Відмінності між версіями «Фрегати типу FREMM»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
 
Рядок 65: Рядок 65:
 
=== Обладнання і озброєння, специфічне для італійського ударного варіанту ===
 
=== Обладнання і озброєння, специфічне для італійського ударного варіанту ===
   
* Артилерійська установка Otobreda 127/64 LW з керованим снарядом [[Vulcano]] і дальністю стрільби до 120 км.
+
* Артилерійська установка Otobreda 127/64 LW з керованим снарядом [[Vulcano (боєприпас)|Vulcano]] і дальністю стрільби до 120 км.
   
 
=== Французький варіант ППО ===
 
=== Французький варіант ППО ===

Поточна версія на 18:37, 14 липня 2019

Nave Bergamini 3.JPG

Фрегати типу FREMM (фр. Frégate multi-mission, італ. Fregata multi-missione, укр. багатоцільові фрегати) — багатоцільові фрегати, розроблені компаніями DCNS/Armaris (Франція) і Fincantieri (Італія). Призначені для протичовнової і протиповітряної оборони, знищення надводних кораблів та нанесення ударів по наземним об'єктам противника.

Початкові плани ВМС Франції включали придбання 13 фрегатів цього типу[1], ВМС Італії — 10. Підрядники — французька компанія Armaris (підрозділ DCNS, раніше — спільне підприємство DCNS і Thales) і італійська Orizzonte Sistemi Navali (спільне підприємство суднобудівної компанії Fincantieri та аерокосмічної фірми Finmeccanica). У проекті беруть участь компанії, які раніше займалися розробкою та будівництвом франко-італійських фрегатів типу «Горизонт».

Крім того, з 1 кораблю даного типу придбані для ВМС Марокко (в протичовновому варіанті)[2] і ВМС Єгипту.

Конструкція[ред. | ред. код]

Корабель має значну для фрегата водотоннажність, на рівні есмінця, щоб забезпечити високу бойову ефективність, легкість технічного обслуговування і можливості для подальшої модернізації. Для конструкції характерні великі міжпалубні відстані, розширені машинні відділення, широкі технологічні проходи. В кормовій частині корабля обладнаний шлюз для завантаження/розвантаження великогабаритного обладнання, забезпечені широкі проходи по нижній палубі.

Рухова установка[ред. | ред. код]

Італійська фірма Avio поставляє для фрегатів газотурбінні двигуни LM2500 G4 потужністю 32 МВт (43 500 л. с.), що випускаються по ліцензії компанії General Electric. Контракт на постачання двигунів укладено в березні 2006 року. В якості рушія встановлені два гвинти постійного кроку. Максимальна швидкість становить 27 вузлів. Для протичовнових операцій передбачений малошумний режим руху з допомогою електромоторів з максимальною швидкістю 15 вузлів. Підрулюючий пристрій забезпечує точне маневрування біля причалу, збереження фіксованої позиції в морі і може служити в якості резервного двигуна.

Варіанти[ред. | ред. код]

Розроблено чотири варіанти корабля:

  • протичовновий фрегат (Франція);
  • фрегат ППО (Франція);
  • багатоцільовий фрегат (Італія);
  • ударний варіант багатоцільового фрегата.

Відмінність варіантів полягає в складі встановленого обладнання і озброєння при повній ідентичності конструкції корабля.

Обладнання і озброєння, загальне для всіх варіантів[ред. | ред. код]

  • Торпеди MU 90;
  • ЗУР MBDA Aster, установка вертикального пуску Sylver;
  • 76-мм артилерійська установка Otobreda
  • Вертоліт NH90, можливість базування EH101, Cougar and Caracal;
  • Внутрішньокорпусна ГАС Thales UMS 4410 CL;
  • 2 постановника перешкод Sigen RECM.

Обладнання і озброєння, специфічне для французьких кораблів[ред. | ред. код]

  • Інфрачервона система спостереження і супроводу Thales Artemis
  • Радар Terma Scanter 2001[3]
  • Система управління ариллерийским вогнем 76-мм знаряддя Sagem Najir
  • Трьохкоординатний багатофункціональний радар S-діапазону Héraklès з дальністю 250 км;
  • БІУС SETIS
  • ПУ постановника перешкод NGDS
  • Два Nexter 20-мм
  • Ракети MM-40 Exocet block 3 для стрільби по надводних і наземних цілях;
  • Два додаткові модулі УВП Sylver A70 для 16 крилатих ракет SCALP Naval з дальністю до 1000 км;
  • Система посадки вертольота Samahé.

Обладнання і озброєння, специфічне для італійських кораблів[ред. | ред. код]

  • IRST Galileo Avionica SASS
  • СУО NA-25 DARDO-F для 76-мм гармат
  • РЛС EMPAR
  • БІУС SAMP-SD
  • Система постановки перешкод SCLAR—H
  • 2 25-мм Oto Melara/Oerlikon
  • ПКР Teseo\Otomat Mk-2/A block 4, для ураження морських і берегових цілей
  • Друга АУ Otobreda 76 mm Super Rapid на ангарі
  • Система допомоги в посадці вертольотів TC-ASIST

Обладнання і озброєння, специфічне для протичовнового варіанта[ред. | ред. код]

  • Буксирувана ГАС Captas UMS 4249;
  • Протичовнові ракети MILAS (тільки Італія).

Обладнання і озброєння, специфічне для італійського ударного варіанту[ред. | ред. код]

  • Артилерійська установка Otobreda 127/64 LW з керованим снарядом Vulcano і дальністю стрільби до 120 км.

Французький варіант ППО[ред. | ред. код]

Французька версія фрегата, призначена для протиповітряної оборони отримала назву FREDA (фр. Frégates de défense aériennes, укр. фрегат протиповітряної оборони). Спеціальний варіант ППО розроблено у зв'язку з припиненням будівництва третього і четвертого фрегатів типу «Горизонт». Передбачається, що ці кораблі замінять есмінці типу «Кассар».

На фрегатах FREDA буде розміщено до 32 ракет Aster (missile family) 15 і 30 і більш потужна версія РЛС Herakles. Вони також матимуть стандартне озброєння з однієї 76-мм гармати, двох 20-мм гармати та 8 ракет Exocet і торпед. Ця версія також пропонує вдосконалену бойову систему SETIS для протиповітряної оборони[4]

Всі італійські фрегати також будуть оснащені ракетами Aster 30 і поліпшеною системою ППО.

Склад серії[ред. | ред. код]

Франція побудує 6 фрегатів ПЛО для заміни есмінців типу «Турвіль»і есмінців типу «Жорж Легі», а також два фрегата ППО для заміни есмінців типу «Кассар».

Італія побудує 4 фрегата ПЛО і 6 фрегатів загального призначення для заміни 8 фрегатів типу «Маестрале» і 4 фрегатов типа «Лупо»[en].

Франція Франція — фрегати типу «Аквітанія»

Тип Назва Закладений Спущений У строю

[5]

Порт приписки
D650 ПЛО 'Aquitaine' (Аквітанія) 16.3.2007 29.04.2010 23.11.2012[6] Брест
D651 ПЛО Normandie (Нормандія) 08.10.2009 18.10.2012[7] проданий Єгипту
D652 ПЛО Provence (Прованс) 15.12.2010 18.09.2013 12.06.2015 Брест
D653 ПЛО Languedoc (Лангедок) 30.11.2011 12.07.2014 16.03.2016 Тулон
D654 ПЛО Auvergne (Овернь) 2012 02.09.2015 2017 Тулон
D655 ПЛО Bretagne (Бретань) 2013 2016 2018 Брест
D651 ПЛО Normandie (Нормандія) 2014 2018 2019 Брест
D656 ППО Alsace (Ельзас) 2016 2021 (план) Тулон
D657 ППО Lorraine (Лотарингія) 2022 (план) Тулон

Італія Італія — фрегати типу «Бергаміні»[8]

Тип Назва Закладений Спущений

[9]

У строю Порт приписки
F590 ВІН Carlo Bergamini 04.02.2008 16.07.2011 29.05.2013 Спеція
F591 ПЛО Virginio Fasan 12.05.2009 31.03.2012 19.12.2013 Спеція
F592 ПЛО Carlo Margottini 21.04.2010 29.06.2013 27.02.2014 Спеція
F593 ПЛО Carabiniere 06.04.2011 29.03.2014 28.04.2015 Спеція
F594 ПЛО Alpino 23.02.2012 13.12.2014 30.09.2016 Спеція
F595 ВІН Luigi Rizzo 05.03.2013 12.2015 20.04.2017 Спеція
F596 ВІН Federico Martinengo 05.06.2014 04.03.2017 2018 Таранто
F597 ВІН Antonio Marceglia 12.07.2015[10] 03.02.2018 2019 (план) Таранто
F598 ВІН Spartaco Schergat 2017 2019 2020 (план)
F599 ВІН Emilio Bianchi 2021 (план)

Марокко Марокко — фрегати типу «Аквітанія»

Тип Назва Закладений Спущений У строю Порт приписки
701 ПЛО Mohammed VI 2008 14.9.2011 30.01.2014 Ксар-ес-Сехір[en]

Єгипет Єгипет — фрегати типу «Аквітанія»

Тип Назва Закладений Спущений У строю Порт приписки
FFG-1001 ПЛО Tahya Misr[11] 08.10.2009 18.10.2012 23.06.2015[12][13] Олександрія

Експорт[ред. | ред. код]

24 жовтня 2007 року ВМС Марокко замовили один фрегат цього типу верфі Лор'ян французької компанії DCNS. Корабель повинен був замінити корвет типу «Дескубьерта»[en][14]. Контракт був підписаний 18 квітня 2008 року, будівництво розпочалося влітку 2008 року, 30 січня 2014 року корабель був переданий ВМС Марокко.

22 січня 2009 року було оголошено про замовлення ВМС Греції шести фрегатів типу FREMM для заміни шести фрегатів типу «Еллі»[en]. Остаточна конфігурація кораблів ще не узгоджена, однак за повідомленням грецького міністра оборони, кораблі будуть оснащені морською версією крилатої ракети SCALP[15].

Придбати фрегати типу FREMM планувало міністерство оборони Алжиру, однак у червні 2011 року відмовилося на користь більш дешевих російських корветів проекту 20382 «Тигр».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.letelegramme.fr/morbihan/lorient/dcns-le-drian-remplit-le-carnet-de-commandes-du-site-lorientais-29-05-2015-10646282.php#closePopUp
  2. Yahoo Actualités — Toute l’actualité en France et dans le monde[недоступне посилання з травень 2019]
  3. Terma to deliver SCANTER 2001 radars for the French FREMM program Архівовано 19 December 2010[Дата не збігається] у Wayback Machine. — www.defenseworld.net, Feb 18, 2009.
  4. [1]фр. Frégates : Le point sur les futures FREDA
  5. FREMM : Dates d'ASA et prévisions d'affectations. Mer et Marine. 25 September 2010. Архів оригіналу за 2012-08-29. Процитовано 25 September 2010. 
  6. La Marine réceptionne la FREMM Aquitaine. 27.11.2012. 
  7. DCNS Launches Second French Fremm Frigate | Navy & Maritime Security News at DefenceTalk
  8. MODIFICHE E QUALCHE RITOCCO PER LE FREMM - Analisi Difesa. Архів оригіналу за 2013-01-22. Процитовано 2013-01-13. 
  9. Marina Militare
  10. Начато строительство восьмого фрегата FREMM для ВМС Италии. www.militaryparitet.com. 2015-07-15. 
  11. Egypt receives its first FREMM frigate (Eng). 23 June 2015. 
  12. Egypt to receive FREMM frigate on 23 June (Eng). 19 June 2015. 
  13. ВМС Египта передан фрегат “Tahya Misr” проекта FREMM. www.militaryparitet.com. 2015-06-26. 
  14. Accord conclu pour la vente d’une frégate française au Maroc — www.meretmarine.com, 24/10/2007.
  15. ΑΠΟΚΛΕΙΣΤΙΚΟ: O Ε. Μεϊμαράκης ανακοίνωσε πρόγραμμα εξοπλισμών Архівовано 19 April 2012[Дата не збігається] у Wayback Machine. — www.defencenet.gr, 23-01-2009.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "navaltech", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "navaltech0", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання[ред. | ред. код]