Відмінності між версіями «Фронт визволення Квебеку»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (робот додав: pt:Front de libération du Québec)
 
(Не показані 8 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
 
== Соціальна ситуація у Квебеку на початку 1960-х років ==
 
== Соціальна ситуація у Квебеку на початку 1960-х років ==
   
У Квебеку, франкомовне й англомовне населення складало дві окремі спільноти, що жили майже у паралельних світах. Економічне становище франко- й англоканадців відрізнялося істотно: більшість [[франко-канадці|франкоканадців]] були або робітниками, або селянами — виконували, переважно, низькокваліфіковані та низькооплачувані роботи. Франкомовних [[квебекці|квебекців]] часто використовували, як дешеву робочу силу — при рівній кваліфікації, франкомовні [[квебекці]] отримували меншу заробітну платню, ніж англомовні канадці. Хоч франкомовні [[квебекці]] складали більше 80 % населення провінції, ключові посади в економіці займала англомовна меншина: англійська була мовою бізнесу, а в крупних магазинах та компаніях клієнтів відмовлялися обслуговувати французькою.
+
У Квебеку, франкомовне й англомовне населення становило дві окремі спільноти, що жили майже у паралельних світах. Економічне становище франко- й англоканадців відрізнялося істотно: більшість [[франко-канадці|франкоканадців]] були або робітниками, або селянами — виконували, переважно, низькокваліфіковані та низькооплачувані роботи. Франкомовних [[квебекці|квебекців]] часто використовували, як дешеву робочу силу — при рівній кваліфікації, франкомовні [[квебекці]] отримували меншу заробітну платню, ніж англомовні канадці. Хоч франкомовні [[квебекці]] становили понад 80% населення провінції, ключові посади в економіці займала англомовна меншина: англійська була мовою бізнесу, а в крупних магазинах та компаніях клієнтів відмовлялися обслуговувати французькою.
   
 
У 1960-х роках розпочалася «Тиха революція» — масштабні зміни у квебекському суспільстві. Якщо було воно в епоху [[Моріс ле Нобле Дюплессі|Дюплессі]] консервативним та релігійним, то тепер почалася модернізація і поширення нових ідей. За таких умов, частина молоді бачила в соціалістичних ідеологіях засіб захисту своїх національних та економічних прав, а невеличка частина суспільства навіть готова була стати на збройний шлях.
 
У 1960-х роках розпочалася «Тиха революція» — масштабні зміни у квебекському суспільстві. Якщо було воно в епоху [[Моріс ле Нобле Дюплессі|Дюплессі]] консервативним та релігійним, то тепер почалася модернізація і поширення нових ідей. За таких умов, частина молоді бачила в соціалістичних ідеологіях засіб захисту своїх національних та економічних прав, а невеличка частина суспільства навіть готова була стати на збройний шлях.
Рядок 53: Рядок 53:
   
   
  +
== Посилання ==
== Зовнішні посилання ==
 
   
 
* [http://english.republiquelibre.org/manifesto-flq.html Англійський переклад Маніфесту Фронту визволення Квебеку]
 
* [http://english.republiquelibre.org/manifesto-flq.html Англійський переклад Маніфесту Фронту визволення Квебеку]
Рядок 62: Рядок 62:
   
 
{{Stub}}
 
{{Stub}}
  +
{{Вікіфікувати|дата=Лютий 2008}}
{{Wikify}}
 
   
 
[[Категорія:Квебек]]
 
[[Категорія:Квебек]]
 
[[Категорія:Національно-визвольні рухи]]
 
[[Категорія:Національно-визвольні рухи]]
 
[[Категорія:Соціалізм]]
 
[[Категорія:Соціалізм]]
 
[[ca:Front d'Alliberament del Quebec]]
 
[[de:Front de libération du Québec]]
 
[[en:Front de libération du Québec]]
 
[[es:Front de libération du Québec]]
 
[[fr:Front de libération du Québec]]
 
[[hr:Fronta za oslobođenje Québeca]]
 
[[it:Fronte di Liberazione del Québec]]
 
[[ja:ケベック解放戦線]]
 
[[pl:Front Wyzwolenia Quebecu]]
 
[[pt:Front de libération du Québec]]
 
[[ru:Фронт освобождения Квебека]]
 
[[sr:Фронт за ослобођење Квебека]]
 
[[sv:Front de libération du Québec]]
 
[[vi:Mặt trận giải phóng Québec]]
 
[[zh:魁北克解放阵线]]
 

Поточна версія на 13:46, 24 грудня 2013

Прапор Фронту визволення Квебеку, що вживався на демонстраціях у 1968-71 у Монреалі

Фронт визволення Квебеку (фр. Front de libération du Québec (FLQ)) — крайньо-ліва терористична організація, яка боролася за незалежність Квебеку і перетворення його на соціалістичну державу. Створена у 1960 році. Після так званої Жовтневої кризи 1970 року (фр. Crise d'Octobre), Фронт було майже повністю нейтралізовано.

Соціальна ситуація у Квебеку на початку 1960-х років[ред. | ред. код]

У Квебеку, франкомовне й англомовне населення становило дві окремі спільноти, що жили майже у паралельних світах. Економічне становище франко- й англоканадців відрізнялося істотно: більшість франкоканадців були або робітниками, або селянами — виконували, переважно, низькокваліфіковані та низькооплачувані роботи. Франкомовних квебекців часто використовували, як дешеву робочу силу — при рівній кваліфікації, франкомовні квебекці отримували меншу заробітну платню, ніж англомовні канадці. Хоч франкомовні квебекці становили понад 80% населення провінції, ключові посади в економіці займала англомовна меншина: англійська була мовою бізнесу, а в крупних магазинах та компаніях клієнтів відмовлялися обслуговувати французькою.

У 1960-х роках розпочалася «Тиха революція» — масштабні зміни у квебекському суспільстві. Якщо було воно в епоху Дюплессі консервативним та релігійним, то тепер почалася модернізація і поширення нових ідей. За таких умов, частина молоді бачила в соціалістичних ідеологіях засіб захисту своїх національних та економічних прав, а невеличка частина суспільства навіть готова була стати на збройний шлях.

Діяльність Фронту[ред. | ред. код]

1960—1970 роках бойовики Фронту визволення Квебеку підготували більш ніж 200 терористичних актів. Частіше за все, терористи діяли за допомогою саморобних бомб. Бомби вибухали у військових частинах, у шикарних готелях, банках і навіть у поштових скриньках багатого англо-монреальського району Вестмаунт. На щастя, більшість терактів обійшлося без людських жертв.

Жовтнева криза 1970 року[ред. | ред. код]

У жовтні 1970 Фронт викрав британського дипломата Джеймса Кроса та міністра праці Квебеку П'єра Лапорта. Останнього потім вбили. У відповідь, прем'єр-міністр Канади П'єр Трюдо оголосив воєнний стан і ввів до Квебеку федеральні війська.

Коло 457 осіб було затримано без ордеру на арешт. Значна частина з них не мала відношення, ані до Фронту, ані до терористичної діяльності.

З Фронтом було фактично покінчено. Кільком активістам було дозволено вилетіти на Кубу, де Кастро зустрів їх, як героїв. Деякі з них пізніше повернулися до Квебеку і зажили мирним життям. Кілька осіб протягом кількох років брали участь у лівих терористичних рухах у різних країнах світу.

Сьогодні[ред. | ред. код]

Протягом 2000-х років була спроба відродити Фронт, але вже як звичайну громадську організацію, без натяку на тероризм. Новоутворена організація, якщо вона справді існує, нагадує про себе, переважно, через графіті і немає ніякого громадського впливу.

Бібліографія (французькою)[ред. | ред. код]

  • Éric Bédard, Chronique d'une insurrection appréhendée. La Crise d'octobre et le milieu universitaire, Septentrion, 1998
  • Normand Lester, Enquêtes sur les services secrets, aux Éditions de l'Homme, 1998
  • Léon Dion, La Révolution dérouté 1960-1976, Montréal, Boréal, 1998, 321 pages
  • Louis Fournier, FLQ : Histoire d’un mouvement clandestin, Outremont, Lanctôt, 1998. 533 pages
  • Bernard Dagenais, La crise d’octobre et les médias : le miroir à dix faces, VLB éditeur, Outremont, 1990. 217 p.
  • Marc Laurendeau, Les Québécois violents, Éditions du Boréal, 1990
  • Robert Comeau (dir), FLQ : un projet révolutionnaire. Lettres et écrits felquistes (1963-1982), Outremont, VLB & R. Comeau, D. Cooper et P. Vallières, 1990. 275 p.
  • Jean-François Cardin, Comprendre Octobre 1970. Le FLQ, la crise et le syndicalisme, Méridien, 1990
  • Germain Dion, Une Tornade de 60 jours: la crise d’octobre à la Chambre des communes, Hull, Éditions Asticou, 1985, 222 pages.
  • Luc Gosselin et Georges Paradis, État et violence: le terrorisme politique, une méthode d'opposition et d'affrontement, essai d'analyse, inédit, 1980
  • Louis Fournier, La police secrète au Québec, Éditions Québec-Amérique, 1978
  • Jean Paré, Le temps des otages (Le Québec entre parenthèses) 1970-1976, Montréal, Éditions Quinze, 1977, 269 pages.
  • Jean Provencher, La grande peur d’octobre 70, Montréal, Éditions de l'Aurore, 1974, 123 pages.
  • Jacques Lacoursière, Alarme citoyens!, Éditions La Presse, 1972
  • Gérard Pelletier, La crise d’octobre, Montréal, Éditions du jour, 1971, 268 pages.
  • Ron Hoggart et Aubrey Goldon, Octobre 1970 un an après, Éditions Hurtubise-HMH, 1971 (traduction de Rumours of War)
  • Dr Serge Mongeau, Kidnappé par la police, Éditions du Jour, 1970
  • Joseph Costisella, Peuple de la nuit, Éditions Chénier, 1965
  • Claude Savoie, La véritable histoire du FLQ, Éditions du Jour, 1963

Бібліографія (англійською)[ред. | ред. код]

  • Tetley, William. The October Crisis, 1970 : An Insider's View (2006) McGill-Queen's University Press ISBN 0-7735-3118-1
  • Skelton, Oscar D. The Canadian Dominion. Toronto, Glasgow: Yale University Press


Посилання[ред. | ред. код]