Хазанов Геннадій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хазанов Геннадій Вікторович
Genadiy Hazanov's rehearsal at Laima Rendez Vous Jurmala 2017 .jpg
Народився 1 грудня 1945(1945-12-01) (72 роки)
Москва, СРСР[1][2]
Громадянство СРСР СРСР,
Росія Росія
Діяльність актор естради, театру і кіно
Alma mater Q4146691?
Володіє мовами російська
Заклад Московський державний театр естради[d]
Членство Російський єврейський конгрес[d]
Роки активності 1967 — тепер. час
Діти Аліса Хазанова[d]
Автограф Автограф Геннадия Хазанова.jpg
Нагороди
орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Дружби (Російська Федерація)
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Державна премія Росії
IMDb nm0451547
Сторінка в Інтернеті hazanov.ru

Геннадій Вікторович Хазанов (нар. 1 грудня 1945(19451201), Москва, РРФСР) — російський актор естради, театру і кіно, громадський діяч єврейського походження, керівник Московського Театру естради. Народний артист РРФСР (1991). Член президії Російського єврейського Конгресу.

Професійна діяльність

Фільмографія

  • 1976 — Чарівний ліхтар — Комісар Жюв
  • 1984 — Сорок рис і одна зелена муха — новий учитель
  • 1984 — Весілля сойок — провідний
  • 1988 — Реквієм по Філею
  • 1992 — Маленький гігант великого сексу — Марат
  • 1995 — Бред удвох
  • 1997 — Поліцейський та злодій — шахрай
  • 2000 — Тихі вири — Павло
  • 2004—2006 — Моя прекрасна няня — Жорес Клещенко, Тамада
  • 2006 — Хто в домі господар? — Микола Петрович
  • 2007 — Кривава Мері — батько Антона
  • 2007 — Пригоди солдата Івана Чонкіна — Мойсей Соломонович Сталін
  • 2008 — Атракціон — Осинський
  • 2009 — Наказано знищити! Операція: «китайське шкатулка» — Йосип Сталін
  • 2010 — Олімпійське Село

Озвучування мультфільмів

На зйомках фільму «Поліцейські і злодії»
  • 1975 — Кіт Леопольд. Леопольд і Золота Рибка
  • 1975 — Картина. їхав Ваня
  • 1976 — Ну, постривай! — ДИКТОР Центрального телебачення, голоси Ніколя Озерова, Вероніки Маврикіївна і Авдотьї Микитівни
  • 1984 — Повернення блудного папуги 1 — папуги Кеша
  • 1987 — Повернення блудного папуги 2 — папуги Кеша
  • 1988 — Повернення блудного папуги 3 — папуги Кеша
  • 2009 — 9 — Перший

Нагороди

  • Заслужений артист РРФСР (1988)
  • Народний артист РРФСР (1991) — за великі заслуги в області естрадного мистецтва
  • Орден Дружби (1995)
  • Державна премій (1996)

Політична позиція

11 березня 2014 року підтримав позицію Володимира Путіна щодо Російської агресії в Криму, зробивши підпис серед інших діячів російської культури, під колективним зверненням до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму»[3].

Примітки

Джерела