2009

Гран-прі Угорщини 2008 року — одинадцятий етап чемпіонату світу 2008 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 1 по 3 серпня на автодромі Хунгароринг (Будапешт, Угорщина). Перемогу, вперше у своїй кар'єрі, здобув фінський пілот команди «Макларен-Мерседес», Хейкі Ковалайнен. Ця перемога стала можливою після того, як за три кола до кінця перегонів спалахнув двигун на боліді бразильця Феліпе Масса, який зі значною перевагою йшов першим. Другим до фінішу прийшов німецький автогонщик Тімо Глок на Тойоті і, таким чином, здобув свій перший подіум у кар'єрі.

Класифікація[ред. | ред. код]

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:19.376 1:19.473 1:20.899
2 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 1:19.945 1:19.480 1:21.140
3 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 1:19.578 1:19.068 1:21.191
4 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:20.053 1:19.776 1:21.281
5 Німеччина Тімо Глок Тойота 1:19.980 1:19.246 1:21.326
6 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 1:20.006 1:19.546 1:21.516
7 Іспанія Фернандо Алонсо Рено 1:20.229 1:19.816 1:21.698
8 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:20.073 1:20.046 1:21.732
9 Італія Ярно Труллі Тойота 1:19.942 1:19.486 1:21.767
10 Бразилія Нельсон Піке (мол.) Рено 1:20.583 1:20.131 1:22.371
11 Німеччина Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 1:20.157 1:20.144
12 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 1:20.888 1:20.332
13 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:20.505 1:20.502
14 Франція Себастьєн Бурде[1] Торо Россо-Феррарі 1:20.640 1:20.963
15 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:20.748 нема часу
16 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:21.045
17 Японія Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 1:21.085
18 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 1:21.332
19 Італія Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 1:21.670
20 Німеччина Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 1:22.113

Перегони[ред. | ред. код]

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Макларен-Мерседес 70 1:37:27.067 2 10
2 Німеччина Тімо Глок Тойота 70 +11.0 5 8
3 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 70 +16.8 6 6
4 Іспанія Фернандо Алонсо Рено 70 +21.6 7 5
5 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 70 +23.0 1 4
6 Бразилія Нельсон Піке (мол.) Рено 70 +32.2 10 3
7 Італія Ярно Труллі Тойота 70 +36.4 9 2
8 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 70 +48.3 4 1
9 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 70 +58.8 8
10 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 70 +67.7 15
11 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 70 +70.4 13
12 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 69 +1 коло 12
13 Японія Кадзукі Накадзіма Вільямс-Тойота 69 +1 коло 16
14 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 69 +1 коло 14
15 Італія Джанкарло Фізікелла Форс Індія-Феррарі 69 +1 коло 18
16 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 68 +2 кола 17
17 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 67 двигун 3
18 Франція Себастьєн Бурде Торо Россо-Феррарі 67 +3 кола 19[1]
схід Німеччина Адріан Сутіл Форс Індія-Феррарі 62 гальма 20
схід Німеччина Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 22 перегрів двигуна 11

Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:21.195.

Кола лідирування: Феліпе Масса — 60 (1-18, 22-44, 49-67), Хейкі Ковалайнен — 9 (20-21, 45-48, 68-70), Льюїс Хемілтон — 1 (19).


Примітки і посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Себастьєн Бурде був покараний втратою 5 позицій на стартовому полі через блокування Ніка Хайдфельда у першій частині кваліфікації.

Джерела Інтернет[ред. | ред. код]