Відмінності між версіями «Французькі сюїти (BWV 812–817)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Вилучення 1 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:Q751426)
(Назва і стиль: нема статті)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Gavotte from French suite n. 5.jpg|thumb|right|300px|Гавот з V сюїти]]
 
[[Файл:Gavotte from French suite n. 5.jpg|thumb|right|300px|Гавот з V сюїти]]
'''Французькі сюїти [[BWV]] 812–817''' - 6 сюїт [[Бах Йоганн Себастьян|Й.&nbsp;С.&nbsp;Бах]]а створені композитором для клавіру ([[клавесин]]у або [[клавікорд]]у) між 1722 і 1725 роками <ref name=autonazwa1>Bach. ''The French Suites: Embellished version''. Barenreiter Urtext</ref>, позначаються у каталозі творів композитора як [[BWV]] 812–817.
+
'''Французькі сюїти [[BWV]] 812–817''' - 6 сюїт [[Бах Йоганн Себастьян|Й.&nbsp;С.&nbsp;Бах]]а створені композитором для [[клавесин]]у між 1720 і 1725 роками <ref name="autonazwa1">Bach. ''The French Suites: Embellished version''. Barenreiter Urtext</ref>, позначаються у каталозі творів композитора як [[BWV]] 812–817.
   
 
== Назва і стиль ==
 
== Назва і стиль ==
Сюїтам була надана назва "французькі" заради відрізнення їх від раніше написаних [[Англійські сюїти (BWV 806-811)|англійських сюїт]] – назва яких також не належить композиторові. Вперше назва ''Французькі сюїти'' з'являється у [[Фрідріх Вільгельм Марпург | Фрідріха Вільгельма Марпурга]] в 1762 році, через 12 років після смерті Й.С. Баха. Ця назва була популяризована [[Йоганном Ніколаусом Форкелем | Йоганном Ніколаусом Форкелем]], першим біографом композитора, який писав, що «сюїти названі французькими бо написані у французькому стилі"<ref name=autonazwa1 />. Ця думка, однак, не є вірною: як і інші сюїти Баха, вони написані скоріше в італійській, манері<ref>{{name|Christopher Rousset}}, буклет до запису ''French Suites'', Ambroisie AMB9942</ref>.
+
Сюїтам була надана назва "французькі" заради відрізнення їх від раніше написаних [[Англійські сюїти (BWV 806-811)|англійських сюїт]] – назва яких також не належить композиторові. Вперше назва ''Французькі сюїти'' з'являється у [[Фрідріх Вільгельм Марпург | Фрідріха Вільгельма Марпурга]] в 1762 році, через 12 років після смерті Й.С. Баха. Ця назва була популяризована [[Йоганном Ніколаусом Форкелем | Йоганном Ніколаусом Форкелем]], першим біографом композитора, який писав, що «сюїти названі французькими бо написані у французькому стилі"<ref name=autonazwa1 />. Ця думка, однак, не є вірною: як і інші сюїти Баха, вони написані скоріше в італійській, манері<ref>Christopher Rousset, буклет до запису ''French Suites'', Ambroisie AMB9942</ref>.
   
 
Рукопис остаточного варіанту сюїт не зберігся. В різних рукописах відрізняється [[мелізми|орнаментика]], як видами, так і ряснотою застосування мелізмів<ref name=autonazwa1 />.
 
Рукопис остаточного варіанту сюїт не зберігся. В різних рукописах відрізняється [[мелізми|орнаментика]], як видами, так і ряснотою застосування мелізмів<ref name=autonazwa1 />.

Поточна версія на 14:09, 14 лютого 2017

Гавот з V сюїти

Французькі сюїти BWV 812–817 - 6 сюїт Й. С. Баха створені композитором для клавесину між 1720 і 1725 роками [1], позначаються у каталозі творів композитора як BWV 812–817.

Назва і стиль[ред. | ред. код]

Сюїтам була надана назва "французькі" заради відрізнення їх від раніше написаних англійських сюїт – назва яких також не належить композиторові. Вперше назва Французькі сюїти з'являється у Фрідріха Вільгельма Марпурга в 1762 році, через 12 років після смерті Й.С. Баха. Ця назва була популяризована Йоганном Ніколаусом Форкелем, першим біографом композитора, який писав, що «сюїти названі французькими бо написані у французькому стилі"[1]. Ця думка, однак, не є вірною: як і інші сюїти Баха, вони написані скоріше в італійській, манері[2].

Рукопис остаточного варіанту сюїт не зберігся. В різних рукописах відрізняється орнаментика, як видами, так і ряснотою застосування мелізмів[1].

У деяких рукописах до циклу включені ще дві сюїти, a-moll (BWV 818) і Es-dur (BWV 819), маловідомі в наш час. Увертюра у французькому стилі, опублікована як друга частина Clavier-Übung, подібна французьким сюїтам у стилістичному відношенні, однак не пов'язана з циклом[3].

Структура[ред. | ред. код]

Сюїта ре мінор № 1 (BWV 812)[ред. | ред. код]

Алеманда, Куранта, Сарабанда, Менует I / II, Жига

Сюїта до мінор № 2 (BWV 813)[ред. | ред. код]

Алеманда, Куранта, Сарабанда, Арія, Менует, Менует - тріо (BWV 813a в), Жига

Сюїта сі мінор № 3 (BWV 814)[ред. | ред. код]

Алеманда, Куранта, Сарабанда, Менует - тріо, Гавот, Жига.

Сюїта Мі-бемоль мажор № 4 (BWV 815)[ред. | ред. код]

Алеманда, Куранта, Сарабанда, Гавот, Арія, Жига

Сюїта Соль мажор № 5 (BWV 816)[ред. | ред. код]

Алеманда, Куранта, Сарабанда, Гавот, Бурре, Луре, Жига

Сюїта Мі мажор № 6 (BWV 817)[ред. | ред. код]

Алеманда, Куранта, Сарабанда, Гавот, Полонез, Бурре, Менует, Жига

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bach. The French Suites: Embellished version. Barenreiter Urtext
  2. Christopher Rousset, буклет до запису French Suites, Ambroisie AMB9942
  3. Див. також дискусію: Hans-Joachim Schulze, The French Influence in Bach's Instrumental Music, Early Music, 13:2, 1985 (J. S. Bach Tercentenary Issue, 180-184.

Посилання[ред. | ред. код]