Відмінності між версіями «Фронт визволення Квебеку»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
  +
[[Image:Bandera FLQ.svg|thumb|Прапор Фронту визволення Квебеку, що вживався на демонстраціях у 1968-71 у Монреалі]]
 
'''Фронт визволення Квебеку''' ({{lang-fr|Front de libération du Québec (FLQ)}}) — крайньо-ліва терористична організація, яка боролася за незалежність [[Квебек (провінція)|Квебеку]] і перетворення його на соціалістичну державу. Створена у [[1960]] році. Після так званої Жовтневої кризи [[1970]] року ({{lang-fr|Crise d'Octobre}}), Фронт було майже повністю нейтралізовано.
 
'''Фронт визволення Квебеку''' ({{lang-fr|Front de libération du Québec (FLQ)}}) — крайньо-ліва терористична організація, яка боролася за незалежність [[Квебек (провінція)|Квебеку]] і перетворення його на соціалістичну державу. Створена у [[1960]] році. Після так званої Жовтневої кризи [[1970]] року ({{lang-fr|Crise d'Octobre}}), Фронт було майже повністю нейтралізовано.
   

Версія за 04:00, 9 лютого 2008

Прапор Фронту визволення Квебеку, що вживався на демонстраціях у 1968-71 у Монреалі

Фронт визволення Квебеку (фр. Front de libération du Québec (FLQ)) — крайньо-ліва терористична організація, яка боролася за незалежність Квебеку і перетворення його на соціалістичну державу. Створена у 1960 році. Після так званої Жовтневої кризи 1970 року (фр. Crise d'Octobre), Фронт було майже повністю нейтралізовано.

Соціальна ситуація у Квебеку на початку 1960-х років

У Квебеку, франкомовне й англомовне населення складало дві окремі спільноти, що жили майже у паралельних світах. Економічне становище франко- й англоканадців відрізнялося істотно: більшість франкоканадців були або робітниками, або селянами — виконували, переважно, низькокваліфіковані та низькооплачувані роботи. Франкомовних квебекців часто використовували, як дешеву робочу силу — при рівній кваліфікації, франкомовні квебекці отримували меншу заробітну платню, ніж англомовні канадці. Хоч франкомовні квебекці складали більше 80 % населення провінції, ключові посади в економіці займала англомовна меншина: англійська була мовою бізнесу, а в крупних магазинах та компаніях клієнтів відмовлялися обслуговувати французькою.

У 1960-х роках розпочалася «Тиха революція» — масштабні зміни у квебекському суспільстві. Якщо було воно в епоху Дюплессі консервативним та релігійним, то тепер почалася модернізація і поширення нових ідей. За таких умов, частина молоді бачила в соціалістичних ідеологіях засіб захисту своїх національних та економічних прав, а невеличка частина суспільства навіть готова була стати на збройний шлях.

Діяльність Фронту

1960—1970 роках бойовики Фронту визволення Квебеку підготували більш ніж 200 терористичних актів. Частіше за все, терористи діяли за допомогою саморобних бомб. Бомби вибухали у військових частинах, у шикарних готелях, банках і навіть у поштових скриньках багатого англо-монреальського району Вестмаунт. На щастя, більшість терактів обійшлося без людських жертв.

Жовтнева криза 1970 року

У жовтні 1970 Фронт викрав британського дипломата Джеймса Кроса та міністра праці Квебеку П'єра Лапорта. Останнього потім вбили. У відповідь, прем'єр-міністр Канади П'єр Трюдо оголосив воєнний стан і ввів до Квебеку федеральні війська.

Коло 457 осіб було затримано без ордеру на арешт. Значна частина з них не мала відношення, ані до Фронту, ані до терористичної діяльності.

З Фронтом було фактично покінчено. Кільком активістам було дозволено вилетіти на Кубу, де Кастро зустрів їх, як героїв. Деякі з них пізніше повернулися до Квебеку і зажили мирним життям. Кілька осіб протягом кількох років брали участь у лівих терористичних рухах у різних країнах світу.

Сьогодні

Протягом 2000-х років була спроба відродити Фронт, але вже як звичайну громадську організацію, без натяку на тероризм. Новоутворена організація, якщо вона справді існує, нагадує про себе, переважно, через графіті і немає ніякого громадського впливу.

Бібліографія (французькою)

  • Éric Bédard, Chronique d'une insurrection appréhendée. La Crise d'octobre et le milieu universitaire, Septentrion, 1998
  • Normand Lester, Enquêtes sur les services secrets, aux Éditions de l'Homme, 1998
  • Léon Dion, La Révolution dérouté 1960-1976, Montréal, Boréal, 1998, 321 pages
  • Louis Fournier, FLQ : Histoire d’un mouvement clandestin, Outremont, Lanctôt, 1998. 533 pages
  • Bernard Dagenais, La crise d’octobre et les médias : le miroir à dix faces, VLB éditeur, Outremont, 1990. 217 p.
  • Marc Laurendeau, Les Québécois violents, Éditions du Boréal, 1990
  • Robert Comeau (dir), FLQ : un projet révolutionnaire. Lettres et écrits felquistes (1963-1982), Outremont, VLB & R. Comeau, D. Cooper et P. Vallières, 1990. 275 p.
  • Jean-François Cardin, Comprendre Octobre 1970. Le FLQ, la crise et le syndicalisme, Méridien, 1990
  • Germain Dion, Une Tornade de 60 jours: la crise d’octobre à la Chambre des communes, Hull, Éditions Asticou, 1985, 222 pages.
  • Luc Gosselin et Georges Paradis, État et violence: le terrorisme politique, une méthode d'opposition et d'affrontement, essai d'analyse, inédit, 1980
  • Louis Fournier, La police secrète au Québec, Éditions Québec-Amérique, 1978
  • Jean Paré, Le temps des otages (Le Québec entre parenthèses) 1970-1976, Montréal, Éditions Quinze, 1977, 269 pages.
  • Jean Provencher, La grande peur d’octobre 70, Montréal, Éditions de l'Aurore, 1974, 123 pages.
  • Jacques Lacoursière, Alarme citoyens!, Éditions La Presse, 1972
  • Gérard Pelletier, La crise d’octobre, Montréal, Éditions du jour, 1971, 268 pages.
  • Ron Hoggart et Aubrey Goldon, Octobre 1970 un an après, Éditions Hurtubise-HMH, 1971 (traduction de Rumours of War)
  • Dr Serge Mongeau, Kidnappé par la police, Éditions du Jour, 1970
  • Joseph Costisella, Peuple de la nuit, Éditions Chénier, 1965
  • Claude Savoie, La véritable histoire du FLQ, Éditions du Jour, 1963

Бібліографія (англійською)

  • Tetley, William. The October Crisis, 1970 : An Insider's View (2006) McGill-Queen's University Press ISBN 0773531181
  • Skelton, Oscar D. The Canadian Dominion. Toronto, Glasgow: Yale University Press


Зовнішні посилання