Фріц Альберт Ліпман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:57, 2 грудня 2018, створена Шкурба Андрій Вікторович (обговорення | внесок) (цей шаблон іде перед категоріями)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фріц Альберт Ліпман
нім. Fritz Albert Lipmann
Portrait of Fritz Albert Lipmann (1899-1986), Biochemist (2551001689).jpg
Народився 12 червня 1899(1899-06-12)
Кенігсберг[d], Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 24 липня 1986(1986-07-24) (87 років)
Поукіпзі (Нью-Йорк), штат Нью-Йорк, США[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of the United States.svg США
Діяльність біохімік, викладач університету, хімік, лікар
Alma mater Кенігсберзький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла і Гумбольдтський університет Берліна
Сфера інтересів біохімія
Заклад Гарвардський університет і Рокфеллерівський університет
Аспіранти, докторанти Herman Kalckar[d]
Член Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1953)

Фріц Альберт Ліпман у Вікісховищі?

Фріц Альберт Ліпман (Fritz Albert Lipmann; 12 червня 1899 — 24 липня 1986) — німецько-американський біохімік. Співвідкривач коферменту A.

У результаті вивчення клітинного метаболізму Ліпман у 1941 висловив гіпотезу, що основним джерелом енергії для підтримки метаболічних реакцій у живій клітині є аденозинтрифосфат (АТФ). Хімічні зв'язки, утворені цією фосфатною групою, постачають енергію, що утилізується клітинами організму. Однак аж до відкриття у 1945 Ліпманом і його колегами коферменту А було незрозуміло, як АТФ вивільняє клітинну енергію. Після виділення і синтезування цього каталізатора Ліпман показав, як саме АТФ допомагає перетворити енергію фосфатних зв'язків на інші потрібні для організму форми хімічної енергії. Ліпман присуджено Нобелівську премією з фізіології або медицини за 1953 рік за «відкриття коферменту та визначення його впливу на проміжній стадії метаболізму». Разом з ним було нагороджено і Ганса Кребса.

Примітки[ред. | ред. код]