Відмінності між версіями «Францішка Красінська»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Качуровська перейменувала сторінку з Френсішка Красінська на Францішка Красінська)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{особа}}
'''Францішка Красінська''' [[Польська мова|пол.]] '''Franciszka z Krasińskich''' ([[19 березня]] [[1742|1742,]] [[Малешова]] - [[30 квітня]] [[1796|1796,]] [[Дрезден]]{{R|Szenic1}}) - принцеса Польщі, третя дочка з чотирьох Станіслава Красінського і Анелі Гамецької, [[Морганатичний шлюб|морганатичної]] дружина [[Герцог Курляндії і Семигалії|герцога Курляндського]] [[Карл-Християн Саксонський|Карла -Христина Сансонського]], сина [[Правителі Польщі|польського короля]] [[Август III Фрідріх|Августа III Саса]] та [[Марія Жозефа Австрійська|Марії Юзефи Габсбургської]].
+
'''Францішка Красінська''' [[Польська мова|пол.]] '''Franciszka z Krasińskich''' ([[19 березня]] [[1742|1742,]] [[Малешова]] — [[30 квітня]] [[1796|1796,]] [[Дрезден]]{{R|Szenic1}}) — принцеса Польщі, третя дочка з чотирьох Станіслава Красінського і Анелі Гамецької, [[Морганатичний шлюб|морганатична]] дружина [[Герцог Курляндії і Семигалії|герцога Курляндського]] [[Карл-Християн Саксонський|Карла -Християна Сансонського]], сина [[Правителі Польщі|польського короля]] [[Август III Фрідріх|Августа III Саса]] та [[Марія Жозефа Австрійська|Марії Юзефи Габсбургської]].
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
У неї було три сестри: Барбара, дружина Міхала Свідзінського, Зофія та Марія. Спочатку вона жила зі своєю родиною у замку в [[Малешова|Малешові]]. Пізніше вона переїхала до [[Варшава|Варшави,]] під опіку своєї тітки Зофії Любомирської, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Каролем Крістіаном Веттином, попри спроби пов'язати її з родиною Красінських. Весілля з польським князем відбулося тихо [[25 березня]] [[1760|1760 року]] у Варшаві.{{R|Szenic2}} Як результат, чоловік був стурбований виживанням [[Герцогство Курляндії і Семигалії|свого князівства]], і вони рідко зустрічалися.<ref>Stanisława Maliszewska. (2012) ''Franciszka Krasińska (1742-1796) zapomniana „królewiczowa” polska .........'' ss. 11-32. dostęp: 2018-11-18.</ref> У свою чергу, Францішка також була політично активною і жила в різних палацах родичів та друзів.<ref>Radosław Kubicki. (2012) ''Kobiety w polskiej tradycji i myśli politycznej ze szczególnym uwzględnieniem Franciszki i Zofii z Krasińskich.'' ss. 185-196 dostęp: 2018-11-18. </ref> Лише після дев'ятнадци років подружжя вона народила йому єдину дочку Марію Кристину Альбертину. Цей шлюб був [[Морганатичний шлюб|морганічним]]. Однак у Польщі, де не існувало поняття ''морганського шлюбу'', вона офіційно була ''принцесою''. Шлюб Францішки та короля Кароля був офіційно визнаний сеймом у 1776 році, а [[чотирирічний сейм]] призначив їй довічну пенсію.<ref>{{Citation|inventor=Stanisława Maliszewska|title=Franciszka Krasińska - od starościanki do królewiczowej polskiej|date=2017|isbn=978-83-63580-87-2|place=Warszawa|publisher=Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie|pages=104}}</ref> Францішка Красінська, ймовірно, померла [[Рак молочної залози|від раку молочної залози]] .
+
У неї було три сестри: Барбара, дружина Міхала Свідзінського, Зофія та Марія. Спочатку вона жила зі своєю родиною у замку в [[Малешова|Малешові]]. Пізніше вона переїхала до [[Варшава|Варшави,]] під опіку своєї тітки Зофії Любомирської, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Каролем Крістіаном Веттіном, попри спроби пов'язати її з родиною Красінських. Весілля з польським князем відбулося тихо [[25 березня]] [[1760|1760 року]] у Варшаві.{{R|Szenic2}} Як результат, чоловік був стурбований виживанням [[Герцогство Курляндії і Семигалії|свого князівства]], і вони рідко зустрічалися.<ref>Stanisława Maliszewska. (2012) ''Franciszka Krasińska (1742—1796)&nbsp;— zapomniana «królewiczowa» polska ………'' ss. 11-32. dostęp: 2018-11-18.</ref> У свою чергу, Францішка також була політично активною і жила в різних палацах родичів та друзів.<ref>Radosław Kubicki. (2012) ''Kobiety w polskiej tradycji i myśli politycznej&nbsp;— ze szczególnym uwzględnieniem Franciszki i Zofii z Krasińskich.'' ss. 185—196 dostęp: 2018-11-18. </ref> Лише після дев'ятнадци років подружжя вона народила йому єдину дочку Марію Кристину Альбертину. Цей шлюб був [[Морганатичний шлюб|морганічним]]. Однак у Польщі, де не існувало поняття ''морганського шлюбу'', вона офіційно була ''принцесою''. Шлюб Францішки та короля Кароля був офіційно визнаний сеймом у 1776 році, а [[чотирирічний сейм]] призначив їй довічну пенсію.<ref>{{Citation|inventor=Stanisława Maliszewska|title=Franciszka Krasińska - od starościanki do królewiczowej polskiej|date=2017|isbn=978-83-63580-87-2|place=Warszawa|publisher=Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie|pages=104}}</ref> Францішка Красінська, ймовірно, померла [[Рак молочної залози|від раку молочної залози]] .
   
 
== Згадки в літературі ==
 
== Згадки в літературі ==
[[Клементина Танська-Гоффман]], яку виховували в домі дочки Барбари Свідзинської з Красінських, найстаршої сестри Францішки, у Анелі за Міхалом Шимановським, вишогродський староста в [[Іздебно-Косьцельне|Іздебно]],<ref>{{Citation|inventor=[[Franciszek Korwin-Szymanowski]]|title=Józef Szymanowski: Listy do Starościny Wyszogrodzkiej|date=1973|place=Warszawa|publisher=Polski Instytut Wydawniczy|pages=215}}</ref> присвятила їй роман "''Щоденник Францішки Красінської в останні роки Августа III написаний"''. Письменницю цікавила її історія та замок у Малешові.{{R|Szenic3}} {{Вікіджерела|Wspomnienie o Franciszce Krasińskiej}}
+
[[Клементина Танська-Гоффман]], яку виховували в домі дочки Барбари Свідзинської з Красінських, найстаршої сестри Францішки, у Анелі за Міхалом Шимановським, вишогродський староста в [[Іздебно-Косьцельне|Іздебно]],<ref>{{Citation|inventor=[[Franciszek Korwin-Szymanowski]]|title=Józef Szymanowski: Listy do Starościny Wyszogrodzkiej|date=1973|place=Warszawa|publisher=Polski Instytut Wydawniczy|pages=215}}</ref> присвятила їй роман «''Щоденник Францішки Красінської в останні роки Августа III написаний»''. Письменницю цікавила її історія та замок у Малешові.{{R|Szenic3}} {{Вікіджерела|Wspomnienie o Franciszce Krasińskiej}}
Окрім того, Францішек Корвін-Шимановський у своєму дослідженні про опікуна Гофманову подає у редакційній записці про долю листування Франціски Красінської та її дочки, [[ Марія Кристина Веттин (1770–1851) |Марії Кристини, герцогині Каріньяно]]. Ці листи, що зберігалися у бабусі, перейшли до рук сім’ї онуки Марії Феліксівни Шімановської , що повідомляла у цитованій записці, що ''«деякі з них були втрачені під [[Листопадове повстання (1830—1831)|час революції тридцятих років]]<nowiki/>»'' . А щодо решти колекції, що збереглася у письмовій частині її батька, Петра Любіньського у палаці Замойських у Варшаві, ''"настала [[Січневе повстання (1863)|друга революція,]] щоб знищити їх".'' Йшлося про військовий обшук та спалення всіх документів внаслідок бомби, перекинутої з палацу [[Намісник Польщі|наміснику Польщі]] генералу Бергу.<ref>Korwin-Szymanowski, s. 133</ref>
+
Окрім того, Францішек Корвін-Шимановський у своєму дослідженні про опікуна Гофманову подає у редакційній записці про долю листування Францішки Красінської та її дочки, [[ Марія Кристина Веттин (1770–1851) |Марії Кристини, герцогині Каріньяно]]. Ці листи, що зберігалися у бабусі, перейшли до рук сім'ї онуки Марії Феліксівни Шімановської, що повідомляла у цитованій записці, що ''«деякі з них були втрачені під [[Листопадове повстання (1830—1831)|час революції тридцятих років]]<nowiki/>»'' . А щодо решти колекції, що збереглася у письмовій частині її батька, Петра Любіньського у палаці Замойських у Варшаві, ''«настала [[Січневе повстання (1863)|друга революція,]] щоб знищити їх».'' Йшлося про військовий обшук та спалення всіх документів внаслідок бомби, перекинутої з палацу [[Намісник Польщі|наміснику Польщі]] генералу Бергу.<ref>Korwin-Szymanowski, s. 133</ref>
   
 
== Родовід ==
 
== Родовід ==
Рядок 25: Рядок 26:
 
== Біюліографія ==
 
== Біюліографія ==
   
* Сзеніч С., Онгіс'','' Видавництво Міністерство оборони, Варшава 1986, ст.. 219-222.
+
* Сзеніч С., Онгіс'','' Видавництво Міністерство оборони, Варшава 1986, ст.. 219—222.
* ''Франциск Красінський Веттин, Курляндія і Семигалія, прабабуся з династії італійських королів.'' ''Спадщина родини Красінських у Свентокшиському регіоні'' під редакцією Даріуша Каліни, Радослава Кубіцького та Міхала Вардзиньського. Видавець: Канцелярія маршала Свентокшиського воєводства. Кільце-Лісов: 2012., ст. 244 [http://maleszowa.com/wp-content/uploads/2015/11/franciszkawettyn.pdf] Доступ: 2018-11-18.
+
* ''Франциск Красінський Веттин, Курляндія і Семигалія, прабабуся з династії італійських королів.'' ''Спадщина родини Красінських у Свентокшиському регіоні'' під редакцією Даріуша Каліни, Радослава Кубіцького та Міхала Вардзиньського. Видавець: Канцелярія маршала Свентокшиського воєводства. Кільце-Лісов: 2012., ст. 244 [http://maleszowa.com/wp-content/uploads/2015/11/franciszkawettyn.pdf] Доступ: 2018-11-18.
 
{{Бібліоінформація}}
 
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Померли 1796]]
 
[[Категорія:Померли 1796]]

Версія за 20:56, 16 січня 2020

Францішка Красінська
Krafft the Elder Franciszka Krasińska.png
Народилася 1742
Малешова, Ґміна Пешхниця, Келецький повіт, Свентокшиське воєводство, Польща
Померла 30 квітня 1796(1796-04-30)[1]
Дрезден, Священна Римська імперія
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Діяльність аристократ
Титул Герцог
Рід Веттіни і Красінські
Батько Станіслав Красінськийd
У шлюбі з Карл-Християн Саксонський
Діти Марія Христина Веттінd

Францішка Красінська пол. Franciszka z Krasińskich (19 березня 1742, Малешова — 30 квітня 1796, Дрезден[2]) — принцеса Польщі, третя дочка з чотирьох Станіслава Красінського і Анелі Гамецької, морганатична дружина герцога Курляндського Карла -Християна Сансонського, сина польського короля Августа III Саса та Марії Юзефи Габсбургської.

Життєпис

У неї було три сестри: Барбара, дружина Міхала Свідзінського, Зофія та Марія. Спочатку вона жила зі своєю родиною у замку в Малешові. Пізніше вона переїхала до Варшави, під опіку своєї тітки Зофії Любомирської, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Каролем Крістіаном Веттіном, попри спроби пов'язати її з родиною Красінських. Весілля з польським князем відбулося тихо 25 березня 1760 року у Варшаві.[3] Як результат, чоловік був стурбований виживанням свого князівства, і вони рідко зустрічалися.[4] У свою чергу, Францішка також була політично активною і жила в різних палацах родичів та друзів.[5] Лише після дев'ятнадци років подружжя вона народила йому єдину дочку Марію Кристину Альбертину. Цей шлюб був морганічним. Однак у Польщі, де не існувало поняття морганського шлюбу, вона офіційно була принцесою. Шлюб Францішки та короля Кароля був офіційно визнаний сеймом у 1776 році, а чотирирічний сейм призначив їй довічну пенсію.[6] Францішка Красінська, ймовірно, померла від раку молочної залози .

Згадки в літературі

Клементина Танська-Гоффман, яку виховували в домі дочки Барбари Свідзинської з Красінських, найстаршої сестри Францішки, у Анелі за Міхалом Шимановським, вишогродський староста в Іздебно,[7] присвятила їй роман «Щоденник Францішки Красінської в останні роки Августа III написаний». Письменницю цікавила її історія та замок у Малешові.[8]

Окрім того, Францішек Корвін-Шимановський у своєму дослідженні про опікуна Гофманову подає у редакційній записці про долю листування Францішки Красінської та її дочки, Марії Кристини, герцогині Каріньяно. Ці листи, що зберігалися у бабусі, перейшли до рук сім'ї онуки Марії Феліксівни Шімановської, що повідомляла у цитованій записці, що «деякі з них були втрачені під час революції тридцятих років» . А щодо решти колекції, що збереглася у письмовій частині її батька, Петра Любіньського у палаці Замойських у Варшаві, «настала друга революція, щоб знищити їх». Йшлося про військовий обшук та спалення всіх документів внаслідок бомби, перекинутої з палацу наміснику Польщі генералу Бергу.[9]

Родовід

Посилання

  1. Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.
  2. а б S. Szenic: Ongiś. Warszawa: 1986, ss. 219, 221. 
  3. а б S. Szenic: Ongiś. Warszawa: 1986, s. 220. 
  4. Stanisława Maliszewska. (2012) Franciszka Krasińska (1742—1796) — zapomniana «królewiczowa» polska ……… ss. 11-32. dostęp: 2018-11-18.
  5. Radosław Kubicki. (2012) Kobiety w polskiej tradycji i myśli politycznej — ze szczególnym uwzględnieniem Franciszki i Zofii z Krasińskich. ss. 185—196 dostęp: 2018-11-18.
  6. [1], Stanisława Maliszewska, "Franciszka Krasińska - od starościanki do królewiczowej polskiej" 
  7. [2], Franciszek Korwin-Szymanowski, "Józef Szymanowski: Listy do Starościny Wyszogrodzkiej" 
  8. а б S. Szenic: Ongiś. Warszawa: 1986, s. 219. 
  9. Korwin-Szymanowski, s. 133
  10. Rodovid (autor zbiorowy) (2011-03-08). Franciszka Krasińska (von Corvin-Krasinski) b. 9 marzec 1742 d. 30 kwiecień 1796 (en). Процитовано 2016-07-04. 
  11. Potomkowie Spitygniewa z rodu Porajów (autor zbiorowy). Stanisław Krasiński + Aniela Humiecka. Процитовано 2016-07-04. 
  12. Jurzak, Ryszard. Genealogia dynastyczna. Процитовано 2016-07-04. 
  13. Rodovid (autor zbiorowy) (2011-03-08). Stefan Humiecki d. 1736 (en). Процитовано 2016-07-07. 
  14. Rodovid (autor zbiorowy) (2010-12-05). Mikołaj Krasiński d. 1706 (en). Процитовано 2016-07-07. 
  15. Potomkowie Spitygniewa z rodu Porajów (autor zbiorowy). Gabriel Krasiński. Процитовано 2016-07-07. 
  16. Rodovid (autor zbiorowy) (2011-03-09). Wojciech Humiecki d. 1672 (en). Процитовано 2016-07-07. 
  17. Rodovid (autor zbiorowy) (2010-12-04). Wojciech Kątski (en). Процитовано 2016-07-07. 

Біюліографія

  • Сзеніч С., Онгіс, Видавництво Міністерство оборони, Варшава 1986, ст.. 219—222.
  • Франциск Красінський Веттин, Курляндія і Семигалія, прабабуся з династії італійських королів. Спадщина родини Красінських у Свентокшиському регіоні під редакцією Даріуша Каліни, Радослава Кубіцького та Міхала Вардзиньського. Видавець: Канцелярія маршала Свентокшиського воєводства. Кільце-Лісов: 2012., ст. 244 [3] Доступ: 2018-11-18.