Фракійська мова: відмінності між версіями

Фракійська мова
Поширена в	Фракія
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	txh

Індоєвропейці
Частина серії статей на тему:
Міграції індоєвропейців
Філологія Праіндоєвропейська мова Джерела Авеста Архаїчна латина Бегістунський напис Вірменська і Готська Біблія Глосарій Ендліша Іліада й Одіссея Давньоірландське письмо Лінійне письмо Б Лувійське письмо Огам Рігведа Руни Тохарське письмо Хетська література Граматика Словник Дієслова Займенники Іменники Корені Частки Числівники Фонетика Аблаут Вимова Голосні Приголосні
Мови Сучасні Албанська Вірменська Балто-слов'янські Балтійські • Слов'янські Германські Грецька Індоіранські Індоарійські • Іранські Італьські Романські Кельтські Мертві Анатолійські Палеобалканські Дакська • Іллірійська • Лібурнська • Месапська • Пеонійська • Фракійська • Фригійська Тохарські Гіпотетичні Греко-вірменська Греко-фракійська Греко-фригійська Дако-фракійська Індо-хетська Італо-кельтська Фрако-іллірійська Праалбанська Праанатолійська Прабалато-слов'янська Праслов'янська Правірменська Прагерманська Праскандинавська Прагрецька Праіндоіранська Праіранська Праітальська Пракельтська
Гіпотези походження Основні Курганна Номадична Міграційна Альтернативні Анатолійська Арктична Буковий аргумент Вірменська Індійська Меллорі Неолітичної креолізації Теорія палеолітичної безперервності Північноєвропейська
Археологія Мідно-кам'яна доба Праіндоєвропейці • Курган • Одомашнення коня Культури Афанасіївська Буго-дністровська Дніпро-донецька Майкопська Самарська Середньостогівська Трипільська Усатівська Хвалинська Черноводівська Шнурової кераміки Баденська Середньодніпровська Ямна Нижньомихайлівська Новотитарівська Бронзова доба Колісниця Культури Абашевська Андроновська Багатопружкової кераміки БМАК Гандхарська Дзвоноподібних келихів Зрубна Катакомбна Кулястих амфор Курганних поховань Лужицька Полів поховальних урн Полтавкинська Синташтинська Скандинавська Террамар Тшинецька Унетицька Шнурової кераміки Язька Ямна Залізна доба Культури Гальштатська Колхідська Північної чорної лощеної кераміки Сірої розмальованої кераміки Фрако-кімерійська Чорноліська Ясторфська
Народи Сучасні Албанці Вірмени Балти Кельти Германці Греки Індоарійці Іранці Романці Слов'яни Історичні Анатолійці Лувійці • Хетти Германці Іранці Алани • Кімерійці • Масагети • Мідійці • Парфяни • Перси • Саки • Скіфи Італіки Кельти Галли • Кельтібери • Острівні Палеобалканці Даки • Іллірійці • Пеонці • Фракійці • Фригійці Тохари Усунь Юечжі
Вірування Балтські Латиські • Литовські Германські Англо-саксонські • Скандинавські Грецькі Індійські Ведизм • Індуїзм Іранські Кельтські Бретонські • Ірландські • Корнвольські • Уельські • Шотландські Курдські Єзидизм • Ярсанізм Палеобалканські Албанські • Дацькі • Іллірійські • Фракійські Перські Зороастризм Давньоримські Скіфські Осетинські Слов'янські Хетські Культи Вогню Коня Сонцестояння Коляда • Купала Трупоспалення Саті
Дослідження Індоєвропеїстика Марія Ґімбутас Джеймс Патрік Меллорі «Енциклопедія індоєвропейської культури»
Категорія • Лінгвістика • Портал
п о р

Фракійська мова або тракійська мова^[1] — мертва індоєвропейська мова фракійців, що входить в палеобалканські мови. Була широко поширена у стародавній Фракії — області в південно-східній Європі (на місці сучасних Болгарії, Греції та європейської частини Туреччини, частково — Румунії (Добруджа), Північної Македонії та Сербії), а також в деяких регіонах Малої Азії. Іноді близькою до фракійської мови вважається також дакська (гетська) мова.

Збереглася у вигляді серії глосс у давньогрецьких джерелах. Крім того, знайдено кілька надзвичайно коротких написів. Хоча з глосс і написів і очевидний індоєвропейський характер мови та її приблизне положення серед інших індоєвропейських мов, граматику фракійської мови й понині не можуть реконструювати.

Класифікація[ред. | ред. код]

Територія поширення фракійської мови

Висувалися гіпотези про спорідненість фракійської з іллірійською, дакською і фригійською мовами, але в зв'язку з тим, що всі ці мови збереглися лише фрагментарно, дані гіпотези є малообґрунтованими^[2]^[3].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Український правопис 2019, § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2021.
↑ Bičovský J. Vademecum starými indoevropskými jazyky. — Praha : Nakladatelství Univerzity Karlovy, Filozofická fakulta, 2009. — С. 248. — ISBN 978-80-7308-287-1, ISBN 8-073-08287-X.
↑ Fortson IV B. W. Indo-European language and culture. An Introduction. — Malden, MA and Oxford : Blackwell Publishing, 2004. — P. 404. — ISBN 1-4051-0315-9, ISBN 1-4051-0316-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Фракійська мова // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 526. — ISBN 978-966-439-921-7.

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 }}
 {{Індоєвропейці}}
-'''Фракійська мова'''&nbsp;— мертва [[Індоєвропейські мови|індоєвропейська]] мова [[фракійці]]в, що входить в палеобалканські мови. Була широко поширена у стародавній [[Фракія|Фракії]]&nbsp;— області в південно-східній Європі (на місці сучасних [[Болгарія|Болгарії]], [[Північна Македонія|Македонії]], європейської частини Туреччини, частково&nbsp;— Румунії ([[Добруджа]]), Греції та Сербії), а також в деяких регіонах [[Мала Азія|Малої Азії]]. Іноді близькою до фракійської мови вважається також [[Дакська мова|дакська (гетська) мова]].
+'''Фракійська мова''' або '''тракійська мова'''<ref>{{Cite web |url=https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf |title=Український правопис 2019, § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження |accessdate=7 лютого 2021 |archive-date=17 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190917112449/https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf }}</ref>&nbsp;— мертва [[Індоєвропейські мови|індоєвропейська]] мова [[фракійці]]в, що входить в палеобалканські мови. Була широко поширена у стародавній [[Фракія|Фракії]]&nbsp;— області в південно-східній Європі (на місці сучасних [[Болгарія|Болгарії]], [[Греція|Греції]] та [[Східна Фракія|європейської частини]] [[Туреччина|Туреччини]], частково&nbsp;— Румунії ([[Добруджа]]), Північної Македонії та Сербії), а також в деяких регіонах [[Мала Азія|Малої Азії]]. Іноді близькою до фракійської мови вважається також [[Дакська мова|дакська (гетська) мова]].
 Збереглася у вигляді серії глосс у давньогрецьких джерелах. Крім того, знайдено кілька надзвичайно коротких написів. Хоча з глосс і написів і очевидний індоєвропейський характер мови та її приблизне положення серед інших індоєвропейських мов, граматику фракійської мови й понині не можуть реконструювати.
@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 == Примітки ==
 {{reflist}}
+== Посилання ==
+* {{ЕСКМ2017|частина =Фракійська мова|сторінки =526}}
 {{language-stub}}

Фракійська мова: відмінності між версіями

Поточна версія на 03:53, 5 квітня 2022

Класифікація[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню