Відмінності між версіями «Халатов Віктор Михайлович»
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Kamelot (обговорення | внесок) |
Lukian (обговорення | внесок) м |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|нагороди = |
|нагороди = |
||
}} |
}} |
||
− | '''Халатов Віктор Михайлович'''(справжнє прізвище ''Поросьонков''; [[25 лютого]] [[1901]], [[Порхов]] — [[13 лютого]] [[1969]], [[Київ]]) — український [[актор]]. [[Народний артист України]] ([[1947]]) та Чечено-Інгуської АРСР ([[1944]]). |
+ | '''Халатов Віктор Михайлович''' (справжнє прізвище ''Поросьонков''; [[25 лютого]] [[1901]], [[Порхов]] — [[13 лютого]] [[1969]], [[Київ]]) — український [[актор]]. [[Народний артист України]] ([[1947]]) та Чечено-Інгуської АРСР ([[1944]]). |
==Біографія== |
==Біографія== |
Версія за 23:44, 15 жовтня 2011
Віктор Михайлович Халатов | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Віктор Михайлович Поросьонков | |||
Народився |
25 лютого 1901 Порхов, Псковська область | |||
Помер |
13 лютого 1969 Київ | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство |
![]() | |||
Діяльність | актор | |||
IMDb | nm0451056 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Халатов Віктор Михайлович (справжнє прізвище Поросьонков; 25 лютого 1901, Порхов — 13 лютого 1969, Київ) — український актор. Народний артист України (1947) та Чечено-Інгуської АРСР (1944).
Біографія
Народився 25 лютого 1901 році у місті Порхові в акторській родині. З 1929 року працював у театрах Дніпропетровська, Одеси, Сімферополя, в 1936—1969 роках — у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки.
Помер 13 лютого 1969 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Фільмографія
- «Нескорені» (1945, німецький комендант),
- «Подвиг розвідника» (1947, Фрідріх Поммер),
- «Пригоди з піджаком Тарапуньки» (1955, Пупиркін),
- «Щасливчик» (1956, т/ф),
- «Вогнище безсмертя» (1956, Перкальо),
- «Одного чудового дня» (1956, Воропай),
- «Головний проспект» (1956, епіз.),
- «Мораль пані Дульської» (1957, Дульський),
- «Далеке і близьке» (1957, епіз.),
- «Штепсель женить Тарапуньку» (1957, Брильянтов),
- «Прапори на баштах» (1957, Блюм),
- «Спадкоємці» (1960, старий рибалка),
- «Артист із Коханівки» (1961, епіз.),
- «Літа дівочі» (1961, епіз.),
- «Тиха Одеса» (1967, епіз.),
- «Золотий годинник» (1968).
Література
- Віктор Халатов. Збірка статей, нарисів і спогадів. К., 1973;
- Митці України. К., 1992. — С.610;
- Мистецтво України. Біографічний довідник. К., 1997. — С.612;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1447.