Фуркрея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Furcraea
Фуркрея Селло (Furcraea selloa)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Агавові (Agavoideae)
Рід: Фуркрея (Furcraea)
Vent., 1791
Види
Furcraea acaulis (Kunth) B.Ullrich
Furcraea andina Trel.
Furcraea antillana A.Álvarez
Furcraea boliviensis Ravenna
Furcraea cabuya Trel.
Furcraea depauperata Jacobi
Furcraea foetida (L.) Haw.
Furcraea guatemalensis Trel.
Furcraea guerrerensis Matuda
Furcraea hexapetala (Jacq.) Urb.
Furcraea longaeva Karw. & Zucc.
Furcraea macdougalii Matuda
Furcraea martinezii García-Mend. & L.de la Rosa
Furcraea niquivilensis Matuda ex García-Mend.
Furcraea occidentalis Trel.
Furcraea parmentieri (Roezl) García-Mend.
Furcraea quicheensis Trel.
Furcraea samalana Trel.
Furcraea selloa K.Koch
Furcraea stratiotes Petersen
Furcraea stricta Jacobi
Furcraea tuberosa (Mill.) Aiton
Furcraea undulata Jacobi
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Furcraea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Furcraea
EOL logo.svg EOL: 33620
IPNI: 75445-3
ITIS logo.svg ITIS: 500289
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39538

Фуркрея (Furcraea)[1] — рід сукулентних рослин підродини агавових (Agavaceae), родини холодкових (Asparagaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Цвітіння фуркреї
Квіти фуркреї
Бульбінела фуркреї

Фуркреї — великі за розмірами рослини з укороченим, більш-менш редукованим стеблом, 25-50 см завдовжки, що несе розетку сукулентного листя. Зовні дуже схожі на агави. Листки довгі, 80-200 см завдовжки і до 30 см завширшки, стеблообгортні, прямі, ланцетоподібні або мечоподібні, з великими міцними шипами по краях листків, зеленого або сіро-зеленого кольору, закінчуються гострої колючкою. Суцвіття складні, сильно розгалужені, до 10 м заввишки. Квітки двостатеві, актиноморфні, шестичленні, білого або білувато-зеленого кольору, на довгих квітконіжках з приквітками. Оцвітина до 5 см в діаметрі, пелюстки вільні, зрілі тичинки і маточка не виходять за межі оцвітини. В пазухах квітконіжок можуть утворюватися бульбінели, що є одним з природних способів вегетативного розмноження рослин цього роду. Плоди — видовжені або округлі локуліцидні тригніздні коробочки. Як і агава, фуркрея є монокарпічною рослиною, тобто квітне раз у житті, після чого гине. Рослини фуркреї рідко утворюють життєздатне насіння, тому розмноження відбувається зазвичайза допомогою бульбінел.

Поширення[ред. | ред. код]

Рід Furcraea складається з близько 20 видів, що поширені у Південній, Центральній і Північній Америці (на північ від центральної частини Мексики) та на островах Карибського басейну. Порівняно з агавами фуркреї чутливіші до холоду і можуть витримувати тільки найм'якші заморозки.[2]

Використання[ред. | ред. код]

Деякі види фуркрей, як і агав (агава сизальська), культивують для отримання еластичного волокна, яке застосовують при виробництві грубої тканини, мішків, мотузок, сіток, однак волокно з фуркреї цінується нижче сизаля. Технологія культури і первинної переробки листя така ж, як і для агав. На острові Святої Єлени, острові Маврикій, в країнах Південної Африки, в Індії, Венесуелі і Бразилії широко культивується фуркрея смердюча (Furcraea foetida), або «маврикійська конопля», а на Кубі — фуркрея шестипелюсткова (Furcraea hexapetala), або «кубинська конопля».[3]

Зрідка, через дуже великий розмір, їх вирощують як декоративні рослини.

Фуркрея в Україні[ред. | ред. код]

В Україні фуркрея росте в Нікітському ботанічному саду, куди її завезли у 1946 році. У 2004 році вона вперше зацвіла, після чого, як і всі монокарпіки, загинула. Через вісім років, у 2012, зацвіла її донька. Через величезний квітконіс, що зростав на 30 см щодоби і може досягати 12 м заввишки, довелося розібрати дах оранжереї.[4]

В Київському ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна зростає Фуркрея Селло (Furcraea selloa).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вашека О. В., Гайдаржи М. М., Коломієць Т. В., Тищенко О. В. Методичні рекомендації до самостійної роботи зі спецкурсу «Однодольні» на базі Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна (Liliidae)
  2. Agavaceae // The Succulent Plant Page (англ.)
  3. Семейство агавовые (Agavaceae) // Жизнь растений: в 6-ти томах. — М.: Просвещение. Под редакцией А. Л. Тахтаджяна, главный редактор чл.-кор. АН СССР, проф. А. А. Федоров. 1974. (рос.)
  4. У Нікітському ботсаду розцвітає мексиканська фуркрея // ТСН, 19.10.2012 (відеосюжет)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]