Фредерік Чапмен Роббінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:20, 6 листопада 2016, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Бот: Автоматизована заміна тексту: (-з фізіології та медицини +з фізіології або медицини))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Чапмен Роббінс
Frederick C. Robbins 1954.jpg
Народився 25 серпня 1916(1916-08-25)
Оберн, Алабама
Помер 4 серпня 2003(2003-08-04) (86 років)
Клівленд, Огайо
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність американець
Діяльність лікар, біолог, викладач університету, вірусолог
Відомий завдяки вірусологія, педіатрія
Alma mater Університет Мічигану
Заклад Західний резервний університет Кейза
Членство Національна академія наук США[1] і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: вірус поліомієліту
Конфесія атеїзм
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1954)

Фре́дерік Ча́пмен Ро́ббінс (англ. Frederick Chapman Robbins; нар. 25 серпня 1916 — пом. 4 серпня 2003) — американський педіатр і вірусолог. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1954 року за роботу з вірусом поліомієліту в умовах ізоляції і росту, що проклала шлях для створення вакцин.

Біографія

Народився в Оберні (штат Алабама). Його батьками були Уїльям Роббінс, спеціаліст з фізіології рослин, та Крістіна Роббінс (Чапмен), яка до одруження працювала науковим співробітником у галузі ботаніки. Дитинство пройшло в Колумбії (штат Міссурі), де батько працював професором ботаніки в університету штату Міссурі. У 1936 р. Роббінс одержав ступінь бакалавра мистецтв, а в 1938 - бакалавра наук в університеті штату Міссурі. По закінченні університету вступив до Гарвардського медичного коледжу, який закінчив у 1940 р. Почав спеціалізуватися з бактеріології в Дитячому медичному госпітальному центрі Бостона, а протягом 1941-1942 рр. працював інтерном.

Він отримав Нобелівську премію з фізіології і медицини у 1954 році разом з Джоном Франкліном Ендерсом і Томасом Гаклом Веллером. Ця нагорода отримана за його видатну роботу з вірусом поліомієліту в умовах ізоляції і росту, прокладаючи шлях для вакцин розроблених Джонасом Солком, Альбертом Сабіном та ін. Він відвідував школу у університеті Міссурі і Гарвардський університет.

У 1952 році він був призначенням професором педіатрії. З 1966 року, Роббінс був деканом медичного факультету Case Western Reserve University. Він провів в медичній школі до 1980 року, коли він взяв на себе керівництво Національної академії наук «Інститут медицини». У 1985 році Роббінс повернувся в Case Western Reserve як почесний декан і почесний професор університету, де він працював до своєї смерті у 2003 році. На його честь названа медична школа «Frederick C. Robbins» .

Література

Кімакович В. Й. Лауреати Нобелівської премії з фізіології або медицини : біографічні нариси / В. Й. Кімакович, І. Д. Герич, О. О. Кущ ; авт. передм. Д. Д. Зербіно. - Ужгород : Закарпаття, 2003. - 420 с. : іл.

Посилання

  1. NNDB — 2002.